Рішення

від 30.08.2010 по справі 3523-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Л юксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

30.08.2010 Справа №2-33/3523-2010

за позовом товариства з об меженою відповідальністю Аг рофірма «Верхоріччя» (99040, м. С евастополь, пр. Ген. Острякова , 126, кв.1)

до відповідача фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_2 А ДРЕСА_1)

про визнання правочину нед ійсним

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Позивача: Мартьянов Олек сандр Вікторович, представ ник, довіреність від 04.01.2010 р., ТОВ Агрофірма «Верхоріччя».

Відповідача: не з' явився, ф ізична особа-підприємець О СОБА_2.

Суть спору: товариство з обм еженою відповідальністю Агр офірма «Верхоріччя» звернул ося до господарського суду А Р Крим з позовною заявою до ві дповідача, фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_2, та проси ть суд визнати недійсним пра вочин про відчуження об' єкт у нерухомості, оформлений у в игляді договору купівлі-прод ажу плодоносних багаторічни х рослин дерев персика 1983 року посадки в кількості 10373 штук, я кі розташовані на ділянці № 1 п лощею 32,5 га в м. Бахчисараї від 17 травня 2006 року.

Позовні вимоги вмотивован і тим, що спірний правочин є у даваним, він не був посвідче ний нотаріально, що є порушен ням статей 657 та 203 Цивільного к одексу України та підлягає в изнанню недійсним на підста ві статті 235 Цивільного кодекс у України.

Відповідач, в судове засіда ння не з'явився, при причини ві дсутності суд не повідомив, в итребувані судом документи н е представив, про час та місце розгляду справи був сповіще ний належним чином (а.с. 64).

Враховуючи те, що відповіда ч не скористався своїм право м на участь в судовому засіда нні, про час та місце розгляд у справи був повідомлений за адресою, зазначеною в довідц і ЄДРПО України (а.с. 57), а матер іали справи у достатній мірі характеризують правовіднос ини сторін, суд вважає за можл иве розглянути справу в поря дку статті 75 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни за наявними у справі матер іалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Госп одарського процесуального к одексу України в судовому за сіданні представнику позива ча роз'яснені процесуальні п рава та обов'язки.

За клопотанням представни ка позивача, відповідно до ст атті 10 Конституції України, ст атті 10 Закону України «Про суд оустрій України», пояснення та клопотання по справі нада валися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника позивача, досліди вши представлені докази, суд

встановив:

17 травня 2006 року між приватни м-підприємцем ОСОБА_2 (пок упець) та товариством з обмеж еною відповідальністю «Агро фірма «Верхоріччя» (продавец ь) був укладений договір купі влі-продажу, згідно з яким, про давець зобов' язується пере дати у власність покупця пло доносні багаторічні насадже ння, а покупець зобов' язуєт ься прийняти дані насадження та оплатити за них грошову су му, визначену в договорі та на кладних (п. 1.1. договору) (а.с. 8 - 10) .

Пунктами 1.2., 2.1. договору встан овлено, що під насадженнями в даному договорі розуміютьс я плодоносні дерева персика 1983 року посадки в кількості 10373 штук, які розміщені на ділянц і № 1 площею 32,5 га.

Загальна вартість договор у становить 10000.00 грн., в тому чис лі ПДВ 20 %. Розрахунки між сторо нами здійснюються шляхом пер ерахування суми, вказаної в п ункті 3.1. договору (пункти 3.1., 3.2. д оговору).

На підставі пунктів 2.1., 2.2. дог овору продавець зобов' язан ий передати покупцю насаджен ня протягом трьох банківськи х днів з моменту оплати рахун ку за актом прийому- переда чі. З насадженнями продавець передає покупцю наступні до кументи: акт інвентаризації на момент купівлі-продажу, ви копировку ділянки на якій ро зташовані багаторічні насад ження. Покупець зобов' язани й прийняти багаторічні насад ження протягом трьох календа рних днів з моменту оплати по акту прийому-передачі.

Позивач вважає, що спірний д оговір купівлі-продажу є уда ваним, оскільки фактично є до говором купівлі-продажу земе льної ділянки, а враховуючи п оложення статті 235 Цивільного кодексу України, у цьому випа дку правовідносини сторін, щ о виникли за цим договором по винні регулюватися правилам и щодо правочину, який вони на справді вчинили - тобто щод о договору купівлі-продажу з емельної ділянки.

Так, позивач, посилаючись на статтю 657 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір купівлі-продажу нер ухомого майна, якою є земельн а ділянка, укладається у пись мовій формі і підлягає нотар іальному посвідченню та держ авній реєстрації, стверджує, що вказані дії сторонами вик онані не були, у зв' язку з чим договір від 17 травня 2006 року пі длягає визнанню недійсним.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши представлені докази, заслухавши поясненн я представника позивача, суд вважає позовні вимоги таким и, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного позову є в имоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу пл одоносних багаторічних росл ин дерева персика, які обґрун товані посиланнями на статтю 220, 235 Цивільного кодексу Украї ни, а також на положення Зем ельного кодексу України.

Зі змісту оспорюваного пра вочину вбачається, що сторон и домовилися про передачу де рев персика разом із земельн ою ділянкою, площею 32.5 га, розта шованої у м. Бахчисарай.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1 до говору встановлено, що під на садженнями в даному договорі розуміються плодоносні дер ева персика 1983 року посадки в к ількості 10373 штук, які розміщен і на ділянці № 1 площею 32,5 га.

Отже, суд звертає увагу, що н асадження дерев не є відокре мленими, а передаються разом із земельною ділянкою, на які й вони розташовані.

Відповідно до статті 235 Циві льного кодексу України удав аним є правочин, який вчинено сторонами для приховання ін шого правочину, який вони нас правді вчинили. Якщо буде вст ановлено, що правочин був вчи нений сторонами для прихован ня іншого правочину, який вон и насправді вчинили, відноси ни сторін регулюються правил ами щодо правочину, який стор они насправді вчинили.

Таким чином, враховуючи вищ евикладене, суд погоджується з доводами представника поз ивача, що спірні правовіднос ини у даній справі повинні ре гулюватися положеннями чинн ого законодавства, які встан овлюють вимоги до форми і пор ядку укладення договору купі влі-продажу земельної ділянк и.

Згідно зі статтею 181 Цивільн ого кодексу України до нерух омих речей (нерухоме майно, не рухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розт ашовані на земельній ділянці , переміщення яких є неможлив им без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухо мої речі може бути поширений законом на повітряні та морс ькі судна, судна внутрішньог о плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстр ації.

Статтею 657 Цивільного кодек су України, договір купівлі-п родажу земельної ділянки, єд иного майнового комплексу, ж итлового будинку (квартири) а бо іншого нерухомого майна у кладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному по свідченню та державній реєст рації.

Згідно з частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна підлягає державній ре єстрації, право власності у н абувача виникає з моменту та кої реєстрації.

Проте, як вбачається з матер іалів справи, договір купівл і-продажу нотаріально не пос відчений та державну реєстра цію не пройшов.

Відповідно до частини 3 стат ті 334 Цивільного кодексу Украї ни право власності на майно з а договором, який підлягає но таріальному посвідченню, вин икає у набувача з моменту так ого посвідчення або з момент у набрання законної сили ріш енням суду про визнання дого вору, не посвідченого нотарі ально, дійсним.

Також, судом було встановле но, що рішенням господарсько го суду Автономної Республ іки Крим від 17 квітня 2008 року у справі № 2-30/2788-2008 позов суб' єкт а підприємницької діяльност і ОСОБА_2 задоволено частк ово, визнано дійсним договір від 17 травня 2006 року, укладений між суб' єктом підприємниць кої діяльності ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відп овідальністю «Агрофірма «Ве рхоріччя» купівлі-продажу не рухомого майна плодоносних б агаторічних насаджень дерев персика, 1983 року посадки, в кіл ькості 10373 штук, які розміщені н а ділянці № 1 площею 32,5 га., розта шованих в м. Бахчисарай. (а.с. 20-23 ).

Постановою Севастопольсь кого апеляційного господарс ького суду від 09 червня 2008 року , рішення господарського суд у АР Крим від 17 квітня 2008 року (сп рава № 2-30/2788-2008) скасоване (а.с. 11-15).

Суд апеляційної інстанції , скасовуючи рішення суду пер шої інстанції, вказав наступ не.

Як вбачається з тексту дого вору, сторони домовились про передачу дерева персика раз ом з земельною ділянкою, площ ею 32, 5 га., розташованого у м. Бах чисарай.

Виходячи із змісту статей 12 3, 124 Земельного кодексу Україн и, передача в оренду земельни х ділянок, що перебуває у держ авній або комунальній власно сті, здійснюється за проекта ми відведення цих ділянок, на підставі рішення відповідно го органу виконавчої влади а бо органу місцевого самовряд ування шляхом укладення дого вору оренди.

Право на оренду земельної д ілянки виникає після укладен ня договору оренди та його де ржавної реєстрації.

Згідно з пунктом 34 статті 26 З акону України «Про місцеве с амоврядування в Україні» до виключної компетенції міськ ої ради належить вирішення в ідповідно до закону питань р егулювання земельних віднос ин, які розглядаються виключ но на пленарному засіданні р ади - сесії.

Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством не пер едбачено купівля-продаж наса джень дерев, під яким розуміє ться земельна ділянка, то офо рмлення належного користува ння земельною ділянкою можли во лише за наявності згоди ві дповідного власника або ріше ння органу місцевого самовря дування, якщо земельна ділян ка перебуває у державній або комунальної власності.

Крім того, статтями 407-412 Цивіл ьного кодексу України встано влено право користування чуж ою земельною ділянкою для сі льськогосподарських потреб , з урахуванням обмежень вста новлених пунктом 15 перехідни х положень Земельного Кодекс у України.

Оскільки судом першої інст анції при визнані спірного д оговору дійсним не звернуто уваги на вимоги чинного зако нодавства відносно передано ї земельної ділянки, суд апел яційної інстанції скасував рішення господарського суду АР Крим по справі № 2-30/2788-2008, якою с пірний договір купівлі-прода жу був визнаний дійсним.

Постановою Вищого господа рського суду України 08 жовтня 2008 року постанова Севастопол ьського апеляційного господ арського суду від 09 червня 2008 р оку залишена без змін (а.с. 30-32).

Суд касаційної інстанції, в казав, що переглядаючи рішен ня суду першої інстанції, апе ляційній господарський суд правомірно встановив, що поз ивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон по в' язує визнання угоди недій сною, і такий висновок ґрунту ється на обставинах справи т а вимогах закону. Отже, апеля ційний господарський суд дій шов обґрунтованого висновку про відсутність правових пі дстав для визнання спірного договору дійсним.

Ухвалою Верховного Суду Ук раїни від 25 грудня 2008 року від мовлено в порушення касаційн ого провадження з перегляду постанови Вищого господарсь кого суду України від 08 жовтня 2008 року у справі № 2-30/2788-2008 (а.с.33).

Відповідно до частини 2 стат ті 35 Господарського процесуа льного кодексу України факти , встановлені рішенням госпо дарського суду (іншого орган у, який вирішує господарські спори), за винятком встановле них рішенням третейського су ду, під час розгляду однієї сп рави, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яки х беруть участь ті самі сторо ни.

Відповідно до частини 1 ста тті 220 Цивільного кодексу Укра їни, у разі недодержання стор онами вимоги закону про нота ріальне посвідчення договор у такий договір є нікчемним.

Таким чином, враховуючи від сутність нотаріального посв ідчення спірного договору, а також його державної реєстр ації, договір б\н від 17 травня 2006 року є нікчемним.

Верховний Суд України в пос танови Пленуму від 06 листопад а 2009 №9 «Про судову практику роз гляду цивільних справ про в изнання право чинів недійсни ми» роз' яснив таке - відпові дно до статті 215 Цивільного ко дексу України необхідно розм ежовувати види недійсності п равочинів: нікчемні правочин и - якщо їх недійсність встано влена законом (частина перша статті 219, частина перша статт і 220, частина перша статті 224 тощ о), та оспорювані - якщо їх неді йсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін аб о інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на пі дставах, встановлених законо м (частина друга статті 222, част ина друга статті 223, частина пе рша статті 225 Цивільного коде ксу України тощо).

Нікчемний правочин є недій сним через невідповідність й ого вимогам закону та не потр ебує визнання його таким суд ом. Оспорюваний правочин мож е бути визнаний недійсним ли ше за рішенням суду.

Вимога про встановлення ні кчемності правочину підляга є розгляду в разі наявності в ідповідного спору.

Враховуючи викладене, з огл яду на положення статей 220, 235 Ци вільного кодексу України, с уд дійшов висновку про обґру нтованість вимог позивача пр о визнання недійсним договор у купівлі-продажу від 17 травня 2006 року.

Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача с удові витрати, зокрема, витра ти на сплату інформаційно-те хнічного забезпечення судов ого процесу, державного мита , вартість послуг експертни х установ та вартість правов ої допомоги адвоката.

При цьому, в порушення вимог статті 33 Господарського проц есуального кодексу України, позивачем не представлено до казів, яки б свідчили про витр ати, понесені у зв' язку з над анням правової допомоги адво ката та звернення до експерт них установ, а також не вказа но розміру суми, яка підлягає стягненню, у зв' язку з чим, п озовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України витрати, поне сені позивачем у зв' язку зі сплатою державного мита та і нформаційно-технічного забе зпечення судового процесу ві дносяться на відповідача.

В судовому засіданні була о голошена вступна та резолюти вна частини рішення.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 82-84 Господар ського процесуального Кодек су України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Визнати недійсним до говір купівлі-продажу від 17 тр авня 2006 року укладений між при ватним-підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмежен ою відповідальністю «Агрофі рма «Верхоріччя».

3. В частині вимог про в ідшкодування вартості послу г адвоката та експертних уст анов - відмовити.

4. Стягнути з фізичної о соби-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на к ористь товариства з обмежено ю відповідальністю «Агрофір ма «Верхоріччя» (м. Севастопо ль, пр Генерала Острякова , 126, кв. 1, ЄДРПОУ 31164580) 102.00 грн. держав ного мита та 236.00 грн. витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу.

Повне рішення складено

03 вересня 2010 року

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.