Рішення

від 11.04.2023 по справі 440/458/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/458/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" до Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 12 вересня 2022 року №127.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 12 вересня 2022 року №127 прийнято на підставі пункту 1 опису виявлених порушень, зазначених в акті № 90 від 30 серпня 2022 рок, з якими позивач не згоден. Позивач акцентував увагу на тому, що листки непрацездатності можуть виписуватися фізичними особами-підприємцями, які отримали ліцензію МОЗ України на надання медичних послуг, тому спірні листки непрацездатності, видані у встановленому порядку, містять печатки фізичної особи-підприємця, що провадить господарську діяльність з медичної практики, а отже є підставою для виплати матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності. Вказує, що листки непрацездатності: 09 вересня 2021 року ЛН АЛА 971385 від 17 червня 2021 року ОСОБА_1 ; 09 вересня 2021 року ЛН АЛА 971388 від 01 липня 2021 року ОСОБА_1 , від 28 січня 2021 року ЛН АЛД 249520 від 30 листопада 2020 року ОСОБА_2 , 11 листопада 2020 року ЛН АДЯ 320693 від 06 жовтня 2020 року ОСОБА_3 , 20 квітня 2021 року ЛН АЛД 280442 від 25 листопада 2020 року ОСОБА_4 видані відповідно до чинного законодавства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін.

02 березня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов (а.с. 121-129). У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваного в частині рішення. Стверджував, що право видавати листки непрацездатності мають виключно лікарі, що працюють у закладах охорони здоров`я зі статусом юридичної особи, а також фізичні особи зі статусом підприємця, які провадять господарську діяльність з медичної практики. Лікарі, що працюють за трудовим договором з фізичними особами-підприємцями правом видачі листків непрацездатності не наділені. Наполягав на тому, що документи на підставі яких нараховано та здійснено матеріальне забезпечення не відповідають документам, інформація з яких внесена страхувальником до заяв-розрахунків.

07 березня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" про залучення до участі у справі в якості другого відповідача: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (а.с. 235).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року залучено до участі у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" до Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення в якості другого відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом встановлено, що Кременчуцька філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" (код ЄДРПОУ 32294905), яке зареєстровано як юридична особа 02 грудня 20 року, номер запису 13391200000001788 (а.с. 11-28).

У період з 22 серпня 2022 року по 30 серпня 2022 року Кременчуцьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області проведено планову виїзну перевірку Кременчуцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія", за період з 01 липня 2019 року по 30 червня 2022 року, з питань дотримання порядку використання страхувальниками страхових коштів Фонду, про що складено акт перевірки від 30 серпня 2022 року № 90 (а.с. 32-47).

За наслідками документальної перевірки Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ встановлено, зокрема:

- порушення пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (лист непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець): 09 вересня 2021 року ЛН АЛА 971385 від 17 червня 2021 року ОСОБА_1 ; 09 вересня 2021 року ЛН АЛА 971388 від 01 липня 2021 року ОСОБА_1 , від 28 січня 2021 року ЛН АЛД 249520 від 30 листопада 2020 року ОСОБА_2 , 11 листопада 2020 року ЛН АДЯ 320693 від 06 жовтня 2020 року ОСОБА_3 , 20 квітня 2021 року ЛН АЛД 280442 від 25 листопада 2020 року ОСОБА_4 (пункт 1 опису порушень Акту);

- порушення пункту 1 частини другої статті 15, частини першої статті 21, частини третьої статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: невірно обчислено страховий стаж, не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення: 30 червня 2020 року ЛН АДЯ 370553 від 11 травня 2020 року ОСОБА_5 ; 14 серпня 2019 року ЛН АДЦ 282165 від 14 червня 2019 року ОСОБА_6 , 19 лютого 2020 року ЛН АДФ 758673 від 20 січня 2020 року ОСОБА_6 , 13 березня 2020 року ЛН АДФ 758674 від 20 січня 2020 року ОСОБА_6 , 06 липня 2020 року ЛН АДЯ 339222 від 05 червня 2020 року ОСОБА_6 (пункт 2 опису порушень Акту);

- порушення пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий та продовжений хворому, звільненому від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності, без направлення документів на МСЕК та відповідного висновку МСЕК (дата чотиримісячного строку - 04 червня 2020 року, дата подачі документів на МСЕК - 08 червня 2020 року, дата огляду МСЕК - 09 червня 2020 року)); не розглядалася підстава і правильність видачі та/або заповнення листків непрацездатності 17 серпня 2020 року ЛН АДЯ 365592 від 27 травня 2020 року ОСОБА_7 (4 дні) (пункт 3 опису порушень Акту);

- пункту 1 частини другої статті 15, абзацу 2 частини першої статті 30, частини третьої статті 30, частини другої статті 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: при обчисленні середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності невірно визначений розрахунковий період: не за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку у разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць; не здійснено контроль за правильним нарахуванням матеріального забезпечення 05 травня 2020 року ЛН АДЯ 442578 від 18 березня 2020 року ОСОБА_8 (пункт 4 опису порушень Акту);

- пункт 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатності по "ізоляція від COVID-19" виданий у термін, що перевищує 14 днів); не розглядалася підстава і правильність видачі та/або заповнення листків непрацездатності 29 грудня 2020 року ЛН АЛД 229343 від 27 листопада 2020 року ОСОБА_9 (6 днів) (пункт 5 опису порушень Акту);

- абзац 1 частини першої статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV повідомлення про проведення виплат коштів застрахованій особі подане страхувальником до Фонду понад місяць з дня проведення виплат: 07 вересня 2020 року заява-розрахунок № 51, повідомлення надіслано 04 березня 2021 року; 29 листопада 2021 року заява-розрахунок № 104, повідомлення надіслано 23 серпня 2022 року; 07 грудня 2021 року заява-розрахунок № 105, повідомлення надіслано 23 серпня 2022 року (пункт 6 опису порушень Акту).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 30 серпня 2022 року № 90 позивачем подано до Кременчуцького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області заперечення, яке обгрунтовано відсутністю порушень пункту 1 опису виявлених порушень (а.с. 52-56).

Листом від 08 вересня 2022 року № 05.6-13/741 Кременчуцьке відділення Управління виконавчої дирекції у Полтавській області, розглянувши заперечення позивача на акт перевірки від 30 серпня 2022 року № 90 зазначило, що результати документальної планової перевірки Кременчуцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" по пункту 1 опису виявлених порушень вимог законодавства вказаних в акті перевірки обгрунтовані) (а.с. 57-59).

12 вересня 2022 року, заступником начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А., розглянувши матеріали документальної планової перевірки Кременчуцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України (акт перевірки № 90 від 30 серпня 2022 року, заперечення від 06 вересня 2022 року № 22), прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду № 127 (а.с. 60-61).

Згідно вищевказаного рішення неправомірно витрачена сума страхових коштів становить 11625,54 грн, штраф за порушення порядку використання страхових коштів - 5812,77 грн.

Позивач, вважаючи протиправним рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду №127 від 12 вересня 2022 року, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи № 16/98-ВР) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Статтею 4 Основ № 16/98-ВР визначено залежно від страхового випадку види загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Положеннями статті 25 Основ № 16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV, у редакції на час спірних правовідносин).

Частиною першою статті 4 Закону № 1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону № 1105-XIV робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Пунктами 2 та 7 частини першої статті 9 Закону № 1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Пунктами 1, 2 та 6 частини другої вказаної статті визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону № 1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Частиною 6 статті 15 Закону № 1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до статті 18 Закону № 1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 30 Закону № 1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Відповідно до частини третьої вказаної статті рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Приписами пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 13 від 19 липня 2018 року /далі - Положення №13/, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Відповідно до пункту 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до положень пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 /далі - Інструкція № 455, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно з підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції № 455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Пунктом 1.4 Інструкції № 455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції № 455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв`язку або інтернет-телефонії з обов`язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції № 455 листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.

Відповідно до приписів статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19 листопада 1992 року № 2801-XII /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов`язана з її наданням; мережа закладів охорони здоров`я - сукупність закладів охорони здоров`я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території.

Статтею 34 цього Закону визначено, що лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з частинами першою та другою статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 4, 32, 34 та 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №285, господарська діяльність з медичної практики (далі - медична практика) - вид господарської діяльності у сфері охорони здоров`я, який провадиться закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії.

Суб`єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров`я. Кількість посад медичних і немедичних працівників визначається керівником закладу охорони здоров`я та фізичною особою - підприємцем залежно від обсягу, нормативів надання медичної допомоги відповідного рівня та заявлених спеціальностей.

Фізична особа - підприємець має право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності, а молодших спеціалістів з медичною освітою - залежно від профілю (спеціальності) за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ. Фізичні особи - підприємці з числа молодших спеціалістів з медичною освітою провадять медичну практику самостійно або під керівництвом лікаря.

Фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію. У такому разі фізична особа - підприємець зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.

Отже, фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність з медичної практики вправі приймати на роботу медичних працівників, в тому числі лікарів, а фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти, що отримала відповідну ліцензію, зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.

Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Таким чином, до підприємницької діяльності фізичних осіб з забезпечення медичного обслуговування застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, що забезпечують медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників, тобто які є закладами охорони здоров`я у розумінні статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я".

Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055 /далі - Інструкція № 532/274/136-ос/1406/, листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.

Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я.

Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності" тощо). При цьому право вносити записи до лікарняного листка мають лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою.

За наслідками документальної перевірки Кременчуцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" встановлено, зокрема порушення нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (лист непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець): 09 вересня 2021 року ЛН АЛА 971385 від 17 червня 2021 року ОСОБА_1 ; 09 веересня 2021 року ЛН АЛА 971388 від 01 липня 2021 року ОСОБА_1 , від 28 січня 2021 року ЛН АЛД 249520 від 30 листопада 2020 року ОСОБА_2 , 11 листопада 2020 року ЛН АДЯ 320693 від 06 жовтня 2020 року ОСОБА_3 , 20 квітня 2021 року ЛН АЛД 280442 від 25 листопада 2020 року ОСОБА_4 (пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV).

Зі змісту листків непрацездатності серії ЛН АЛД № 249520, ЛН АДЯ № 320693, ЛН АЛД № 255630 та ЛН АЛД № 280442 слідує, що у графі "Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я" цього листа зазначено "ФОП ОСОБА_10 " АДРЕСА_1 , у графі "Печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_10 ". Для листків непрацездатності", у графі "Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_10 . Україна. Для листків непрацездатності" (а.с. 68, 71, 74, 77).

У листках непрацездатності у відповідній графі також зазначено посаду і прізвище лікуючого лікаря: ЛН АЛД № 255630 від 22 січня 2022 року - ОСОБА_11 , ЛН АДЯ № 320693 від 06 жовтня 2020 року - ОСОБА_11 , ЛН АЛД № 280442 від 25 листопада 2020 року - ОСОБА_11 , ЛН АЛД № 249520 від 30 листопада 2020 року - ОСОБА_12

ФОП ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності загальна медична практика (код КВЕД 86.21), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 111).

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я № 2697 від 28 грудня 2019 року, ФОП ОСОБА_10 видано ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю загальна практика - сімейна медицина, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа (реєстраційне досьє від 16 січня 2020 року № 390/14-20 (а.с. 242)).

Згідно з наказом ФОП ОСОБА_10 "Про прийняття на роботу" від 27 лютого 2020 року №1-0000000003 ОСОБА_12 прийнято на роботу на посаду лікаря загальної практики сімейного лікаря з 27 лютого 2020 року (а.с. 244).

Відповідно до наказу ФОП ОСОБА_10 "Про прийняття на роботу" від 06 жовтня 2020 року №6-0000000008 ОСОБА_11 прийнято на роботу на посаду лікаря загальної практики сімейного лікаря з 07 жовтня 2020 року (а.с. 245).

Зі змісту листків непрацездатності серії ЛН АЛА № 971385 та ЛН АЛА № 971388 слідує, що у графі "Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я" цього листа зазначено "ФОП ОСОБА_13 " АДРЕСА_2 , у графі "Печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_13 ". Для листків непрацездатності", у графі "Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я" міститься відтиск печатки із текстом "Фізична особа-підприємець ОСОБА_13 . Україна. Для листків непрацездатності" (а.с. 62, 65).

У листках непрацездатності у відповідній графі також зазначено посаду і прізвище лікуючого лікаря: НОМЕР_2 від 17 червня 2021 року - ОСОБА_14 , ЛН АЛА № 971388 від 01 липня 2021 року - ОСОБА_14

ФОП ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_3 ) є фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності загальна медична практика (код КВЕД 86.21), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 105).

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я № 2695 від 20 листопада 2020 року, ФОП ОСОБА_13 видано ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю загальна практика - сімейна медицина, терапія, сестринська справа (а.с. 240).

Згідно з наказом ФОП ОСОБА_13 "Про прийняття на роботу" від 29 березня 2021 року № 2 ОСОБА_14 прийнято на роботу на посаду лікар-терапевт з 01 квітня 2021 року (а.с. 246).

Отже, фізична особа-підприємець ОСОБА_10 та фізична особа-підприємець ОСОБА_13 отримали ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на надання медичних послуг, укомплектували штат лікарями, отримали бланки листків непрацездатності.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи, що до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_13 із забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність відповідних юридичних осіб, у даному випадку, закладів охорони здоров`я, а отже, при здійсненні такої підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_13 фактично прирівнюється до закладу охорони здоров`я, а лікарі, які працюють у державних та недержавних закладах охорони здоров`я мають рівні права, в тому числі, і право виписувати листки непрацездатності, тому лікуючий лікарі: ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які працюють у ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_13 у перевіряємому періоді та безпосередньо надавали медичну допомогу пацієнтам, мали право виписувати листки непрацездатності.

Згідно розрахунку відповідача за порушення пункт 1 описової частини пункту перевірки неправомірно витрачена сума страхових коштів становить 7133,85 грн (а.с. 136-137).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 127 від 12 вересня 2022 року в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 7133,85 грн та застосування до Кременчуцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" фінансової санкції в розмірі 3566,93 грн.

Стосовно порушень описаних в пунктах 2-6 акту перевірки № 90 від 30 серпня 2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Пунктами 4 та 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія" обгрунтовує свої вимоги посилаючись на протиправність пункту 1 опису виявлених порушень акту перевірки № 90 від 30 серпня 2022 року, при цьому позивач в позовній заяві не зазначає виклад обставин та підтвердження їх доказами щодо встановлених порушень описаних в пунктах 2-6 акту перевірки № 90 від 30 серпня 2022 року.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" (код ЄДРПОУ 32294905, вул. Промислова, 5, м.Вишневе, Київська область) до Кременчуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 41425689, вул. Європейська, 68-А, м.Кременчук, Полтавська область), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 41319427, вул. Гоголя, 34, м. Полтава) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 127 від 12 вересня 2022 року, в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів в розмірі 7133,85 грн та застосування до Кременчуцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" фінансової санкції в розмірі 3566,93 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.О. Удовіченко