Ухвала

від 29.03.2023 по справі 694/811/23

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/811/23 провадження №1-кс/694/377/23

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою

29.03.2023 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

захисника підозрюваної ОСОБА_5 ( в режимі відео конференції),

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023250360000203 від 21.02.2022 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шполи Черкаської області, громадянки України, голови правління кредитної спілки «Гарантія», раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч.3, ч.4 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , наказом № 1 від 15.02.2002 призначена на посаду головного бухгалтера Кредитної спілки «Гарантія» код ЄДРПОУ 26157087, юридична адреса: м. Шпола, вул. Лозуватська, 60, наказом № 4 від 01.03.2006 призначена у порядку переводу на посаду кредитного менеджера та заступника голови правління Кредитної спілки «Гарантія» код ЄДРПОУ: 26157087 та наказом № 10 від 31.08.2022 призначена на посаду голови правління Кредитної спілки «Гарантія» код ЄДРПОУ 26157087.

Так, ОСОБА_6 , діючи нібито від імені Кредитної спілки «Гарантія» в період з 2021 року по 17 лютого 2023 року, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом отримання внесків (вкладів), заволоділа грошовими коштами громадян у великих та особливо великих розмірах, у зв`язку з чим остання підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, та у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

25.02.2023 погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2, ч.3, ч. 4 ст. 190 КК України, про що зроблена відповідна відмітка у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, яке вручено дочці для передачі даного повідомлення матері, та вручено повістки про виклик ОСОБА_6 до СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області на 27.02.2023, 01.03.2023 та 03.03.2023, однак остання не з`явилася та не повідомила про причини неприбуття.

15.03.2023 та 17.03.2023 погоджено повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри на ім`я ОСОБА_6 , які вручено дочці ОСОБА_7 .

Згідно даних ІІПС ОВС «Аркан» громадянка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.02.2023 року перетнула державний кордон України у напрямку «виїзд», через пункт пропуску «Чоп», потягом, використовуючи паспорт громадянина України НОМЕР_1 після чого на територію України не поверталася.

В даний час місце знаходження підозрюваної ОСОБА_6 не відоме, встановити його слідчим шляхом не видається можливим, в результаті чого 13.03.2023 її оголошено в розшук.

Підтвердженням оголошення особи в міжнародний розшук є саме постанова органу досудового розслідування про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук від 17.03.2023 року.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними доказами в кримінальному провадженні та доданими до клопотання.

Крім того слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, необхідність в обранні ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виникає з того, що остання перебуває за межами України і в разі її затримання чи встановлення місцезнаходження буде застосована процедура екстрадиції.

Беручи до уваги вище викладене, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, репутації та характеристики підозрюваної, застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.

Під час розгляду клопотання надавав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.

Клопотання розглядається в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності підозрюваної, оскільки слідчому судді надані відомості про виїзд останньої за межі України та під час розгляду клопотання судом надані в судовому засіданні повістки для повідомлення підозрюваної в порядку передбаченому КПК, які були вручені прокурором члену сім`ї підозрюваної (чоловіку), відтак суд вжив можливих заходів для повідомлення підозрюваної про розгляд клопотання, проте остання не з`явилась.

Захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Щодо набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваної у межах цього кримінального провадження.

У судовому засіданні встановлено, що СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250360000203 від 21.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України.

Встановлено, що 17.03.2023 у межах цього кримінального провадження щодо ОСОБА_6 складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок вручення повідомлень визначений Главою 11 Кримінального процесуального кодексу України. Так, згідно ч. 1-2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого,

прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Згідно даних ІІПС ОВС «Аркан» громадянка ОСОБА_6 22.02.2023 року перетнула державний кордон України у напрямку «виїзд», через пункт пропуску «Чоп», потягом, використовуючи паспорт громадянина України НОМЕР_1 після чого на територію України не поверталася.

У зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_6 за місцем проживання повідомлення про підозру разом із пам`яткою про процесуальні права підозрюваного вручено дочці підозрюваної ОСОБА_7 , що підтверджується відміткою про отримання підозри.

Доказів того, що станом на день розгляду клопотання прокурору була відома адреса перебування ОСОБА_6 за межами України, матеріали справи не містять.

Отже, орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування належним чином виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України із вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, остання набула у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваної, а тому щодо неї може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, зокрема, оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193

КПК України слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32] та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень слідча надала матеріали кримінального провадження, а саме копії: протоколів огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 від 21.02.2022 та від 23.02.2022; протоколу огляду від 23.02.2022; пояснень потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , та інших потерпілих; протоколів допита свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ; актів прийому-передачі від 14.02.2023; протоколу засідання спілки; наказу №10 від 31.08.2022 року; договорів про надання фінансової послуги-залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки «Гарантія»; квитанцій до прибуткового касового ордеру; оборотно-сальдових відомостей по рахунках; акту про результати інвентаризації грошових коштів від 10.11.2022; акту інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості по КС «Гарантія» від 02.11.2022; довідки №10 від 26.01.2023.

Висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходу забезпечення кримінального провадження.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , дослідивши у сукупності додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин.

Щодо наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному слідча у

клопотанні послалась на існування ризиків того, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, зокрема характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочини за ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 ) у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Підтвердженням факту ухилення ОСОБА_6 від слідства та суду, слідчий суддя вважає ту обставину, що достеменно усвідомлюючи про притягнення до кримінальної відповідальності, те, що у очолюваної нею юридичної особи значні боргові зобов`язання, які виникли за безпосередніх дій підозрюваної і остання не мала наміру їх виконувати, згідно даних ІІПС ОВС «Аркан» 22.02.2023 року виїхала за межі України та тривалий час перебуває за кордоном без повідомлення будь-яких поважних причин і не знайшла для себе можливим повідомити правоохоронним органами про місце свого перебування та причини залишення території України. Також жодним родичам та знайомим ОСОБА_6 не повідомляла про виїзд за межі України та теперішнє місце перебування і на зв`язок не виходить. Постановою органу досудового розслідування від 17.03.2023 року ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.

Крім того, розмір грошових коштів, якими імовірно заволоділа ОСОБА_6 шахрайським шляхом і місце знаходження яких наразі не встановлене, якими має змогу розпоряджатися підозрювана дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя останньої досить тривалий час в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів слідства та суду.

Крім того слідчим суддею приймається до уваги те, що у ОСОБА_6 неповнолітні діти відсутні (доказів зворотного у судовому засіданні здобуто не було), що свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків підозрюваної із місцем проживання.

Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків і потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо

сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків і потерпілих та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, більшість зі свідків у цьому кримінальному провадженні є працівниками Кредитної спілки «Гарантія», та здебільшого підлеглими ОСОБА_6 . Остання, на переконання слідчої судді, в силу своєї посади, має можливість впливати на них. Хоч підозрювана на разі і перебуває не на території України, проте у силу знайомства з ними має можливість спілкуватись, а так само впливати на них через інших осіб. Аналогічне стосується і значної частини потерпілих, оскільки вони були безпосередніми знайомими підозрюваної.

Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання, підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі.

Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків і потерпілих, які безпосередньо вказують на підозрювану як на особу, що вчинила правопорушення, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваній та не мають безпосереднього зв`язку із її особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а потерпілі та свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваної, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, щодо існування цього ризику.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення слідча суддя виходить з встановлених вище ризиків впливу ОСОБА_6 на свідків, потерпілих, що може бути вчинений шляхом перешкоджання з`явленню свідка, потерпілого до суду, органів досудового розслідування, примушування їх до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань шляхом погрози або підкуп свідка, потерпілого з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання, описаний вище вплив містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.

Крім того слідча суддя вважає, що даний ризик також ґрунтується на тому, що ОСОБА_6 підозрюється у кількох кримінальних правопорушеннях які є багатоепізодними, тобто правопорушення вчинялися систематично, після вчинення правопорушення (епізоду правопорушення) вперше правильних висновків для себе не зробила та від вчинення нових кримінальних правопорушень не відмовилась, відтак існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

Відтак вказаний ризик слідча суддя також вважає доведеним.

Поряд з наведеними ризиками, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого

винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; (7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; (8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; (9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).

Виходячи з наведених положень кримінального процесуального закону слідча суддя, ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях сторін провадження, враховує, окрім уже наведених обставин, наступні.

Слідча суддя враховує, що розмір майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , кваліфіковано як особливо великий. Остання раніше не судима, відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні чи застосування стосовно неї раніше запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає.

Серед даних про особу підозрюваної та міцність її соціальних зв`язків, слідча суддя враховує, що станом на день вирішення клопотання їй виповнилося 45 років; про наявність тяжких хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, слідчу суддю учасники провадження не повідомляли; неповнолітні діти у підозрюваної відсутні, остання розлучена, що вказує на відсутність стійких соціальних зв`язків за місцем проживання підозрюваної в Україні.

Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведених у попередньому пункті ухвали обставин, можна шляхом обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Поряд з цим, у рамках цього провадження слідча суддя не перевірятиме питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Адже, відповідно до ст. 194 КПК України такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідча суддя перевіряє наявність тільки підстав, встановлених у ст. 177 КПК України. До того ж, КПК України визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, слідча суддя дійшла висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.

Керуючись вимогами ст.ст. 132, 176 178, 183, 184, 194, 196, 206, 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.

Обрати підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджеці м. Шпола Звенигородського району Черкаської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_6 до місця кримінального провадження розглянути за її участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.

На підставі ч. 4 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України строк дії ухвали не зазначається.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження - для відома.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12023250360000203 від 21.02.2022.

Повний текст ухвали виготовлено 29.03.2023 р.

Слідчий суддя ОСОБА_1