Ухвала
07 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 125/1609/21
провадження № 61-11250св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування та скасування реєстрації договорів оренди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на постанову Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року в складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В., Ковальчука О. В.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» (далі - ТОВ «ВП «Імпульс Плюс») про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування та скасування реєстрації договорів оренди.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що їй на праві власності належать три земельні ділянки, а саме: на підставі державного акту на земельну ділянку серії ВН НОМЕР_1 від 15 жовтня 2004 року - земельна ділянка площею 2,7114 га, кадастровий номер 0520281400:01:002:0112, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-4065 від 20 грудня 2011 року - земельна ділянка площею 2,4688 га, кадастровий номер 0520281400:02:001:0077 та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-4066 від 20 грудня 2011 року - земельна ділянка площею 2,3546 га, кадастровий номер 0520281400:02:001:0078, що розташовані на території колишньої Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
15 листопада 2013 року між нею та ТОВ ВП «Імпульс Плюс» було укладено договір оренди № 542 земельної ділянки площею 2,7114 га, кадастровий номер 0520281400:01:002:0112, строком на 5 років.
12 грудня 2013 року між нею та ТОВ ВП «Імпульс Плюс» укладено договори оренди № 571 та № 572 земельних ділянок площами 2,4688 га і 2,3546 га з кадастровими номерами 0520281400:02:001:0077 і 0520281400:02:001:0078 відповідно, строком на 5 років.
За усною домовленістю сторін, оформленням зазначених договорів оренди та їх державною реєстрацією займався відповідач, який екземплярів цих договорів так їй і не надав. Після закінчення строку дії цих договорів, вона звернулась до відповідача з проханням звільнити належні їй земельні ділянки, однак дізналась, що зазначені договори укладені строком на 20 років, тому відсутні підстави для дострокового їх розірвання.
Звернувшись до відповідача з вимогою надати реєстраційні справи з договорами оренди на вищевказані земельні ділянки та ознайомившись із ними, вона виявила, що в пункті 8 договорів зазначений строк дії 20 років, на який вона не погоджувалась. Крім того, перший, другий та третій аркуші договорів цих договорів оренди не є аркушами одного цілого документа.
На підставі вищевикладеного, позивач просила:
витребувати з незаконного володіння ТОВ ВП «Імпульс Плюс» належні їй земельні ділянки: площею 2,3546 га, кадастровий номер 0520281400:02:001:0078; площею 2,4688 га, кадастровий номер 0520281400:02:001:0077 і площею 2,7114 га, кадастровий номер 0520281400:01:002:0112, що розташовані на території колишньої Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області;
скасувати державну реєстрацію договору оренди № 571 від 12 грудня 2013 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, запис № 13080347 від 02 лютого 2016 року; договору оренди № 572 від 12 грудня 2013 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, запис № 13645891 від 11 березня 2016 року; договору оренди № 542 від 15 листопада 2013 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, запис № 13079661 від 02 лютого 2016 року.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Витребувано з незаконного володіння ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» належні власнику ОСОБА_1 земельні ділянки, які розташовані на території колишньої Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області: кадастровий номер 0520281400:02:001:0078, площею 2,3546 га; кадастровий номер 0520281400:02:001:0077, площею 2,4688 га; кадастровий номер 0520281400:01:002:0112, площею 2,7114 га.
Скасовано державну реєстрацію прав оренди ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» щодо:
- земельної ділянки кадастровий номер 0520281400:02:001:0078, площею 2,3546 га, запис № 13645891 від 11 березня 2016;
- земельної ділянки кадастровий номер 0520281400:02:001:0077, площею 2,4688 га, запис № 13080347 від 02 лютого 2016;
- земельної ділянки кадастровий номер 0520281400:01:002:0112, площею 2,7114 га, запис №13079661 від 02 лютого 2016.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року рішення Барського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
12 листопада 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року в указаній справі, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування та скасування реєстрації договорів оренди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на постанову Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2022 року призначити до судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2023 |
Оприлюднено | 13.04.2023 |
Номер документу | 110175498 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сердюк Валентин Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні