Рішення

від 08.03.2023 по справі 911/1491/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1491/22

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БАРИШІВКАЗЕРНОПРОДУКТ"

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: Василевської О.В. адвоката (посвідчення №000298 від 29.11.2019 року);

відповідача: Ужакіна Ю.А. адвоката (посвідчення №2928/10 від 22.09.2005 року),

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "БАРИШІВКАЗЕРНОПРОДУКТ" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 682 794,29 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP417-52-21 від 01.01.2021 року, згідно з якими позивач зобов`язувався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов`язувався його прийняти і оплатити.

Відповідач наданий позивачем природний газ за період з жовтня 2021 року до лютого 2022 року оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 877 006,26 грн. основного боргу, 155 606,80 грн. пені, 466 151,20 грн. штрафу, 15 416,70 грн. трьох процентів річних та 168 613,33 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою суду від 29.08.2022 року відкрите провадження в справі та призначене підготовче засідання на 21 вересня 2022 року.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Підготовче засідання відкладене на 21 жовтня 2022 року, про що постановлена ухвала суду.

20 жовтня 2022 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке підлягало задоволенню судом.

Ухвалою суду від 21.10.2022 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 23 листопада 2022 року.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відкласти розгляд справи.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, визнав його таким, що підлягало задоволенню.

У підготовчому засіданні оголошена перерва до 14 грудня 2022 року.

14 грудня 2022 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У засіданні представник відповідача просив поновити пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача проти задоволення вищевказаного клопотання заперечувала.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву, визнав його таким, що підлягало задоволенню, причини пропуску процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву поважними, поновив його та прийняв до розгляду відзив на позовну заяву.

Представник позивача у засіданні заявила клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, визнав його таким, що підлягало задоволенню.

У підготовчому засіданні оголошена перерва до 11 січня 2023 року.

27 грудня 2022 року клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для надання відповіді на відзив на позовну заяву було задоволено судом, причини пропуску процесуального строку для надання відповіді на відзив на позовну заяву визнані поважними, відповідь на відзив на позовну заяву прийнята для розгляду судом.

У засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке підлягало задоволенню судом.

У підготовчому засіданні оголошена перерва до 15 лютого 2023 року.

15 лютого 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

У засіданні представник відповідача просив поновити пропущений процесуальний строк для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, визнав його таким, що підлягало задоволенню, причини пропуску процесуального строку для їх подання поважними, поновив строк та прийняв до розгляду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2023 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 08 березня 2023 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити. Крім цього, в судовому засіданні, до закінчення судових дебатів, заявила клопотання про вирішення судом питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення в цій справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти боргу відповідача перед позивачем у сумі 877 006,26 грн. не заперечував, просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 08 березня 2023 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

01 січня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "БАРИШІВКАЗЕРНОПРОДУКТ" (далі відповідач) був укладений договір №41GP417-52-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобов`язувався передати відповідачу в 2021 році природний газ, а відповідач зобов`язувався його прийняти і оплатити.

Згідно з п. 1.2 договору, річний плановий обсяг постачання газу - до 121 400 куб. м.

Відповідно до п. 1.3 договору, планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що розрахунки за поставлений відповідачу газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між позивачем та відповідачем. Підписуючи цей договір, відповідач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, відповідач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Згідно з п. 3.2 договору, ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу без урахування ПДВ становить 8,11342483 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 8,25000083 грн. Податок на додану вартість становить 1,65000017 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 9,900001 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору, зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4 договору).

Пунктом 4.2. договору встановлено, що оплата газу за договором здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється відповідачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий позивачем газ здійснюється відповідачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 9.1 договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої відповідач включений до реєстру споживачів ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

У додатку №1 до договору сторони погодили планові обсяги постачання газу у 2021 році по місяцях, а в додатку №2 до договору визначили перелік ЕІС-код точок комерційного обліку відповідача.

30 вересня 2021 року сторонами укладена додаткова угода №6 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP417-52-21 від 01.01.2021 р. (далі додаткова угода №6), згідно з умовами якої, п. 3.3 договору викладений у наступній редакції:

"1. Згідно п. 3.3. договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.10.2021 р.: Ціна одного кубічного метру (куб.м,) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 31,25000000 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,136576 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 31,39490933 грн. Податок на додану вартість становить 6,27898187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 37,67389120 грн.".

31 грудня 2021 року сторонами укладена додаткова угода №7 до договору №41GP417-52-21 від 01.01.2021 р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі додаткова угода №7), згідно з умовами якої, п. 1.1, п. 1.2 та п. 9.1 договору та додаток №1 до договору викладені в наступній редакції:

"1. Сторони домовились викласти з 01 січня 2022 року п. 1.1 договору в наступній редакції:

"1.1. Позивач зобов`язується передати у власність відповідача в 2022 році природний газ (далі - газ), а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

2. Сторони домовились доповнити з 01 січня 2022 року п. 1.2 договору наступним абзацом:

"Річний плановий обсяг постачання газу в 2022 р. до 77 000 куб. м.

3. Сторони домовились доповнити з 01 січня 2022 року додаток №1 до договору плановими обсягами постачання газу в 2022 році, в такій редакції:

Планові обсяги постачання газу в 2022 році по місяцях, куб.м. І-квартал: січень 2000; лютий 2000; березень 2000; ІІ-квартал: квітень 1000; травень -----; червень -----; ІІІ квартал: липень -----; серпень ----; вересень -----; ІV-квартал: жовтень 10000; листопад 25000; грудень 35000.

4. Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої відповідач включений до реєстру споживачів ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення".

31 грудня 2021 року сторонами укладена додаткова угода №8 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP417-52-21 від 01.01.2021 р. (далі додаткова угода №8), згідно з умовами якої, сторони домовились викласти п. 3.3 договору в наступній редакції:

"1. Згідно з п. 3.3 договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.01.2022 р.: Ціна одного кубічного метру (куб.м,) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 45,83333149 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,136576 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 45,96990749 грн. Податок на додану вартість становить 9,19398370 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 55,16389120 грн.".

31 січня 2021 року сторонами укладена додаткова угода №9 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP417-52-21 від 01.01.2021 р. (далі додаткова угода №9), згідно з умовами якої, сторони домовились викласти п. 3.3 договору в наступній редакції:

"1. Згідно п. 3.3 договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.02.2022 р.: Ціна одного кубічного метру (куб.м,) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 40,8333333 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,136576 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 40,96990933 грн. Податок на додану вартість становить 8,19398187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 49,16389120 грн.".

31 січня 2022 року сторонами укладена додаткова угода №10 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP417-52-21 від 01.01.2021 р. (далі додаткова угода №10), згідно з умовами якої, сторони домовились викласти п. 3.3 договору в наступній редакції:

"1. Згідно п. 3.3 договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.02.2022 р.: Ціна одного кубічного метру (куб.м,) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 37,5000000 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,136576 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 37,63657600 грн. Податок на додану вартість становить 7,52731520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 45,16389120 грн.".

Оскільки відповідач поставлений природний газ повністю не оплатив, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 877 006,26 грн. основного боргу, 155 606,80 грн. пені, 466 151,20 грн. штрафу, 15 416,70 грн. трьох процентів річних та 168 613,33 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.5 договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

-за підсумками розрахункового періоду відповідач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати позивачу копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу відповідачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та відповідачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п. 2.5.1 договору);

-на підставі отриманих від відповідача даних та/або даних Оператора ГТС позивач протягом трьох робочих днів готує та надає відповідачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником позивача або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський обпік та фінансову звітність" (п. 2.5.2 договору);

-відповідач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути позивачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п. 2.5.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлений, а відповідачем прийнятий природний газ, за період з жовтня 2021 року до лютого 2022 року, на загальну суму 2 419 302,78 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, а саме:

-№КО381019512 від 31 жовтня 2021 року, на суму 1 388,28 грн.;

-№КО381021258 від 30 листопада 2021 року, на суму 867 604,85 грн.;

-№КО381023890 від 31 грудня 2021 року, на суму 1 301 087,42 грн.;

-№КО382000438 від 31 січня 2022 року, на суму 167 485,30 грн.;

-№КО382008484 від 28 лютого 2022 року, на суму 81 736,93 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що оплата газу за договором здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється відповідачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий позивачем газ здійснюється відповідачем до десятого числа місяця, наступного за звітнім.

Оскільки відповідач природний газ, переданий позивачем у період з жовтня 2021 року до лютого 2022 року, оплатив частково, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 877 006,26 грн. основного боргу.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідач документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б сплату позивачу грошових коштів у сумі 877 006,26 грн. за переданий газ, суду не надав.

У відзиві на позовну заяву, а також у судових засіданнях, представник відповідача проти боргу відповідача перед позивачем у сумі 877 006,26 грн. не заперечував.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 877 006,26 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 15 416,70 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 168 613,33 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено, що, відповідно до умов договору, остаточний розрахунок за фактично переданий позивачем природний газ здійснюється відповідачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Так, відповідач повинен був оплатити спожитий природний газ за жовтень 2021 року, в сумі 1 388,28 грн., - до 10.11.2021 року включно (оскільки 10.11.2021 року припадало на вихідний день, тому останнім днем виконання зобов`язання відповідачем мало стати 11.11.2021 року, тобто перший за ним робочий день);

-за листопад 2021 року, в сумі 867 604,85 грн., - до 10.12.2021 року включно;

-за грудень 2021 року, в сумі 1 301 087,42 грн., - до 10.01.2022 року включно;

-за січень 2022 року, в сумі 167 485,30 грн., - до 10.02.2022 року включно;

-за лютий 2022 року, в сумі 81 736,93 грн., - до 10.03.2022 року включно.

Як встановлено судом, відповідач спожитий природний газ оплатив частково, а саме:

-за жовтень 2021 року, - 01 жовтня 2021 року, на суму 6 710,52 грн., 08 листопада 2021 року, на суму 100 200,00 грн. (6 710,52 грн. + 100 200,00 грн. = 106 910,52 грн. (оплата)) (106 910,52 грн. (оплата) - 1 388,28 грн. (борг) = 105 522,24 грн. (переплата));

12 листопада 2021 року, на суму 85 086,00 грн., 24 листопада 2021 року, на суму 150 000,00 грн., 29 листопада 2021 року, на суму 120 000,00 грн., 01 грудня 2021 року, на суму 100 000,00 грн., 03 грудня 2021 року, на суму 50 000,00 грн., 07 грудня 2021 року, на суму 250 000,00 грн. (85 086,00 грн. + 150 000,00 грн. + 120 000,00 грн. + 100 000,00 грн. + 50 000,00 грн. + 250 000,00 грн. = 755 086,00 грн. (оплата)), (105 522,24 грн. (переплата) + 755 086,00 грн. (оплата) = 860 608,24 грн. (переплата));

-за листопад 2021 року, (867 604,85 грн. борг - 860 608,24 грн. переплата 6 966,61 грн. борг), 21 грудня 2021 року, на суму 260 000,00 грн. (260 000,00 грн. (оплата) - 6 966,61 грн. (борг) = 253 033,39 грн. (переплата)), 30 грудня 2021 року, на суму 120 000,00 грн. (253 033,39 грн. (переплата) + 120 000,00 грн. (оплата) = 373 003,39 грн. (переплата));

-за грудень 2021 року, (1 301 087,42 грн. (борг) - 373 003,39 грн. (переплата) = 928 084,03 грн. (борг)), 21 січня 2021 року, на суму 100 200,00 грн. (928 084,03 грн. (борг) - 100 200,00 грн. (оплата) = 827 884,03 грн. (борг));

31 січня 2021 року, на суму 50 100,00 грн. (827 884,03 грн. (борг) - 50 100,00 грн. (оплата) = 777 784,03 грн. (борг)), 11 лютого 2022 року, на суму 50 000,00 грн. (777 784,03 грн. (борг) - 50 000,00 грн. (оплата) = 727 784,03 грн. (борг)), 16 лютого 2022 року, на суму 50 000,00 грн. (727 784,03 грн. (борг) - 50 000,00 грн. (оплата) = 667 784,03 грн. (борг)) 17 лютого 2022 року, на суму 50 000,00 грн. (667 784,03 грн. (борг) - 50 000,00 грн. (оплата) = 627 784,03 грн. (борг)).

Так, три проценти річних, згідно з актом №КОЗ81021258 від 30 листопада 2021 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, враховуючи період заборгованості з:

11.12.2021 року до 20.12.2021 року, складає 10 днів, тому три проценти річних від суми 6 996,61 грн. становлять 5,75 грн.;

згідно з актом №КОЗ81023890 від 31 грудня 2021 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, враховуючи період заборгованості з:

11.01.2022 року до 20.01.2022 року, складає 10 днів, тому три проценти річних від суми 928 084,03 грн. становлять 762,81 грн.;

21.01.2022 року до 30.01.2022 року, складає 10 днів, тому три проценти річних від суми 827 884,03 грн. становлять 680,45 грн.;

31.01.2022 року до 10.02.2022 року, складає 11 днів, тому три проценти річних від суми 777 784,03 грн. становлять 703,20 грн.;

11.02.2022 року до 15.02.2022 року, складає 05 днів, тому три проценти річних від суми 727 784,03 грн. становлять 299,09 грн.;

16.02.2022 року до 16.02.2022 року, складає 1 день, тому три проценти річних від суми 677 784,03 грн. становлять 55,71 грн.;

17.02.2022 року до 15.08.2022 року, складає 180 днів, тому три проценти річних від суми 627 784,03 грн. становлять 9 287,76 грн.;

згідно з актом №КОЗ82000438 від 31 січня 2022 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, враховуючи період заборгованості з:

11.02.2022 року до 15.08.2022 року, складає 186 днів, тому три проценти річних від суми 167 485,30 грн. становлять 2 560,46 грн.;

згідно з актом №КОЗ82008484 від 28 лютого 2022 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, враховуючи період заборгованості з:

11.03.2022 року до 15.08.2022 року, складає 158 днів, тому три проценти річних від суми 81 736,93 грн. становлять 1 061,46 грн.,

а разом 15 416,69 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.

Так, сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, згідно з актом №КОЗ81021258 від 30 листопада 2021 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, за грудень 2021 року - 100,6%, від суми 6 996,61 грн., складає 41,98 грн.;

згідно з актом №КОЗ81023890 від 31 грудня 2021 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, у січні 2022 року 101,3%, від суми 928 084,03 грн., складає 12 065,09 грн.; у березні - 104,5%, від суми 627 784,03 грн., складає 93 396,18 грн.;

Судом встановлено, що період з 21.01.2022 року до 30.01.2022 року, від суми 827 884,03 грн., період з 31.01.2022 року до 10.02.2022 року, від суми 777 784,03 грн., період з 11.02.2022 року до 15.02.2022 року, від суми 727 784,03 грн., період з 16.02.2022 року до 16.02.2022 року, від суми 677 784,03 грн., становить менше місяця.

згідно з актом №КОЗ82000438 від 31 січня 2022 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, у лютому 2022 року 101,6%; березні - 104,5%; квітні 103,1%; травні 102,7%; червні 103,1%; липні 100,7%, від суми 167 485,30 грн., складає 27 995,42 грн.;

згідно з актом №КОЗ82008484 від 28 лютого 2022 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, у березні - 104,5%; квітні 103,1%; травні 102,7%; червні 103,1%; липні 100,7%, від суми 81 736,93 грн., складає 12 160,10 грн.,

а разом 145 658,77 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.

Також позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 155 606,80 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.2.1 договору, у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки - Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, розмір пені, згідно з актом №КОЗ81021258 від 30 листопада 2021 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, враховуючи період заборгованості з:

11.12.2021 року до 20.12.2021 року, суму боргу в розмірі 6 996,61 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 9,0%, складає 34,50 грн.;

згідно з актом №КОЗ81023890 від 31 грудня 2021 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, враховуючи період заборгованості з:

11.01.2022 року до 20.01.2022 року, суму боргу в розмірі 928 084,03 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 9,0%, складає 4 576,85 грн.;

21.01.2022 року до 30.01.2022 року, суму боргу в розмірі 827 884,03 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 4 536,35 грн.;

31.01.2022 року до 10.02.2022 року, суму боргу в розмірі 777 784,03 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 4 688,01 грн.;

11.02.2022 року до 15.02.2022 року, суму боргу в розмірі 727 784,03 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 1 993,93 грн.;

16.02.2022 року до 16.02.2022 року, суму боргу в розмірі 677 784,03 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 371,39 грн.;

17.02.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 627 784,03 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 36 463,07 грн.;

03.06.2022 року до 15.08.2022 року, суму боргу в розмірі 627 784,03 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 63 638,38 грн.;

згідно з актом №КОЗ82000438 від 31 січня 2022 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, враховуючи період заборгованості з:

11.02.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 167 485,30 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 10 278,55 грн.;

03.06.2022 року до 10.08.2022 року, суму боргу в розмірі 167 485,30 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 15 830,80 грн.;

згідно з актом №КОЗ82008484 від 28 лютого 2022 року приймання передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року №41GP417-52-21, враховуючи період заборгованості з:

11.03.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 81 736,93 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 3 762,14 грн.;

03.06.2022 року до 15.08.2022 року, суму боргу в розмірі 81 736,93 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 8 285,66 грн.,

а разом 154 459,63 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.

Крім стягнення пені, позивач просив суд стягнути з відповідача штраф за перевищення обсягу постачання газу в розмірі 98 139,30 грн., а також штраф за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу в розмірі 368 011,90 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Так, штраф застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 6.2.2 договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого відповідачу газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому відповідачем), відповідач сплачує позивачу штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:

В = (Vф-Vn) x Ц х K, де: Vф - обсяг фактично поставленого газу відповідачу протягом розрахункового періоду за договором; Vn - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц - вартість газу за договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта відповідача, у результаті чого позивач не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах відповідача, або оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу відповідачу, або коли відповідач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу позивача, коефіцієнт дорівнює 1).

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому відповідачем), відповідач зобов`язується сплатити позивачу штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період (п. 6.2.3 договору).

Відповідно до п. п. 1, 2 п. 1 розділу VII Правил, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 року (далі - Правила), відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) x Ц х K, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vn - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5. При цьому, якщо перевищення об`єму (обсягу) природного газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання природного газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт може бути збільшений у договорі постачання до 1.

Так, судом встановлено, що погоджені сторонами у договорі санкції, які нараховуються за певною формулою, а також у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості недовикористаного обсягу газу, за своєю правовою природою, відносяться до збитків, відшкодування яких передбачено вищевказаним розділом VII Правил постачання природного газу.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинно - наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинно - наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Так, судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не долучені докази понесення ним збитків, не доведена вина відповідача, а також причинно - наслідковий зв`язок між діями відповідача та настанням збитків.

Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 17.06.2022 року в справі №904/6994/20.

Так, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за перевищення обсягу постачання газу в розмірі 98 139,30 грн., а також штрафу за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу в розмірі 368 011,90 грн., є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню судом не підлягають.

У відзиві на позовну заяву, а також у судовому засіданні, представник відповідача просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, послався на те, що відповідач перебуває у тяжкому фінансовому становищі, викликаному запровадженням воєнного стану на території України.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення судом вищевказаного клопотання представника відповідача заперечувала.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Крім цього, неустойка не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

За відсутності встановленого законом переліку обставин, які мають істотне значення, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в справі №913/89/18 від 06.11.2018 року, в справі №916/65/18 від 04.12.2018 року, в справі №917/791/18 від 03.07.2019 року, в справі №904/5830/18 від 22.10.2019 року, в справі № 902/855/18 від 13.01.2020 року.

Так, розглянувши клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд дійшов висновку про відсутність виключних обставин для зменшення розміру неустойки, тому в задоволенні клопотання судом було відмовлено.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 216, ст. 218, ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 253, ч. 5 ст. 254, ч. 1 ст. 530, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 549, ст. 551, ст. 610, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 627, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ст. 232, ст. 233, ч. 4 ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" до товариства з обмеженою відповідальністю "БАРИШІВКАЗЕРНОПРОДУКТ" про стягнення заборгованості в сумі 1 682 794,29 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БАРИШІВКАЗЕРНОПРОДУКТ" (07500, Київська область, Баришівський район, селище міського типу Баришівка, вулиця Комсомольська, будинок 135-В, ідентифікаційний код 32445705) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" (04108, місто Київ, проспект Свободи, будинок 2 Г, літера А, ідентифікаційний код 39592941) 887 006,26 грн. (вісімсот вісімдесят сім тисяч шість грн. 26 коп.) основного боргу; 154 459,63 грн. (сто п`ятдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять грн. 63 коп.) пені; 15 347,86 грн. (п`ятнадцять тисяч триста сорок сім грн. 86 коп.) трьох процентів річних; 145 658,77 грн. (сто сорок п`ять тисяч шістсот п`ятдесят вісім грн. 77 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 17 887,09 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім грн. 09 коп.) витрат на сплату судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 12.04.2023 року.

Суддя С. Грабець