Ухвала

від 05.04.2023 по справі 308/12586/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12586/21

У Х В А Л А

про закриття провадження по справі

05 квітня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі Майор Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 подану в особі представника позивача ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, правонаступником якого є Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки та акту приймання - передачі земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2021 року ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, правонаступником якого є Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки та акту приймання - передачі земельної ділянки.

20.02.2023року наадресу суду,через канцеляріюсуду,надійшло клопотаннявід представника відповідача Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Гомза Д. про закриттяпровадження посправі напідставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПКУкраїни узв`язку ізвідсутністю предметуспору. Клопотання мотивує тим, що 24.09.2021 року відкрито провадження у даній справі, однак після відкриття провадження сторонами було добровільно підписано договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:65:001:0086) площею 0,1100 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств па вул. Сергія Мартина, 4, в м. Ужгороді та акт приймання - передачі земельної ділянки. Отже, на даний час відсутній предмет спору. Просила закрити провадження у справі.

23.02.2023 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала до суду клопотання/заяву, відповідно до якої не заперечує проти закриття провадження та одночасно просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. та стягнути понесені витрати на сплату судового збору.

23.02.2023 року представник відповідача Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Гомза Д. подала до суду заперечення на заяву представника ОСОБА_2 про стягнення судових витрат, відповідно до якої просить суд відмовити в її задоволенні, оскільки нею не було подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судове засідання не заявилася. В резолютивній частині клопотання/заяви просить провести засідання без її участі та учасі позивача.

Представник відповідача Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Гомза Д. в судове засідання не зявилася. Пунктом другим резолютивної частини клопотання просить суд провести розгляд клопотання без участі представника Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).

Згідноп.2ч.1ст.255ЦПКУкраїни,судсвоєюухвалоюзакриваєпровадженняусправі,якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019р у справі №13/51-04, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предметом позову євизнання укладеним договору оренди земельної ділянки та акту приймання - передачі земельної ділянки. Позивач в якості підстав позову зазначила, 22.12.2020 року на підставі пункту 1.42 рішення 1 сесії Ужгородської міської ради 8 скликання №32 «Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:65:001:0086, площею 0,1100 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємств по АДРЕСА_1 та передано її в оренду строком на 5 років. Однак станом на 07.07.2021 року підписання договору оренди вказаної земельної ділянки так і не відбулося з боку відповідача.

Як встановлено судом після відкриття провадження у справі сторонами було добровільно підписано 22.12.2022 року договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:65:001:0086) площею 0,1100 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств на АДРЕСА_1 та акт приймання - передачі земельної ділянки.

З огляду на зміст поданої заяви та додатків до неї чітко вбачається відсутність предмету спору, а тому право позивача не можна вважати порушеним і таким, що підлягає захисту, а відтак враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для закриття провадження по справі.

Разом з тим суд роз`яснює сторонам наслідки закриття провадження у справі, які передбачені ст. 256 ЦПК України: у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування з відповідача витратна правничу допомогу адвоката в сумі 8000,00 грн., суд констатує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ч. 1ст. 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частинами першою - четвертоюстатті 137ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено ч. 5 ст.137ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано лише Договір про надання правової допомоги від 31.08.2021 року, фотокопія квитанції АТ КБ "ПриватБанк" відділення "Закарпатське № 16" за № 0.0.2263229881.1 від 13.09.2021 року відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила отримувачу - ОСОБА_2 8000 грн. Призначення платежу: "Оплата за послуги правової допомоги від ОСОБА_1 " Разом з тим, суд зазначає, що в даній квитанції не зазначено реквізитів договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п.2.3 договору обовязки клієнта:

- сплатити гонорар (винагороду) адвокату в розмірі та встрок погоджений між сторонами;

Однак детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги , акт приймання-передачі наданих послуг, та платіжне доручення не долучені.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 міститься висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що представником позивача не долучено докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті відповідачем, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги , акт приймання-передачі наданих послуг, а відтак суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, не підлягають задоволенню .

Приписами частини 2 статті 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки провадження у справі закрито у зв`язку із відсутністю предмету спору, сума сплаченого судового збору в розмірі 908,00грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись: ст. 43, п.2 ч.1 ст. 255, 256, ст.ст. 258, 260 -261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 подану в особі представника позивача ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, правонаступником якого є Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки та акту приймання - передачі земельної ділянки - закрити.

Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_2 з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позову заквитанцією № 1018552364 від 21.09.2021, в розмірі 908,00 грн.

В задоволенні клопотання/заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення з Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради витрат на професійну правничу допомогув розмірі 8000,00 грн. відмовити.

Додатково позивачу роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днівздняпроголошенняухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали суду направити сторонам по справі для відома.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца