Рішення

від 12.04.2023 по справі 910/3704/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2023Справа № 910/3704/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА"

до Товариства з додатковою відповідальністю СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ"

про стягнення 27857,96 грн

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ" (відповідач) про стягнення 27857,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" №011096/4605/100174 від 22.03.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Mercedes Benz", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ТДВ СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ" позивач просить стягнути з останнього витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 27857,96 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.03.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3704/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.04.2020.

Протокольною ухвалою від 16.04.2020 відкладено підготовче засідання на 19.05.2020.

23.04.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву на позов, закрити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 18295,36 грн та відмовити ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" в іншій частині позовних вимог. Також відповідачем подано заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

04.05.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.05.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.05.2020 повернув без розгляду Товариству з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ" клопотання про участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.05.2020 продовжив строк підготовчого провадження у справі №910/3704/20 на 30 днів, призначив у справі №910/3704/20 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі №910/3704/20 зупинив на час проведення судової експертизи.

24.09.2020 через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта разом із матеріалами справи.

18.09.2020 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №19088/20-54 від 14.09.2020 щодо необхідності погодження строку проведення експертизи у строк понад 60 календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 поновлено провадження у справі №910/3704/20, клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України задоволено, провадження у справі №910/3704/20 зупинено на час проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 поновлено провадження у справі №910/3704/20, надано згоду на проведення судової експертизи у справі № 910/3704/20 у строк понад 60 календарних днів, провадження у справі №910/3704/20 зупинено на час проведення судової експертизи.

12.01.2023 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи та висновок експерта.Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 поновлено провадження у справі №910/3704/20, підготовче судове засідання у справі №910/3704/20 призначено на 16.02.2023.

16.02.2023 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, у якій представник позивача просить суд:

закрити провадження у справі №910/3704/20 в частині позовних вимог про стягнення 18 295,36 грн. страхового відшкодування;

стягнути з ТДВ "СК "АЛЬФА-ГАРАНТ" на користь ПРАТ "СК "УНІКА" 7 194,07 грн страхового відшкодування;

вирішити питання про розподіл судових витрат (витрат на проведення судової експертизи, витрати на професійну правничу допомогу, судовий збір);

провести підготовче судове засідання у справі №910/3704/20 розгляд справи по суті за відсутності позивача та його представника.

Протокольною ухвалою від 16.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.03.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Турчина С.О. у відпустці, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 09.03.2023, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 призначено по справі №910/3704/20 судове засідання по суті на 06.04.2023.

Представник відповідача у судове засідання 06.04.2023 не прибув, про причини неявки у судове засідання не повідомив. Про розгляд справи по суті відповідач був повідомлений ухвалою суду від 14.03.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493562777.

Отже, у відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

З урахуванням вище наведеного, відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання, а неявка його представника не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання 06.04.2023 також не з`явився. У заяві від 16.02.2023 представником позивача заявлено про розгляд справи без його участі.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Одночасно, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Ураховуючи вище наведене, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 06.04.2023.

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Частиною п`ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" №011096/4605/100174 від 22.03.2019, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 .

У результаті ДТП, яка відбулася 02.08.2019 було пошкоджено застрахований у ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" транспортний засіб "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 .

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" №011096/4605/100174 від 22.03.2019, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Mercedes Benz", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ТДВ СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ", позивач звернувся до останнього із заявою №25918 ( вих.№5683 від 24.09.2019) про виплату страхового відшкодування у розмірі 27857,96 грн.

Посилаючись на те, що відповідачем не сплачено страхове відшкодування, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 27857,96 грн страхового відшкодування.

Позиція відповідача

Відповідач просив суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог в розмірі 18295,36 грн. В іншій частині позовних вимог відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що до вартості матеріального збитку завданого пошкодженням автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 позивачем були включені пошкодження, які не відноситься до ДТП, що мала місце 02.08.2019.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем до відзиву на позов надано аварійний сертифікат №11-D/68/0 від 14.04.2020, згідно із яким вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 становить 18295,36 грн; коефіцієнт фізичного зносу - 0,578.

Відповідач сплатив позивачу 18295,36 грн суму страхового відшкодування, в підтвердження чого надав платіжні доручення № 7720 від 01.04.2020, №8058 від 14.04.2020.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Згідно із матеріалів справи, 02.08.2019 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля "Mercedes Benz", державний номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 у справі №761/32130/19 встановлено, що водій транспортного засобу "Mercedes Benz", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , рухаючись по вулиці Олександра Довженка біля будинку № 16 в місті Києві, під час повороту праворуч не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався з правого боку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно зі ст. 124 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 у справі №761/32130/19 ОСОБА_2 (водія автомобіля "Mercedes Benz", державний номерний знак НОМЕР_1 ) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.

Розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі Сертифікату, затвердженого керівником Київського центру врегулювання збитків від 10.09.2019, акту огляду по справам №00311969, калькуляції №00311969, Звіту №13727 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 29.08.2019, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-Асистуюча Компанія "Фаворит" за замовленням позивача.

Згідно із ремонтною калькуляцією №00311969 від 29.08.2019 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 становить 55580,61 грн.

Відповідно до Звіту №13727 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 29.08.2019 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 складає 55580,61 грн, коефіцієнт фізичного зносу 0,56; вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля 38678,53 грн.

У відповідності до Сертифікату, затвердженого керівником Київського центру врегулювання збитків від 10.09.2019 визначено, що розмір збитку нанесеного власнику автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 становить 29357,96 грн. У вказаному Сертифікаті зазначено, що під час огляду 05.08.2019 автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 були виявлені пошкодження задніх лівих дверей, заднього лівого крила, порога лівого, ручки задніх лівих дверей, компенсацію за дані пошкодження страхувальник вже отримав по справі №00302646; акти виконаних робіт про відновлення вищевказаних елементів страхувальник не надав; у зв`язку із чим пошкодження, які перетинаються з попереднім випадком, а також фарбування переднього та заднього бампера, оскільки на ньому присутні пошкодження не пов`язані з цією подію, при визначенні збитку не враховуються.

Відповідно до Страхового акту ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" №311969 від 10.09.2019 сума попередніх страхових відшкодувань становить 20864,59 грн; сума страхового відшкодування внаслідок ДТП, яка відбулася 02.08.2019, становить 27857,96 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 27857,96 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №107675 від 11.09.2019.

Як підтверджено матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу автомобіля "Mercedes Benz", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/9910626 (термін дії з 10.04.2019 по 09.04.2020).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн та франшизу у розмірі 0,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.

Матеріалами справи, зокрема постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 у справі №761/32130/19, підтверджено вину водія автомобіля "Mercedes Benz", державний номерний знак НОМЕР_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 02.08.2019.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7).

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Mercedes Benz", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/9910626.

Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" набуває права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Згідно із матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №311969 від 10.09.2019 року, згідно із яким розмір страхового відшкодування за розрахунком позивача становить 27857,96 грн.

Виплата позивачем страхового відшкодування в розмірі 27857,96 грн, що підтверджується платіжним дорученням №107675 від 11.09.2019..

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/9910626 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Mercedes Benz", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідач є відповідальною особою за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 №910/5092/17.

Згідно із п.7.38, п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

Як зазначено вище, визначення розміру страхового відшкодування, позивач здійснив на підставі Сертифікату, затвердженого керівником Київського центру врегулювання збитків від 10.09.2019, акту огляду по справам №00311969, калькуляції №00311969, Звіту №13727 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 29.08.2019, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-Асистуюча Компанія "Фаворит" за замовленням позивача.

У Сертифікаті затвердженого керівником Київського центру врегулювання збитків від 10.09.2019 визначено, що розмір збитку нанесеного власнику автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 становить 29357,96 грн.

У вказаному Сертифікаті зазначено, що під час огляду 05.08.2019 автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 були виявлені пошкодження задніх лівих дверей, заднього лівого крила, порога лівого, ручки задніх лівих дверей, компенсацію за дані пошкодження страхувальник вже отримав по справі №00302646; акти виконаних робіт про відновлення вищевказаних елементів страхувальник не надав; у зв`язку із чим пошкодження, які перетинаються з попереднім випадком, а також фарбування переднього та заднього бампера, оскільки на ньому присутні пошкодження не пов`язані з цією подію, при визначенні збитку не враховуються.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 згідно із ремонтною калькуляцією №00311969 від 29.08.2019 становить 55580,61 грн.

Відповідно до Звіту №13727 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 29.08.2019 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 складає 55580,61 грн, коефіцієнт фізичного зносу 0,56; вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля 38678,53 грн.

У свою чергу, відповідач заперечив щодо визначеної позивачем суми страхового відшкодування за страховою подією, яка мала місце 02.08.2019, оскільки до вартості матеріального збитку завданого пошкодженням автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 позивачем були включені пошкодження, які не відноситься до ДТП, що мала місце 02.08.2019.

У підтвердження своїх заперечень відповідачем надано аварійний сертифікат №11-D/68/0 від 14.04.2020, згідно із яким вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 становить 18295,36 грн; коефіцієнт фізичного зносу - 0,578.

Однак, судом враховано, Аварійний сертифікат №11-D/68/0 від 14.04.2020,8, складений за замовленням відповідача за результатами дослідження, що проведене без огляду пошкодженого транспортного засобу, в той час як у відповідності до п. 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 передбачено, що визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

При цьому, суд зазначає, що наданий позивачем Сертифікат не містить деталізованих розрахунків щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок страхової події, яка відбулася 02.08.2019; яка саме вартість запасних частин, вартість робіт та матеріалів необхідна для відновлювального ремонту вказаного автомобіля внаслідок завдання пошкоджень, що не пов`язані із подією від 02.08.2019.

Відтак,у цій справі виник спір щодо розміру вартості відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та за вирахуванням вартості пошкоджень, завданих під час попередньої ДТП, яка мала місце 23.05.2019.

Суд зауважує, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (п.4.36. постанови Верховного суду від 06.07.2018 у справі №924/675/17).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, ч. 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи №19088/20-54 складений 06.01.2023 експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, судом встановлено, що висновок експерта не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно із висновком вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Polo" державний номерний знак НОМЕР_2 з урахування коефіцієнту фізичного зносу, без урахування ПДВ та з вирахуванням вартості пошкоджень автомобіля, завданих під час попередньої дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.05.2019 становила 25489,43 грн.

Враховуючи вище наведене, обґрунтованою сумою страхового відшкодування є 25489,43 грн.

Як встановлено судом, згідно наданих відповідачем у матеріали справи платіжних доручень № 7720 від 01.04.2020, №8058 від 14.04.2020 відповідачем на користь позивача було сплачено страхове відшкодування у сумі 18295,36 грн.

Отже, після звернення позивача до суду з даним позовом та відкриття провадження у справі №910/3704/20 відповідачем було частково сплачено заявлену до стягнення позивачем суму страхового відшкодування у сумі 18295,36 грн, у зв`язку із чим предмет спору у цій частині відсутній.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в частині страхового відшкодування у сумі 18295,36 грн припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у цій частині позовних вимог згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України

Оскільки відповідачем здійснено часткову виплату страхового відшкодування у сумі 18295,36 грн, то з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування у сумі 7194,07 грн (25489,43 грн - 18295,36 грн).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/3704/20 в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" про стягнення 18295,36 грн страхового відшкодування на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України та задоволення позовних вимог в частині страхового відшкодування у сумі 7194,07 грн. Позовні вимоги у частині стягнення 2368,53 грн страхового відшкодування визнаються судом необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивач надав у матеріали справи копії: договору про надання правової допомоги №1/19ю від 11.12.2019, укладеного між Адвокатським бюро "Адвокатське бюро Олександра Лисова "Еквіт" та ПрАТ "СК "УНІКА"; додатку №1 від 04.03.2020 до договору про надання правової допомоги №1/19ю, відповідно до якого клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката у розмірі 5000,00 грн за надання правової допомоги в суді першої інстанції по кожній справі з переліку; рахунку №20 від 04.03.2020 на суму 5000,00 грн; акту надання послуг №20 від 05.03.2020 на суму 5000,00 грн та платіжного доручення №001034 від 06.03.2020 на суму 5000,00 грн, а також надав розрахунок витрат на правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 5000,00 грн.

Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

Наданими до матеріалів позовної заяви документів на підтвердження витрат на правову допомогу, вбачається, що на виконання умов договору про надання правової допомоги адвокат надав позивачу передбачені договором послуги за спірними правовідносинами по цій господарській справі на суму 5000,00 грн.

Позивачем здійснено оплату гонорару у сумі 5000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №001034 від 06.03.2020.

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, посилаючись на те, що визначена позивачем до відшкодування сума витрат на оплату правничої допомоги є не співмірною зі складністю справи та виконанням адвокатських робіт та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Також відповідач зазначив, що в акті надання послуг недостатньо детально наведено опис робіт.

Однак, належних доказів або обґрунтувань, які б підтвердили неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката у справі, заперечень щодо понесених відповідачем витрат на правову допомогу, відповідачем не надано та не надано доказів на спростування їх співмірності, тоді як самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача про розподіл судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19.

Судом враховано, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, додані до заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, врахувавши заперечення відповідача щодо заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги, виходячи із зазначених вище критеріїв, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, розмір заявлених до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу відповідає критерію розумності.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, оскільки позовні вимоги у цій справі є частково обґрунтованими, то суд дійшов висновку про те, що з відповідача у відповідності до ч.4, ч.9 ст. 129 ГПК України підлягають стягненню витрати позивача на оплату правової допомоги у сумі у сумі 4574,89 грн.

Витрати на проведення експертизи у даній справі відповідно до ч.4, ч.9 ст. 129 ГПК покладаються на відповідача у сумі 5981,76 грн.

Судовий збір відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо судового збору в частині позовних вимог про стягнення 18295,36 грн, в якій судом закрито провадження у справі №910/3704/20, то суд зазначає таке.

У відповідності до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Ураховуючи наведене, суд роз`яснює позивачу, що сплачена ним сума судового збору може бути повернута йому з Державного бюджету України за його клопотанням на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №903/181/19 викладено правову позицію: "якщо Законом України "Про судовий збір" передбачено повернення позивачу судового збору з Державного бюджету України у зв`язку із закриттям провадження, то здійснення розподілу судових витрат за такими вимогами між сторонами не застосовується".

Отже, у цьому випадку (закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору) норма частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, не застосовуються.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/3704/20 в частині позовних вимог про стягнення 18295,36 грн страхового відшкодування.

В іншій частині позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (04112, місто Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В, ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування у сумі 7194,07 грн, витрати на проведення експертизи 5981,76 грн, витрати на правову допомогу у сумі 4574,89 грн та судовий збір у сумі 542,82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 12.04.2023.

Суддя С. О. Турчин