Рішення

від 12.04.2023 по справі 917/793/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2023 Справа № 917/793/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Фермерського господарства "МОЯ ЗЕМЛЯ 2015", вул. Героїв України, 104, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200

до Фізичної особи - підприємця Михайленка Анатолія Михайловича, АДРЕСА_1

про визнання дійсним договору купівлі - продажу

за участю представників сторін

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини справи: Фермерське господарство "МОЯ ЗЕМЛЯ 2015" звернулося з позовом до Фізичної особи - підприємця Михайленка Анатолія Михайловича, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 09/09 від 09.09.2019, який укладений Фізичною особою - підприємцем Михайленком Анатолієм Михайловичем та Фермерським господарством «МОЯ ЗЕМЛЯ 2015» про купівлю - продаж нерухомого майна - телятника на 360 гол-26, розташованого за адресою: вулиця Новоселицька 20/12, село Гиряві Ісківці, Миргородський район, Полтавська область.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі - продажу, відбулося фактичне виконання договору в частині передання нерухомого майна та оплати його вартості, але на момент придбання нерухомого майна Продавець не надав відповідних та належних документів для нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу нерухомого майна; маючи на майно лише документи первинного бухгалтерського обліку Продавець відмовив Фермерському господарству «МОЯ ЗЕМЛЯ 2015» у нотаріальному посвідченні договору купівлі - продажу. Відтак, позивач позбавлений можливості зареєструвати за собою право власності на придбане майно та реалізовувати своє право власності в повному обсязі згідно з чинним законодавством України, а саме: володіти, користуватися та розпоряджатися.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 10341 від 27.12.2022) проти позову не заперечує, зазначає, що через відсутність належних оригіналів документів на будівлю не вдалося провести державну реєстрацію нерухомого майна та отримати оригінали правовстановлюючих документів, що необхідні для нотаріального посвідчення правочину.

На виконання вимог ухвали позивач надав суду від 27.07.2022 копію технічної документації із землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. № 2583 від 01.03.2023).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.07.2022 суд залишив позовну заяву Фермерського господарства "МОЯ ЗЕМЛЯ 2015" без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у встановлений судом строк усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 14:30 28.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.12.2022 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 10:30 01.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.03.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10:30 16.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи по суті на 09:00 12.04.2023.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

09.09.2019 Фізична особа - підприємець Михайленко Анатолій Михайлович (Продавець) та Фермерське господарство «МОЯ ЗЕМЛЯ» (Покупець) уклали договір купівлі - продажу нерухомого майна № 09/09.

Відповідно до пункту 1.1 договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця приміщення телятника на 360 гол - 26, (далі - майно), а Покупець - оплатити та прийняти його.

Згідно з пунктом 1.2 вартість майна становить 127 200,00 грн в т. ч. ПДВ 21 200,00 грн.

Відповідно до пункту 1.3 договору право власності Продавця на майно підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 4.1 договору здача - приймання товару провадиться уповноваженими представниками Покупця і Продавця.

Відповідно до пункту 4.2 договору передача майна за цим договором здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання договору.

Згідно з пунктом 4.4 договору датою передачі майна вважається дата підписання двостороннього акту приймання - передачі.

16.09.2019 на виконання умов договору Сторони підписали акт приймання - передачі майна та видаткову накладну № 1.

26.09.2019 згідно з Рішенням Гирявоісковецької сільської ради № 55 земельній ділянці під будівлею присвоєно поштову адресу і зазначено, що в подальшому при оформленні відповідних документів на господарську будівлю (телятник) використовувати присвоєну адресу: вулиця Новоселицька, 20/12, село Гиряві Ісківці.

Також, 26.09.2019 Фермерському господарству МОЯ ЗЕМЛЯ 2015 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що посвідчує право оренди, фермерському господарству "Моя земля 2015".

25.06.2020 Рішенням Гирявоісковецької сільської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у користування фермерському господарству МОЯ ЗЕМЛЯ 2015 загальною площею 0,7872 га землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, в селі Гіряві Ісківці по вулиці Новосеолівська, 20/12, Лохвицького району, Полтавської області, кадастровий номер 5322682401:01:001:0507, землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, в селі Гиряві Ісківці по вул. Новоселицька, 20/12, Лохвицього району, Полтавської області.

Проте договір купівлі - продажу нерухомого майна № 09/09 від 09.09.2019 нотаріально не посвідчений.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Предметом позову в цій справі є визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна № 09/09 від 09.09.2019 на підставі статті 220 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 657 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір купівлі - продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі - продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно зі статями 655, 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі - продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Зважаючи на приписи статей 316 - 317, 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Позивач не надав жодного документа, який посвідчує право власності Продавця за договором на майно, яке є предметом договору купівлі - продажу № 09/09 від 09.09.2019.

До матеріалі справи додано лише копії договору купівлі - продажу нерухомого майна, акту приймання - передачі та видаткової накладної.

Відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до статті 2 зазначеного закону Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтями 4, 27 вказаного Закону визначено, що державній реєстрації прав підлягають: право власності; державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Матеріали справи не містять доказів реєстрації речових прав на приміщення телятника в порядку статті 182 Цивільного кодексу України за Продавцем ( ОСОБА_1 ).

Водночас, нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законодавством порядку, не може бути предметом договору купівлі - продажу.

Матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача (Продавця за договором) права відчужувати майно, яке є предметом договору, станом на дату його підписання.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 325 Цивільного кодексу України суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

При проведенні державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості суб`єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, за виключенням майна, що не може перебувати у власності фізичної особи.

Відповідачем (Продавцем) у справі є фізична особа - підприємець.

Відповідно до пункту 5.1 спірного договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту приймання товару й оформлення документів, вказаних у пункті 4.2 цього договору.

Проте суб`єктом права власності відповідно до статті 325 Цивільного кодексу виступає саме фізична особа (громадянин), а не фізична особа - підприємець.

Також, слід зазначити, що в постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 754/2339/16-ц зроблено висновок, що однією з умов застосування частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Існування таких обставин позивачем не доведено.

Небажання Продавця та ухилення від нотаріального посвідчення договору не є безумовною підставою для застосування положень частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України.

Отже матеріали справи не підтверджують факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, а посилання позивача на ці обставини спростовуються позицією відповідача, викладеною у відзиві, відповідно до якої він погоджується з позовними вимогами позивача.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставин, на які він посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення позову з наведених позивачем підстав відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України). Згідно з статтею 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Дмитро СІРОШ