Ухвала

від 11.04.2023 по справі 943/629/23

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/629/23

Провадження №1-кс/943/26/2023

11 квітня 2023 року

м. Буськ

Слідчий суддя Буського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 про скасуванняарешту майнау кримінальномупровадженні, -

в с т а н о в и в :

11.04.2023 року на розгляд слідчого судді Буського районного суду Львівської області надійшли матеріали вищевказаної скарги ОСОБА_2 від 06.04.2023, у якій скаржниця просить скасувати арешт земельних ділянок: площею 0,131 га із кадастровим номером 4620685300:11:003:0018 та площею 0,25 га із кадастровим номером 4620685300:11:003:0014, що знаходяться в с. Соколівка Буського району Львівської області.

Із поданої скарги ОСОБА_2 та доданих документів вбачається, що у провадженні слідчого прокуратури Буського району Львівської області перебувала кримінальна справа №153-0023 від 26.01.2012 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, в рамках якої Буською державною нотаріальною конторою внесені відомості про арешт нерухомого майна щодо вищевказаних земельних ділянок. Підставою для накладення вказаного арешту стала постанова прокурора Буського району Львівської області про накладення арешту на майно від 24.04.2012 року, а спірний арешт накладався з метою забезпечення цивільного позову. Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 28.10.2013 року в справі №440/81/13-ц за позовом прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Соколівської сільської ради Буського району Львівської області до ОСОБА_2 , третя особа: Управління Держкомзему в Буському районі Львівської області про визнання недійсним та скасування рішення Соколівської сільської ради Буського району Львівської області та державних актів на право власності на земельні ділянки провадження у справі було закрито за заявою прокурора Буського району Львівської області у зв`язку з вирішенням цивільно-правового спору в добровільному порядку, зокрема, шляхом прийняття рішення №213 від 18.10.2013 року «Про затвердження уточнених площ земельних ділянок». Таким чином, на думку скаржниці, відпали підстави для накладення арешту на вказані вище земельні ділянки. 28.02.2023 року ОСОБА_2 звернулась до прокурора із заявою про скасування арешт, проте спірний арешт не скасовано і таку бездіяльність скаржниця вважає протиправною та просить скасувати спірні арешти земельних ділянок.

Разом із тим, як убачається із листа заступника керівника Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 20.03.2023, що вироком Буського районного суду Львівської області від 03.09.2012 року за результатами розгляду кримінальної справи №153-0023 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та засуджено до трьох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України. Аналогічні обставини слідують із указаного вироку Буського районного суду Львівської області від 03.09.2012 року в справі №1303/723/2012. Також цим вироком суду скасовано арешт на земельні ділянки, з приводу яких сфальсифіковані рішення Соколівської сільської ради Буського району.

Вивчивши матеріали скарги, дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Так, згідно положень частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого,дізнавача,прокурора,яка полягаєу невнесеннівідомостей прокримінальне правопорушеннядо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань післяотримання заявичи повідомленняпро кримінальнеправопорушення,у неповерненнітимчасово вилученогомайна згідноз вимогамистатті 169цього Кодексу,а такожу нездійсненніінших процесуальнихдій,які вінзобов`язаний вчинитиу визначенийцим Кодексомстрок,-заявником,потерпілим,його представникомчи законнимпредставником,підозрюваним,його захисникомчи законнимпредставником,представником юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,володільцем тимчасововилученого майна,іншою особою,права чизаконні інтересиякої обмежуютьсяпід часдосудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченимиглавою 39цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).

Отже положення частини першої статті 303 КПК України передбачають вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності, що можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, однак ними не передбачено можливості подання скарги щодо скасування арешту майна.

Більше того, як встановлено слідчим суддею, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, на яке покликається скаржниця завершено, враховуючи ухвалення вироку Буського районного суду Львівської області від 03.09.2012 року, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ст. 70 КК України із призначенням йому остаточного покарання на підставі ст. 70 КК України у виді трьох років позбавлення волі зі сплатою штрафу в розмірі 8500 грн. в дохід держави без позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік. Також цим вироком суду скасовано арешт на земельні ділянки, з приводу яких сфальсифіковані рішення Соколівської сільської ради Буського району.

Натомість, із поданої скарги ОСОБА_2 слідує, що вона звернулася до слідчого судді з вимогою про скасування арешту земельних ділянок: площею 0,131 га із кадастровим номером 4620685300:11:003:0018 та площею 0,25 га із кадастровим номером 4620685300:11:003:0014, що знаходяться в с. Соколівка Буського району Львівської області, що виходить за межі вичерпного переліку, передбаченого частиною першою статті 303 КПК України, а порядок скасування арешту майна регламентується положеннями ст. 174 КПК України.

Зокрема, в силу частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Частиною третьою статті 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.

За таких обставин, зважаючи на завершення досудового провадження, наявність вироку суду про скасування арешту на земельні ділянки, скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню, а також те, що спірний арешт на майно накладений за правилами КПК України 1960 року, відтак у відкритті провадження за поданою скаргою слід відмовити.

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року в справі № 727/2878/19 зроблено висновок про те, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закритя кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства (п. 51).

Відтак, слідчий суддя вважає, що скаржниця вправі звернутись до суду із позовною заявою про скасування спірного арешту майна (земельних ділянок) в порядку, передбаченому ЦПК України з дотриманням правил підсудності до Буської державної нотаріальної контори Золочівського району Львівської області, якою накладено арешт.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 26, 174, 303, 304, 372 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня отримання скаржником її копії безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1