Рішення

від 07.04.2023 по справі 908/2477/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/187/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2023 справа № 908/2477/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/2477/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія ДОМКОМФОРТ (вул. Дніпровське шосе, буд. 3, м. Запоріжжя, 69069)

до відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімпійська 26 Б (вул. Олімпійська, буд. 26-Б, м. Запоріжжя, 69104)

про стягнення 36691,74 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімпійська 26 Б 36691,74 грн., які складаються з: 27537,00 грн. заборгованості по оплаті наданих послуг за договором № 32 про надання послуги з комплексного обслуговування багатоквартирного будинку від 15.03.2021, 506,68 грн. пені, 1017,53 грн. 3% річних, 7630,53 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням умов договору № 32 про надання послуги з комплексного обслуговування багатоквартирного будинку від 15.03.2021 щодо оплати вартості послуг з комплексного обслуговування багатоквартирного будинку у період з 15 березня 2021 року по 28 лютого 2022 року, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 27537,00 грн. Наведене, за доводами позивача, є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 615, 625 Цивільного кодексу України, позивач просив позов задовольнити. До судових витрат позивачем віднесено 3071,25 грн. витрат на оплату правової допомоги, які ним уже понесені. Також позивач зазначив у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат про очікувану суму витрат на правову допомогу та витрат на поштову кореспонденцію у розмірі 39447,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022 справу № 908/2477/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 13.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2477/22, присвоєно справі номер провадження 18/187/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №908/2477/22; запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку шляхом направлення на їхні адреси відповідної ухвали.

Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 13.12.2022 повернулась до суду з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.

Судом перевірено адресу відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з`ясовано, що місцезнаходженням об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімпійська 26 Б є: вул. Олімпійська, буд. 26-Б, м. Запоріжжя, 69104, і саме на вказану адресу направлялась ухвала суду.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Враховуючи повернення до суду поштового відправлення з ухвалою з позначкою за закінченням терміну зберігання, ухвала господарського суду вважається врученою відповідачу.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком дій /бездіяльності відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею (в тому числі внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що забезпечує вручення офіційної кореспонденції та обізнаність з її змістом).

Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2477/22 та розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 13.12.2022 у справі № 908/2477/22 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/2477/22 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом листопада 2022 року березня 2023 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у щорічній відпустці з 16.01.2023 по 13.02.2023, у відрядженні на навчанні з 20.02.2023 по 24.02.2023 та на лікарняному з 13.03.2023 по 27.03.2023, рішення прийнято без його проголошення 07.04.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Олімпійська 26 Б (Замовник, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія ДОМКОМФОРТ (Виконавець, позивач у справі) 15.03.2021 укладений договір № 32 про надання послуги з комплексного обслуговування багатоквартирного будинку (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього договору є забезпечення Виконавцем надання послуг з комплексного обслуговування багатоквартирного будинку (надалі послуги), що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 26-б (надалі - багатоквартирний будинок), надання послуг згідно з Додатком № 1, а Замовником забезпечення своєчаснї оплати таких послуг у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Договором передбачене надання інших послуг, крім тих, що зазначені у Додатку № 1, але умови надання цих послуг набувають чинності після підписання сторонами необхідних Додаткових угод.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Вартість послуг з управління та утримання будинку та прибудинкової території згідно Додатку № 1 до даного Договору складає 7280,00 грн. на місяць.

Пунктом 5.5 Договору визначено, що Замовник зобов`язаний повернути Виконавцю підписаний зі свого боку Акт прийому-передачі наданих послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання. У випадку, якщо Замовник у зазначений термін не повертає акт та не надає письмове повідомлення про відмову від підписання акту прийому-передачі наданих послуг, послуги вважаються такими, що прийняті Замовником.

Згідно із п. 2.6. Договору оплата за надані Виконавцем послуги здійснюється Замовником щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

В пункті 2.9 Договору сторонами погоджено, що додаткові роботи, які не передбачені Договором, можуть виконуватись по узгодженню сторін:

- на підставі Договору підряду, в якому погоджується вартість додаткових робіт. Договір підряду на роботи складається на суму від 20000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень. Оплата виконаних робіт здійснюється на підставі виставленого рахунку і відповідного акту виконаних робіт;

- на підставі виставленого рахунку і відповідного Акту виконаних робіт, для проведення робіт на суми до 19999,99 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 99 коп.) гривень.

Відповідно до п. 2.10 Договору, за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послуги, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу відповідно до пункту 2.6 цього договору.

Пунктом 8.1 Договору сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору складає 1 (один) рік і визначається періодом з 15 березня 2021 року по 28 лютого 2022 року.

У разі, якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) календарних днів до дати завершення терміну дії договору письмово не заявить іншій стороні про бажання його розірвати або про необхідність його перегляду і сторони дійдуть згоди про умови пролонгації, договір може бути пролонгований на новий період шляхом укладення відповідної додаткової угоди (п. 8.2 Договору).

Сторонами узгоджені та підписані:

- Додаток № 1 до договору: складові тарифу на послуги з комплексного обслуговування багатоквартирним будинком по вул. Олімпійська, 26-б;

- Додаток № 2 до договору: Перелік та періодичність надання послуг з комплексного обслуговування багатоквартирного будинку;

- Додаток № 3 до договору: Надання послуги із супроводу будинку (Управитель).

За твердженням позивача, за період з 15 березня 2021 року по 28 лютого 2022 року позивачем надано відповідачу послуги за Договором на загальну суму 78776,00 грн., вартість яких сплачено відповідачем частково в сумі 51239,00 грн., станом на 20.03.2022 заборгованість відповідача за Договором становить 27537,00 грн.

Рахунки на оплату та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) відповідачу направлялись поштою, однак, відповідач деякі акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не підписав, вмотивовану відмову від підписання не надав.

Позивачем, у зв`язку з наявністю заборгованості за Договором, на адресу відповідача 03.02.2022 направлено вимогу про сплату у 7-денний строк 22617,00 грн. боргу.

Листом від 30.05.2022 позивач повідомив відповідача про необхідність сплати заборгованості за надані послуги в розмірі 27537,00 грн.

Доказів надання відповідачем відповіді на направлені позивачем вимоги суду не надано.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті вартості отриманих послуг стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частинами 3, 4 статті 11 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов`язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання. (ч. 3 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги).

Договір № 32 про надання послуги з комплексного обслуговування багатоквартирного будинку від 15.03.2021, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пункт 1 частини 1 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву кореспондує визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із наведеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2018 у справі №910/15085/16).

Виходячи з загальних норм цивільного права, обов`язок відповідача сплачувати на підставі закону вартість послуг з утримання і обслуговування будинку і прибудинкової території має узгоджуватись з самим фактом їх надання.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

За приписами ст. 12 зазначеного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2.1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про житлово-комунальні послуги, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Позивачем на підтвердження наданих відповідачу послуг до матеріалів справи надані копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг):

-№ 175 від 31.03.2021 на суму 2629,00 грн. (замовником підписаний);

-№ ДКС00000176 від 25.04.2021 на суму 857,00 грн. (замовником не підписаний);

-№ 238 від 30.04.2021 на суму 7280,00 грн. (замовником підписаний);

-№ 307 від 31.05.2021 на суму 7280,00 грн. (замовником підписаний);

-№ 383 від 30.06.2021 на суму 7280,00 грн. (замовником підписаний);

-№ 465 від 19.07.2021 на суму 570,00 грн. (замовником підписаний);

-№ 464 від 30.07.2021 на суму 7280,00 грн. (замовником не підписаний);

-№ 529 від 31.08.2021 на суму 7280,00 грн. (замовником не підписаний);

-№ ДКС00000018 від 30.09.2021 на суму 7280,00 грн. (замовником підписаний);

-№ ДКС00000077 від 31.10.2021 на суму 7280,00 грн. (замовником підписаний);

-№ ДКС00000177 від 30.11.2021 на суму 7280,00 грн. (замовником підписаний);

-№ ДКС00000195 від 31.12.2021 на суму 6320,00 грн. (замовником підписаний);

-№ ДКС00000049 від 31.01.2022 на суму 7280,00 грн. (замовником не підписаний);

-№ ДКС00000129 від 28.02.2022 на суму 2880,00 грн. (замовником не підписаний).

Суд звертає увагу, що як підписані відповідачем акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), так і ті, що залишились без підпису, містять перелік однакових послуг: прибирання прибудинкової території (5 раз на тиждень); супровід та планування заходів щодо збереження та сталого функціонування будинку; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації (в т.ч. ліквідація аварійних ситуацій); технічне обслуговування мереж електропостачання та електрообладнання, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових систем у разі їх наявності (в т.ч. ліквідація аварійних ситуацій); прибирання сходових кліток (2 рази на місяць).

Перелік наданих Виконавцем послуг відповідає узгодженому сторонами додатку № 1 до Договору.

Доказів надання відповідачем письмових повідомлень позивачу про відмову від підписання актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) № ДКС00000176 від 25.04.2021, №464 від 30.07.2021, №529 від 31.08.2021, №ДКС00000049 від 31.01.2022, № ДКС00000129 від 28.02.2022 суду не надано. Отже, послуги вважаються такими, що прийняті відповідачем.

Суд зауважує, що в платіжному дорученні № 22 від 27.05.2021 на суму 7280,00 грн. вказано призначення платежу: оплата за тех.обслуг. внутбуд. мереж за квітень 2021р. рах. №236 від 30.04.2021; в платіжному дорученні № 63 від 30.09.2021 на суму 5240,00 грн. вказано призначення платежу: оплата за тех.обслуг. внутбуд. мереж за липень 2021р. рах. №456 від 30.07.2021; в платіжному дорученні № 73 від 30.11.2021 на суму 10480,00 грн. вказано призначення платежу: оплата за тех.обслуг. внутбуд. мереж за серпень-вересень 2021р. рах. №511 від 31.08.2021, № 17 від 30.09.2021. Вказані оплати проведені за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), які відповідачем не підписані, але роботи фактично визнані у зв`язку із сплатою їх вартості.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк оплати Замовником отриманих від Виконавця послуг визначений п. 2.6. Договору до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг за період з 15.03.2021 по 28.02.2022 належним чином не виконав, сплативши за них частково 51239,00 грн., тому заборгованість становить 27537,00 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін отриманих від позивача рахунків та актів є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 27537,00 грн. заборгованості за Договором є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 506,68 грн. пені, 1017,53 грн. 3% річних, 7630,53 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем вимога про стягнення 506,68 грн. пені за загальний період з 21.03.2021 по 20.09.2021 заявлена на підставі п. 2.10 Договору, яким передбачено відповідальність Замовника за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за послуги, у вигляді пені в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Позивач у позовні заяві зазначив, що розрахунок пені відображений в межах позовної давності за 6 (шість місяців). В розрахунку наведено розрахунок пені з квітня по вересень 2022 року на суму заборгованості 27537,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням розміру заборгованості, який існував у період нарахування, суд встановив, що сума пені за заявлений позивачем період складає 506,68 грн., як і визначено позивачем, тому задовольняється судом у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 21.04.2021 по 05.12.2022, з урахуванням розміру заборгованості в період нарахування, суд встановив, що за заявлений позивачем період до стягнення підлягають 1030,58 грн. 3% річних. Враховуючи відсутність у суду повноважень виходити за межі заявлених позовних вимог, вимога про стягнення 3% річних задовольняється у визначеному позивачем розмірі 1017,53 грн.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз`яснення:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;

- якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;

- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період березень 2021 року лютий 2022 року, з урахуванням розміру заборгованості в період нарахування, суд встановив, що до стягнення підлягають 7287,64 грн. інфляційних втрат, в цій сумі вимога про стягнення інфляційних втрат судом задовольняється. В решті вимоги щодо стягнення інфляційних втрат (342,89 грн.) суд відмовляє через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов`язання по оплаті вартості отриманих послуг в повному обсязі і у визначений Договором строк, або підстав для звільнення від такого зобов`язання, не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 27537,00 грн. основного боргу, 506,68 грн. пені, 1017,53 грн. 3% річних та 7287,64 грн. інфляційних втрат. В решті заявлених вимог (342,89 грн. інфляційних втрат) суд відмовляє в позові через необґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2457,81 грн. судового збору.

Стосовно розподілу інших судових витрат господарський суд зазначає наступне.

До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем включено 3071,25 грн. витрат на оплату правової допомоги, які ним уже понесені, та очікувану суму витрат на правову допомогу та витрат на поштову кореспонденцію у розмірі 39447,00 грн. В позові позивач просив стягнути всі документально підтверджені судові витрати, які пов`язані з розглядом даної справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність: адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження заявлених витрат, позивач надав суду копії: договору про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 27.07.2022; додатків №№ 1, 2 до цього договору; Акту наданих послуг від 20.09.2022 на суму 3071,24 грн. та платіжного доручення № 180 від 27.09.2022 про перерахування позивачем на користь Адвоката за надані послуги 3071,35 грн.

Договір про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 27.07.2022, укладений ТОВ Керуюча компанія ДОМКОМФОРТ (Клієнт) та адвокатом Коноваленко Олександром Юрійовичем Адвокат, який діє на підставі Свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № ЗП 001317 від 29.06.2017, за умовами якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсягах та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити гонорар за отримані від Адвоката послуги згідно цього договору.

Згідно з п. 3.2 договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені у додатку 2 до цього договору.

Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг до цього договору ( п. 3.6 договору).

Додатком №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № б/н від 27.07.2022 є акт наданих послуг № 2 від 20.09.2022, в якому сторони погодили вартість послуг в розмірі 3071,25 грн.: складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСББ Олімпійська 26 Б, кількість годин 3, вартість однієї години 1023,75 грн.

Таким чином, витрати позивача на оплату правових послуг адвоката в розмірі 3071,25 грн. підтверджені належним чином.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач заперечень відносно розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу не надав.

Правомірність та дійсність понесення позивачем відповідних витрат підтверджується матеріалами справи. При цьому суд враховує поведінку відповідача, який не задовольнив досудову вимогу позивача, що змусило позивача звернутися до адвоката за отриманням правової допомоги з метою подачі позову до суду.

Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3042,55 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи № 908/2477/22, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімпійська 26 Б (вул. Олімпійська, буд. 26-Б, м. Запоріжжя, 69104; ідентифікаційний код 42303748) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія ДОМКОМФОРТ (вул. Дніпровське шосе, буд. 3, м. Запоріжжя, 69069; ідентифікаційний код 40479870) 27537,00 грн. (двадцять сім тисяч п`ятсот тридцять сім грн. 37 коп.) основного боргу, 506,68 грн. (п`ятсот шість грн. 68 коп.) пені, 1017,53грн. (одну тисячу сімнадцять грн. 53 коп.) 3% річних, 7287,64 грн. (сім тисяч двісті вісімдесят сім грн. 64 коп.) інфляційних втрат, 2457,81 грн. (дві тисячі чотириста п`ятдесят сім грн. 81 коп.) судового збору та 3042,55 грн. (три тисячі сорок дві грн. 55 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 12.04.2023.

Суддя В.В. Левкут