Ухвала

від 10.04.2023 по справі 120/2107/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

10 квітня 2023 р.Справа № 120/2107/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Фермерського господарства "Лібра" (вул. І.Франка, 1, с. М`якохід, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24420)

до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053)

Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м .Вінниця, 21036)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Фермерського господарства "Лібра" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 13.03.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві 10-денний строк, з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із наданням належних та допустимих доказів поважності причин його пропуску.

03.04.2023 року за вх. № 14857/23 представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Як поважні причини пропуску такого строку представник позивача зазначила погіршення стану здоров`я та постійним перебуванням під наглядом лікарів.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

У постанові від 17.09.2020 року по справі № 640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 року по справі №806/2321/16.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області № 2120105/35996507 від 10.11.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 07.09.2020 року та рішення № 2166905/35996507 від 25.11.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 22.09.2020 року.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Ст. 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

П. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

П. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Водночас, норма п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, від 21 червня 2022 року у справі № 620/3546/18.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем рішення № 2120105/35996507 від 10.11.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 07.09.2020 року та рішення № 2166905/35996507 від 25.11.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 22.09.2020 року були оскаржені в адміністративному порядку шляхом подання відповідних скарг.

За результатами розгляду скарг Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 11.12.2020 року та від 01.04.2021 року про залишення скарги без задоволення.

Таким чином, для звернення до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування рішення № 2120105/35996507 від 10.11.2020 року та рішення № 2166905/35996507 від 25.11.2020 року встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачеві рішень за результатами розгляду його скарги та, відповідно, сплинув 11.03.2021 року та 01.07.2021 року.

Натомість позивач звернувся до суду лише 06.03.2023 року, тобто із суттєвим пропуском такого строку.

Оцінюючи поважність причини пропуску строку звернення до суду, що зазначенні представником позивача у клопотанні, суд зауважує наступне.

До клопотання представником позивача долучено виписки із медичної карти, заключення медичних оглядів.

З наданих представником позивача документів судом не встановлено наявність обставин, які б були об`єктивно непереборними, пов`язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення позивачем дій, спрямованих на звернення до суду із позовною заявою щодо оскарження рішення № 2120105/35996507 від 10.11.2020 року та рішення № 2166905/35996507 від 25.11.2020 року в період, який припадав на визначений законом строк вчинення таких дій.

Також суд завертає увагу на правові позиції Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.07.2019 (справа №815/1175/17), 20.02.2020 (справа №560/3070/19), 21.08.2021 (справа №520/17941/2020) щодо критеріїв оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв`язку із перебуванням особи на лікуванні, перебування особи на амбулаторному режимі лікування, на відміну від стаціонарного лікування, яке здійснюється з поміщенням пацієнта в лікарню, саме по собі не свідчить про об`єктивну неможливість реалізації права на звернення до суду з позовом та не створює перешкод для своєчасного подання позовної заяви з метою захисту порушених прав.

Судом не встановлено факт перебування представника позивача на стаціонарному лікуванні в період, який припадав на визначений законом строк звернення до суду з даним позовом.

Відтак, з огляду на вищевикладене, зазначені причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об`єктивну неможливість останнього своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

Відповідно, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду суд визнає неповажними, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Положення ч. 2 ст. 123 КАС України кореспондують приписам п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи подання позовної заяви поза межами строку звернення до суду з причин визнаних судом неповажними, наявні підстави для повернення даної позовної заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

При чому, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. 121, 122, 123, 169, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства "Лібра" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяМаслоід Олена Степанівна