Рішення

від 02.11.2007 по справі 4/386

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/386

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "02" листопада 2007 р.Справа №  4/386

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 386

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оболонь", м. Полтава  

до відповідача: Приватного підприємства "АДН-Плюс", м. Кіровоград   

про стягнення 27738 грн. 60 коп.  

Представники сторін:

від позивача: Голоцукова Н.А., довіреність № 576283  від 02.11.07  

від відповідача: Левенець Ю.Р., довіреність б/н  від 04.10.07

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з приватного підприємства "АДН-Плюс", м. Кіровоград на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оболонь", м. Полтава  заборгованість  за  отриманий  товар в  розмірі   27738,60 грн. , суму  сплаченого  державного  мита в розмірі  277 грн. 39 коп. та  118  грн.  витрат  на  інформаційно - технічне  забезпечення  судового  процесу. В судовому засіданні  представник відповідача надала платіжні  доручення  згідно до яких  після звернення до суду погашено заборгованість  на суму 2000 грн. Представник  позивача  визнав  факт часткового погашення заборгованості на суму 2000 грн. та наполягає на стягнення з відповідача 25738 грн. 60 коп., письмової заяви про  зменшення   розміру  позовних вимог сторони не подавали. У відзиві на позов відповідач визнає  наявність  заборгованості та пояснює її виникнення невиконанням  позивачем умов  договору щодо постачання товарів в обсягах, що перевищували усні домовленості, однак   надати докази про вказані порушення відповідач не може. Господарським судо  звертається увага на ту  обставину, що представником  відповідача до суду надано  довіреність для  представлення  інтересів  відповідача, яка  не відповідає  вимогам ст.28 ГПК України та виготовлена на бланку довіреності для отримання  матеріальних цінностей. Однак,  враховуючи, що  представником  позивача  визнано повноваження представника  відповідача, за  його згодою допущено до участі в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та правовідносини між учасниками спору і  надавши  їм правову оцінку, господарський  суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору 10.01.2007 року укладено договір поставки №33  продукції ( в  подальшому  договір), за  умовами  якого   згідно  до п.1.1 поставщик (позивач)  зобов'язався поставляти товари, а покупець (відповідач) приймати товар та  своєчасно  його оплачувати на умовах даного договору.

Предметом договору сторони визначили проведення господарських операцій по купівлі – продажу  продукції в асортименті та  кількості згідно до заявки (письмової або усної) за наявності продукції на складі структурного підрозділу Оболонь- Кіровоград.

При укладанні договору  сторонами також  згідно  п.3.3 договору  визначено, що   оплата за отриманий товар повинна здійснюватись за кожну поставлену партію товару у  вигляді 100% попередньої оплати, а згідно до п.3.5 договору встановлено інші умови  оплати шляхом проведення  розрахунків на протязі 18 календарних днів, тобто  за  прийнятими  сторонами умовами поставка  товарів повинна проводитись  з відстрочкою платежу  на 18 днів з моменту отримання  товару  відповідачем.

На виконання  умов договору позивач, згідно до узгодженої сторонами усної заявки через торгового представника  (агента)  Гордієнка  А.В. в період з  12.05.2007 року по 10.07.2007року на торгівельні  підприємства  відповідача поставив товари  на загальну суму 27738 грн. 60 коп. згідно до  виписаних  видаткових накладних, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, а до матеріалів справи  долучено Відомість  реалізованої продукції (реєстр).

Однак, в порушення умов договору відповідач не оплатив отриманий від позивача товар, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті  отриманого товару   виникла  заборгованість в розмірі 27738 грн. 60 коп.

Відповідач  позовні вимоги визнає повністю.                 

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши  правовідносини, що  виникли між  учасниками  спору, господарський суд приходить  до  переконання, що  позовні вимоги  підлягають  до  повного   задоволення.

Таким чином, господарський суд вважає обгрунтованими  вимоги  про стягнення  суми основного боргу в розмірі  25738 грн. 60 коп.

Такий  висновок  господарський  суд зробив на підставі  наступного.

Господарський суд вважає, що викладені умови договору, права та обов'язки  сторін, порядок виконання договору, дають підстави вважати, що фактично сторонами укладено  договір купівлі-продажу.

За приписом ст. 265 Господарського кодексу України до правовідносин поставки, які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким чином, господарський суд вважає, що між сторонами виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію  глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно ст. 712 Цивільного  кодексу України за договором поставки  продавець (постачальник), який здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для  використання  його  у підприємницькій діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним  або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти  товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки  застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  товар  повністю, але не  виконав  свої  зобов'язання  по  оплаті  поставленого товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України підтверджують що це саме договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в   видаткових   накладних.

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за  несвоєчасне виконання  грошового  зобов'язання.

Спір фактично виник через небажання відповідача провести оплату  поставленого  позивачем  товару. Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  виконати  зобов'язання  по  оплаті  поставленого  товару.

Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг в розмірі 25738 грн. 60 коп.  з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.

Поряд з цим, господарський суд  звертає увагу на ту обставину, що  сторонами  при здійсненні  господарських операцій не виконувались вимоги п.п. 1 і 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України  12.06.1996р. за N 293/ 1318 ( надалі –інструкція),   сировина, матеріали паливо... та інші  товарно-матеріальні цінності, а також  нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери  ( надалі – цінності) відпускаються покупцям або передаються  безплатно тільки за довіреністю одержувачів.  Вимоги вказаної інструкції поширюються на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.Згідно п.п. 1 і 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за N 293/ 1318 ( надалі –інструкція),  сировина, матеріали паливо... та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи  і цінні папери  ( надалі – цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Вимоги вказаної інструкції поширюються на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, договором, замовленням... або іншим документом, що його замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей

( п. 6 Інструкції). Цим же пунктом встановлений порядок виписки довіреності.

Відповідно до вимог пунктів  12, 13 і 15 Інструкції забороняється  відпускати цінності у випадках подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або  з незаповненими реквізитами.... Після  закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреності разом з  документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку. Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей  покладається на посадових осіб підприємства-постачальника.

Однак, вказані обставини не можуть слугувати підставою для звільнення  відповідача від виконання цивільно - правового  зобов'язання по оплаті вартості отриманого та використаного на власний  розсуд  товару від  позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю, оскільки через невиконання ним зобов'язання позивач змушений був звертатись до суду за захистом своїх прав та поніс додаткові витрати.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84, 116, 117 ГПК  України, господарський суд

                                                 ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "АДН-Плюс", м. Кіровоград вул. Полтавська 22 кв. 104 код ЄДРПОУ 33254308 заборгованість за  отриманий товар в розмірі 25738 грн. 60 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 277 грн. 39 коп.  та  118 грн.  витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу  на користь   товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оболонь", м. Полтава вул. Половка 72 код ЄДРПОУ 30486346.

Наказ  видати.

Провадження у справі  щодо стягнення 2000 грн. припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до Дніпропетровського  апеляційного господарського суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

 Суддя                               Ю. І. Хилько