Постанова

від 04.04.2023 по справі 260/1452/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/1452/22 пров. № А/857/18445/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,

за участі секретаря судового засідання Гранат В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства " Ужгородоптторг " на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року (суддя Ващиліна Р.О., м. Ужгород, повний текст рішення складено 21 листопада 2022 року) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Ужгородоптторг" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Ужгородоптторг (далі ПАТ Ужгородоптторг ) у квітні 2022 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просило визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗК42/290/АВ-ТД-ФС-09 від 31.03.2022, винесену Управлінням Держпраці у Закарпатській області. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.02.2022 на територію підприємства без відмови уповноваженої особи проникли 3 осіб, які оглядали будівлі і приміщення. Після цього такі особи з`явилися до приміщення відділу продажу підприємства та пред`явили голові правління направлення на проведення позапланової перевірки у формі інспекційного відвідування. Підставою для здійснення такої перевірки було звернення ОСОБА_1 . Так, інспекторам було надано пояснення щодо працюючих на підприємстві працівників, а також надано копії цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених з фізичними особами. За результатами проведення такого відвідування посадові особи відповідача дійшли висновку про невідповідність наданих цивільно-правових угод вимогам закону, оскільки такі містять ознаки існування між сторонами трудових відносин. У зв`язку із отриманням повідомлення про розгляд справи в Управлінні Держпраці у Закарпатській області із запізненням представник підприємства не зміг прийняти участь у засіданні та надати свої пояснення та докази для спростування зроблених посадовими особами відповідача висновків. Незважаючи на це, відповідач застосував до підприємства штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Вважає, що така постанова відповідача не може вважатися законною, оскільки останнім були допущені численні порушення порядку здійснення заходів контролю. Так, зокрема, як вбачається з акту посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області було проведено інспекційне відвідування, хоча нормативно-правовий акт, що регламентує порядок здійснення такого втратив чинність. Підставою для здійснення такого заходу слугувало звернення громадянина ОСОБА_1 , хоча такий на підприємстві не працював, шкода його правам та інтересам заподіяна не була. Більше того, відповідач погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду, щодо проведення перевірки не отримав. У наданому направленні на проведення перевірки відсутній перелік питань, що підлягають перевірці. Окрім того, відповідач прийняв оскаржену постанову поза межами 10-денного строку та в період дії мораторію на вчинення заходів державного нагляду. Також звертає увагу суду на безпідставність висновку про наявність ознак трудових правовідносин в укладених цивільно-правових договорах, оскільки це не відповідає дійсним обставинам та змісту правового регулювання таких правовідносин.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що письмова заява ОСОБА_1 від 22.01.2022 не могла бути підставою для здійснення перевірки. Вказує на висновок Верховного Суду у справі №520/11145/19 від 02.06.2021, що підставою для проведення заходу контролю може бути звернення не будь-якої фізичної особи, а лише особи, щодо якої порушено законодавство про працю. Зазначає, що направлення на проведення позапланової перевірки не відповідає вимогам частини 3 статті 7 ЗаконуУкраїни Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон №877-V). Зазначає, що відсутній порядок здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, так як Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 (далі Порядок №823) втратив чинність.Вказує, що згідно акту перевірки проводилася інша форма заходу контролю відмінна від форми вказаної у наказі та направлення відповідача, а саме інспекційне відвідування замість перевірки. Вказує на неналежне повідомлення про дату розгляду питання про накладення штрафу.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта 04.04.2023 подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку із воєнним станом та значною віддаленістю робочого місця та місця знаходження суду.

Однак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити, оскільки повідомленні причини неявки судом визнано неповажними. Апеляційний суд також бере до уваги необхідність дотримання строків розгляду справи. Крім цього, суд не визнавав обов`язковою участь представників сторін у судовому засіданні, а тому вважає, що розгляд справи можливо провести без участі представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 26.01.2022 Виконавчий комітет Ужгородської міської ради звернувся до Управління Держпраці в Закарпатській області з листом №Г-189, в якому у зв`язку з надходженням до Ужгородської міської ради скарги громадянина ОСОБА_1 з інформацією про ймовірне використання неофіційно працевлаштованих найманих працівників в ПАТ «Ужгородопторг» на підставі пп. 5 п. «а» ч. 1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування» просив розглянути таку в межах компетенції.

У зв`язку з надходженням зазначеного листа Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на підставі абз. 5 та абз. 10 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V наказом Управління Держпраці у Закарпатській області від 28.01.2022 №15 призначено проведення позапланової перевірки ПАТ «Ужгородоптторг».

На підставі зазначеного вище наказу направленням №86 від 04.02.2022 Управлінням Держпраці у Закарпатській області для проведення позапланової перевіри ПАТ «Ужгородоптторг» у період з 10 по 20 лютого 2022 року було направлено головних державних інспекторів праці Клованича Ю.В., Берника З.П. та Соломко О.О. Предметом здійснення такого заходу, відповідно до змісту направлення, є додержання законодавства про працю при оформленні трудових відносин, відповідно до змісту звернення та листа Ужгородської міської ради.

За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області складено акт №ЗК/42/290/АВ від 17.02.2022, відповідно до змісту якого встановлено, що директор ПАТ «Ужгородоптторг» допустив до виконання робіт з охорони території: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 без укладення з ними трудових договорів, чим порушив вимоги частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Вказані висновки посадових осіб відповідача базуються на оцінці наданих керівником підприємства ОСОБА_14 цивільно-правових договорах та актів прийому наданих послуг, предметом яких є надання послуг з сторожової охорони території ПАТ «Ужгородоптторг». За результатами аналізу наданих представником позивача документів встановлено, що оплата за виконану роботу проводиться не за конкретний результат, а за процес праці протягом відповідного проміжку часу від початку дії цивільного договору до акту приймання-передачі наданих послуг, а тому має форму заробітної плати, що свідчить саме про трудові відносини. Охоронцям чітко встановлено графік роботи, визначено підпорядкованість уповноваженій особі підприємства, що суперечить частині 1 статті 837 Цивільного кодексу України, а також передбачена матеріальна відповідальність в разі неналежного надання послуг, що відповідає ст.131 Кодексу законів про працю України. Такий акт перевірки був підписаний керівником ПАТ «Ужгородоптторг» Спічкей О.І.

На підставі акту перевірки та виявлення фактів допуску до роботи фізичних осіб без укладення трудового договору та оформлення трудових відносин у встановленому законом порядку, інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області Клованичем Ю.В. винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗК42/290/АВ/П від 24 лютого 202219 року, відповідно до якого директора ПАТ «Ужгородоптторг» зобов`язано усунути у строк до 24 березня 2022 року виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Також інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області Клованичем Ю.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК42/290/АВ/ПД/П/ПТ від 18 лютого 2022 року.

Розглянувши акт інспекційного відвідування №ЗК35/288/АВ від 10 лютого 2022 року, начальник Управління Держпраці у Закарпатській області прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗК35/288/АВ-ІІІ від 22 березня 2022 року.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування №ЗК35/288/АВ від 10 лютого 2022 року перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області виніс постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗК42/290/АВ-ТД-ФС-09 від 31.03.2022, якою на ПАТ «Ужгородоптторг» накладено штраф у розмірі 780000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області рішенням, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржена постанова Управління Держпраці у Закарпатській області від 31.03.2022 №ЗК42/290/АВ-ТД-ФС-09 про накладення штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.

Стаття 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340, Управління Держпраці у Закарпатській область здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Станом на день виникнення спірних правовідносин Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019, був скасований рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року справі №640/17424/19, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 та Верховного Суду від 09.11.2022. На вказану обставину про відсутність порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, покликається апелянт.

Спеціалізованої законодавчої норми, яка б регламентувала порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, станом на день проведення перевірки не було.

Разом з тим, функції територіальних органів з питань праці щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами залишилися незмінними та не скасованими.

Загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877-V. Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 1 статті 2 Закону№877-V).

Так, нормами частини 5 статті 2 Закону№877-V встановлено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині 5 статті 2 Закону та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону.

Так, як спеціалізованого законодавчого акту, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на даний час немає, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції та вважає, що посадові особи територіальних органів Держпраці при виконанні своїх посадових обов`язків повинні керуватися нормами Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №809/799/17, від 09 липня 2020 року у справі №818/585/17.

Зазначене спростовує твердження позивача про відсутність в Управління Держпраці у Закарпатській області повноважень на проведення перевірки з огляду на визнання нечинним Порядку №823. Більше того, колегія суддів вказує на те, що перевірка згідно з наказом Управління Держпраці у Закарпатській області від 28.01.2022 №15 була призначена на підставі Закону №877-V. Тобто, при призначенні перевірки, відповідач не керувався Порядком №823, на що покликаєтьсяапелянт.

Згідно з положеннями Закону№877-V заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з матеріалами справи, наказом Управління Держпраці у Закарпатській області від 28.01.2022 №15 призначено проведення позапланової перевірки ПАТ «Ужгородоптторг».

Порядок проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) регламентовано статтею 6 Закону№877-V. Вказаною законодавчою нормою визначено також підстави здійснення таких позапланових заходів.

З наказу Управління Держпраці у Закарпатській області від 28.01.2022 №15 та направлення на проведення позапланової перевірки вбачається, що підставою для її призначення слугувало звернення Ужгородської міської ради.

Так, судом встановлено, що 26 січня 2022 року Виконавчий комітет Ужгородської міської ради звернувся до Управління Держпраці в Закарпатській області з листом №Г-189, в якому у зв`язку з надходженням до Ужгородської міської ради скарги громадянина ОСОБА_1 з інформацією про ймовірне використання неофіційно працевлаштованих найманих працівників в ПАТ «Ужгородоптторг» на підставі пп. 5 п. «а» ч. 1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування» просив розглянути таку в межах компетенції.

Нормами частини 1 статті 6 Закону№877-V в якості окремої підстави для проведення позапланової перевірки передбачено звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Згідно підпункту 5 пункту «а» частини 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, чи його територіального органу про порушення суб`єктом господарювання законодавства про працю та зайнятість населення.

Отже, що нормами чинного законодавства передбачено право органів місцевого самоврядування на звернення до територіальних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, із зверненням щодо здійснення перевірки порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері праці. В свою чергу таке звернення є належною підставою для призначення позапланової перевірки.

Вказане спростовує твердження апелянта про проведення відповідачем перевірки без дотримання встановленого законодавством порядку та достатніх правових підстав. Суд також відхиляє посилання апелянта на те, що фактичною підставою для проведення перевірки слугувало звернення громадянина ОСОБА_1 , оскільки таке спростовується матеріалами справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону№877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно частини 3 статті 7 Закону№877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону№877-V, суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача перед початком здійснення позапланового заходу було вручено посадовій особі ПАТ «Ужгородоптторг» направлення на проведення перевірки.

Як вбачається з направлення, таке містить всі передбачені частиною 3 статті 7 Закону№877-V реквізити, в тому числі щодо предмета здійснення заходу позапланової перевірки, що спростовує твердження апелянта про допущені відповідачем в цій частині порушення.

Нормами частини 6 статті 7 Закону№877-Vвстановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Так, за результатами здійснення позапланової перевірки ПАТ «Ужгородоптторг» посадовими особами Управління Держпраці в Закарпатській області було складено акт №ЗК/42/290/АВ від 17.02.2022, в якому зазначено про те, що формою заходу державного нагляду було «інспекційне відвідування».

На думку апелянта, вказана обставина є свідченням протиправності проведеного заходу державного нагляду з огляду на не передбачення такої форми заходу діючими законодавчими нормами.

В свою чергу, судом першої інстанції встановлено в судовому засіданні,що вказане спростовується допущеною посадовою особою Управління Держпраці в Закарпатській області під час виготовлення акту технічною опискою, що не впливає на обставини призначення та проведення позапланової перевірки, та змін встановлених правопорушень.

Колегія судді погоджується з таким твердженням та вважає, що достатність законних підстав та повноважень в Управління Держпраці в Закарпатській області для проведення позапланового заходу державного контролю була встановлена за результатами розгляду даної справи, а тому допущена посадовою особою відповідача в акті описка в найменуванні форми такого не може бути єдиною підставою для скасування результатів такого.

Нормами частини 6 статті 7 Закону №877-Vвстановлено, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Згідно з матеріалами справи, складений за результатами проведеного позапланового заходу акт №ЗК/42/290/АВ від 17.02.2022 був підписаний керівником ПАТ «Ужгородоптторг».

З матеріалів єдиної справи проведеної позапланової перевірки №42 вбачається, що керівник ПАТ «Ужгородоптторг» подав до Управління Держпраці в Закарпатській області свої зауваження щодо проведеної перевірки та висновків акту, однак такі підписані не були, а тому не були прийняті до розгляду відповідачем, про що позивача було повідомлено листом №57 від 24.02.2022.

Оскаржені рішення відповідача були прийняті на підставі висновків посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області про порушення ПАТ «Ужгородоптторг» вимог законодавства про працю, а саме, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Відповідно до частини 2 статті 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норми статті 265 КЗпП України передбачають відповідальність за порушення законодавства про працю. Так, зокрема, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України та частинами 2-7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" регулюється Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі - Порядок №509).

Так, абзацом 1 пункту 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку №509, штрафи можуть бути накладені, в тому числі, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Згідно пункту 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з матеріалами справи, листом №07-04/1241 від 22.03.2022 Управління Держпраці у Закарпатській області повідомило ПАТ «Ужгородоптторг» про призначення розгляду справи про накладення штрафу на 31 березня 2022 року. Такий лист був вручений представнику позивача 31 березня 2022 року, що підтверджується відомостями щодо відстеження поштового відправлення, наявними в матеріалах справи та визнається позивачем.

Відповідно до пункту 4 Порядку №509, під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

Поряд з цим, діюча на момент виникнення спірних правовідносин редакція Порядку №509 не передбачає можливості звернення об`єкта перевірки з обґрунтованим клопотанням про відкладення її розгляду або взагалі можливості такого відкладення.

Більше того, норми Порядку №509 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) взагалі не регламентували участі представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено, у розгляді справи в органі Держпраці.

Вказане спростовує наведені апелянтом обґрунтування протиправності оскарженого рішення допущеними порушеннями порядку його винесення, оскільки такі положення були виключені з Порядку №509 Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019.

Пунктом 4 Порядку №509 передбачено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Таким чином, норми статті 265 КЗпП України передбачають відповідальність роботодавців за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Прийнята Управлінням Держпраці у Закарпатській області постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення базується на зазначених в акті перевірки висновках посадових осіб відповідача, зроблених за результатами оцінки наданих керівником підприємства Спічкей О.І. цивільно-правових договорів та актів прийому наданих послуг, предметом яких є надання послуг з сторожової охорони території ПАТ «Ужгородоптторг». За результатами аналізу наданих представником позивача документів встановлено, що оплата за виконану роботу проводиться не за конкретний результат, а за процес праці протягом відповідного проміжку часу від початку дії цивільного договору до акту приймання-передачі наданих послуг, а тому має форму заробітної плати, що свідчить саме про трудові відносини. Охоронцям чітко встановлено графік роботи, визначено підпорядкованість уповноваженій особі підприємства, що суперечить відповідним нормам Цивільного кодексу України, а також передбачена матеріальна відповідальність в разі неналежного надання послуг, що відповідає ст.131 Кодексу законів про працю України.

Стосовно оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, апеляційний суд зазначає наступне.

ПАТ «Ужгородоптторг» розташоване за адресою: вул. Чурговича, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000. У період з січня 2021 року по листопад 2021 року між ПАТ «Ужгородоптторг» (замовник) та фізичними особами (виконавці) було укладено цивільно-правові договори про надання платних послуг сторожової охорони території однакового змісту.

Так, відповідно до предмета таких договорів, фізична особа (виконавець) зобов`язується виконати за дорученням замовника послугу, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити, а саме: надання послуг з сторожової охорони території ПАТ «Ужгородоптторг» за адресою: вул. Чурговича, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000.

Положеннями пункту 2.1 розділу 2 договорів визначено, що виконавець зобов`язаний: надати послуги по забезпеченню збереження майна та об`єктів, які знаходяться під охороною замовника; в період охорони упереджувати появу сторонніх осіб на підконтрольній виконавцю території; охороняти майно від посягання осіб, яким не належить право ним розпоряджатися; про всі події під час охорони, аваріях, пожежах, зазіханнях на майно, терміново доповідати посадовим особам замовника, відповідальним за це майно охорону об`єктів; приймати перші міри по ліквідації пожарів та аварій у випадку їх виникнення; приймати під охорону і здавати прийняті під розписку складські приміщення, інші об`єкти та матеріальні цінності від відповідальної зміни сторожової охорони, та матеріально-відповідальних осіб згідно журналів обліку з записами і розписками у відповідних журналах обліку.

Згідно пункту 3.1 розділу 3 даних договорів замовник сплачує виконавцю винагороду за надану послугу з сторожової охорони території підприємства після виконання послуги, згідно затвердженого періоду надання послуг та акта виконання послуги.

Координація процесу надання послуг покладається на уповноваженого представника замовника в особі Спічкей О.І. Координація полягає в організації процесу робіт, контролю за ходом виконання якості (розділу 4 договорів).

З метою надання правової оцінки долученим позивачем цивільно-правовим договорам варто дослідити норми цивільного законодавства, що регламентують договірні правовідносини з приводу надання послуг.

Так, відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодекс України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

В свою чергу, як передбачено нормами КЗпП України, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Визначальною відмінністю, що розмежовує цивільні та трудові відносини, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі №2040/5412/18, від 09 липня 2021 року у справі №160/2751/19, від 14 травня 2020 року у справі №640/1099/19, від 05 жовтня 2022 року у справі №819/949/18.

З аналізу укладених між ПАТ «Ужгородоптторг» та фізичними особами договорів, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі містять ознаки трудових договорів, оскільки їх предмет стосується не кінцевого результату, а процесу праці фізичних осіб, спрямованого на охорону території підприємства. Тобто фактично такі фізичні особи виконували трудові функції зі сторожової охорони території підприємства, що передбачені Національним класифікатором України "Класифікатор професій".

В ході виконання укладених договорів фізичні особи самостійно не організовували визначені такими завдання. Координацією процесу надання послуги, що полягала в організації такого, було покладено на голову правління ПАТ «Ужгородоптторг» - Спічкей О.І. Фізичні особи, з якими було укладено вказані цивільно-правові договори, з метою засвідчення дати здійснення ними охорони території розписувалися в журналі чергувань, наявному на підприємстві, отже виконували завдання з охорони території згідно з певним встановленим графіком. Отже, правовідносини, що існували між ПАТ «Ужгородоптторг» та фізичними особами, що здійснювали охорону території підприємства, дійсно мали характер трудових, а тому посадові особи відповідача дійшли правомірного висновку про допущені позивачем порушення норм статті 265 КЗпП України.

Суд критично оцінює посилання апелянта на відсутність права відповідача на винесення оскарженої постанови в період дії мораторію на вчинення заходів державного нагляду, запроваджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303, оскільки позапланова перевірка ПАТ «Ужгородоптторг» була проведена у період з 10 по 17 лютого 2022 року, тобто до запровадження такого мораторію.

Інші доводи апелянта ґрунтуються на довільному трактуванні норм матеріального права та свідчать лише про намагання уникнути відповідальності за порушення законодавства про працю.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів резюмує, що оскаржена постанова Управління Держпраці у Закарпатській області від 31.03.2022 №ЗК42/290/АВ-ТД-ФС-09 про накладення штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ужгородоптторг" залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року в справі №260/1452/22 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 11 квітня 2023 року