Ухвала

від 05.04.2023 по справі 945/503/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/503/23

Провадження 2-а/945/13/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05квітня 2023рокусуддя Миколаївськогорайонного судуМиколаївської областірозглянувши матеріалиадміністративного позову ОСОБА_1 до МиколаївськогоВДВС уМиколаївському районі Миколаївськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)про зобов`язаннявчинити дії виключити відомості про боржника,

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївськогорайонного судуМиколаївської областінадійшов адміністративнийпозов ОСОБА_1 до МиколаївськогоВДВС уМиколаївському районіМиколаївської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)про зобов`язаннявчинити дії виключити відомості про боржника.

Відповідно до ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Таким чином, в розумінні ч. 2ст. 20 КАС Українипредметна підсудність даного спору визначає віднесення його до компетенції та підсудності саме окружного адміністративного суду, що виключає можливість його вирішення місцевим загальним судом як адміністративним з визначенням загальної підсудності за місцем реєстрації позивача.

Правила предметної підсудності разом з правилами територіальної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення окремих категорій адміністративних справ.

Відповідно до визначеногост.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

У параграфі 1 глави2розділу1 «Загальних положень» КАС України, встановлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів визначенестаттею 20 КАС України.

За змістом частини першої вказаної статті дана адміністративна справа не відноситься до виключного переліку справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно до п. 4 ч. 1ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austriaта у рішенні від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції, в тому числі стосовно предметної підсудності, приймає будь-які рішення за позовом, що не відноситься до його, в тому числі предметної юрисдикції.

Аналіз вище наведених норм, в їх структурному закріпленні та послідовному викладені вКАС України, та практики Європейського Суду з прав людини, вказує на те, що в першу чергу суд, отримавши позовну заяву, керуючись ч. 1ст. 20 КАС України, у разі встановлення порушень правил предметної підсудності, на підставі ч. 2 ст.20, ч. 3 ст.21 КАС України, направляє адміністративну справу до окружного адміністративного суду,тобто суд виконує процесуальні дії виключно в межах параграфу 1 глави2розділу1цьогоКодексу.Тому в такому випадку, встановивши у позові порушення предметної підсудності, визначеної для місцевих загальних судів, такий суд в подальшому не уповноважений здійснювати процесуальні дії, передбаченірозділом ІІ КАС України«Позовне провадження», а саме, вирішувати питання залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви (ст. 169), відмови у відкритті провадження (ст. 170), з`ясування щодо належності розгляду за правилами адміністративного судочинства, та чи подано заяву з дотриманням правил територіальної підсудності (п. 4 ч. 1, п. п. 3-5 ст. 171, п. 2 ч. 1 ст. 29).

За даних обставин,враховуючи,що даний позов предметно підсудний виключно окружному адміністративному суду, в той час як Миколаївський районний суд Миколаївської області не є повноважним для його розгляду.

Керуючись ст.ст.20,29,171, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до МиколаївськогоВДВС уМиколаївському районі Миколаївськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)про зобов`язаннявчинити дії виключити відомостіпро боржника передати на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом пятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський