Справа № 617/367/18
Номер провадження 2/948/285/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2023 Машівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого судді Косик С.М.,
за участю секретаря Ткач Н.М.,
прокурора Ромашко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» до ОСОБА_1 , Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, третя особа: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки,
відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 31.03.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-
в с т а н о в и в :
у березні2018року заступникпрокурора Харківськоїобласті звернувсядо Вовчанськогорайонного судуХарківської областізі вказанимпозовом,мотивованим тим,що рішеннямсесії Старосалтівськоїселищної радивід 28.09.2017року №1349затверджено проєктземлеустрою щодовідведення земельноїділянки длябудівництва таобслуговування жилогобудинку,господарських будівельі споруд,яка розташованапо АДРЕСА_1 натериторії Старосалтівськоїселищної радиВовчанського районута переданоу власність ОСОБА_1 земельну ділянку(кадастровийномер 6321655803:00:000:0253)площею 0,25га.Відповідно довисновку спеціалістаПП «Перспектива-Земля»про експертнугрошову оцінкувартості земельноїділянки,вартість спірноїділянки складає489810грн.00коп.Згідно злистом Державногопідприємства «Харківськадержавна лісовпоряднаекспедиція» від29.01.2018року №47,спірна земельнаділянка знаходитьсяв межахлісового фондуДП «Вовчанськелісове господарство»(квартал23,виділ 25)відповідно допланово-картографічнихматеріалів базовоголісовпорядкування 2010року.Згідно зінформацією ДП«Вовчанське лісовегосподарство» (листвід 27.02.2018року №10-05/144-18)погодження щодовідведення,вилучення тапередачі увласність ОСОБА_1 спірної земельноїділянки державнимпідприємством ненадавалося.Зазначений фактвиділення ОСОБА_1 земель длязабудови зарахунок земельлісогосподарського призначення,що перебуваютьв постійномукористуванні державноголісогосподарського підприємства,підтверджено ДП«Харківська державналісовпорядна експедиція»на підставікоординат спірноїземельної ділянки,що наданау власність ОСОБА_1 та матеріалівбазового лісовпорядкування2010року,які відповіднодо п.5Перехідних положеньлісового кодексуУкраїни є правовстановлюючим документом на землю ДП «Вовчанське лісове господарство». Відповідно до інформації ДП «Вовчанське лісове господарство» від 27.02.2018 року № 10-05/1441-18 спірна земельна ділянка розташована на землях ДП «Вовчанське лісове господарство», які перебувають у постійному користуванні останнього, на підставі матеріалів лісовпорядкування 2010 року розроблених державним підприємством «Харківська державна лісовпорядна експедиція», а саме в межах виділу 25 кварталу 23 Старосалтівського лісництва. Розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні державного лісового господарства, не відноситься до компетенції сільської ради.
У зв`язку з вищезазначеними доводами просив визнати незаконним та скасувати рішення VI сесії VII скликання Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 09.08.2016 № 316 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»; визнати незаконним та скасувати рішення XXVII сесії VII скликання Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 28.09.2017 № 1349 «Про звернення ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд , яка розташована в АДРЕСА_1 »; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом скасування кадастрового номеру 6321655803:00:000:0253; зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» земельну ділянку з кадастровим номером 6321655803:00:000:0253; судові витрати покласти на відповідачів (а.с.2-13 т.1).
Ухвалою від 02.04.2018 року Вовчанський районний суд відкрив провадження за правилами загального позовного провадження (а.с.44 т.1).
В письмових поясненнях від 17.04.2018 року ДП «Вовчанське лісове господарство» повідомило, що є постійним користувачем спірної земельної ділянки та має право вести лісогосподарську діяльність та є органом, що реалізує повноваження Держлісагенства України на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області. ДП «Вовчанське лісове господарство» погодження щодо відведення, вилучення та передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не надавало. Згідно з п.5 Перехідних положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, спірна земельна ділянка розташована на землях, які перебувають в постійному користуванні лісового господарства на підставі матеріалів лісовпорядкування 2010 року розроблених ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», а саме в межах виділу 25 кварталу 23 Старосалтівського лісництва. Також спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Печенізького водосховища, а саме на відстані 30 м від урізу води та не може бути надана у приватну власність. Вважає що позов прокурора підлягає до задоволення та одночасно зазначає, що самостійно з позовом до суду не зверталися (а.с.52-59 т.1).
Старосалтівський селищний голова подав відзив на позов (а.с.61-65 т.1), у якому просив у задоволенні позову відмовити, покликаючись на те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 погоджений сектором містобудування та архітектури Вовчанської РДА, в якому зазначено про відсутність обмежень спірної земельної ділянки.
У відповіді на відзив прокурор наполягав на задоволенні позову, посилаючись на те, що існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (с.60 ЗК України, ст.88 ВК України), а відтак відсутність встановлених землевпорядною документацією меж в натурі не змінює правовий режим захисної смуги, тому надання в приватну власність земельних ділянок, які знаходяться в прибережній захисній смузі, суперечить нормам ст.ст. 59,83,84 ЗК України, а тому спрні рішення Старосалтівської селищної ради щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га у власність ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , є незаконними (а.с.161-163 т.1).
У додаткових поясненнях представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Надоля Є.В. просив у задоволенні позову відмовити та посилався на те, що чинним законодавством виключається одночасне перебування земельної ділянки в складі земель лісогосподарського призначення та водного фонду. Відповідно до ст.88 Водного кодексу України в межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації, натомість прокурором не надано жодного доказу того, що спірна земельна ділянка перебуває в межах прибережної захисної смуги Печенізького водосховища. Зазначив, що на спірній земельній ділянці відсутня будь-яка рослинність та ніші об`єкти, які би могли дозволити віднести ділянку до лісового фонду України, також до лісового фонду можуть належати ділянки площею не менше 0,1га (а.с.227-231 т.1).
Ухвалою від 30.01.2020 року Вовчанський районний суд зупинив провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 , а 19.02.2021 року провадження поновлено (а.с.23,24,92-91т.2).
Своєю ухвалою від 15.07.2021 Вовчанський районний суд Харківської області закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с. 126-127 т. 2).
У жовтні 2022 року цивільна справа надійшла з Вовчанського районного суду Харківської області до Машівського районного суду Полтавської області, як до суду, якому на підставі ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та розпорядження Голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22, визначено територіальну підсудність судових справ Вовчанського районного суду Харківської області та своєю ухвалою від Машівський районний суд прийняв справу до провадження і призначив судовий розгляд по суті (а.с.160,161 т.2).
У судовому засіданні прокурор позов підтримав та наполягав на його задоволенні з підстав, викладених у позові, відповідачі та їх представники, представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду спарви повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать довідки про доставку електронних листів, оголошення про виклик відповідачів, розміщене на офіційному вебсайті суду, рекомендоване повідомлення про відсутність відповідача -1 за зареєстрованим місцем проживання (а.с.164-171, 174-179, 181-210 т.2).
Суд, заслухавши прокурора, з`ясувавши правову позицію відповідачів та третьої особи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що рішенням VI сесії Старосалтівської селищної ради від 28.09.2017 року № 1349 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6321655803:00:000:0253 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд (а.с.26,27, 39,40 т.1).
За погодженням щодо додержання містобудівних вимог та наявності обмеженого права користування в матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яке проведено Сектором містобудування та архітектури Вовчанської районної державної адміністрації (а.с.74,75 т.1), у наданому проєкті землеустрою обмеження щодо землекористування земельної ділянки не встановлено.
Відповідно до листа Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 29.01.2018 року № 47, спірна земельна ділянка знаходиться в межах лісового фонду ДП «Вовчанське лісове господарство» (квартал 23, виділ 25) відповідно до планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування 2010 року (а.с.31-33 т.1).
Згідно з повідомленням ДП «Вовчанське лісове господарство» від 27.02.2018 року № 10-05/144-18 (а.с.28 т.1) погодження щодо відведення, вилучення та передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки державним підприємством не надавалося.
Також за повідомленням ФОП ОСОБА_3 від 05.02.2018 року №2 земельна ділянка з кадастровим номером 6321655803:00:000:0253 площею 0,25 га, що належить ОСОБА_1 знаходиться в стометровій зоні відносно урізу води на відстані 30 м Печенізького водосховища. Площа земельної ділянки, що знаходиться в стометровій зоні, становить 0,2420 га (а.с.36).
Відповідно до статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, відповідно до закону (частини перша, друга статті 84 ЗК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 32 ЛК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території: передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.
Статтею 57ЛК України передбачені вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства.
Відповідно до частини першої цієї статті зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.
Аналогічне положення міститься й у статті 20 ЗК України.
Порядок вилучення земельних ділянок передбачений статтею 149 ЗК України, згідно з якою земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо), крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті.
Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.
Відповідно до частини дев`ятої статті 149ЗК України Кабінет МіністрівУкраїни вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою-восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
За таких обставин, вилучення земель лісогосподарського призначення не належало до компетенції Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області.
Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що «рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена,. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia- «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того,оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення… Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою».
Виходячи з викладеного вимоги щодо визнання незаконними рішень Старсалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області не є ефективним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що «визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 94))».
В той же час позовні вимоги щодо витребування земельної ділянки є обґрунтованими.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що «набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою».
За змістом статті 388ЦК України якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, власник має право витребувати це майно від набувача.
Оскільки спірні рішення Старосалтівської селищної ради не відповідають положенням чинного законодавства, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині витребування земельної ділянки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) Велика Палата відступила від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 04 лютого 2020 року по справах № 911/3311/17, № 911/3574/17, 911/3897/17 та від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17 про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями означає перехід до них права володіння цими землями, та про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення є неможливим та підтвердила висновок, що «вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387ЦК України є ефективним способом захисту права власності».
Судові витрати згідно з вимогами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь Прокуратури Харківської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
позов заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» до ОСОБА_1 , Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, третя особа: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки задовольнити частково.
Витребувати в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 6321655803:00:000:0253, на користь держави в особі Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Харківської обалсті судовий збір в розмірі 2879,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: Прокуратура Харківської області, вул.Богдана Хмельницького, 4, м.Харків, 61050, код ЄДРПОУ 02910108.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 2: Старосалтівська селищна рада Вовчанського району Харківської області, вул.Перемоги, 15, смт Старий Салтів, Чугуївський (Вовчанський) р-н, Зарківська обл., 62560, код ЄДРПОУ 04399068.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, вул.Народного ополчення, 3, м.Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39411771.
Повний текст Рішення складений 10.04.2023.
Суддя С. М. Косик
Суд | Машівський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2023 |
Оприлюднено | 13.04.2023 |
Номер документу | 110156956 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Машівський районний суд Полтавської області
Косик С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні