Рішення

від 04.04.2023 по справі 520/11654/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2023 р. №520/11654/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.;

за участю секретаря судового засідання - Літвіщенко Д.О.;

представника позивача - Шевченко Д.С.,

представника відповідача - Гуда К.С.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транс-Сервіс" (вул. Промислова, буд. 21,смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область,62495) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 09 лютого 2022 року № 00042950702, № 00042930702, № 00042940702.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач не може вважатися розпорядником акцизного складу застосування до нього норм права що стосуються останніх не ґрунтується на положення закону,висновки акта перевірки ґрунтуються на припущеннях податкового органу, а не на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності платника податку і первинних документів, що у повному обсязі надавалися під час проведення перевірки.Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Представником відповідача надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, на підставі та в межах повноважень. Щодо податкового повідомлення-рішення № 00042940702 вказав, що позивача притягнуто до відповідальності, так як ПП «Транс-Сервіс» отримало протягом 2019 року 1059347 літрів та у 2020 році в кількості 1000282,25 літрів (приведених до 15 оС), ПП «Транс-Сервіс» є розпорядником акцизного складу та не виконав обов`язку зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального акцизний склад. Щодо податкових повідомлень-рішень № 00042950702 та № 00042930702 відповідачем вказано, що за даними регістрів бухгалтерського обліку ПП «Транс-Сервіс» станом на 30.06.2021 року обліковується кредиторська заборгованість за рахунком 481 «Кошти вивільнені від оподаткування на суму 600 000 грн. Також не можливо встановити джерело формування вказаної заборгованості, у т.ч. суб`єкта її погашення та строків повернення понад перевіряємий період. Вказана заборгованість обліковується з 01.10.2017 року , тобто понад строки позовної давності. Також, ПП «Транс-Сервіс» було порушено ст. ст. 1,9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» п. 5,6,7 ПСБО «Витрати», п.п. 134.1.1 п.132.1, ст. 134 Податкового кодексу України завищено витрати на загальну суму 1470 984 грн. ПП «Транс сервіс» у порушення ст.ст. 1,9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в Україні, п.5,6,7 ПСБО 16 «Витрати», п.п. 134.1..1 п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України завищено витрати на загальну суму 414131 грн. за 2019 рік. ПП «Транс сервіс» не мало право формувати витрати в рахунок списання дебіторської заборгованості, чим порушено п.4 ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість», ст. ст. 1,9 ЗУ «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ,п.5,6,7 ПСБО 16 «Витрати», п.п. 134.1.1,п.134.1, ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат у 2020 році на суму 239979 грн та у 2019 році на суму 10 000 грн.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується з обґрунтуванням відповідача щодо підстав прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, обґрунтовуючи відсутністю аргументів у відзиві на позовну заяву щодо правомірності дій відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заявленого позову, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.Представник відповідача в судових засіданнях проти вимог заявленого позову заперечував.Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.Як встановлено судовим розглядом, в період з 26.10.2021 по 06.12.2021 року ГУ ДПС у Харківській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області, від 15.09.2021 № 6922-п було проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Транс-Сервіс» за період діяльності підприємства з 01.10.2017 по 30.06.2021 рок, за результатами якої складено акт від 13.12.2021 р. № 23566/20-40-07-02-08/33010796 (а.с. 50-134 т.1).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 14.1.11 пункту 14.1. статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 1, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», пункту 5, пункту 6, пункту 7 П(С)БО 16 «Витрати», пункту 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», пункту 5, пункту 7, пункту 15 П(С)БО 15 «Доходи»; пункту б абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки Відповідачем 09 лютого 2022 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00042940702 за формою «ПС», яким до ПП «Транс-Сервіс» застосовано штрафних санкцій на загальну суму 1 019 020 грн. ( а.с. 139-140 т. 1)

- № 00042930702 за формою «П», яким ПП «Транс-Сервіс» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 539 578 грн. (а.с. 135-136 т. 1)

- № 00042950702 за формою «Р», яким ПП «Транс-Сервіс» збільшено суму податкового зобов`язання на 395 193 грн. (а.с. 137-138 т.1).

Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.02.2022 року № 00042940702, суд зазначає наступне.

Так, вищевказане податкове повідомлення-рішення складено за порушення пункту б абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

З 1 січня 2016 року Податковий кодекс України (далі по тексту ПК України) визначав, що діяльність з реалізації пального обумовлювалася обов`язком суб`єкта господарювання зареєструватися платником акцизного податку, а також виконувати вимоги, пов`язаних із обігом пального.

Водночас, законодавець встановив, що приміщення для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є акцизним складом (підпункт 14.1.6), а суб`єкти господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є розпорядниками акцизного складу (підпункт 14.1.224).

До 1 липня 2019 року діяльність з виробництва, реалізації та зберігання пального не підлягала ліцензуванню.

З 1 липня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким внесено зміни до ПК України та Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі по тексту Закон України № 481/95-ВР).

З цього часу Закон № 481/95-ВР почав додатково визначати основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, а норми ПК України встановили більш ширше поняття акцизних складів, в тому числі, визначили критерії, за яких відповідна територія/ємність не вважається акцизним складом.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР надано визначення поняттям, зокрема:

зберігання пального діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Однак, Закон № 481/95-ВР не визначає, що саме розуміється під власним споживанням пального, а так само, під поняттям споруди, обладнання, ємності.

При цьому, якщо загальні визначення понять споруда та обладнання є більш чітко окресленими, то поняття ємність таким не є і за загальним правилом охоплює абсолютно усі споруди, обладнання, резервуари чи інші пристрої, які мають щонайменшу місткість, до яких можна віднести і паливні баки автомобілів, обладнання, пристроїв.

Тому застосування такого поняття в абсолютному значенні у Законі № 481/95-ВР робить його вимоги непередбачуваними для суспільства, позаяк, кожен суб`єкт господарювання, який придбав пальне і використовує його, зобов`язаний отримати ліцензію на зберігання пального, що, однак, суперечить правовому змісту запровадження державою вимог щодо ліцензування діяльності зі зберігання пального, метою чого було, зокрема, підвищення контролю за обігом пального не тільки у розрізі суб`єктів господарювання, які займаються такою діяльністю, але й місць, на яких провадиться діяльність зі зберігання пального.

У зв`язку з тим, що Закон № 481/95-ВР не дає чіткого розуміння, які саме місця слід вважати місцем зберігання пального, на кожне з яких суб`єкт господарювання зобов`язаний отримати ліцензію, суд вважає, що для вирішення спірного у цій справі питання підлягають врахуванню норми ПК України, які надають визначення поняттям, пов`язаним з обігом пального, зокрема, й місць його зберігання.

Згідно з підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг; належать іншим особам; виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Згідно з підпунктами 14.1.224, 14.1.224-1 розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Системний аналіз наведених норм ПК України та Закону №481/95-ВР у їх взаємозв`язку дають підстави для формулювання такого правового висновку. Зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального).

Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню акцизного складу та/або акцизного складу пересувного, незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу.

Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення акцизного складу та/або акцизного складу пересувного, такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Таким чином, для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності на балансі у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 31.05.2022 по справі №540/4291/20.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» у тому числі, встановлено, що до реєстру платників включаються такі дані про осіб зареєстрованих як платники акцизного податку, та про акцизні склади, наявні у платників акцизного податку розпорядників акцизних складів: Ідентифікаційні дані; для юридичних осіб та постійних представництв найменування та код згідно з ЄДРПОУ; реєстраційні дані дата реєстрації платника акцизного податку, дати запису в реєстрі платників про реєстрацію, внесення змін, анулювання реєстрації, дата та причина анулювання реєстрації платника акцизного складу/платника; дані про акцизні склади дані про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (уніфікований номер, адреса, назва та реквізити документів що підтверджують право власності або право користування приміщеннями та/або територією, де розміщено акцизний склад) а також відповідні коди адміністративного-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України, де розміщується кожний акцизний склад.

Пунктом 1 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі Порядок № 408), встановлено, що суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 р., зобов`язані до 1 липня 2019 р. зареєструватися як платники акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 року.Частиною першою статті 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до пункту «б» абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.Пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України передбачена відповідальність за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу у виді накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Судом встановлено, що ПП «ТРАНС-СЕРВІС» зареєстровано 10.06.2004 року Харківською районною державною адміністрацією платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.Також, 04.02.2020 року ПП «ТРАНС-СЕРВІС» отримано ліцензію №20230414202000042 на зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки за адресою: АДРЕСА_1 , де розташована ємність обсягом 59000 л. Термін дії ліцензії до 04.02.2025 року (т. 5 а.с. 48-49).Контролюючим органом у ході проведення перевірки було встановлено, що підприємством у 2019 році було придбано пальне, відповідно до податкових накладних з урахуванням коригувань, зареєстрованих у ЄРПН та даних рахунку 203 «Пальне»: в кількості 1059347 літрів та у 2020 році в кількості 1000282,25 літрів.

Під час розгляду справи позивачем наголошувалося , що протягом 2020 року на підставі видаткових накладних позивачем було отримано 995 496 л., що не перевищує 1000 мі. На підтвердження вказаних обставин, позивачем як і до перевірки, так і до суду було надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Також, позивачем вказано, що до отримання ліцензії на зберігання паливо зберігалося в паливних баках транспортних засобів підприємства, загальним обсягом згідно заявок 77690 л.

Щодо 2019 року позивачем вказано, що заправка та зберігання також здійснювалося безпосередньо в баки транспортних засобів.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем як і до перевірки, так і до суду було надано докази на підтвердження зберігання палива у баках 2019 року в обсязі 151 950 літрів пального в першому півріччі 2019 року, без врахування тягачів, та в другому півріччі 316 016 л. Позивач вважає, що дані обсяги так само мають бути виключені із обсягу підрахунку отриманого пального протягом календарного року задля визначення критеріїв акцизного складу.Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 ЗУ № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що мають такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Оприбуткування пального здійснюється на підставі первинних документів ТТН, видаткових накладних постачальників та інших супровідних документів, що отримані від постачальників ДП, яке відображено на аналітичних рахунках ПП «ТРАНС-СЕРВІС».

Контролюючий орган, виносячи оскаржуване податкове повідомлення-рішення виходив з того, що ПП «Транс-Сервіс» є розпорядником акцизного складу та не виконав обов`язку зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального акцизний склад, що на думку суду є помилковим, з огляду на наступне.

Обов`язку для реєстрації платником податку та реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального усіх акцизних складів ПП «Транс-Сервіс» не мало,оскільки приміщення або територія, на якій загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального ПП «Транс-Сервіс» не перевищує 200 кубічних метрів, а ПП «Транс-Сервіс» як користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (пп.б пп.14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до ліцензії від 19.03.2020 місцем зберігання є: Харківська область, Харківський район, с.м.т. Васищеве, вул. Промислова, 21; загальна місткість резервуару, що використовується для зберігання пального, становить 59000 л.

Вказана ліцензія на право зберігання пального з супровідні документами на товар надавались позивачем до перевірки, що підтверджується Актом перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що ПП «ТРАНС-СЕРВІС», окрім ТОВ «Овіс Трейд» (код за ЄДРПОУ 34392042), ТОВ «Газстрим» (код за ЄДРПОУ 36980223), ТОВ «ТД «Газстрім» (код за ЄДРПОУ 42656879), здійснювало придбання пального через АЗС та з застосуванням паливних карт в значних обсягах для забезпечення власних господарських потреб, а також придбало у постачальників паливо з паливовозу, яке заливалося безпосередньо в паливний бак транспортних засобів (який не є акцизним складом, згідно приписів пп. «б» п.14.1.6 п.14.1 Податкового кодексу України) на території підприємства за адресою: Харківська область, Харківський район, с.м.т. Васищеве, вул. Промислова, 21.

ПП «Транс-Сервіс» є автотранспортним підприємством, яке використовує в своїй діяльності 164 одиниці автобусів для здійснення пасажирських перевезень, 10 тягачів, для здійснення вантажних перевезень. З них, 68 автобусів, обліковуються за ПП «Транс-Сервіс», інші 96 знаходяться в орендному користуванні та 6 вантажних автомобілів знаходяться у власності підприємства, інші 4 знаходяться в орендному користуванні, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, договорами оренди (т. 1 а.с. 204-249, т. 2 а.с. 1-121, т 5, а.с. 54-55; 74-92), а також Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 104 (основні засоби (транспортні засоби) та позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» (т. 3 а.с.16-19).

Згідно з Сертифікатами відповідності транспортних засобів, паливо, на якому вони працють дизельне паливо.

Ємність паливних баків автобусів залежно від марки (I-VAN, Setra, Scania, Volvo, Богдан, БАЗ, ПАЗ) коливається від 110 до 350 л., а ємність паливних баків вантажних тягачів (Scania, DAF, RENAULT, Volvo) коливається від 500 до 1100 л.

Під час розгляду справи позивач пояснив, що враховуючи специфіку господарської діяльності ПП «ТРАНС-СЕРВІС», безперервний (цілодобовий) характер надання послуг перевезення пасажирів як міськими, так і приміськими автобусними маршрутами, а також велику кількість наявних на балансі підприємства транспортних засобів оснащених дизельними двигунами, вбачається можливість їх заправки відразу в баки транспортних засобів однією придбаною партією палива з одного бензовозу з урахуванням часу необхідного для такої заправки ресурсів на її проведення та необхідності наявності транспортних засобів на маршрутах руху та розкладу роботи (до водіїв застосований підсумований облік робочого часу та змінний графік роботи).

Суд наголошує, що під час перевірки контролюючим органом не з`ясовано обставин заправки дизпалива безпосередньо в бак транспортних засобів.

Наданими до суду договорами матеріальної відповідальності підтверджено, що водії автотранспортних засобів є матеріально-відповідальними особами, які відповідно до Відомості на отримання нафтопродуктів, отримували паливо в бак автобуса та ставили свій власний підпис, який підтверджує фактичне отримання палива в баки транспортних засобів. Щоденно водії заповнюють подорожні листи, згідно з якими використовується дизпальне.

У Відомості на отримання нафтопродуктів в паливні баки підприємство фіксує: держномер автомобіля, кількість нафтопродукту в літрах, П. І. Б. водія, який ставить поруч свій підпис. За кожним підприємством-постачальником ведеться окрема відомість.

З надних до суду ТТН та видаткових накладних за 2019 рік вбачається придбання пального ПП «ТРАНС-СЕРВІС» (без врахування придбання пального через АЗС та з застосуванням паливних карт) в кількості 1 059 347 літрів, з них до паливних баків, як ємностей для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі 151 950 літрів. (т. 2 а.с. 185-198,245-250, т. 3 а.с. 1-10, т. 4 а.с. 148 165,229).

Аналіз змісту пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України свідчить про те, що не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Отже, обсяг пального, що заправлений у паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального у розумінні вказаної норми.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі №420/14724/20.

З обсягу встановлених обставин випливає, що зберігання ПП «ТРАНС-СЕРВІС» пального у кількості 151 950 літрів, не підпадає під поняття «акцизний склад» і, відповідно, такий склад не потрібно реєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Так, до договору поставки нафтопродуктів укладеного з ТОВ «ТД Газстрим» № 0199- МО від 10.07.2019 р. додається форма заявки на поставку нафтопродуктів автомобільним транспортом відповідно до Договору № 0199-МО від 10.07.2019 р., в якій визначаються наступні реквізити: найменування, марка та вид Товару; умови постачання (FCA, CPT, EXW); адреса нафтобази навантаження; марка автомобіля і держномер автомобіля, причепа; ПІБ особи (водія) уповноваженої на приймання товару; автопідприємство; замовник автотранспорта (платник); пункт розвантаження; вантажоожержувач;, кількість (об`єм) товару, л.; ціна товару (з ПДВ), грн./л.; реквізити та підписи постачальника та покупця.

Такі заявки на поставку нафтопродуктів автомобільним транспортом відповідно до Договору № 0199-МО від 10.07.2019 р.в обов`язковому порядку надавалися підприємством до постачальника палива в рамках договору .

Так, згідно наданих заявок (т. 1, а.с. 210-224) та відомостей (т. 1, а.с. 141-178) в 2019 році була, тобто документально підтверджена заправка безпосередньо в баки автобусів в обсязі 151 950 літрів пального в першому півріччі 2019 року, без врахування тягачів. та в другому півріччі 316016 л. (т 5, а.с. 56-73).

Відповідачем не доведено наявність на території підприємства інших ємностей, відмінних від паливних баків транспортних засобів Позивача.

Отже, враховуючи викладене, з урахуванням заправок у баки автобусів в першому півріччі 2019 року 151 950, загальний обсяг заправленого і збереженого в паливних баках транспортних засобів підтверджується доказами в розмірі 467 606 л. Дані обсяги мають бути виключені із обсягу підрахунку отриманого пального протягом календарного року задля визначення критеріїв акцизного складу.

Щодо 2020 року ПП «ТРАНС-СЕРВІС» було придбано пальне (без врахування придбання пального через АЗС та з застосуванням паливних карт) в кількості 997 280 літрів.

Вказані обсяги відображають придбання ПП «ТРАНС-СЕРВІС» пального у ТОВ «Овіс Трейд» (код за ЄДРПОУ 34392042), ТОВ «Газстрим» (код за ЄДРПОУ 36980223), ТОВ «ТД «Газстрім» (код за ЄДРПОУ 42656879), що підтверджується ТТН, та видатковими накладними. ( т. 2 а.с. 145-165,230- 238т. 3 а.с. 11-15, т. 4 а.с. 166-170).Відповідачем не обґрунтовано, за яких підстав для обліку об`ємів отриманого ПП «Транс-Сервіс» палива протягом 2020 року, було взято до уваги акцизні накладні, а не ТТН та видаткові накладні, згідно з якими проводилося оприбуткування фактичної кількості палива.

В Акті перевірки зазначено, що з урахуванням даних, відображених у ЄРАН загальний обсяг придбаного пального з кодом операції «3», умовами оподаткування « 0», напрямком використання « 0» у 2020 році складає 1000282,25 літрів з урахуванням приведення обсягів пального до 15 єС.

При реєстрації акцизних накладних постачальники зазначали наступні критерії: -код операції « 3»; -умови оподаткування « 0»; - напрямок використання « 0».

Податковим органом в Акті перевірки зазначено, що «дані критерії використовуються у разі відвантаження продукції на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання», при цьому не посилаючись на будь-який нормативний акт, яким встановлений обов`язок вантажоотримувача (ПП «Транс-Сервіс») оприбутковувати пальне відповідно до акцизних накладних, з урахуванням критеріїв та вимог законодавства, які застосовуються до постачальників пального.

Відповідачем не обґрунтовано, за яких підстав для обліку об`ємів отриманого ПП «Транс-Сервіс» палива протягом 2019 року за основу були взяті податкові накладні, а за 2020 рік облік об`ємів проводився на підставі акцизних накладних.

Суд зазначає, що правила приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів регулюються Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпалива та енергетики, Мінекономіки, Мінтрансу та зв`язку, Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 р. № 281/171/578/155 (далі Інструкція № 281).

Судом встановлено, що оприбуткування пального здійснюється на підставі накладних постачальників та інших супровідних документів відповідно до Інструкції № 281.

П.14.6 Інструкції № 281 передбачає, що «кількість нафти і нафтопродуктів, що приймаються для зберігання під час надходження їх залізничним транспортом, визначається на підставі актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, а під час надходження автомобільним транспортом - на підставі ТТН».

З огляду на опис акцизного податку в Акті перевірки відповідачем не вказано, яким саме законодавчим актом передбачено оприбуткування підприємством палива на підставі податкових накладних та акцизних накладних з урахуванням приведення обсягів пального до 15 єС.

Тому факт відображення в акті перевірки обсягів придбання в кількості 1000282,25 літрів з урахуванням приведення обсягів пального до 15 0С є безпідставним.

Також в порушення вимог п.2 ст. 4 наказу Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р. «Про затвердження порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами» не зазначені первинні документи, на підставі яких вчинено записи в податковому та бухгалтерському обліку, які пов`язані з неправильним обчисленням податків та таких, що підтверджують наявність факту порушення.

Суд зазначає, що ПП «ТРАНС-СЕРВІС», відповідно до положень ПК України, не є платником акцизного податку та не повинно було реєструвати акцизний склад, оскільки обсяги придбаного пального не перевищували дозволений максимум, визначений у п. п. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у 2019 році та 2020 році.

З урахуванням наведеного, вбачається, що контролюючий орган не довів наявності у ПП «Транс-Сервіс» порушень вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, оскільки позивач на час перевірки не був розпорядником акцизного складу з огляду на те, що розміщена на його території ємність для зберігання пального не перевищує 200 куб.м., та позивач отримав пальне протягом перевіряючого періоду, що не перевищує 1000 куб.м.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 13.07.2022 року по справі №420/14724/20.

Щодо посилання відповідача на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження відвантаження дизельного пального у паливні баки підприємства, то суд вважає їх необгрунтованими, оскільки ці обставини підтверджені наявними у матеріалах справи відповідними товарно-транспортними накладними та відомостями, які також були надані і до перевірки.

Що стосується іншого порушення, а саме незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу подання щоденного електронного документу, який містить дані про фактичні залишки пального, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.Згідно з пп. 128-1.3. п. 128.1 ст. 128 ПК України, незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

З аналізу вказаних норм права слідує, що обов`язок формування даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального покладено саме на розпорядників акцизних складів.

Оскільки твердження податкового органу, що позивач є розпорядником акцизного складу спростовані в ході розгляду справи належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що позивач також не мав обов`язку подавати такі звіти до ДПС за місцем реєстрації, а тому прийняте податкове повідомлення в цій частині прийнято необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00042940702 від 09.02.2022 р. винесене всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 09 лютого 2022 року № 00042950702 та № 00042930702, судом встановлено наступне.

В Акті перевірки відповідачем вказано, що за даними регістрів бухгалтерського обліку ПП «Транс-Сервіс» станом на 30.06.2021 року обліковується кредиторська заборгованість за рахунком 481 «Кошти вивільнені від оподаткування на суму 600 000 грн. За даними регістрів бухгалтерського обліку не можливо встановити джерело формування вказаної заборгованості, у т.ч. суб`єкта її погашення та строків повернення понад перевіряємий період . Вказана заборгованість обліковується з 01.10.2017 року , тобто понад строки позовної давності.

Таким чином, в порушення вимог п.15 ПСБО «Дохід» п.п. 14.1.11, п.14.1,ст.14 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ПП «Транс-Сервіс» занижено суму доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням) непрямих податків, визначений за правилами бухгалтерського обліку та відповідності фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на загальну суму 600000 грн. та півріччя 2021 року.Перевіркою повноти визначення задекларованих сум ПП «ТРАНС-СЕРВІС» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.10.2017р. по 30.06.2021р. встановлено їх заниження на суму 24 724 471 грн.

Так, під час проведення перевірки встановлено, що ПП «ТРАНС-СЕРВІС» відповідно до рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» має кредиторську заборгованість перед засновником ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за отриманою поворотною фінансовою допомогою на загальну суму 24 124 471 грн.

Крім того, ОСОБА_1 здійснено внесок до статутного капіталу ПП «ТРАНС-СЕРВІС» у сумі 12 149 850 грн.

Під час розгляду справи позивач наголошував, що посадовими особами при перевірці невірно включена сума поворотної фінансової допомоги, яка була отримана по договору фінансової допомоги № 103-2015 від 29.09.2015 р. на суму 259 771,00 грн. від ОСОБА_2 , а договір № 01/07-14 від 01.07.2014 р. укладений із ОСОБА_1 не визначений, а також, що дати повернення поворотної фінансової допомоги в акті визначені невірно.

Судом встановлено, що термін дії вищезазначених договорів подовжувався відповідно до укладених додаткових угод та на момент перевірки, строк повернення коштів становив 31.12.2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік» та на виконання вимог Положення про інвентаризацію активів і зобов`язань, яке затверджено наказом Мінфіна України № 879 від 02.09.2014 р. підприємством була проведена річна інвентаризація всіх активів та зобов`язань, в тому числі кредиторська та дебіторська заборгованості станом на 01.12.2021 р.

В результаті інвентаризації встановлено джерело походження суми в розмірі 600 000,00 грн., які були внесені до каси підприємства відповідно до прибуткових касових ордерів від 01.07.2014 р. на суму 150000 грн., від 02.07.2014 р. на суму 150000 грн., від 03.07.2014 р. на суму 150000 грн., від 04.07.2014 р. на суму 150000 грн. в рамках договору від 01.07.2014 р. № 01/07-14. За підсумками інвентаризації прийнято рішення про перенесення 600000,00 грн. поворотної фінансової допомоги з рахунку 481 на рахунок 6851.

Таким чином, сума внесеної ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги становить 5908600 грн., що підтверджується договорами поворотної фінансової допомоги № 128-2014 від 18.11.2014 на сумму 3800000,00; №92-2015 від 27.08.2015 на сумму 843600,00; №94-2015 від 10.09.2015 на сумму 400000,00; №40-2016 від 01.04.2016 на сумму 265000,00; №01/07-14 від 01.07.2014 600000,00 (т.1 а.с. 187, 196).

Позивачем як і до перевірки, так і до суду надано також додаткові угоди про продовження терміну дії договорів. (т. 1 а.с. 189-195, 197-203).

Між ПП «ТРАНС-СЕРВІС» та ОСОБА_1 також були укладені договори компенсації понесених витрат, за предметом які є договорами поворотної фінансової допомоги б/н 05.12.2014, від 06.03.2015, від 25.08.2015.

Згідно з цими договорами, ПП «ТРАНС-СЕРВІС» зобов`язано здійснити відшкодування витрат ОСОБА_1 понесених в рахунок погашення заборгованості ПП «ТРАНС-СЕРВІС» за кредитними договорами.

У відповідності до Договору 05.12.2014 р. застави майнових прав з АТ «Регіон-Банк» № 06-1-05-71/зп-1 від 06.03.2012 р. (викладений у новій редакції 13.06.2013 р.) АТ «Регіон-Банк» за згодою ОСОБА_1 , у добровільному порядку, була списана сума коштів в рахунок погашення заборгованості ПП «ТРАНС-СЕРВІС» за кредитним договором № 06-1-05-71 від 27.12.2010 р. (викладений у новій редакції від 05.12.2013 р.) На момент погашення заборгованості ОСОБА_1 належав предмет застави, згідно договору банківського вкладу «Універсальний» № 18-1/28801 від 13.06.2013 р.

У відповідності до Договору 06.03.2015 р застави майнових прав з АТ «Регіон-Банк» № 06-1-05-152/з-2 від 03.03.2015 р. АТ «Регіон-Банк» за згодою ОСОБА_1 , у добровільному порядку, була списана сума коштів в рахунок погашення заборгованості ПП «ТРАНС-СЕРВІС» за кредитним договором № 06-1-05-152 від 27.02.2013 р. На момент погашення заборгованості ОСОБА_1 належав предмет застави, згідно договору банківського вкладу «Ваш вибір» № 18-1/31924 від 25.04.2014р.

У відповідності до Договору 25.08.2015р застави майнових прав з АТ «Регіон-Банк» № 06-1-05-186/зп від 29.04.2014 р. АТ «Регіон-Банк» за згодою ОСОБА_1 , у добровільному порядку, була списана сума коштів в рахунок погашення заборгованості ПП «ТРАНС-СЕРВІС» за кредитним договором № 06-1-05-186 від 29.04.2014 р. На момент погашення заборгованості ОСОБА_1 належав предмет застави, згідно договору банківського вкладу «Ваш вибір» № 18-2/32782 від 25.07.2014 р.

Вищевикладене було чітко визначене в договорах компенсації понесених витрат б/н від 05.12.2014 р., б/н від 06.03.2015 р., б/н від 25.08.2015 р., які були надані для огляду посадовим особам управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області.

Зважаючи на вищевикладене ОСОБА_1 мав фінансову спроможність вносити грошові кошти у зазначених обсягах, а вони можуть вважатися поворотною фінансовою допомогою і отриманими ПП «ТРАНС-СЕРВІС» на поворотній основі, оскільки можливо визначити реальне походження грошових коштів, які внесені по вищезазначеним договорам.

Також суд зауважує, що по даному договору строк позовної давності не сплив, більш того, на момент перевірки не настав кінцевий термін повернення позики.

Як вже встановлено судом, до зазначеного договору було укладено 7 додаткових угод, які укладалися щорічно, згідно останньої додаткової угоди встановлено кінцевий термін повернення позики 31.12.2021р.

Отже, позовна давність рахується не з дати укладення договору чи отримання грошових коштів, а з дати терміну повернення.

Таким чином, посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області не в повній мірі досліджені матеріали на підставі чого зроблені невірні висновки.

Щодо порушення ст. ст. 1,9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» п. 5,6,7 ПСБО «Витрати», п.п. 134.1.1 п.132.1, ст. 134 Податкового кодексу України завищено витрати на загальну суму 1470 984 грн, судом встановлен наступне.

Податковим органом в акті перевірки вказано, що ПП «Транс-Сервіс» у перевіряємий період здійснено формування витрат та відповідно фінансового результату за результатом бухгалтерських проводок Д-т 949 «Інші витрати операційної діяльності «к-т 64 «розрахунки за податками й платежами: 2018 175 816,61 грн., 2019 575 218,23 грн.; 2020 177 992,74 грн. , Півріччя 2021 541 955,54 грн.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства вказані проводки здійснені механічним внесенням «вручну» з посиланням на неіснуючі та ненадані до перевірки документи з типовими назвами «Операція ТСО ,,, від ,,,» з вказівкою ряду контрагентів за придбанням товарів та послуг ( ХПАС, ТОВ «ЛЕО, ТОВ «ЕЙМ НВФК», ТОВ «АК «АВТО-ЛАКЦЕНТР», ТОВ «ХАГЕЛЬМАН Транспорте Юкрейн», ТОВ Газстрим», ТОВ «Екокорм», «ТОВ «Оріон Інвесткомпані», ТОВ «Праймавто», ТОВ «ВДС Торг», та інші.

До перевірки не надано жодного документа, який свідчить про здійснення операцій за проводкою Д-т 949 Кт-64 на загальну суму 1470984 грн., а також пов`язаність їх з доходом взагалі.

Таким чином, було порушено ст. ст. 1,9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» п. 5,6,7 ПСБО «Витрати», п.п. 134.1.1 п.132.1, ст. 134 Податкового кодексу України завищено витрати на загальну суму 1470 984 грн.

Судом встановлено, що позивачем як і до перевірки так і до суду на підтвердження витрат надавались бухгалтерські довідки( т. 3 а.с. 32-34), та видаткові накладні, акти виконаних робіт (т. 3 а.с. 35-177).

Під час розгляду справи позивачем було надано додаткові пояснення щодо розрахунку та окремо надано бухгалтерську довідку № 2 від 31.01.2018 ( т. 5, а.с.12-37), від 29.12.2018 (т.5, а.с.13), № 40 від 21.12.2018 (т.5 , а.с.16), № 10 від 31.01.2019 (т. 5, а.с.17), № 11 від 28.02.2019 (т.5, а.с.18), № 12 від 31.03.2019 (т.5, а.с.19), № 31 від 31.07.2019 (т.5 а.с.20) та інші за 2020, 2021рік (т. 5. а.с. 21-43), які підтверджують витрати визначені відповідачем у пункті 2 розрахунку.

Суд зазначає, що бухгалтерська довідка це універсальний бухгалтерський документ, який є первинним документом. Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, первинним документом є документ, в якому міститься інформація про господарську операцію, а господарська операція, відповідно, - подія, що зумовлює зміну у структурі активів і зобов`язань або власному капіталі підприємства. У листі Міністерства фінансів України від 13.12.2004 р. № 31-04200-30-10/22823 «…при виявленні помилки в облікових регістрах передбачено складання Бухгалтерської довідки, яка буде підставою (первинним документом) для виправного запису до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги». Порядок коригування бухгалтерських проводок регулюється п.4.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 № 88 та п.9 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України 29.12.2000р. №356.

Отже, витрати за наданими довідками є коригуванням від`ємного значення по ПДВ, коригування початкових залишків з контрагентами щодо яких не має сумнівів в доброчесності.

Також, позивачем додатково наданодо довідки № 10 від 31.01.2019 акт взаємних розрахунків № 1 від 31.01.2019р. до № 11 від 28.02.2019 - акт взаємозаліку № 3 від 28.09.2019р., до № 12 від 31.03.2019р. - акт № 4 від 31.03.2019р., до № 13 від 31.03.2021 - акт взаємозаліку № 5 від 31.03.2021 р. та до бухгалтерської довідки № 43 від 30.09.2019 р. на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Хегельман Транспорте Юкрейн» надано платіжне доручення № 2825.Посилання в акті щодо «відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства вказані проводки здійснені механічним внесенням вручну з посиланням на неіснуючі та ненадані до перевірки документи з типовими назвами «Операція ТСО …. Від …..» з вказівкою ряду контрагентів (ТОВ «Лаунч Україна», ТОВ «Фаворит 2010», АТ СК АХА, ТОВ «Закупки. Про. Юа», ФОП ОСОБА_3 та ніші). До перевірки не надано жодного документа, шо свідчить про здійснення операцій за проводкою Д-т 949-К-т 37 на загальну суму 414130,9 грн. , а також їх пов`язаність з доходом взагалі. Таким чином з урахуванням вище викладеного ПП «Транс сервіс» у порушення ст.ст. 1,9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в Україні, п.5,6,7 ПСБО 16 «Витрати», п.п. 134.1..1 п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України завищено витрати на загальну суму 414131 грн. за 2019 рік.» суд зазначає наступне.Так, згідно бухгалтерської довідки № 46 від 30.09.2019 року підтверджується витрати в частині оплати лікарняних в сумі 19059,86 грн. Згідно довідки № 78 від 28.1.2019р. підтверджуються витрати щодо внесення страхових платежів, телефонній зв`язок, інші витрати у тому числі із зазначеними контрагентами: ТОВ «Лаунч Україна», ТОВ «Фаворит 2010», АТ СК АХА, ТОВ «Закупки. Про. Юа», ФОП ОСОБА_3 , причому сума витрат за зазначеними податковою контрагентами 1845 грн ФОП ОСОБА_3 , 1468,08 грн. - ТОВ «Лаунч Україна», 459,98 грн. - ТОВ «Фаворит 2010», 10,00грн. - ТОВ «Закупки. Про. Юа».Згідно бухгалтерської довідки № 45 від 0.09.2019 р. підтверджено витрати в загальній сумі 206761 грн. Дані кошти сплачено на рахунки Міськрайонного ВДВС по Харківському району і є відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок ДТП, що безумовно є витратами та пов`язано з основним видом діяльності підприємства.

Стосовно бухгалтерської довідки надаємо платіжні доручення № 3847 від 25 червня 2019 р та № 3846 від 25 червня 2019 р., що підтверджують фактичну сплату боргу за виконавчим провадженням.

Суд зазначає, що «Ручні» проводки не заборонені чинним законодавством України. Здійснення проводок механічним внесенням «вручну» позивач пояснив наявністю збоїв у програмному забезпеченні.

Крім того, Податковому органу під час перевірки були надані всі запитувані документи.

Отже, посилання в цій частині є безпідставним, документальне підтвердження було надано під час перевірки так і до суду.

Щодо посилання в акті що ПП «Транс сервіс» у перевіряємий період за даними регістрів бухгалтерського обліку здійснювалося списання безнадійної дебіторської заборгованості за проводками ДТ 944 «Сумнівні та безнадійні борги», к-т 36,64 понад суми створених резервів безнадійної заборгованості у 2020році н суму 239 979,00 грн. Прийняття рішення про визнання заборгованості безнадійною та її списання здійснюється за наказом керівника підприємства про списання безнадійної дебіторської заборгованості. Далі оформлюється первинний документ на списання у вигляді бухгалтерської довідки . ПП Транс Сервіс» до перевірки не надано жодного переліченого вище документа. У бухгалтерському обліку відсутній субрахунку 071, підприємством не підтверджено приналежність будь якої дебіторської заборгованості до критеріїв безнадійної, судом встановлено наступне.

10 000 грн. це списана дебіторська заборгованість (позовна давність сплила), що повною мірою відповідає вимогам закону. Про списання було видано Наказ № 134 від 28 грудня 2019 року, видано бухгалтерську довідку.

Інша сума - 239 979 грн. згідно бухгалтерської довідки № 73 від 31.12.2020р. є коригуванням суми переплати податку на прибуток за рахунок сплати авансових внесків на підставі декларації на прибуток. Тобто, це переплата підприємства податку на прибуток (авансові внески з податку на прибуток).

Відповідно підприємство мало право на списання дебіторської заборгованості. Вищезазначене відображено кінцевому стовпчику бухгалтерських довідок «Зміст», та по контрагенту «Об`єкти аналітичного обліку».

Стосовно правильності донарахування за попередні роки встановлено, що діяльність підприємства перевірялася неодноразово. Попередня перевірка за була закінчена ГУ ДФС в ХО 26.12.2017р. за період 01.01.2014 р. 30.09.2017 р.. Після проведення перевірки документація була передана в архів та знищена.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідачем - суб`єктом владних повноважень не доведено факту порушення позивачем податкового законодавства у перевіреному періоді, а отже при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для їх скасування.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Транс-Сервіс" (вул. Промислова, буд. 21,смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область,62495) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області податкові повідомлення-рішення від 09.02.2022 року № 00042940702 за формою «ПС», яким до ПП «Транс-Сервіс» застосовано штрафних санкцій на загальну суму 1 019 020 грн., № 00042930702 за формою «П», яким ПП «Транс-Сервіс» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 539 578 грн., № 00042950702 за формою «Р», яким ПП «Транс-Сервіс» збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства на 395 193 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головним управлінням ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь Приватного підприємства «Транс-Сервіс» (од ЄДРПОУ 33010796) сплачений судовий збір у розмірі 24 810,00 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 12 квітня 2023 року.

Суддя Бідонько А.В.