Постанова

від 31.08.2010 по справі 2/405-08(8/51-07(31/43))

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 р. № 2/405-08(8/51-07(31/43))

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Сел іваненко В.П.- головуючий, судд і Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скарг у релігійної громади “Хри стиянська церква “Нова Віфан ія”, м. Дніпропетровськ (далі - релігійна громада)

на постанову Дніпропет ровського апеляційного госп одарського суду від 25.05.2010

зі справи № 2/405-08(8/51-07(31/43)

за позовом релігійної г ромади

до: Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міськог о управління юстиції, м. Дніпр опетровськ (далі - відділ ДВ С);

спеціалізованого державно го підприємства “Укрспецюст ”, м. Київ (далі - СДП “Укрспец юст”);

Ленінського районного упр авління юстиції Міністерств а юстиції України міста Дніп ропетровська, м. Дніпропетро вськ (далі - Ленінське РУЮ);

відкритого акціонерного т овариства “Дніпровськпромб уд”, м. Дні пропетровськ (далі - ВАТ “Дн іпровськпромбуд”);

Дніпропетровського місько го управління юстиції Мініст ерства юстиції України, м. Дні пропетровськ (далі - Дніпроп етровське МУЮ);

державної податкової інсп екції у Ленінському районі м . Дніпропетровська, м. Дніпр опетровськ (далі - ДПІ у Лені нському районі);

головного управління Держ авного казначейства України у Дніпропетровській області , м. Дніпропетровськ (далі - ГУ ДКУ у Дніпропетровській обл асті)

про стягнення 122 798, 16 грн.,

за участю прокурора Лен інського району міста Дніпро петровська, м. Дні пропетровськ (далі - прокуро р).

Судове засідання проведен о за участю представників:

релігійної громади - Єр макова В.М.,

відділу ДВС - не з' яв.,

СДП “Укспецюст” - не з' яв .,

Ленінського РУЮ - не з' яв .,

ВАТ “Дніпровськпромбуд” - не з' яв.,

Дніпропетровського МУЮ - не з' яв.,

ДПІ у Ленінському районі - не з' яв.,

ГУ ДКУ у Дніпропетровській області - не з' яв.,

прокурора - не з' яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий гос подарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Справа розглядалася г осподарськими судами неодно разово.

Також неодноразово змінюв алися й позовні вимоги в ній.

На час розгляду даної справ и господарським судом Дніпро петровської області (18.02.2010) позо вні вимоги полягали у стягне нні суми збитків, у тому числі 66 466, 83 грн. збитків від інфляції , а також 7 714 грн. річних і 1 700 грн. моральної шкоди.

Рішенням названого господ арського суду від 18.02.2010 (суддя Б оділовська М.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетро вського апеляційного господ арського суду від 25.05.2010 (колегія суддів у складі: Швець В.В. - головуючий, судді Головко В.Г. і Стрелець Т.Г.):

з СДП “Укрспецюст” стягнут о на користь релігійної гром ади: суму 7 350, 60 грн.; 102 грн . державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу ;

у частині позовних вимог що до відділу ДВС провадження у справі припинено;

у решті позову відмовлено;

у позові до інших відповіда чів відмовлено.

У прийнятті зазначених ріш ення і постанови попередні с удові інстанції з посиланням на приписи Цивільного кодек су України (далі - ЦК України ), Законів України “Про викона вче провадження”, “Про поряд ок погашення зобов' язань пл атників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами”, Тимчасового полож ення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізаці ї арештованого нерухомого ма йна (затверджене наказом Мін істерства юстиції України ві д 27.10.1999 № 68/5, далі - Тимчасове пол оження) виходили з відсутнос ті підстав для задоволення п озовних вимог, а також з тієї о бставини, що орган виконавчо ї служби (відділ ДВС) на час ро згляду даної справи ліквідов ано.

У касаційній скарзі до Вищо го господарського суду Украї ни релігійна громада просить скасувати оскаржувану поста нову повністю і прийняти нов е рішення, задовольнивши поз овні вимоги “з Головного Упр авління Державного казначей ства України у Дніпропетровс ькі області” в сумі 141 666, 83 грн., в тому числі: 73 500 грн. ос новної суми боргу, “сума її зн ецінення від інфляції 66 466, 83 грн .”; 1 700 грн. на відшкодування мор альної шкоди і на повернення витрат з державного мита “за попередні звернення” 2 239, 90 грн . і за касаційною скаргою 708, 33 гр н. Скаргу мотивовано порушен ням судом апеляційної інстан ції норм матеріального і про цесуального права, в тому чис лі статті 129 Конституції Украї ни, статей 216, 228, 633, 671, 673, 674, 1173 ЦК Україн и, Тимчасового положення, ста тті 105 Господарського процесу ального кодексу України (дал і - ГПК України).

У відзиві на касаційну скар гу ДПІ у Ленінському районі з аперечує проти доводів скарж ника, зазначаючи про законні сть та обґрунтованість оскар жуваних судових рішень, і про сить останні залишити без зм ін, а скаргу - без задо волення.

Від інших учасників судово го процесу відзиви на касаці йну скаргу не надходили.

Дніпропетровським МУЮ над іслано клопотання про розгля д касаційної скарги без учас ті представника названого уп равління.

Учасників судового процес у відповідно до статті 1114 ГПК У країни належним чином повідо млено про час і місце розгляд у касаційної скарги.

Перевіривши повноту встан овлення попередніми судовим и інстанціями обставин справ и та правильність застосуван ня ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України д ійшов висновку про необхідні сть часткового задоволення к асаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у спр аві встановлено, що:

- рішенням арбітражного суд у Дніпропетровської області від 19.09.1999 зі справи № 21-239 за позов ом прокурора в інтересах дер жави в особі ДПІ у Ленінськом у районі звернено стягнення в сумі 187 614, 56 грн. на майно, належн е ВАТ “Дніпровськпромбуд” (в особі його структурного під розділу - житлово-комунальн ої контори) на користь ДПІ у Ле нінському районі в рахунок п огашення заборгованості до б юджету, яка існувала станом н а 27.09.1999 та на 19.10.1999 і наявність якої ВАТ “Дніпровськпромбуд” не оспорювалася;

- ДПІ у Ленінському районі н аправила до відділу ДВС нака з арбітражного суду Дніпропе тровської області, виданий н а виконання зазначеного ріше ння, для примусового виконан ня згідно з Законом України “ Про виконавче провадження”;

- в процесі виконавчого пров адження з примусового викона ння наказу арбітражного суду Дніпропетровської області з і справи № 21-239 Ленінським РУЮ, С ДП “Укрспецюст”, товарною бі ржею “Лідер” 14.12.2000 на ау кціоні було здійснено реаліз ацію майна ВАТ “Дніпровськпр омбуд” - будинку культури (д алі - БК) “Будівельник” (м. Дні пропетровськ, вул. Воздухофлотська, 2- а);

- розпорядженням Ленінсько го РУЮ від 29.12.2000 № 63 суму 61 875 грн., стягнуту в результаті р еалізації БК “Будівельник”, було перераховано на бюджетн ий рахунок у Ленінському від діленні державного казначей ства (в доход бюджету);

- прилюдні торги, на яких рел ігійній громаді було продано БК “Будівельник”, проведено з порушенням вимог Тимчасов ого положення;

- постановою Дніпропетровс ького апеляційного господар ського суду від 30.05.2002 зі справи № 02-5/5-14/45 (9Н4/4) у релігійної громади витребувано на користь ВАТ “ Дніпровськпромбуд” БК “Буді вельник”;

- БК “Будівельник” було прод ано релігійній громаді за 73 500 г рн. на підставі договорів СДП “Укрспецюст” (в особі його Кр иворізької філії) з відділом ДВС, і релігійною громадою бу ло отримано свідоцтво про пр аво власності на БК “Будівел ьник”;

- рішенням арбітражного суд у Дніпропетровської області від 24-29.05.2001 зі справи № Н1/46 прилюдні торги (аукціон) від 14.12.1999 з продажу БК “Будівель ник” визнано недійсними, і на званий будинок витребувано у релігійної громади та повер нуто ВАТ “Дніпровськпромбуд ”;

- відділ ДВС ліквідовано;

- СДП “Укрспецюст” одержало суму 7 350 грн. як комісійну вина городу за участь у проведенн і торгів, які в подальшому бул о визнано недійсними;

- релігійною громадою не под ано суду доказів того, що суми , заявлені до стягнення з Дніп ропетровського МУЮ, є втрата ми, яких ця громада зазнала у з в' язку із знищенням чи пошк одженням майна, або витратам и, які вона зробила (мусить зро бити) для відновлення свого п орушеного права, або доходам и, які вона могла б одержати за звичайних обставин, якби її п раво не було порушено.

У розгляді даної справи та п рийнятті рішення в ній місце вий господарський суд виходи в з того, що, оскільки “орган в иконавчої служби ліквідован о, відсутня можливість відшк одування збитків за рахунок ліквідованої особи”.

З цим висновком погодився й суд апеляційної інстанції. П роте такий висновок є невірн им.

Відповідно до статті 1173 ЦК Ук раїни шкода, завдана фізичні й або юридичній особі незако нними рішеннями, дією чи безд іяльністю органу державної в лади, органу влади Автономно ї Республіки Крим або органу місцевого самоврядування пр и здійсненні ними своїх повн оважень, відшкодовується дер жавою, Автономною Республіко ю Крим або органом місцевого самоврядування незалежно ві д вини цих органів.

В останньому абзаці роз' я снення президії Вищого арбіт ражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 “Про деякі питання практи ки вирішення спорів пов' яза них з відшкодуванням шкоди” (в редакції рекомендацій пре зидії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239) зазн ачено, що, оскільки відшкодув ання шкоди, заподіяної держа вним виконавцем, здійснюєтьс я за рахунок держави, у господ арських судів немає підстав припиняти провадження у спра ві або відмовляти в позові у з в' язку з ліквідацією відпов ідного підрозділу державної виконавчої служби.

Таким чином, з' ясувавши фа кт ліквідації відділу ДВС - відповідача в даній справі, п опередні судові інстанції по винні були відповідно до ста тті 24 ГПК України вирішити пит ання про залучення до участі у справі замість нього іншог о відповідача - належного ор гану Державної виконавчої сл ужби. Проте цього попереднім и судовими інстанціями здійс нено не було, так само як і не з ' ясовано обставин, пов' яза них з такою заміною.

Не встановивши відповідни х обставин, попередні судові інстанції припустилися непр авильного застосування вимо г частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судов ого рішення за результатами обговорення усіх обставин сп рави та частини першої статт і 43 названого Кодексу стосовн о всебічного, повного і об' є ктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справ и в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція згід но з частиною другою статті 111 7 ГПК України не має права вста новлювати або вважати доведе ними обставини, що не були вст ановлені у рішенні або поста нові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати пи тання про достовірність того чи іншого доказу, про переваг у одних доказів над іншими, зб ирати нові докази або додатк ово перевіряти докази.

Водночас за приписом пункт у 3 частини першої статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду ка саційної скарги має право ск асувати рішення першої інста нції або постанову апеляційн ої інстанції і передати спра ву на новий розгляд, якщо суд п рипустився порушень норм про цесуального права, які унемо жливили встановлення фактич них обставин, що мають значен ня для правильного вирішення справи.

Відтак судові рішення, прий няті по суті даної справи, від повідно до частини першої ст атті 11110 ГПК України підлягают ь скасуванню; справу ж слід пе редати на новий розгляд до су ду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно вчи нити процесуальні дії та вст ановити обставини, зазначені в цій постанові, дати цим обст авинам та доводам сторін нал ежну правову оцінку і виріши ти спір відповідно до закону . За результатами нового розг ляду має бути вирішено й пита ння щодо розподілу судових в итрат у справі.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарськи й суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ре лігійної громади “Християнс ька церква “Нова Віфанія” за довольнити частково.

2. Рішення господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 18.02.2010 та постанову Дніпро петровського апеляційного г осподарського суду від 25.05.2010 зі справи № 2/405-08(8/51-07(31/43) скасувати.

Справу передати на новий ро згляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов