Постанова

від 01.09.2010 по справі 2а-3374/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2010 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-3374/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря  – Курганська Л.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах до товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіс" про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2010 року  Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах  Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіс" про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені на загальну суму 2 335,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на наявність у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 2 335,42 грн. Вказану суму заборгованості підтвердив даними розрахунку суми страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, за  березень 2009 року, який подано відповідачем Управлінню Пенсійного фонду України в м. Лубнах, рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені  від 31.03.2009 № 161, від 15.04.2009 № 181  і від 01.04.2010 № 93 та карток особового рахунку страхувальника-відповідача.

Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності .

Відповідач свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, будучи повідомленим про те, що на розгляді в Полтавському окружному адміністративному суді перебуває справа за вказаним позовом, заперечень на позов суду не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі та зібраних судом доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі по тексту - Основ) загальнообов’язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов’язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 цих Основ одним із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.

Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень - солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, другий рівень - накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 3 цього ж Закону суб’єктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.

Статтею 15 названого Закону визначено, що платниками страхових внесків  до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності до 01 січня 2010 року встановлювався Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція).

Платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків /пункт 11.11 Інструкції/.

На виконання цієї норми товариством з обмеженою відповідальністю "Олвіс"  подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах   розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, за березень 2009 року. Згідно рядку 8 поданого розрахунку сума страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, складає за березень 2009 року - 1 944,80 грн, в тому числі 1 834,30 грн - за ставкою 33,2%, 110,50 грн - за ставкою 2%, що відповідає положенням статті 4 Закону України “Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування”, статті 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та розділу 5 Інструкції.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, так як положеннями цієї статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як з’ясовано судом на підставі даних карток особового рахунку відповідача, ТОВ "Олвіс" обов’язку по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у повному обсязі не виконало, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі  1 843,49 грн.

Крім суми заборгованості по оплаті страхових внесків, спірна сума заборгованості складається також із заборгованості по оплаті штрафу та пені на загальну суму 491,93 грн /з урахуванням часткового погашення боргу/ згідно рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 31.03.2009 № 161 /штрафні санкції - 323,64 грн та пеня - 82,53 грн/, від 15.04.2009 №181 /штрафні санкції - 88,46 грн та пеня - 15,92 грн/ і від 01.04.2010 № 93 /штрафні санкції - 101,31 грн/.

Штраф та пеня накладені на відповідача на підставі частини 2 та пунктів 2, 4 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне  страхування”.

Згідно з цими нормами суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій /частина 2/; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу /пункт 2 частини 9 зазначеної статті в редакції Закону від 26.12.2008/; за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми /пункт 4 частини 9 в редакції Закону від 07.10.2009/.

Вказаними рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені встановлено, що штраф і пеня у встановлених ними сумах мали бути оплачені відповідачем в десятиденний термін від дня отримання кожного із цих рішень, відповідно до положень частини 13 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Матеріали справи містять докази отримання відповідачем названих рішень 03.04.2009, 15.04.2009 та 07.04.2010.

Згідно з абзацом 1 частини 3 статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату, яка у відповідності до абзаців 2, 3 цієї статті є виконавчим документом і має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

Пунктом 3 статті 106 вказаного Закону передбачено, що страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Узгодження здійснюється на підставі заяви страхувальника. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про оплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Судом була досліджена наявна у матеріалах справи копія корінця вимоги про сплату боргу від 05.05.2009  № Ю-1252.

Доказів оплати вказаної вимоги або скасування цієї вимоги або її невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин у справі не встановлено.

Судовим розглядом встановлено, що строки оплати спірної суми заборгованості закінчились. Разом з тим, відповідач не надав суду жодних доказів про виконання ним вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне  страхування”. Натомість, картка особового рахунку відповідача вказує на наявність у відповідача заборгованості у спірній сумі станом на дату судового розгляду справи.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2000, передбачено, що Пенсійний фонд України має право стягувати з платників несплачені суми страхових внесків.

Підпунктом 6 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 № 442/6730, передбачено право управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що існування у відповідача заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лубнах у сумі 2 335,42 грн доведено матеріалами справи, а тому вимога про стягнення цієї суми визнається судом обґрунтованою і задовольняється.

На підставі викладеного, керуючись  статтями  160-163  Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України  в м. Лубнах до товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіс" про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені на загальну суму 2 335,42 грн задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіс" (вул. Мгарська,14, кв.49, код 23275840) на користь Управління Пенсійного фонду України  в м. Луднах (пров. Комунарівської, 19/1, м. Лубни, Полтавська область, р/р 25609312305 в ОПЕРВ Ощадбанк м. Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ 22529675) борг по сплаті на загальну суму 2 335 (дві тисячі триста тридцять п'ять) грн 42 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Повний текст постанови виготовлено 01 вересня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк