Ухвала

від 11.04.2023 по справі 810/2545/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2023 року

Київ

справа №810/2545/17

адміністративне провадження №К/990/11713/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 (повний текст складено 03.03.2023) у справі № 810/2545/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні мережі» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2023 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена поштою 31.03.2023.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржник, в порушення вимог цієї норми, до касаційної скарги не додав документа про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2023 - не більше 53680 грн).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2017 становив 1600 грн.

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2017 році, який містить вимоги майнового характеру (скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено грошові зобов`язання) на загальну суму 35467204,50 грн. Також у позовній заяві містить одна вимога немайнового характеру (скасування податкового повідомлення-рішення, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток). Отже, при поданні позовної заяви сплаті підлягав судовий збір в сумі 533608,07 грн.

Оскільки сума судового збору за подання касаційної скарги у цій справі (1067216,14 грн) перевищує максимальний розмір судового збору, встановлений станом на час подання касаційної скарги (20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), ГУ ДПС має надати документ про сплату судового збору в сумі 53680 грн (2684 грн х 20 РПМПО).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 1, 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Підстави для касаційного оскарження судових рішень ГУ ДПС наводить у розрізі висновків судів попередніх інстанцій, а саме:

1) встановлені у справі обставини і надані на їх підтвердження докази свідчать про те, що Позивач надавав послуги з переробки та виготовлення продукції з давальницької сировини тобто здійснював «операції з давальницькою сировиною». ГУ ДПС не погоджується з цим висновком і вважає, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування сукупності норм, а саме: підпункту 14.1.134 пункту 14.1 статті 14 ПК України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили наявні в матеріалах справи докази. За позицією ГУ ДПС, встановлені ним під час перевірки обставини свідчать про те, що позивач не здійснював операції з давальницькою сировиною;

2) встановлені у справі обставини і надані на їх підтвердження докази свідчать про те, що господарські операції між позивачем і ТОВ «КОПТЕК» мали реальний характер. ГУ ДПС не погоджується з цим висновком і вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду з питання застосування підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14; пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 ПК України, частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, які викладені у постановах Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 640/25738/19. від 24.05.2019 у справі № 816/4537/14, від 05.05.2020 у справі №826/678/16, від 15.04.2020 у справі №826/13929/17, від 19.11.2019 у справі № 826/487/16, від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 20.01.2016 у справі № 826/11531/14, відповідно до яких «Доведення відсутності реальності господарських операції має здійснюватися шляхом дослідження та встановлення змісту господарських операцій, договірних умов, фактичного порядку надання робіт (послуг), обсягів і змісту господарських операцій, мети придбання, первинних бухгалтерських документів, складених щодо господарських операцій. Необхідно з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності». За позицією ГУ ДПС сукупність встановлених ним обставин свідчать про нереальність господарських операцій позивача.

Перевіряючи зазначені скаржником доводи, колегія суддів звертає увагу, що усі вони стосуються оцінки встановлених у справі обставин, у взаємозв`язку із наданими на їх підтвердження доказами. ГУ ДПС доводить, що виявлені ним під час перевірки обставини свідчать про порушення позивачем норм податкового законодавства. Водночас, перевіряючи під час розгляду справи саме ці обставини, суди дійшли висновку про їх безпідставність. Посилання скаржника на не дослідження судами попередніх інстанцій певних доказів, які містяться в матеріалах справи, спростовується змістом судових рішень. Незгода з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв`язку із наданими на їх підтвердження доказами, не є тотожним неправильному застосуванню норм права, а тому приведене скаржником обґрунтування не може бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1, 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне запропонувати ГУ ДПС надати уточнену касаційну скаргу, у якій викласти підстави для касаційного оскарження судових рішень з урахуванням таких мотивів.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі № 810/2545/17 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених в цій ухвалі.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко