Рішення

від 10.04.2023 по справі 460/49270/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2023 року м. Рівне№460/49270/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім РА" доПівнічно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (далі позивач), звернулося до суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 29.09.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-20-014468-c.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 20.12.2021 уповноваженою особою ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» оприлюднено в електронній системі закупівель оголошення UA-2021-12-20-014468-c про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою для закупівлі товарів за предметом: «Кухонне приладдя», код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»: 35110000-8 Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування, очікуваною вартістю 656268,21 грн (без ПДВ). За результатами проведеного тендеру, переможцем закупівлі визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім РА», з яким укладено договір про закупівлю від 18.02.2022 №53-122-01-22-11810. Таким чином, на переконання позивача, закупівля UA-2021-12-20-014468-c була завершена належним чином та з дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим, 13.09.2022 в інформаційно-телекомунікаційній системі «ProZorro» відповідачем опубліковане повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-20-014468-c на підставі наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 13.09.2022 №210, а 29.09.2022 оприлюднений оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі. За змістом вказаного рішення, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначений висновок контролюючого органу позивач вважає необґрунтованим, неправомірним та таким, що порушує його законні права й інтереси. Спростовуючи зміст оскаржуваного висновку, позивач вказав, що з метою підтвердження відповідності учасників закупівлі встановленим замовником кваліфікаційним критеріям, підпунктом 5.1. пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації для закупівлі UA-2021-12-20-014468-c передбачено подання учасниками у складі їх тендерних пропозицій документа (документів) про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). При цьому, позивач зауважив, що чинне законодавство не містить жодних норм, які б уточнювали, роз`яснювали та/або встановлювали, якими саме документами учасник закупівлі має підтверджувати наявність у нього такого «аналогічного досвіду». А тому, на переконання позивача, надання учасником закупівлі Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) у складі його тендерної пропозиції довідки від 18.01.2022 №2/21 щодо наявності у нього позитивного досвіду виконання аналогічних предмету закупівлі договорів свідчить як про дотримання таким учасником встановлених замовником у тендерній документації вимог, так і про наявність у замовника усіх підстав для допуску тендерної пропозиції такого учасника до електронного аукціону. У зв`язку з цим, позивач вважає твердження відповідача щодо неналежного виконання учасником ФОП ОСОБА_1 згаданої вище вимоги безпідставними та такими, що суперечать вимогам законодавства у сфері публічних закупівель. Крім того, позивач стверджує, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не дотримано вимог до складання висновку про результати моніторингу закупівлі, оскільки зобов`язання, зазначене у пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку, є непропорційним у співвідношенні до встановлених контролюючим органом порушень, а його зміст неконкретизованим та недостатньо чітким для того, щоб виконати його належним чином. За наведених обставин, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача.

Ухвалою суду від 07.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/49270/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.01.2023. Цією ж ухвалою суду до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім РА» (код ЄДРПОУ: 37373478).

03.01.2023, з використанням підсистеми «Електронний суд», відповідач надав суду відзив на позовну заяву, за змістом якого позов не визнав з огляду на його необґрунтованість й безпідставність. Свої заперечення обґрунтував тим, що висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2021-12-20-014468-c від 29.09.2022 складений з повним дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні такого моніторингу та не порушує права і законні інтереси позивача, а викладена в оскаржуваному рішенні позиція контролюючого органу щодо виявлених порушень є обґрунтованою та відповідає вимогам чинного законодавства. Вказав, що в ході проведення моніторингу встановлено, що відповідно до пункту 5 «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені статтею 17 Закону» розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», у складі тендерної пропозиції учасники процедури закупівлі надають документально підтверджену інформацію про їх відповідність кваліфікаційним критеріям (кваліфікаційному критерію), встановлених замовником відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: 5.1. наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів): 5.1.1. документ (документи), що підтверджує досвід виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Проте, учасником ФОП ОСОБА_1 в складі тендерної пропозиції надано лише довідку від 18.01.2022 №2/21 наступного змісту: «Фізична особа підприємець ОСОБА_1 підтверджує досвід виконання аналогічних договорів: договір поставки товару від 06.02.2020 №225, договір поставки від 10.06.2020 №150, договір поставки товару від 12.11.2020 №180». При цьому, відповідач зауважив, що жодного документального підтвердження укладання та виконання зазначених договорів не надано. Не можливо навіть встановити, що договори саме на поставку аналогічних товарів, оскільки відсутня будь-яка інформація щодо предмету договорів поставки. З огляду на виявлені недоліки, на переконання відповідача, позивачем порушено вимоги абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», що підтверджує правомірність оскаржуваного висновку. Не погоджуючись з доводами позивача щодо неконкретизованості визначених контролюючим органом шляхів усунення виявлених порушень, відповідач стверджує, що Офісом як суб`єктом владних повноважень чітко визначено конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити позивачу для усунення порушень, позаяк останній є пропорційним встановленим порушенням. З наведених підстав, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Не погоджуючись з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, 16.01.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, за змістом якої навів пояснення, міркування та аргументи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

У підготовче судове засідання, призначене на 23.01.2023, учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Ухвалою суду від 23.01.2023 підготовче судове засідання у справі відкладено до 06.02.2023.

Ухвалою суду від 06.02.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання відкладено до 27.02.2023 з метою надання стороні можливості подати додаткові докази у справі.

У судове засідання, призначене на 27.02.2023, учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Ухвалою суду від 27.02.2023 задоволено клопотання представника позивача про відкладення судового засідання та відкладено підготовче судове засідання у справі до 09.03.2023.

У судове засідання, призначене на 09.03.2023, представники відповідача та третьої особи на стороні позивача не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених у позові підстав та просила подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 09.03.2023 закрито підготовче провадження у справі та розпочато розгляд справи по суті. Цією ж ухвалою суду здійснено перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ТОВ «Торговий дім РА» пояснень щодо позову суду не надала.

В силу приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні у справі матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду й вирішення спору по суті, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Рішенням уповноваженої особи відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 20.12.2021 затверджено тендерну документацію для проведення процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою за предметом закупівлі: «Кухонне приладдя» (код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»: 35110000-8 Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування), очікуваною вартістю 656268,21 грн (без ПДВ) (а.с. 6-8).

Того ж дня позивачем розпочата процедура публічної закупівлі товарів за предметом «Кухонне приладдя» шляхом оприлюднення в інформаційно-телекомунікаційній системі «ProZorro» оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою (єдиний унікальний номер закупівлі UA-2021-12-20-014468-c), за змістом якого, зокрема: очікувана вартість предмета закупівлі 656268,21 грн, кінцевий строк подання тендерних пропозицій 20.01.2022, мова тендерної пропозиції українська, дата розкриття тендерних пропозицій 20.01.2022, дата проведення електронного аукціону 31.01.2022, вид та умови надання забезпечення пропозицій учасників «…банківська гарантія…», розмір надання забезпечення пропозицій учасників 5000,00грн, розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю відсутні.

Суд зауважує, що відомості та інформація, розміщені в інформаційно-телекомунікаційній системі «ProZorro», є відкритими та знаходяться у вільному доступі.

За результатами розгляду й оцінки уповноваженою особою позивача тендерних пропозицій учасників закупівлі ТОВ «Торговий дім РА» та ФОП ОСОБА_1 , з урахуванням результатів електронного аукціону, проведеного системою «ProZorro», найбільш економічно вигідною визначено тендерну пропозицію учасника ТОВ «Торговий дім РА» (код ЄДРПОУ: 37373478), яке визнано переможцем закупівлі.

За підсумками проведеної процедури закупівлі, 18.02.2022 між ДП «НАЕК «Енергоатом», від імені якого діє ВП «Рівненська АЕС», як замовником та ТОВ «Торговий дім РА» як переможцем закупівлі укладено Договір №53-122-01-22-11810.

На підставі наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби «Про початок моніторингу закупівель» від 13.09.2022 №210, відповідачем розпочато моніторинг процедури закупівлі UA-2021-12-20-014468-c. При цьому, підставою для прийняття згаданого організаційно-розпорядчого акта визначено доповідну записку в.о. заступника начальника відділу контролю у сфері закупівель Північно-східного офісу Держаудитслужби Аляб`євоїО.М. від 13.09.2022. Крім того, згідно з додатком до цього наказу, підставою для здійснення моніторингу вказаної закупівлі є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Зазначений наказ оприлюднений в електронній системі закупівель 13.09.2022 (а.с. 9).

21.09.2022 через електронну систему закупівель відповідач звернувся до позивача із запитом про надання пояснень в межах проведення моніторингу публічної закупівлі UA-2021-12-20-014468-c, суть яких узгоджується зі змістом спірного висновку.

У відповідь на вказаний запит, 26.09.2022 через електронну систему закупівель замовником була надана відповідь, зміст якої відповідає доводам і аргументам позивача, викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив (зворот а.с. 9).

Водночас, 29.09.2022 начальником управління Північно-східного офісу Держаудитслужби Косіновим С.А. затверджено оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2021-12-20-014468-c, відповідно до пункту 2 констатуючої частини якого: за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» установлено порушення вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»; за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 установлено порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому, за результатами аналізу відповідачем питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», надання роз`яснень до тендерної документації, розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Торговий дім РА», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі порушень невстановлено.

Враховуючи виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с. 11-13).

Зазначений висновок оприлюднений відповідачем у системі «ProZorro» 29.09.2022.

Не погоджуючись зі спірним висновком про результати моніторингу закупівлі, 05.10.2022 ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» як замовником опубліковано в електронній системі закупівель аргументовані заперечення, за змістом яких наведено доводи та аргументи, аналогічні викладеним у заявах позивача по суті спору (зворот а.с. 9, а.с. 10).

Водночас, вважаючи висновок відповідача від 29.09.2022 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-12-20-014468-c протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом, з відображенням такого оскарження у системі «ProZorro».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон №2939-XII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положеннями частин першої, другої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону №2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної аудиторської служби України» від 28.10.2015 №868 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі Положення №43), передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Положеннями підпункту 3 пункту 4 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

А згідно з пунктом 7 цього ж Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23 (зі змінами, далі Положення №23), Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях.

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

На території Харківської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

При цьому, основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників (пункт 3 Положення №23).

Пунктом 4 цього ж Положення визначено, що Офіс, відповідно до покладених на нього завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки й моніторингу закупівель; вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема, шляхом звернення до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З матеріалів справи судом встановлено, що моніторинг публічної закупівлі UA-2021-12-20-014468-c розпочато відповідно до наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби «Про початок моніторингу закупівель» від 13.09.2022 №210, підставою для прийняття якого слугувала доповідна записка в.о. заступника начальника відділу контролю у сфері закупівель Північно-східного офісу Держаудитслужби Аляб`євої О.М. від 13.09.2022. При цьому, підставою для проведення моніторингу визначено пункт 4 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

У той же час, будь-яких доказів на підтвердження наявності доручення Голови Держаудитслужби та/або його заступників щодо здійснення Північно-східним офісом Держаудитслужби моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-20-014468-c на території Рівненської області відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що Північно-східним офісом Держаудитслужби здійснено реалізацію заходів державного фінансового контролю на території Рівненської області шляхом проведення моніторингу публічної закупівлі UA-2021-12-20-014468-c з порушенням вимог пунктів 1, 3 Положення №23 щодо порядку здійснення такого моніторингу, що, на переконання суду, є самостійною підставою для скасування судом оскаржуваного висновку.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (у редакції Закону України від 19.09.2019 №114-IX), далі Закон №922-VIIІ.

Відповідно до пункту 3-7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (з наступними змінами та доповненнями), із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

На виконання вимог Закону №922-VIII, 12.10.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

Згідно з пунктом 23 Особливостей (зі змінами), моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Дані автоматичних індикаторів ризиків застосовуються з урахуванням цих особливостей.

У свою чергу, відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIIІ, моніторинг процедури закупівлі це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

За змістом частини першої статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина друга статті 8 Закону №922-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Частиною четвертою статті 8 згаданого Закону встановлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

При цьому, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (частина п`ята статті 8 вказаного Закону) .

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

За правилами частини восьмої статті 8 цього ж Закону, замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Разом з тим, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина десята статті 8 Закону №922-VIII).

Відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 8 Закону №922-VIII, форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Суд зазначає, що форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення визначаються наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241.

Пунктами 3-5 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі передбачено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Враховуючи викладене, а також підставу заявленого позову, саме зміст оскаржуваного висновку підлягає аналізу та оцінці судом.

При цьому, суд враховує, що зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. В силу вимог вказаної статті, обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Так, відповідно до пункту 1 констатуючої частини оскаржуваного висновку, предметом проведеного відповідачем моніторингу були питання: визначення предмета закупівлі UA-2021-12-20-014468-c, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922-VIII, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності їх розміщення та виконання учасниками, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, наявності підстав для внесення змін до договору та їх оприлюднення, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Під час моніторингу Північно-східним офісом Держаудитслужби проаналізовано: річний план закупівель відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на 2021 рік; оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-20-014468-c; тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи замовника від 20.12.2021, без номеру; реєстр отриманих тендерних пропозицій від 31.01.2022; протокол розкриття тендерних пропозицій від 01.02.2022; тендерні пропозиції ТОВ «Торговий дім РА», ФОП ОСОБА_1 ; протокол рішення уповноваженої особи від 01.02.2022 №12; повідомлення про намір укласти договір від 01.02.2022; договір на закупівлю товару від 18.02.2022 №53-122-01-22-11810; пояснення Замовника, отримане через електронну систему закупівель 26.09.2022.

В ході проведення моніторингу, відповідачем встановлено, що відповідно до пункту 5 «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені статтею 17 Закону» розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», у складі тендерної пропозиції учасники процедури закупівлі надають документально підтверджену інформацію про їх відповідність кваліфікаційним критеріям (кваліфікаційному критерію), встановлених замовником відповідно до статті 16 Закону №922-VIII, а саме: 5.1. наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів): 5.1.1. документ (документи), що підтверджує досвід виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Проте, учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції надано лише довідку від 18.01.2022 №2/21 наступного змісту: «Фізична особа підприємець ОСОБА_1 підтверджує досвід виконання аналогічних договорів: договір поставки товару від 06.02.2020 №225, договір поставки від 10.06.2020 №150, договір поставки товару від 12.11.2020 №180». Однак, жодного документального підтвердження укладання та виконання зазначених договорів не надано. Не можливо навіть встановити, що договори саме на поставку аналогічних товарів, оскільки відсутня будь-яка інформація щодо предмету договорів поставки. Отже, на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону, та допустив до аукціону.

Аналізуючи встановлене відповідачем порушення, суд зазначає, що тендерна документація документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31 частини першої статті 1 Закону №922-VIII).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону №922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

При цьому, перелік та обсяг відомостей, які обов`язково повинна містити тендерна документація для проведення, зокрема, процедури відкритих торгів, визначено положеннями частини другої статті 22 Закону №922-VIII.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII, у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

Суд зазначає, що кваліфікаційні критерії це вимоги, які замовник встановлює до учасників публічних закупівель. Вони дозволяють переконатися в тому, що учасник може надати відповідні послуги та роботи або вчасно постачати необхідні товари у потрібному обсязі (кількості).

Так, за змістом частин першої, другої статті 16 Закону №922-VIII, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

З аналізу змісту тендерної документації позивача для проведення процедури відкритих торгів (з публікацією англійською мовою) на закупівлю кухонного приладдя (єдиний унікальний номер закупівлі UA-2021-12-20-014468-c), затвердженої рішенням уповноваженої особи ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі Тендерна документація), судом встановлено, що відповідно до підпункту 5.1.1. підпункту 5.1. пункту 5 розділу ІІІ Тендерної документації, у складі тендерної пропозиції учасники процедури закупівлі надають документально підтверджену інформацію про їх відповідність кваліфікаційним критеріям (кваліфікаційному критерію), встановлених замовником відповідно до статті 16 Закону №922-VIII, а саме: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) документ (документи), що підтверджує досвід виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

У разі участі об`єднання учасників, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям (кваліфікаційному критерію) здійснюється з урахуванням узагальнених об`єднаних показників кожного учасника такого об`єднання на підставі наданої об`єднанням інформації (зворот а.с. 8).

З наведеного слід дійти висновку, що на підтвердження відповідності учасника встановленому замовником у Тендерній документації кваліфікаційному критерію, такий учасник повинен подати у складі своєї тендерної пропозиції документ (документи), що підтверджує досвід фактичного виконання ним у попередній період аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). При цьому, у Тендерній документації замовником не визначено конкретного виду (типу) документа, який необхідно подати учасникам на підтвердження наявності вказаних обставин, як і не обумовлено необхідності подання учасниками копії такого договору (договорів) чи інших документів.

Суд також враховує, що кваліфікаційний критерій «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору» спрямований на забезпечення можливості замовника переконатися, що певний учасник у минулому вже виконував аналогічні предмету закупівлі договори і зможе впоратися із договором про закупівлю за оголошеним предметом. Між тим, законодавство у сфері публічних закупівель не дає визначення поняття «аналогічний договір», не визначає чіткої кількості таких договорів та не визначає документи, які учасник має подати замовнику, аби підтвердити виконання ним аналогічного договору (договорів).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами справи за змістом поданих ними заяв по суті спору, що на виконання встановлених замовником вимог, учасником закупівлі UA-2021-12-20-014468-c ФОП ОСОБА_1 надано у складі його тендерної пропозиції довідку від 18.01.2022 №2/21, якою останній підтвердив наявність у нього досвіду виконання аналогічних предмету закупівлі договорів, а саме: договір поставки товару від 06.02.2020 №225; договір поставки від 10.06.2020 №150 та договір поставки товару від 12.11.2020 №180 (електронний документ «Документальне підтвердження досвіду виконання аналогічного договору.pdf»).

Таким чином, на переконання суду, учасником ФОП ОСОБА_1 у складі його тендерної пропозицій надано усі необхідні документи, які підтверджують його відповідність встановленому замовником у Тендерній документації кваліфікаційному критерію.

У той же час, суд критично оцінює твердження відповідача, викладені в оскаржуваному висновку, щодо відсутності у складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 документального підтвердження укладання та виконання зазначених ним у довідці від 18.01.2022 №2/21 аналогічних договорів, оскільки у Тендерній документації замовником не встановлено вимоги щодо подання учасниками у складі їх тендерних пропозицій скан-копій таких угод та/або інших документів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість встановленого відповідачем порушення.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону №922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

У свою чергу, за приписами абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Суд вважає, що зазначена відповідачем в оскаржуваному висновку аргументація щодо встановлення порушення замовником абзацу першого частини третьої статті 22, абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VІІІ зводиться виключно до надуманої та суб`єктивної позиції контролюючого органу щодо того, що на підтвердження відповідності учасників встановленому замовником у Тендерній документації кваліфікаційному критерію, учасник закупівлі UA-2021-12-20-014468-c ФОП ОСОБА_1 у складі його тендерної пропозиції не надав скан-копій договорів, зазначених у довідці від 18.01.2022 №2/21, чим порушив вимоги підпункту 5.1. пункту 5 розділу ІІІ Тендерної документації.

Проте, з аналізу змісту підпункту 5.1. пункту 5 розділу ІІІ Тендерної документації судом встановлено, що відповідні документи не вимагалися замовником (а.с. 6-8).

Враховуючи викладене, дії позивача щодо невідхилення тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 та допущення його до аукціону не можуть кваліфікуватися як порушення вимог законодавства про публічні закупівлі, а тому, оскаржуваний висновок відповідача в частині встановлених порушень є також необґрунтованим.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

У пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку відповідач, керуючись статтями 5 та 10 Закону №2939-ХІІ та статтею 8 Закону №922-VIII, зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

У той же час, позивач за змістом поданих ним заяв по суті спору вказав, що встановлене відповідачем в оскаржуваному висновку зобов`язання є необґрунтованим та непропорційним у співвідношенні до встановлених недоліків, оскільки замовником не допущено порушень при проведенні закупівлі UA-2021-12-20-014468-c. Крім того, позивач вважає зміст зобов`язання щодо усунення порушення неконкретизованим та недостатньо чітким для того, щоб виконати його належним чином, позаяк останнє фактично покладає на замовника обов`язок самостійно обрати спосіб усунення порушення, незважаючи на фактичне виконання (часткове) договору про закупівлю.

Аналізуючи обґрунтованість рішення відповідача у вказаній частині, суд виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними контролюючим органом.

Враховуючи фактичні обставини справи, встановлені судом за результатами розгляду справи по суті, суд вважає наведені вище дії відповідача протиправними, оскільки в оскаржуваному висновку контролюючий орган стверджує лише про відсутність у складі тендерної пропозиції учасника закупівлі UA-2021-12-20-014468-c окремих документів на підтвердження виконання ним аналогічних за предметом закупівлі договорів, вимоги щодо подання яких у Тендерній документації замовником не встановлювались, у зв`язку з чим вимагає від позивача припинити зобов`язання за договором про закупівлю, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. Натомість, за результатами моніторингу закупівлі, Північно-східним офісом Держаудитслужби невстановлено порушень з питань: визначення замовником предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922-VIII, надання роз`яснень до тендерної документації, розгляду тендерної пропозиції ТОВ«Торговий дім РА», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Відповідачем не обґрунтовано такий спосіб усунення недоліків закупівлі, як припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, а також не зазначено причинно-наслідкового зв`язку між розірванням такої угоди і встановленими порушеннями.

Необхідно враховувати також і те, що встановлені відповідачем порушення не знайшли свого підтвердження та спростовані в ході судового розгляду справи.

А тому, суд дійшов висновку, що означені контролюючим органом порушення є проявом надмірного формалізму, що не відображає основної мети Закону №922-VIII, а саме - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвиток добросовісної конкуренції.

Суд також звертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого у даній справі відповідачем зроблено не було.

Зазначивши у спірному рішенні про необхідність «припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору», відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Суд зазначає, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), якого слід вжити замовнику для усунення таких порушень, оскільки спонукання замовника самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, у свою чергу, може призвести до нового можливого порушення ним чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Крім того, суд зауважує, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про необхідність визначення імперативного способу його усунення.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.12.2019 у справі №160/9513/18 та від 05.03.2020 у справі №640/467/19, яка враховується судом в силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, спірний висновок не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню судом.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи Північно-східного офісу Держаудитслужби про те, що оскаржуваний висновок як акт індивідуальної дії не порушує і не обмежує права та законні інтереси ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», у зв`язку з чим не може бути оскаржений/скасований у судовому порядку (з огляду на положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України), оскільки відповідно до положень частини десятої статті 8 Закону №922-VIII, достатньою підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів є його незгода як замовника з інформацією, викладеною у висновку органу державного фінансового контролю, прийнятому за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-20-014468-c.

За правилами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Північно-східний офіс Держаудитслужби, приймаючи оскаржуваний висновок, діяв протиправно, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів повноти правопорушень позивача у сфері публічних закупівель, а їх відсутність у спірних правовідносинах свідчить про протиправність оскаржуваного рішення та необхідність його скасування судом, що відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», слід задовольнити повністю.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачена сума судового збору в розмірі 2481,00 грн відповідно до платіжного доручення від 11.10.2022 №12285, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с. 20).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім РА» до Північно-східного офісу Держаудитслужби, про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 29.09.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-20-014468-c, за предметом закупівлі «Кухонне приладдя».

Стягнути на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Північно-східного офісу Держаудитслужби судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська область, 34400, ЄДРПОУ/РНОКПП 05425046)

Відповідач - Північно-східний офіс Держаудитслужби (майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ/РНОКПП 40478572)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім РА" Адреса: вул.Березовського, 8, м. Ковель, Волинська обл., 45000, ЄДРПОУ/РНОКПП 37373478.

Повний текст рішення складений 10 квітня 2023 року

Суддя С.А. Борискін