Рішення

від 23.03.2023 по справі 757/26971/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26971/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 рокуПечерський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Зінченко М.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Солдатенка А.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві в режимі відеоконференцв`язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про спростування недостовірних відомостей,

установив:

04.10.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», просив:

визнати недостовірною інформацію, розміщену у листі Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 05.09.2022 р. № 100.10/2-07/2443, а саме: щодо «належності ОСОБА_1 до національних публічних діячів по факту перебування ОСОБА_1 на посаді керівника Державного підприємства фірма «Оризон-ТК»;

зобов`язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» спростувати недостовірну інформацію шляхом направлення відповідного листа ОСОБА_1 , в якому зазначити про: «невстановлення належності ОСОБА_1 до національних публічних діячів».

Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що звернувся до відповідача із листом від 15.08.2022 р., в якому повідомив, що відділенням Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 10026/064 у м. Києві по вул. Миколи Бажана, 24/1 йому відмовлено у видачі картки «Картка киянина» із посиланням на те, що нібито є національним публічним діячем, просив офіційно повідомити про джерело інформації, з якого відповідач довідався, що він є національним публічним діячем; відповідач листом від 05.09.2022 р. № 100.10/2-07/2443 повідомив, що співробітники відділення керувалися вимогами чинного законодавства в частині належності його до національних публічних діячів по факту перебування на посаді керівника Державного підприємства фірма «Оризон-ТК». Втім такі твердження Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України є недостовірними, такими, що мають для нього негативні наслідки, а тому підлягають спростуванню.

Ухвалою суду від 27.10.2022 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.03.2023 р. закрито підготовче провадження у справі.

Відповідачем Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» подано відзив на позовну заяву; відповідач, заперечуючи проти позову про спростування недостовірних відомостей, у відзиві зазначив, що 05.08.2022 р. до відділення Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10026/064, розташованого в м. Києві по вул. Миколи Бажана, 24/1, звернувся ОСОБА_1 з метою отримання електронного платіжного засобу «Муніципальна картка «Картка киянина» та відкриття відповідного карткового рахунку. Під час проведення ідентифікації клієнта та внесення його даних до автоматизованої банківської системи отримано сповіщення, що позивач належить до публічних діячів. Співробітник відділення повідомила ОСОБА_1 про дану обставину, вказавши, що за даними банку до публічних діячів він віднесений у зв`язку з перебування на посаді керівника Державного підприємства фірма «Оризон-ТК»; з метою вжиття заходів належної перевірки клієнта-національного публічного діяча позивачу було запропоновано заповнити опитувальник та надати декларацію про доходи за попередній рік (інформацію про доходи та власність). При цьому ОСОБА_1 заперечив свою належність до національних публічних діячів, повідомивши, що не був керівником, а членом ліквідаційної комісії вказаного державного підприємства. Про відсутність своєї належності до політично значущих осіб позивач зазначив в заповненому опитувальнику та відмовився надавати інформацію про майно та доходи, вказавши, що не зобов`язаний надавати банку таку інформацію. У зв`язку з відмовою клієнта надати інформацію, необхідну для належної перевірки клієнта-національного публічного діяча картковий рахунок не був відкритий та, відповідно, не видана «Муніципальна картка «Картка киянина». 15.08.2022 р. позивач звернувся до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» із заявою щодо віднесення до національних публічних діячів. Листом № 100.10/2-07/2443 від 05.09.2022 р., направленим виключно ОСОБА_1 , акціонерне товариство повідомило, що співробітники банку керувались вимогами чинного законодавства відносно ідентифікації позивача та встановлення його належності до національних публічних діячів по факту перебування на посаді керівника Державного підприємства фірма «Оризон-ТК».

Згідно частини першої статті 270 ЦК України до особистих немайнових прав людини належать серед іншого право на недоторканість особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності і честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Згідно частини першої статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Статтею 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Згідно роз`яснень, викладених у абзацах 1-3 пункту 1, абзацах 2-6 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. У зв`язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи. Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Абзацом 1 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної-фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 р. у справі № 910/15148/17 зазначив, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, всебічно перевіривши обставини справи, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин,вважає, у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Надані суду докази свідчить про те, що листом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 05.09.2022 р. № 100.10/2-07/2443 у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 15.08.2022 р. щодо віднесення до національних публічних діячів, направленого позивачеві ОСОБА_1 , останньому повідомлено, що у своїй діяльності банк керується Конституцією України, законами України, нормативно-правовими актами Національного банку України; інформація про публічних діячів збирається з відкритих джерел і відпрацьовується відповідно до вимог законодавства. Згідно пункту 2 частини п`ятої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний виявляти відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу факт належності клієнта або особи, що діє від його імені, до категорії національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, їх близьких осіб або пов`язаних з ними осіб (пов`язаними особами є особи, з якими члени сім`ї національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, мають ділові або особисті зв`язки, а також юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є такі діячі чи їх члени сім`ї або особа, з якими такі діячі мають ділові або особисті зв`язки), під час здійснення ідентифікації, верифікації та у процесі їх обслуговування, а також те, чи є вони кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) або керівниками юридичних осіб. В разі виявлення клієнтів, які належать до національних публічних діячів для забезпечення проведення моніторингу їх фінансових операцій банк зобов`язаний здійснити ідентифікацію та верифікацію такого клієнта. Особи, які винні у порушенні вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом. Враховуючи викладене, позивачеві ОСОБА_1 повідомлено, що співробітники відділення банку № 10026/064 керувалися вимогами чинного законодавства в частині його ідентифікації та встановлення належності до національних публічних діячів по факту перебування на посаді керівника Державного підприємства фірма «Оризон-ТК».

Позивач, звертаючись із вимогами до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про спростування недостовірних відомостей, просить постановити рішення, яким визнати недостовірною інформацію, розміщену у листі Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 05.09.2022 р. № 100.10/2-07/2443, а саме: щодо «належності ОСОБА_1 до національних публічних діячів по факту перебування ОСОБА_1 на посаді керівника Державного підприємства фірма «Оризон-ТК».

Між тим судом встановлено, що станом на день звернення позивача до відділення Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 05.08.2022 р. ОСОБА_1 був головою комісії з припинення Державного підприємства фірма «Оризон-ТК» (ліквідатором, стаття 61 Кодексу України з процедур банкрутства) - керівник, отже інформація, надана позивачу ОСОБА_1 у листі № 100.10/2-07/2443 від 05.09.2022 р., є достовірною.

Означене знайшло своє підтвердження в позовній заяві ОСОБА_1 , позивач підтвердив, що має свідоцтво № НОМЕР_2 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), видане 05.03.2013 р. без обмеження строку дії на підставі наказу Міністерства юстиції України від 20.02.2013 р. № 300/5; позивач підтвердив, що Господарським судом Черкаської області розглядається справа про визнання Державного підприємства фірма «Оризон-ТК» банкрутом, а його призначено ліквідатором підприємства.

В Єдиному державному реєстрі, який створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру, станом на 05.08.2022 р. містилися наступні відомості відносно Державного підприємства фірма «Оризон-ТК» (ЄДРПОУ 22794199) «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо: ОСОБА_1 , 03.10.2012 р. (ліквідатор з дня призначення здійснює повноваження керівника банкрута (ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства) - керівник; ОСОБА_1 - голова комісії з припинення», отже такі відомості, які відповідно до Закону є відкритими та загально доступними, відповідають інформації, яка була використана акціонерним товариством з метою встановлення відношення позивача до національних публічних діячів, зокрема за ознакою керівника Державного підприємства фірма «Оризон-ТК», тобто така інформація відповідає дійсності.

Так, Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно абзаців 1, 10 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; керуючий санацією - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

Згідно частини другої статті 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.

Згідно частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства.

Згідно частини четвертої статті 50 Кодексу України з процедур банкрутства члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством; управління боржником переходить до керуючого санацією; зупиняються повноваження органів управління боржника-юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації. Органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов`язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

Отже суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недостовірною інформацію, що розміщена у листі відповідача № 100.10/2-07/2443 від 05.09.2022 р., необґрунтованими, в їх задоволенні слід відмовити.

Суд також вбачає, що лист Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 100.10/2-07/2443 від 05.09.2022 р. у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 15.08.2022 р. направлено виключно позивачеві, що інформація, що міститься в листі, до відома інших осіб відповідачем не доводилась, будь-які підтвердження доступу до неї третіх осіб, крім ОСОБА_1 , позивачем не надана, тобто оспорювана інформація повідомлена лише особі, якої вона стосується, тому факту поширення інформації, що міститься у листі Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 100.10/2-07/2443 від 05.09.2022 р., з боку відповідача не було, та відсутня кваліфікуюча ознака статті 277 ЦК України - поширення, тому знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 в частині спростування інформації, викладеної в листі відповідача № 100.10/2-07/2443 від 05.09.2022 р., необґрунтованими, в їх задоволенні слід також відмовити. Повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, така інформація не є предметом судового захисту й не підлягає спростуванню (правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 01.02.2018 р. у справі № 761/9347/15-ц).

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 32, 34 Конституції України, статтями 270, 271, 277 ЦК України, статтями 65, 73 ГК України, статтями 6, 11-2 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 264-265, 280-282, 352, 353, 355 ЦПК України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про спростування недостовірних відомостей.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ЄДРПОУ: 00032129).

Повне рішення складено 12.04.2023 р.

Суддя Волкова С.Я.