Постанова

від 05.04.2023 по справі 274/6688/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №274/6688/22 Головуючий у 1-й інст. БольшаковаТ.Б.

Категорія 96 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів:Талько О.Б., Коломієць О.С.,

за участі секретаря судового засідання Руденко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №274/6688/22 за позовом ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Гришковецька селищна рада Бердичівського району Житомирської області, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

за апеляційноюскаргою Міністерства оборони України

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року, яке ухвалене під головуванням судді Большакової Т.Б. у м.Бердичеві,

в с т а н о в и в:

У листопаді2022року ОСОБА_1 звернулася досуду ззаявою провстановлення факту,що маєюридичне значення;заінтересована особа:Гришковецька селищнарада Бердичівськогорайону Житомирськоїобласті.Просила встановитифакти:що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ;що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ,є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заяву обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_8 загинув її чоловік ОСОБА_3 . 18 липня 2022 року вона отримала сповіщення про загибель чоловіка на бойовій позиції у Херсонській області. 08 серпня 2022 року звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю чоловіка. Їй було відмовлено у зв`язку з тим, що при подачі документів на підтвердження смерті батьків загиблого були виявлені розбіжності у свідоцтвах про смерть батьків загиблого та свідоцтві про його народження, а саме: у свідоцтві про народження ОСОБА_3 у графі «мати» зазначено « ОСОБА_5 », натомість у свідоцтві про смерть останньої від 13 жовтня 2022 року, виданого повторно Бердичівським відділом державної РАЦС у Бердичівському районі Житомирської області, зазначено « ОСОБА_2 »; у свідоцтві про народження ОСОБА_3 у графі «батько» зазначено « ОСОБА_6 », натомість у свідоцтві про смерть останнього від 26 листопада 2008 року, виданого виконкомом Половецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, зазначено « ОСОБА_4 ». Встановлення юридичних фактів потрібне для оформлення (призначення та отримання) одноразової грошової допомоги після смерті чоловіка ОСОБА_3 . Від встановлення таких фактів залежить виникнення особистих майнових прав заявниці. Інший порядок встановлення таких фактів неможливий.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2022 року до участі у справі залучені заінтересовані особи: Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18-19).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року встановлені факти, що мають юридичне значення, а саме, що: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Не погодившисьіз рішеннямсуду першоїінстанції,Міністерство оборониУкраїни подалоапеляційну скаргу.Посилаючись напорушення нормматеріального тапроцесуального права,просить рішенняскасувати,а заяву ОСОБА_1 про встановленняфактів,що маютьюридичне значення,залишити безрозгляду.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що суд першої інстанції проігнорував клопотання представника Міністерства оброни України про відкладення розгляду справи на іншу дату та необхідність направлення міністерству копій документів, доданих до заяви ОСОБА_1 . Метою звернення до суду заявниця зазначила бажання отримати одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) чоловіка військовослужбовця ОСОБА_3 . Виходячи із мети встановлення факту, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має зокрема один із подружжя загиблого (померлого), який не одружений вдруге. Відмова ІНФОРМАЦІЯ_10 не є рішенням суб`єкта владних повноважень із даного питання, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_11 не є розпорядником коштів щодо виплати одноразової допомоги та не уповноважений приймати рішення щодо її призначення та виплати. Міністерство оборони України, враховуючи фактичні обставини справи, заперечує проти встановлення факту, про який просить заявниця, що свідчить про виникнення спору про право, який має вирішуватися в порядку позовного провадження, та наявні підстави для залишення заяви без розгляду.

Від заявниціта іншихзаінтересованих осібвідзиву наапеляційну скаргуне надходило.За змістомчастини третьоїст.360ЦПК Українивідсутність відзивуна апеляційнускаргу неперешкоджає переглядурішення судупершої інстанції.

У судовому засіданні, яке проведено в режимі відеоконференції, представник Міністерства оборони України Москаленко А.О. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким залишити заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, без розгляду.

Заявниця ОСОБА_1 заперечила щодозадоволення апеляційноїскарги,вважає рішеннясуду першоїінстанції законнимта обґрунтованимта проситьзалишити йогобез змін.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_7 щодо розглядуапеляційної скаргипоклався нарозсуд суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалівсправи вбачаєтьсята судомустановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_5 солдат ОСОБА_3 загинувна бойовійпозиції уХерсонській областівнаслідок обстрілусупротивника зтанка,отримавши пораненнянесумісне зжиттям,що підтверджуєтьсясповіщенням №7від 18липня 2022року №131та свідоцтвомпро смертьсерії НОМЕР_1 (а.с.9,10).

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 22 січня 1994 року був укладений шлюб, який зареєстрований Половецькою сільською радою Бердичівського району Житомирської області (а.с.8).

У листі ІНФОРМАЦІЯ_12 від 08 серпня 2022 року №5/543 йдеться про те, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають дружина загиблого військовослужбовця та його діти. Також ОСОБА_1 необхідно надати документи, які підтверджують факт смерті батьків загиблого.

У свідоцтві про народження батьками ОСОБА_3 зазначені: батько - ОСОБА_6 , матір - ОСОБА_5 (а.с.13).

Із копіїповторного свідоцтвапро смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_4 (а.с.11,12).

У заяві ОСОБА_1 посилається нате,що ОСОБА_2 є матір`ю,а ОСОБА_4 -батьком ОСОБА_3 та просилавстановити цейфакт зметою отриманнянею одноразовоїгрошової допомогиу зв`язкуіз загибеллюїї чоловіка,на підставіЗакону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей».

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надала довідку, видану виконкомом Гришковецької селищної ради, згідно з якою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У апеляційній скарзі Міністерство оборони України зазначає, що метою звернення заявницідо судує отриманнянею одноразовоїгрошової допомогиу зв`язкуіз загибеллю(смертю)чоловіка військовослужбовця ОСОБА_3 ,а томудана справамає розглядатисяв порядкупозовного провадження.

Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі (частина п`ята ст.367 ЦПК України).

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених ст.ст.19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (частина друга ст.377 ЦПК України).

Відповідно до частини першої ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом частини другої ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи провстановлення фактів,що маютьюридичне значення,належать доюрисдикції судуза такихумов:1)факти,що підлягаютьвстановленню,повинні матиюридичне значення,тобто відних маютьзалежати виникнення,зміна абоприпинення особистихчи майновихправ громадян.Для визначенняюридичного характеруфакту потрібноз`ясувати метувстановлення;2)встановлення фактуне пов`язуєтьсяз подальшимвирішенням спорупро право.Якщо підчас розглядусправи провстановлення фактузаінтересованими особамибуде заявленийспір проправо абосуд самдійде висновку,що уцій справівстановлення фактупов`язане знеобхідністю вирішенняв судовомупорядку спорупро право,суд залишаєзаяву безрозгляду іроз`яснює цимособам,що вонивправі податипозов назагальних підставах;3)заявник немає іншоїможливості одержатичи відновитидокумент,який посвідчуєфакт,що маєюридичне значення.Для цьогозаявник разоміз заявоюпро встановленняфакту подаєдокази напідтвердження того,що доїї пред`явленнявін звертавсядо відповіднихорганізацій заодержанням документа,який посвідчувавби такийфакт,але йомув цьомубуло відмовленоіз зазначеннямпричин відмови(відсутністьархіву,відсутність записув актахцивільного станутощо);4)чинним законодавствомне передбаченоіншого позасудовогопорядку встановленняюридичних фактів.

Згідно зчастиною першоюст.16Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей»одноразова грошовадопомога уразі загибелі(смерті),інвалідності абочасткової втратипрацездатності безвстановлення інвалідностівійськовослужбовців,військовозобов`язанихта резервістів,які призваніна навчальні(абоперевірочні)та спеціальнізбори чидля проходженняслужби увійськовому резерві,-гарантована державоювиплата,що здійснюєтьсяособам,які згідноз цимЗаконом маютьправо наїї отримання.

Відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3пункту 2 ст.16 цього Закону, право напризначення таотримання одноразовоїгрошової допомогимають батьки,один ізподружжя,який неодружився вдруге,діти,які недосягли повноліття,утриманці загиблого(померлого).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених упункті 1цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених уст. 161Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,крім громадянРосійської Федераціїабо РеспублікиБілорусь таосіб,які постійнопроживають натериторіях цихкраїн,осіб,які засудженіза державнузраду,колабораційну діяльність,пособництво державі-агресору.

Згідно з частиною шостою ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошовадопомога призначаєтьсяі виплачуєтьсяМіністерством оборониУкраїни, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Відповідно до пункту 12 Порядку визначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013 року №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженогооргану подаєу 15-деннийстрок здня реєстраціївсіх документіврозпорядникові бюджетнихкоштів висновокщодо виплатиодноразової грошовоїдопомоги,до якогообов`язково додаютьсядокументи,зазначені впунктах 10та 11цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання (п.13 вищевказаного Порядку №975).

Відповідно до пунктів 1 та 8 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбаченихпідпунктами 1-3пункту 2 ст.16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених уст.16-1цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановленийпунктом 8цієї статті,не реалізуваласвоє правона призначеннята отриманнятакої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених уст.16-1цього Закону. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Отже, Міністерство оборони України є спеціальним владним суб`єктом, який уповноважений на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №975, яку має на меті отримати ОСОБА_1 без розподілу розміру одноразової грошової допомоги на батьків загиблого чоловіка у разі встановлення юридичних фактів, які будуть підтверджувати обставину смерті батьків загиблого, та без відтермінування виплати заявнику частки одноразової грошової допомоги, яка б припадала на батьків загиблого, якщо б вони були живими.

Визначаючи, чи пов`язується з встановленням зазначених фактів виникнення у заявниці певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення ст.1 ЦК України. За змістом частини першої ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні правовідносини). Тобто, цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Вимоги ОСОБА_1 пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання за нею права на отримання одноразової грошової допомоги без розподілу такої допомоги на батьків загиблого чоловіка та відтермінування її виплати в цій частині, що не пов`язано з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею права щодо призначення та виплати без розподілу на батьків загиблого чоловіка одноразової грошової допомоги та без відтермінування виплати її частини у часі на три роки, що не пов`язано з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявниці, їх виникнення, існування та припинення. Отже, за можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні смерті батьків загиблого чоловіка. Така обставина має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації ОСОБА_1 прав усфері соціальногозабезпечення (одержання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця).

Із урахуванням наведеного, вимоги ОСОБА_1 про встановлення фактів, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є батьком ОСОБА_3 , який загинув на бойовій позиції у Херсонській області внаслідок обстрілу супротивника з танка, отримавши поранення несумісне з життям, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Із урахуваннямнаведеного,правовідносини,які виниклиміж сторонамиу справі,є адміністративно-правовими,а томусправа підлягаєрозгляду заправилами адміністративного,а нецивільного судочинства.За данихобставин,суд першоїінстанції,розглянувши справув порядкуцивільного судочинства,діяв неяк суд,встановлений законом.

Пунктом 1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод встановлено,що коженмає правона справедливийі публічнийрозгляд йогосправи упродовжрозумного строкунезалежним ібезстороннім судом,встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 ст.6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

Відповідно дочастини першоїстатті 377ЦПК Українисудове рішенняпершої інстанції,яким закінченорозгляд справи,підлягає скасуваннюв апеляційномупорядку повністюабо частковоз закриттямпровадження усправі абозалишенням позовубез розглядуу відповіднійчастині зпідстав,передбачених статтями255та 257цього Кодексу.

Згідно зпунктом 1частини першоїст.255ЦПК Українисуд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо справане підлягаєрозгляду впорядку цивільногосудочинства.

Ураховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої ст.255 ЦПК України та частиною першою ст.377 цього Кодексу, оскільки спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Згідно зположеннями частинипершої ст.256ЦПК України,якщо провадженняу справізакривається зпідстав,визначених пунктом1частини першоїст.255цього Кодексу,суд повиненроз`яснитипозивачеві,до юрисдикціїякого судувіднесено розглядсправи.Суд апеляційноїінстанції повинентакож роз`яснитипозивачеві пронаявність унього правапротягом десятиднів здня отриманняним відповідноїпостанови звернутисядо судуіз заявоюпро направленнясправи завстановленою юрисдикцією,крім випадківоб`єднання водне провадженнякількох вимог,які підлягаютьрозгляду впорядку різногосудочинства.Заява подаєтьсядо суду,який прийнявпостанову прозакриття провадженняу справі.

Оскільки Житомирський апеляційний суд вирішив на підставі п.1 частини першої ст.255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої ст.256 ЦПК України роз`яснює ОСОБА_1 , що розгляд справи відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Керуючись п.1ч.1 ст.255,ст.ст.259,268,367-368,374,377,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року скасувати.

Провадження усправі зазаявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Гришковецька селищна рада Бердичівського району Житомирської області, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її заявою віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: