Рішення

від 07.02.2023 по справі 925/434/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Черкаси Справа № 925/434/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., із секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора Бутар В.С., представників: позивача-1: Птуха В.І. за довіреністю, позивача-2: не з`явився, позивача-3: Родак І.В. (самопредставництво), відповідача: не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМОДІМ» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Степанківської сільської ради про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури 24 травня 2022 року звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демодім», в якій просить:

-скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області Танцюри О.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.03.2020 № 51523126, на підставі якого здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 35849961 про право власності ТОВ «ДЕМОДІМ» на будинок відпочинку О-1, за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область;

-скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «ДЕМОДІМ» на будинок відпочинку О-1, за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1834880771249;

-припинити за ТОВ «ДЕМОДІМ» права власності на будинок відпочинку О-1, за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що за відповідачем незаконно, без відповідних правових підстав, зареєстровано право власності на вказане вище майно та останнє розміщено на земельній ділянці, яка відповідачу не надавалась, а є комунальною власністю Будищенської сільської ради та перебуває у оперативному управління Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

Ухвалою суду від 27 травня 2022 року відкрито провадження у справі.

Щодо повноважень прокурора на звернення з даним позовом, то детальну оцінку вказаному питанню надано в ухвалі суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 23 червня 2022 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Степанківської сільської ради.

Ухвалою суду від 30 серпня 2022 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав.

Третя особа надала пояснення про те, що проведення реєстраційних дій здійснювалося відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підставі наданого акту прийому передачі майна, посвідченого нотаріально, і перевіряти наявність речових прав на земельну ділянку реєстратор був не зобов`язаний.

Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Прокурор та представник позивача-3 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники позивача-1, -2, представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися.

Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином через засоби поштового зв`язку АТ «Укрпошта»

Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст. 202 ГПК України без представників позивача-1, -2, відповідача та третьої особи.

Суд, вислухавши прокурора та представника позивача-3, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Степанківської сільської ради Танцюрою О.Ф. прийнято рішення № 51523126 провести державну реєстрацію, на підставі якого здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 35849961 про право власності ТОВ «ДЕМОДІМ» на будинок відпочинку О-1, за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок Черкаського району Черкаської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1834880771249.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для реєстрації права власності за відповідачем - ТОВ «ДЕМОДІМ» за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок, Черкаський район, був акт приймання-передачі нерухомого майна від ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «ДЕМОДІМ» № 1-734, 1-735, виданий 03 березня 2020 року, засвідчений державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В.

Водночас, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 22 травня 2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Рацівської сільської ради Цьопою Б.А. зареєстровано право власності на будинок відпочинку О-1, за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для проведення реєстрації права власності за останнім стало свідоцтво про право власності № 2-1856, видане 17 жовтня 2012 року державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Дмитренком Д.М.

Як вбачається із наявної в Державному реєстрі копії свідоцтва про право власності № 2-1856 від 17 жовтня 2012 року державний нотаріус Черкаської районної державної нотаріальної контори Дмитренко Д.М., відповідно до ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Трохименко Ю.В., 17.10.2012 посвідчив, що гр. ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з будинку відпочинку «О-1», загальною площею 110 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , експертна вартість 567 грн, які належали боржнику на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 25.02.2011, виданого виконкомом Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, зареєстроване у Комунальному підприємстві «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 25.02.2011 за номером запису 9 в книзі 1, Реєстраційний номер 13415779.

Водночас, прилюдні торги, з яких ОСОБА_1 придбав будинок відпочинку, визнано недійсними та визнано недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що були видані за результатами їх проведення.

Так, постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019, залишено без змін рішення суду першої та апеляційної інстанції, у справі № 707/376/14-ц та задоволено позовом Черкаської міської ради до ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно за вказаними особами на об`єкти, що входять до цілісного майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 . Одним із свідоцтв про право власності, що були визнані недійсними та скасованими є свідоцтво про право власності на будинок відпочинку О-1.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, що полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Відповідно на час проведення реєстрації 22 травня 2019 року права власності на будинок для відпочинку О-1 за ОСОБА_1 , прилюдні торги, проведені 05.10.2012 на підставі договору № 24-0100/12 від 18.09.2012 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнано недійсними.

Отже, правочин на підставі якого видано свідоцтво про право власності визнано недійсним, як наслідок посвідчувальний документ втратив свою юридичну силу. Так як ОСОБА_1 у законному порядку права власності на будинок відпочинку О-1 не набував, відповідно відсутні будь-які легітимні підстави для передачі таких прав відповідачу ТОВ «ДЕМОДІМ».

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 05.02.2020 у справі № 904/750/19, від 29.01.2020 у справі № 922/900/19, від 13.01.2020 у справі № 910/24473/16, від 17.04.2019 у справі № 916/641/18, від 12.06.2019 у справі № 916/1986/18 та від 10.04.2018 у справі № 927/849/17 про те, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином. Свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Чинність документа, в даному випадку свідоцтва є показником, який характеризує його юридичну силу, тобто якщо правова підстава (правочин), у зв`язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то такий правочин не породжує у його сторін прав, а відтак свідоцтво як посвідчувальний документ втрачає свою юридичну силу і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє.

Крім того, з наданих Черкаською районною державною нотаріальною конторою копій документів, на підставі яких було посвідчено свідоцтво про право власності №2-1856 (видане 17.10.2012 державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Дмитренком Д.М., реєстру для реєстрації нотаріальних дій в частині вчинення запису про видачу свідоцтв про право власності № 2-1856 від 17.10.2012) вбачається, що свідоцтво про право власності з ідентичними реквізитами від 17.10.2012 № 2-1856 державний нотаріус Черкаської районної державної нотаріальної контори Дмитренко Д.М., відповідно до ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Трохименко Ю.В., 17.10.2012 посвідчив, що громадянину Качимову Антону Володимировичу належить на праві власності майно, що складається з: Будинок відпочинку літ «О-1», експертна вартість 567 грн 35 коп., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 9, який належав боржнику на підставі свідоцтва про право власності САС № 467893 від 25.02.2011, виданого виконкомом Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, зареєстроване у Комунальному підприємстві «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 25.02.2011 за номером запису 9 в книзі 1, Реєстраційний номер 13415779.

Відповідно відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у власності Черкаської міської ради перебуває комплекс бази відпочинку вчителів, розташований за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область. Складовою частиною об`єкта є будинок відпочинку О-1.

Міська база відпочинку вчителів у с. Свидівок Черкаського району Черкаської області по вул. Дахнівська, 9, створена у 1969 році на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради депутатів трудящих від 07.05.1969.

Згідно рішення Черкаського обласного виконавчого комітету від 10.06.1980 № 358, Черкаському обкому профспілки працівників освіти за рахунок земель управління захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі Черкаського району відведена земельна ділянка площею 1,67 га під базу відпочинку вчителів.

Рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.10.1994 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» Відділу освіти виконкому Черкаської міської ради під базу відпочинку була надана земельна ділянка 1,67 га у межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району.

Розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації від 14.09.1995 № 47-р управлінню освіти Черкаського міського виконавчого комітету для забезпечення потреб бази відпочинку вчителів с. Свидівок Черкаського району виділено земельну ділянку.

Державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку 22.09.1995 виданий Управлінню освіти Черкаського міськвиконкому.

Зазначена ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, вид використання під базу відпочинку вчителів, підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку.

Відповідно до наказу Відділу освіти виконкому Черкаської міської ради народних депутатів від 19.05.1995 затверджено положення про міську базу відпочинку вчителів. Майно бази відпочинку належало до комунальної власності міста і складало 54 літні будинки та господарські споруди, що перебували на балансах загальноосвітніх закладів.

Згідно із рішенням Черкаської міської ради від 26.06.2003 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління» комплекс будівель у с. Свидівок Черкаського району Черкаської області по вул. Дахнівська, 9, знаходиться у власності Черкаської міської ради, оперативному управлінні - Управління освіти Черкаського міськвиконкому.

Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 12.06.2018 № 2-3408 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління» комплекс будівель у с. Свидівок Черкаського району Черкаської області по вул. Дахнівська, 9, знаходиться в оперативному управлінні Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

Рішенням Черкаської міської ради від 12.06.2018 № 2-3419 «Про визначення балансоутримувачів комунального майна м. Черкаси» вказане майно закріплено на балансовому обліку Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та комунальних закладів освіти міста.

Право власності Черкаської міської ради на комплекс будівель та споруд підтверджується рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.08.2020, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, у справі № 925/111/20 за позовом обслуговуючого кооперативу «Дніпро-2003» до Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, треті особа на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про визнання протиправними дій та скасування запису про державну реєстрацію права власності за Черкаською міською радою на комплекс бази відпочинку вчителів. Так, суд дійшов висновку, що право комунальної власності на спірний об`єкт виникло у Черкаської міської ради внаслідок створення нею цього об`єкта під час дії законодавства, яке не передбачало обов`язкової реєстрації цього права.

Рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-531 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління», та від 12.06.2018 № 2-531 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-531», а також постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.11.2012 і ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 у справі № 2а-490/12 є достатніми підставами в розумінні ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації за Черкаською міською радою права власності на спірний об`єкт.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 707/376/14-ц за позовом Черкаської міської ради до ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» та інших визнано недійсними прилюдні торги, визнання недійсними та скасовано свідоцтва про право власності на нерухоме майно за вказаними особами на об`єкти, що входять до цілісного майнового комплексу, за адресою: вул. Дахнівська, 9, у с. Свидівок Черкаського району.

При перегляді справи судом касаційної інстанції встановлено, що доводи відповідачів про те, що Черкаська міська рада не має прав на спірне майно, тому не могла звертатися до суду із вказаним позовом, є необґрунтованими. Апеляційний суд правильно вказав, що відповідно до розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 14.09.1995 управлінню освіти Черкаського міськвиконкому виданий чинний державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку, яка фактично була предметом продажу. Крім того, це майно було створене у 1969 році на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради депутатів трудящих від 07.05.1969. Відповідно до наказу відділу освіти виконкому Черкаської міської ради народних депутатів від 19.05.1995 затверджено положення про міську базу відпочинку вчителів, майно якої належало до комунальної власності міста і складало 54 літні будинки та господарські споруди, які перебували на балансах загальноосвітніх закладів загальною балансовою. Отже, на прилюдних торгах здійснювався продаж нерухомого майна, зведеного на земельній ділянці Черкаської міської ради.

Незважаючи на те, що рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10.12.2015 в частині скасування свідоцтва від 17.10.2012, яким визнано недійсним правочин на підставі якого нібито ОСОБА_1 набув права власності на спірне майно, набрало законної сили 24.01.2017, ОСОБА_1 звернувся у травні 2019 року до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації права власності на вказаний будинок для відпочинку, як наслідок відповідач звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації за ним права власності взагалі у березні 2020 року. При цьому, право власності Черкаської міської ради на будинок відпочинку О-1, як складову цілісного майнового комплексу «База вчителів», не було скасовано.

У частині другій статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на час прийняття рішення) передбачено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини четвертої цієї статті державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно датою реєстрації права власності Черкаської міської ради на комплекс бази відпочинку вчителів, розташований за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область, складовими частинами якого є спірний будинок О-1 є 02.10.2018, тоді як державний реєстратор за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зареєстрував право власності на вказаний будинок 05 березня 2020 року.

Отже, державним реєстратором виконавчого комітету Степанківської сільської ради при реєстрації права власності на спірний будинок за відповідачем порушено вимоги ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини четвертої цієї статті державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на час прийняття рішення) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Дана норма кореспондується із нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній на час прийняття рішень.

Проте, державним реєстратором всупереч вимог ст. 24 Закону, Постанові Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 без додержання черговості розгляду заяв прийнято рішення про реєстрацію права власності стосовно відповідача, в той час як були відсутні будь-які документи, що підтверджували припинення права власності Черкаської міської ради на вказане майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною 8 ст. 18 Закону, п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 передбачено, що у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

У пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають право власності та речові права на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Особа може набути право власності на нерухоме майно у разі наявності на певному речовому праві земельної ділянки, виділеної для мети будівництва.

Стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

За приписами абз. 2 пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553), під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (ч. 3 ст. 10 Закону).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, що полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак вони є правочином.

На момент здійснення реєстрації, прилюдні торги, проведені 05.10.2012 на підставі договору № 24-0100/12 від 18.09.2012 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнано недійсними, а земельна ділянка у користування/власність ні Відповідачу, ні ОСОБА_1 , ні ТОВ «ДЕМОДІМ» не передавалась.

Отже, ТОВ «ДЕМОДІМ» набув права власності на вказаний об`єкт нерухомості за відсутності правових підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у т.ч. грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності є правом територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено статус міських рад, як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України), що він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частиною 5 ст. 60 Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.

Черкаська міська рада не приймала рішення щодо передачі або відчуження майнового комплексу Міської бази відпочинку вчителів, розташованої за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 9.

Свидівоцька сільська рада, правонаступником якої є Будищенська сільська рада, будучи власником земельної ділянки, не припиняла право постійного користування Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та не передавала земельну ділянку відповідачу для забудови.

Право на розпорядження об`єктами комунальної власності належить виключно відповідній територіальній громаді в особі міської ради як органу місцевого самоврядування, яка не була стороною договору про спільну діяльність.

Суд враховує, що у постанові від 01.07.2020 у справі № 403/13077/12 (провадження № 61-42788св18) Верховний Суд аналізуючи зміст ч. 1 ст. 650 ЦК України, ч. 1 ст. 655 ЦК України та ч. 1 ст. 656 ЦК України дійшов висновку, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Відповідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд бере до уваги, що у постанові Верховного Суду від 14.07.2020 № 725/5093/17, Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 61-39685св18) вказано, що аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави дійти висновку, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який не ґрунтується на правовій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичного змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочинами.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрував право власності після визнання недійсними прилюдних торгів, проведених 05.10.2012 на підставі договору № 24-0100/12 від 18.09.2012 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, та визнання недійсним і скасування відповідного свідоцтва про право власності, та не маючи жодних правових підстав передав його до статутного капіталу ТОВ «ДЕМОДІМ». Тобто, після того як відпала правова підстава для набуття такого права власності, володіння та користування.

При цьому, між позивачами та відповідачем не існувало договірних відносин з приводу спірного майна, Черкаська міська рада, Будищенська сільська рада, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради не були стороною недійсного правочину, застосування у даному випадку двосторонньої реституції не можливо.

Відповідно з вказаних правових підстав підлягає скасуванню рішення державного реєстратора про проведену державну реєстрацію права власності за відповідачами на спірне майно, за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок, Черкаського району.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, встановивши, що підставою реєстрації за відповідачем права власності став саме акт прийому-передачі йому майна від ОСОБА_1 , а за останнім право власності на спірний будинок зареєстровано виключно на підставі свідоцтва від 17.10.2012, що було видане за результатами недійсних торгів, при цьому Черкаська міська рада, Будищенська сільська рада не приймали рішення щодо передачі або відчуження належного майна, відповідач набув право власності на спірні будинки відпочинку за відсутності правових підстав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, провадження 14-144цс18).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12.05.2022 внесено зміни до вище вказаного Закону та на даний час викладено ч. 3 ст. 26 Закону в наступній редакції: «У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються».

З огляду на вище викладене, суд вважає необхідним заявлені позовні вимоги задовольнити частково та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області Танцюри О.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.03.2020 № 51523126, на підставі якого здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 35849961 про право власності ТОВ «ДЕМОДІМ» на будинок відпочинку О-1, за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область, та скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ «ДЕМОДІМ» на будинок відпочинку О-1, за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1834880771249,

Європейський суд з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року). Крім того, Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року).

Відтак, суд вважає, що у разі задоволення вказаного позову будуть поновлені майнові інтереси територіальної громади м. Черкаси та Будищенської сільської ради на вільний доступ до прибережної зони, водного об`єкта та з`явиться можливість оздоровлення, організації дозвілля учасників навчального процесу.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2018 року (провадження № 14-76цс18) наголосила, що висновки Європейського суду з прав людини потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

Питання про компенсацію у випадку позбавлення їх права власності на спірні об`єкти нерухомого майна відповідач не порушував, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, що характеризує певним чином його ставлення до результату розгляду спору та свідчить про те, що позбавлення його права власності на спірний об`єкти нерухомого майна не становитиме індивідуальний надмірний тягар.

До того ж, згідно з принципами диспозитивності та змагальності у цивільному процесі сторони вільні у розпорядженні їхніми процесуальними правами (зокрема, і щодо подання зустрічного позову), несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій, а суд не має можливості розглянути не ініційовані сторонами питання.

Вжиття заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод відповідача, окрім як скасування незаконних рішень державного реєстратора та скасування державної реєстрації права приватної власності, не передбачено законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позбавлення відповідача права власності на спірні об`єкти нерухомого майна не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право мирного володіння майном.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області Танцюри О.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.03.2020 № 51523126, на підставі якого здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 35849961 про право власності ТОВ «ДЕМОДІМ» на будинок відпочинку О-1, за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область, та скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ «ДЕМОДІМ» на будинок відпочинку О-1, за адресою: вул. Дахнівська, 9, с. Свидівок, Черкаський район, Черкаська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1834880771249.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМОДІМ» (код ЄДРПОУ 43541374, вул. Героїв Дніпра,44/2, кімната 87, м. Черкаси, Черкаська область) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область, 18015, МФО 820172, р/р UA138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Київ) - 2181 грн. (дві тисячі сто вісімдесят одна грн) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.04.2023.

Суддя К.І. Довгань