Постанова

від 30.10.2007 по справі 30/160-07-4798

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/160-07-4798

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" жовтня 2007 р. Справа № 30/160-07-4798

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого :                Михайлова М.В.

Суддів:                             Тофана В.М.,  

                                         Журавльова О.О.

При секретарі:               Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузнецова Т.В., за довіреністю;

від відповідача:  Фірсов Д.О., за довіреністю; Язикова О.М., за довіреністю;

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виробничо –комерційного підприємства "Сплав"

на рішення господарського суду Одеської області від  04 липня 2007 року

у справі №30/160-07- 4798

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Одесбудматеріали", м. Одеса, вул. Рішельєвська, 33

до Приватного виробничо –комерційного підприємства "Сплав", м. Одеса, пл. Михайлівська, 11

про визнання договору купівлі –продажу недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,-

                                                         ВСТАНОВИВ:     

Відкрите акціонерне товариство "Одесбудматеріали", звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства  "Сплав" про  визнання недійсним  договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.01.2001р., укладеного між сторонами по справі та зобов'язання відповідача повернути позивачу все отримане за угодою, а саме: будови та приміщення загальною площею 133 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, пл. Михайлівська, 11.

Представник позивача позовну заяву підтримав,  наполягав на задоволенні позову

Позивач мотивував свої вимоги тим, що зазначений Договір купівлі-продажу має бути визнаний судом недійсним виходячи з такого:

Відповідно до ст.62 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент укладення оскаржуваного договору, угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють)  в силу повноваження, що ґрунтується  на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють. Згідно ст.63 цього ж Кодексу  угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням  повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Відповідно до п.13.1.6. Статуту  ВАТ "Одесбудматеріали"  укладення договорів від імені підприємства віднесено до компетенції генерального директора ВАТ.  Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ від 23.03.2000р. головою правління - генеральним директором було обрано Карпіча О.М., про що був виданий відповідний наказ №15-к від 24.03.2000р.

Добровольський А.В.  займав посаду заступника генерального директора ВАТ у період з 09.08.1999р. по 22.01.2001р. Згідно його посадових обов'язків укладення угод про відчуження майна товариства не входило до компетенції заступника генерального директора, про що Добровольському А.В. було відомо.  Наказом від 24.01.2001р. за №8-к Добровольський А.В.  був призначений на посаду директора ПВКП "Сплав".

На підставі зазначеного, позивач по справі вважав, що як заступник генерального директора  ВАТ "Одесбудматеріали" Добровольський А.В. не мав встановлених Статутом товариства, посадовою інструкцією  або довіреністю  повноважень на укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна  від 11.01.2001р.

У подальшому Договір купівлі-продажу нерухомого майна  від 11.01.2001р. не схвалювався генеральним директором ВАТ "Одесбудматеріали", не погоджувався Радою акціонерного товариства, не затверджувався Правлінням ВАТ.

Більш того, такий договір відсутній в матеріалах ВАТ, операції по цьому договору бухгалтерією ВАТ не проводилися, що підтверджується висновком аудиту від 24.03.2005р. Наслідком  укладення цього Договору став продаж майна ВАТ по вартості, що була майже у 500 разів меншою, ніж його реальна вартість, що підтверджується Звітом про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових приміщень, загальною площею 157,57 кв.м за адресою: м. Одеса, пл. Михайлівська, 11, здійсненого КП "Міське агентство з приватизації житла".   

Позивач по справі вважав, що спірний Договір було укладено в суперечності з встановленими  Статутом цілями діяльності ВАТ, зокрема, щодо зростання прибуткової діяльності товариства, розширення обсягу наданих послуг.

Відповідно до ст.50 Цивільного кодексу УРСР недійсною є угода юридичної особи, яка суперечить її цілям.

На підставі зазначеного позивач просив суд визнати недійсним   Договір купівлі-продажу нерухомого майна  від 11.01.2001р. відповідно до вимог ст.48 Цивільного кодексу УРСР, як такий що суперечить ст.ст.50,62, 63 Цивільного кодексу УРСР, а також зобов'язати ПВКП "Сплав" повернути ВАТ "Одесбудматеріали" все отримане за цією угодою, а саме: будови і приміщення  загальною площею 133 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса. пл. Михайлівська, 11.

Позивач також зазначив, що пропустив строк позовної давності  з поважних причин, зокрема, за відсутністю оскаржуваного договору, у зв'язку із зверненнями до прокуратури, порушенням кримінальної справи щодо Добровольського А.В.

Рішенням господарського суду Одеської області від  04 липня 2007 року по справі № 30/160-07-4798 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Одесбудматеріали" –задоволено; визнано  недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.01.2001р., укладений між Відкритим акціонерним товариством "Одесбудматеріали" та  Приватним виробничо-комерційним підприємством "Сплав"; зобов'язано Приватне виробничо-комерційне підприємство "Сплав" (м. Одеса, пл.Михайлівська,11,  код 25033578)  повернути Відкритому акціонерному товариству "Одесбудматеріали" будови і приміщення  площею 133 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, пл.Михайлівська,11; стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Сплав" (м. Одеса, пл.Михайлівська,11,  код 25033578) на користь Відкритого акціонерного товариства "Одесбудматеріали" (м. Одеса, вул. Рішельєвська, 33, код 00293686)  витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду Приватне виробничо –комерційне підприємство "Сплав" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2007 року по справі 30/160-07-4798, Відкритому акціонерному товариству "Одесбудматеріали" в позові відмовити.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія  суддів  погоджується  з  апелянтом  про  неналежне  його повідомлення про час  і місце засідання  суду,  розгляд справи  за  його  відсутністю, що є порушенням основних засад судочинства, встановлених ст. 129 Конституції України, оскільки він позбавив  його реальної можливості здійснювати право на захист своїх прав, а суд - можливості повного та всебічного дослідження обставин справи на засадах змагальності, що також є порушенням ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

В рішенні № 30/160-07-4798 зазначається, що ПВКП "Сплав" про місце та час судових засідань було повідомлено за адресою, яка є його юридичною адресою, але, згідно повідомлень пошти, за цією адресою ПВКП "Сплав" не знаходиться.

Але колегія суддів  зазначає, що ухвалою від 17.09.2007 року господарський суд змінює спосіб і порядок виконання рішення від 04.07.2007 року шляхом виселення Скаржника із будови і приміщення площею 133 кв.м., що розташовані саме  за адресою: м.Одеса, пл. Михайлівська, 11., яка і є його юридичною адресою, що свідчить про те, що ПВКП "Сплав" знаходилось та знаходиться за даною адресою. Ніяких інших доказів відсутності скаржника за юридичною адресою, окрім повідомлень пошти, не має.  Ухвали Одеського апеляційного господарського суду направлені по вказаній адресі та відповідачем отримані.

Таким чином, Господарським судом Одеської області були порушені права ПВКП "Сплав", які передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.13.1.4 Статуту відкритого  акціонерного  товариства "Одесабудматеріали": "Генеральний  директор розподіляє  обов'язки між  своїми  заступниками,  іншими  членами  правління,  наділяє  їх  відповідними повноваженнями" (а.с.67).

Відповідно  до  наказу  №2 від 18 березня  1998  року по  Відкритому  акціонерному  товариству "Одесабудматеріали" "Про  розподіл  обов'язків між керівництвом ВАТ "Одесабудматеріали": "... генеральний  директор  керує всій  діяльністю  товариства  відповідно  до  законодавства  України  та  Статуту" (а.с.72).

Відповідно  до  копії  наказу  №22 від  22  листопада  1999  року  по  ВАТ  "Одесабудматеріали" "Про  розподіл  обов'язків  між  керівниками  ВАТ "Одесабудматеріали",  залученого  до  справи  в  порядку  ч.1 ст.101  ГПК України: „... заступник  генерального  директора  Добровольський  А.В.  несе  відповідальність за  фінансовий  стан  підприємства, укладення  договорів та  тривалих  контрактів на  реалізацію  продукції та  постачання  сировини і  матеріалів".

Відповідно  до  посадових  обов'язків  заступника  генерального  директора,  затверджених  22.11.1999  року  генеральним  директором  ВАТ  "Одесабудматеріали", заступник " ... організовує проведення  робіт  по  укладенню  договорів та  тривалих контрактів на  постачання  продукції  виробництва  цехів  та  дільниць"(а.с.74).

В  рішенні  господарського  суду  вказано, що відповідно  до  п.13.1.6  Статуту  генеральний директор  укладає  договори,  тому  укладаючи  договір  купівлі-продажу  від 22  січня  2001  року Добровольський  А.В. перевищив  свої повноваження. З  таким висновком  колегія  суддів  не  може  погодитися  тому,  що у п.13.1.4  Статуту  йдеться  про   розподіл  обов'язків  між  своїми  заступниками,  наділення  їх відповідними  повноваженнями

Таким  чином, генеральний  директор  ВАТ "Одесабудматеріали"  Карпіч А.Н.,  відповідно  до Статуту відкритого  акціонерного  товариства "Одесабудматеріали", мав  право  розподіляти  обов'язки  між  своїми заступниками,  своїм правом  скористався, наділив  Добровольського  А.В. повноваженнями по  укладанню  договорів  та  тривалих  контрактів. Колегія  суддів  зазначає, що  ні в жодному з перелічених  документів  не  йдеться  про  підготовку  проектів  договорів  Добровольським  А.В. з наступним  їх  затвердженням  генеральним  директором  Карпичем А.Н.  На  підставі  викладеного  колегія  суддів дійшла  до  висновку,  що  заступник генерального  директора  Добровольський  А.В. мав  право  на  укладання спірного договору  купівлі-продажу  нерухомого  майна  від  11  січня  2001  року.

Ту обставину,  що  на  час  укладання  спірного  договору Добровольський  А.В. працював  і  в  ВАТ  "Одесбудматеріали"  та  в  ПВКП  "Сплав" суд не приймає  до уваги  тому,  що  він діяв  в  межах  наданих  йому  генеральним  директором  Карпіч А.Н.  повноважень.

Господарський  суд  вважає, що Позивачем пропущено строк позовної давності з поважних причин, зокрема, за відсутністю оскаржуваного договору, у зв'язку із зверненням до прокуратури, порушенням кримінальної справи щодо Добровольського А.В. Але  у  справі  є  докази  які  такий висновок  суду  спростовують.

Листом  №132/01  від 21.11.2001  року  на  ім'я  директора  ОЕС  Лозинського  В.М. заступник  генерального  директора  ВАТ  "Одесабудматеріали"  просить   відключити споживання  електроенергією  ПВКП "Сплав" від  електролічильника №004325 який належить  ВАТ  "Одесабудматеріали", вказує на те,  що  договір  купівлі-продажу також підроблений  та  незареєстрований  в  бухгалтерії  ВАТ  "Одесабудматеріали", а  Добровольський А.В. здійснив  підлог (а.с.76).

В пояснювальній  записці на  им'я  прокурора  Маліновського  району  м.Одеси  від  28.03.2005 року  генеральний  директор  А.Н.Карпич  повідомляє,  що  про існування договору  купівлі-продажу  він  дізнався з  листа  №760 від  14.11.2001  року,  підписаного заступником директора  Одеських  електричних  мереж  А.М.Гоцуляка.

Таким  чином  про порушення  свого  права  позивач  дізнався  в листопаді  2001  року.   Але питання  про  час  порушення  права  позивача  господарським  судом  взагалі  не  досліджувалось. Колегія  суддів  вважає  що відсутність  оригіналу оскаржуваного  договору  та звернення  до  прокуратури   на  предмет порушення  кримінальної  справи  відносно  Добровольського  А.В.  не  є  поважними причинами  для  майже  шестирічного пропуску  строку  для  звернення до  суду  за  захистом  порушеного  права. Як і  посилання   позивача  не  незаконні  та корупційні  дії  Чабаненко  П.Н.,  оскільки  в  матеріалах  справи  відсутні  докази  таких дій.  Позивач   звернувся  до  суду  лише   05.06.2007  року.  

Відповідно  до  ст.327 КПК  України  вирок  суду може  бути обвинувальний   або  виправдувальний. У  матеріалах  справи  вирок  відсутній.

Частиною четвертою ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. ПВКП "Сплав" наполягає,  що  дізналось  про те, що воно є Відповідачем у справі тільки під час Виконавчого провадження та не мало змоги захищати свої права та інтереси в суді першої інстанції, а також скористатись зазначеною статтею Цивільного кодексу України. Колегія  суддів  з  таким  твердженням  погоджується  з  підстав  викладених  вище. Свої вимоги  щодо  застосування  строку  позовної  давності   апелянт  підтвердив  в  судовому  засіданні.

Відповідно  до ст.50 Цивільного  кодексу УРСР недійсною  є  угода  юридичної  особи, утворена всупереч з  встановленими  цілями її  діяльності. Господарський  суд  дійшов  до  висновку,  що  угода   укладена  за  умовами,  що суперечать цілям  та  меті  товариства. Тому  що  вартість  будівель   склала  лише 253,82 грн. Згідно  виписки  з  протоколу загальних  зборів  акціонерів ВАТ  "Одесабудматеріали"  від 05  березня  1998 року,  залученої  до  справи  відповідно  ч.1ст.101  ГПК України,  вирішено  з метою  скорочення  витрат  на  сплату  за  землю  продати  частину застарілих будівель по  пл.Михайлівська,11  площею  133  кв.м.  Виписка  підписана  генеральним  директором-головою  правління  ВАТ  "Одесабудматеріали" А.Н. Карпич. Метою  ВАТ  є отримання  на підставі  виробничої  діяльності  прибутку  для задоволення соціальних  та  економічних  інтересів трудового колективу.  Скорочення  витрат на оплату  оренди  землі  не  може  призвести, на  думку колегії, до  зменшення  прибутку  позивача,  такі  дії  відповідають  цілям  товариства.

Господарський  суд посилається також  на ст.48  ЦК  України (1964) відповідно  до  якої  недійсною  є угода,  що  не  відповідає  вимогам закону.  Але  вказана  стаття передбачає,  що у випадку  визнання  угоди недійсною  на  підставі вказаної  статті,  суд  обов'язково  повинен  вказати в  рішенні  той  нормативний  акт,  вимогам  якого  угода  протирічить.

Приймаючи  рішення  про визнання  угоди  недійсною  господарський  суд  не  врахував  тієї обставини, що  у  спірних  будівель  є  власник,  ПВКП  "Сплав", якому  видано  свідоцтво про право  власності. Його  копія  та лист №1000 від  12.03.2003  року Одеського  "МБТІ  та  РОН" залучені  до  справи відповідно  до  ч.1 ст.101 ГПК  України. Листом №1000  повідомляється,  що станом  на 12.02.2003  року за ПВКП "Сплав" зареєстровані  такі  об'єкти  нерухомості: будівлі  та приміщення площею 133 кв.м  по пл.Михайловской №11 (лит.А.Г,Д.З). Позивачу  про це  стало  відомо  ще  у  2002  році. Про  це  генеральний  директор  ВАТ  "Одесабудматеріали"  повідомив  прокурора  Маліновського  району  м. Одеси  (а.с.79). Свідоцтво  про  право  власності  на  час  розгляду  справи  не  визнано  недійсним.

Що  стосується  вартості  зазначених  будівель, то  до  справи  залучена завірена  належним  чином  копія  листа  №53/04  від 03.05.2001  року за  підписами  генерального  директора та  головного  бухгалтера ВАТ  "Одесабудматеріали",  відповідно  до  якого  амортизація  будівель,  належних  ВАТ  "Одесабудматеріали", що знаходяться  за адресою  пл.Михайлівська,11,  а також  частина цієї  забудови  пл.133  кв.м.,  наданих ПВКП "Сплав" в  оренду,  станом  на  01.04.2000 року  складала  100  відсотків,  тобто  були  підстави  для  укладання  договору  купівлі-продажу  відповідно до  п.5.5   договору  оренди  з  правом  викупу від 30.09.1997  року.

З урахуванням  наведеного, перевіривши  правильність  застосування  господарським  судом  норм  матеріального  та  процесуального  права, відповідність  висновків, викладених  у  рішенні господарського  суду  обставинам  справи,  колегія  суддів  дійшла  до висновку,  що  апеляційна  скарга   підлягає  задоволенню, рішення  господарського  суду - скасуванню,  в  позові  слід  відмовити.

               Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд -

                                              ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного  виробничо-комерційного підприємства "Сплав", м.Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 04  липня  2007  року  у справі № 30/160-07-4798 задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

Відкритому  акціонерному  товариству "Одесабудматеріали", м.Одеса, в  задоволенні   позову –відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Одесбудматеріали" ( м. Одеса, вул. Рішельєвська, 33, код 00293686) на користь Приватного виробничо –комерційного підприємства "Сплав" (м. Одеса, пл. Михайлівська, 11, код 25033578 )  42 (сорок дві) грн. 50 (п'ятдесят) коп.  витрат на державне мито за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний  наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

            Головуючий суддя:                                                                               М.В. Михайлов

            Суддя:                                                                                    В.М. Тофан

            Суддя:                                                                                     О.О. Журавльов