ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2301/23
провадження № 2/753/3094/23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Лужецької О.Р.,
при секретарі Григораш Н.М.,
за участю:
представника позивача Журавель В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Люлі» про встановлення факту трудових відносин, стягнення заробітної плати та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Люлі» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення заробітної плати та моральної шкоди.
Позивач зазначала, що 23 червня 2021 року за оголошенням влаштувалася на роботу до ТОВ «Люлі» на посаду викладача манікюру у Школу краси «Багіра» і працювала там до 17 жовтня 2021 року. За своїми функціональними обов`язками працювала щодня з 10.00 до 17.00, крім вихідних та святкових днів, проводила групові теоретичні та практичні зайняття з особами, які укладали договір на навчання з ТОВ «Люлі». За домовленістю сторін було встановлено заробітну плату в розмірі 12 000 гривень на місяць, проте зарплату отримала лише за липень чотирма платежами на картку своєї матері ОСОБА_2 . Таким чином, заборгованість по заробітній платі становить 30 034 гривень. Посилається на те, що під час роботи нагадувала своєму керівнику про оформлення її на роботу, але відповіді не отримала. Оскільки відповідач перестав виплачувати заробітну плату була змушена звільнитися з роботи, але при звільненні повний розрахунок проведено не було. Вважає такі дії відповідача незаконними, недобросовісними і такими, що завдають їй моральних страждань, які вона оцінює в розмірі 15 000 гривень.
У зв`язку з цим ОСОБА_1 змушена звертатись за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою від 16 лютого 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Журавель В.І. позовні вимоги підтримала, просила про їх задоволення в повному обсязі. Надала пояснення аналогічні позовні заяві.
В судове засідання відповідач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення не надходило.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомила, що з липня по жовтень 2021 року навчалася в школі «Багіра» на майстра манікюру, де викладачем була ОСОБА_4 .
У відповідності до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною третьою статті 94 КЗпП України встановлено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини першої статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Тобто, підставою виплати заробітної плати є наявність трудових відносин між сторонами, які в свою чергу виникають шляхом укладення між сторонами трудового договору.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини першої статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема при укладенні трудового договору з фізичною особою.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Таким чином, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
Отже, підставою виплати заробітної плати є наявність трудових відносин між сторонами, які в свою чергу виникають шляхом укладення між сторонами трудового договору.
Згідно частини першої статті 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Отже, суд може визнати трудовий договір укладеним за відсутності наказу чи розпорядження, лише за умови дотримання інших умов, необхідних для його укладення, зокрема виконання працівником обов`язку щодо надання паспорта або іншого документу, що посвідчує особу, трудової книжки, а у випадках, передбачених законодавством, - також документу про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інших документів, за наявності письмових чи інших доказів дотримання цих умов, окрім показань свідків.
З огляду на ці положення позивач ОСОБА_1 повинна була дотриматись умов, необхідних для укладення трудового договору, а саме писати заяву про прийняття на роботу, подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, тощо.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач ОСОБА_1 писала заяву про прийняття на роботу з 23 червня 2021 року, надавала відповідачу копію паспорту, трудову книжку та інші документи, отримувала наказ про прийняття на роботу, укладала з відповідачем трудовий договір. Тобто, позивач фактично усвідомлювала відсутність оформлення трудових відносин з відповідачем, а отже й погоджувалася з цим.
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснювалось, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилася за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.
Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.
За наслідками судового розгляду даного спору не встановлено виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку відповідача, забезпечення останнім робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу, а також не встановлено, що розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу позивачем провадилася робота.
Покази допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки з них неможливо встановити факт наявності саме трудових відносин між ТОВ «Люлі» та ОСОБА_1 .
Також суд звертає увагу, що матеріали, зафіксовані фото- засобами не містять відомостей, які могли б ідентифікувати цих осіб, у тому числі паспортних даних, ідентифікаційного коду, тощо, у зв`язку із чим не можуть бути визнані належним доказом наявності трудових відносин.
Отже, в ході судового розгляду позивачем не доведено та не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту наявності трудових відносин між нею та ТОВ «Люлі» у період часу з 23 червня 2021 року по 17 жовтня 2021 року, а тому правових підстав для задоволення позовних вимог немає.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині встановлення факту трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «Люлі», інші позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Люлі» про встановлення факту трудових відносин, стягнення заробітної плати та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2023 |
Оприлюднено | 13.04.2023 |
Номер документу | 110145362 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Лужецька О. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні