Постанова

від 11.04.2023 по справі 400/9925/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/9925/21Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.

суддів Крусяна А.В. , Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року у справі №400/9925/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес ТЕП» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-ТЕП» (далі позивач, Товариство) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області № 3184922/42180404 від 30.09.2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «БІЗНЕС-ТЕП» № 168 від 29.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було повідомлено суті і характеру наявної податкової інформації, та не зазначено перелік документів, достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, який необхідно надати платнику податків.

Товариство вказує, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

За таких обставин, позивач уважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до податкового органу у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної надано пояснення та всі необхідні документи в підтвердження здійснення господарської операції, які, на його думку, є достатніми для її реєстрації.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 12 грудня 2022 року прийнято рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-ТЕП» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області № 3184922/42180404 від 30.09.2021 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «БІЗНЕС-ТЕП» № 168 від 29.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Висновок суду першої інстанції про обґрунтованість і доведеність позовних вимог вмотивований тим, що у контролюючого органу не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки контролюючий орган у електронній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначив конкретний перелік документів, які Товариству слід було подати для усунення перешкод в реєстрації податкової накладної, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що відмова в реєстрації податкової накладної не відповідає правовій визначеності як критерію правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, свідчить про протиправність такого рішення та наявність правових підстав для його скасування.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області подано апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом попередньої інстанції не досліджено питання реальності господарської операції, яка відображена в податковій накладній, поданій на реєстрацію.

Податковий орган звертає увагу, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків на розгляд комісії необхідних первинних документів, а саме щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів.

Відтак, на переконання контролюючого органу, оскаржуване рішення комісії регіонального рівня є повністю обґрунтованим, а позовні вимоги ТОВ «Бізнес-ТЕП» такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Бізнес ТЕП» спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Зокрема, як з`ясовано судом апеляційної інстанції та установлено судом першої інстанції, що згідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ТОВ «БІЗНЕСТЕП» належить торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

З метою здійснення власної господарської діяльності, 29.06.2021 року між ТОВ «БІЗНЕСТЕП» (Продавець) та ТОВ «ЄС ГРУП ЕКСПОРТ-ІМПОРТ КО» (Покупець) укладений Договір купівлі продажу за №539/21, згідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю майно (бувший у використанні сідельний тягач, марки RENAULT, модель 460, ідентифікаційний №VF624GPA000053291, 2011 року виготовлення) а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити за майно обумовлену грошову суму.

У відповідності до п.2.1 укладеного Договору, сторони визначили, що продаж транспортного засобу здійснюється за домовленістю сторін у розмірі 121 600,00 грн, в т.ч. ПДВ 20266,67 грн., які отримає продавець від покупця.

Згідно до п.2.2. Договору, платежі за транспортний засіб здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок продавця.(а.с.26-27)

Відповідно до видаткової накладної №991 від 29.06.2021 року та акту прийому-передачі №539/21 від 29.06.2021 року даний транспортний засіб передано ТОВ «ЄС ГРУП ЕКСПОРТ-ІМПОРТ КО», яке здійснило оплату за нього згідно до платіжного доручення № 58 від 29.06.2021 року.(а.с.28-30)

За результатами здійснення господарської діяльності, TOB «БІЗНЕСТЕП» складено податкову накладну №168 від 29.06.2021 року та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до отриманої Квитанції від 12.07.2021 року вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено. З посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, зазначено, що платник податку, яким подано ПН відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». У зв`язку з цим, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. (а.с.16)

28.09.2021 року TOB «БІЗНЕСТЕП» засобами електронного зв`язку на адресу відповідача було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна №168 від 29.06.2021 року.

До пояснень Товариством надано вичерпний перелік документів, який на думку позивача, необхідний для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а саме:

копію Контракту від 29.12.2020 року № 21/20-CA/BZ, інвойсу від 22.04.2021 року № 210422.201-CAU/BZTP, митної декларації від 07.06.2021 року № UA204020/2021/237455, Договору купівлі-продажу транспортного засобу від 29.06.2021 року № 539/21, акту прийому-передачі від 29.06.2021 року № 539/21, видаткової накладної від 29.06.2021 року №991, платіжного доручення від 29.06.2021 року №58, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, оборотно-сальдової відомості за 361 рахунком. (а.с.19-31)

30.09.2021 року Комісією Головного управління ДПС у Миколаївській області прийнято рішення №3184922/42180404 про відмову в реєстрації податкової накладної №168 від 29.06.2021 року.

Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податку копій документів, а саме :

«первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

У розділі «Додаткова інформація» податковим органом указано: «платником не надано копії документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів». (а.с.12-13)

Так, приписами частини 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або дата відвантаження товарів.

Подібний підхід щодо необхідності реєстрації податкової накладної за правилом першої, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, події був застосований Верховним Судом у постанові у справі № 360/2460/20, а також у постанові від 01 грудня 2021 року у справі №600/1878/20-а.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно із наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із абзацами першим, другим, п`ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України установлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:

- відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу;

За результатами перевірки, визначеної пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

01 лютого 2020 року набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.(далі Порядок № 1165)

Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо (далі - Порядок № 1165).

У відповідності до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, які є вичерпним переліком. Пунктом 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв:

«у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Приписами пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі установлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої установлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути договори, зокрема:

- зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

При цьому, Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, Порядком № 1165 установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року (далі - Порядок №520).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Перевіряючи правильність наданої судом попередньої інстанції правової оцінки оскаржуваним позивачем індивідуальних актів (рішень про відмову у реєстрації податкових накладних) в контексті недотримання/дотримання податковим органом як суб`єктом владних повноважень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при їх прийнятті, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

При вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - установлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов`язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або відвантаження товарів, незалежно від наявності інших первинних документів.

Як слідує з матеріалів справи, за фактом отримання грошових коштів, тобто оплати за транспортний засобів у відповідності до платіжного доручення №58 від 29 червня 2021 року, ТОВ «Бізнес-ТЕП», як продавцем, складено на користь покупця ТОВ «Авто Тир Плюс», податкову накладну №168 від 29.06.2021 року, та направлено її на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.(а.с.30)

За наслідками дослідження копії квитанції про зупинення реєстрації складеної ТОВ «БІЗНЕСТЕП» податкової накладної судовою колегією з`ясовано, контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної у зв`язку з тим, що платник податків, яким подано для реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Апеляційний суд зауважує, що посилання у квитанції на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (наявності податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування) не розкриває зміст та не конкретизує підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а також не відображає переліку документів необхідних податковому органу для її реєстрації.

При цьому, формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Крім цього, контролюючим органом не зазначено, що стало доказом ризиковості платника податку. Відповідачем до суду першої та апеляційної інстанцій не надано рішення (станом на момент виникнення спірних правовідносин) щодо внесення Товариства до реєстру ризикових платників податків.

Також, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

У свою чергу, в оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме в пункті ненадання платником податку копій документів.

Означений пункт містить загальний перелік документів, які не були надані, а саме:

- первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури /інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Тобто, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Окрім того, у приписці до цього пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Однак, оскаржуване рішення не містять жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів. Обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника стосовно не надання позивачем контролюючому органу копії документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів з огляду на таке.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі за № 140/2160/18.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Апеляційний суд уважає, що за наявності поданих позивачем документів, які підтверджують дані, зазначені у податковій накладній, та відсутності роз`яснення контролюючого органу яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, у відповідача були відсутні підстави для відмови у її реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, посилання скаржника на відсутність необхідності роз`яснення контролюючого органу, які саме документи необхідно було подати для реєстрації, і, як наслідок, не ґрунтується на встановлених обставинах справи та раніше неодноразово висловлених висновках Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Крім цього, з огляду на факт зарахування коштів, як оплату за транспортний засобів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про настання першої із передбачених пунктом 187.1 статті 187 ПК України подій, яка зумовлює виникнення податкових зобов`язань.

Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм пункту 187.1 статті 187 ПК України, Порядку №520 та Порядку №1165, означені обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації податкової накладної, вказують на правильність доводів позивача про те, що подані Товариством документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують дані, зазначені у податковій накладній, та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Натомість, податковий орган помилково визначив предметом доказування у цій справі обставини щодо виконання позивачем та його контрагентом зобов`язань за Договором купівлі продажу і переніс вирішення спору у площину правової оцінки цих обставин.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, а належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №168 від 29.06.2021 року в ЄРПН.

На підставі вищенаведеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно установив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для скасування рішення суду попередньої інстанції немає.

У відповідності до ст. 315,316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року у справі №400/9925/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес ТЕП» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач Димерлій О.О.Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.