Постанова

від 16.03.2023 по справі 160/13058/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/13058/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 року (головуючий суддя Єфанова О.В.)

в адміністративній справі №160/13058/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХ-2021» до відповідачів: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХ-2021», звернувся 26.08.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому, з урахуванням уточнень, просив (а.с. 1-5, 63-67):

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України у Дніпропетровській області за 7102877/44440144 від 25.07.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХ-2021» податкову накладну №4 від 02.06.2022 року датою її фактичного надходження;

- визнати протиправними дії Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України у Дніпропетровській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 06.07.2022 року, викладеній у Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.07.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХ-2021» податкову накладну №6 від 06.07.2022 року датою її фактичного надходження.

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за правилом першої події позивачем складено податкові накладні №4 і №6 та направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, однак, згідно із отриманим квитанцій, її реєстрація була зупинена. Після надання пояснень та копій документів, що підтверджують інформацію, що міститься в податкових накладних, відповідачем-1 прийнято рішення про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних. Позивач вважає рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації податкових накладних необґрунтованим, неправомірним та такими, що підлягає скасуванню. Рішення відповідача-1 не містить чіткого переліку документів, які були складені ним з порушенням вимог законодавства, та/або були недостатніми для реєстрації поданих податкових накладних.

Рішенням Дніпропетровського адміністративного суду від 11.11.2022 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України у Дніпропетровській області за 7102877/44440144 від 25.07.2022 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХ-2021» податкову накладну №4 від 02.06.2022 року датою її фактичного надходження.

Визнано протиправними дії Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України у Дніпропетровській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 06.07.2022 року, викладеній у Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.07.2022 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХ-2021» податкову накладну №6 від 06.07.2022 року датою її фактичного надходження.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) судовий збір у розмірі 2481грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000грн.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 2481грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідачами не доведено підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Форма Рішення передбачає чітке зазначення документів, які не були надані платником податків (відповідні документи необхідно підкреслити), проте, в Рішенні не було підкреслено жодного документу. Таким чином, оскаржувані рішення є необґрунтованими та такими, що прийняті без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак дійшов висновку, що за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, які подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Також про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від №4 від 02.06.2022 та №6 від 06.07.2022 датою їх фактичного надходження.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, то суд першої інстанції вказав, що на виконання вказаних вище домовленостей 06.06.2022 між Позивачем та Адвокатським бюро було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг від 06.06.2022 № 1/Д5, в якому погоджено факт повного та належного виконання відповідних юридичних послуг на суму 6000 грн., відтак дійшов висновку щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 6000грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, серед іншого вказує, що судом першої інстанції не враховано, що обов`язок підтвердити реальність операції за якими було складено податкові накладні виникає у платника податку з моменту зупинення такої податкової накладної, а для отримання відповідної податкової вигоди такий платник податків зобов`язаний надати первинні документи до Комісії регіонального рівня, що ним були складені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Вказує, що зобов`язавши зареєструвати податкові накладні в ЄРПН суд втрутився у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Стосовно стягнутих витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн., то відповідач вважає таку суму значно завищеною.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що в березні 2022 року Товариство уклало договір купівлі-продажу №69 від 29.03.2022 року з Фермерським господарством «ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ», на умовах якого мало передати у власність покупця товар - один кузов причепа 2ПТС-4 загальною вартістю 187500грн.

На виконання умов вказаного договору ФГ «ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ» здійснило часткову передоплату за рахунком №67 від 29.03.2022 року, що підтверджується платіжним дорученням №25 від 02.06.2022 року на суму 100 000грн., відтак, на виконання приписів ст.187 та ст.201 Податкового кодексу України позивачем виписано податкову накладну №4 від 02.06.2022 року з визначенням суми ПДВ - 16666,67 грн. та направлено її на реєстрацію.

Згідно отриманої 29 червня 2022 року Товариством квитанції податкову накладну прийнято, однак реєстрацію зупинено з обґрунтуванням: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару послуг 8716, відсутні в таблицях даних платника податку на додану вартість, як товари послуги, що на постійній основі постачаються (виготовлюються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій», запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.

Товариством направлено пояснення та додано скановані копії всіх документів щодо діяльності самого Товариства так і щодо господарської операції.

25.07.2022 року комісією з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення за №7102877/44440144, яким відмовлено Товариству в реєстрації податкової накладної №4 від 02.06.2022 року та зазначено підстави прийняття такого рішення: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

В подальшому, Товариством «АГРОТЕХ-2021» було повністю виконано взяті на себе зобов`язання за Договором купівлі-продажу №69 від 29.03.2022 року та поставлено покупцеві товар, 06.07.2022 року виписано податкову накладну №6 на загальну суму 87500грн. в тому числі і ПДВ в розмірі 14583,33 грн., яку направлено на реєстрацію.

28.07.2022 року Товариство отримало Квитанцію, якою підтверджено, що документ прийнято, але реєстрація зупинена з обґрунтуванням: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару послуг 8716, відсутні в таблицях даних платника податку на додану вартість, як товари послуги, що на постійній основі постачаються (виготовлюються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій», запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, норми Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджені постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165, норми Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Питання реєстрації податкової накладної (відмови у реєстрації) в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюється нормами Податкового кодексу України та вищезазначеними підзаконними нормативно-правовими актами України.

Так, згідно пункту 185.1 статті185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Слід зазначити, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Аналіз вказаних норм свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної до ДПС для реєстрації в ЄРПН, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій.

Автоматизований моніторинг відповідності платника податку, яким складено податкову накладну, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1156).

Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1156).

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що цей платник податку відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилалася відповідна квитанція.

У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної також зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520.

Приписами вказаного Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної може бути оскаржено в судовому порядку.

Так позивач при подачі позову просив скасувати рішення Комісії №7102877/44440144 від 25.07.2022 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної №4.

Також, при подачі позову позивач просив визнати протиправними дії Комісії щодо зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 06.07.2022 року, викладені у Квитанції від 28.07.2022 року та зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати податкову накладку №6 (а.с. 59).

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи не містять рішення відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної №6.

При цьому, саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної може бути оскаржено в судовому порядку.

Натомість відсутність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не дає підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання Державну податкову служби України зареєструвати податкову накладку, оскільки відсутня відмова у реєстрації податкової накладної.

Матеріалами справи підтверджується, що реєстрація податкової накладної №4 (Квитанція від 29.06.2022) та податкової накладної №6 (Квитанція від 28.07.2022) були зупинені з тієї причини, що вони відповідали критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (а.с. 15, 53)

Водночас, попри те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено про відповідність її пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операції, контролюючий орган не довів, що обсяг постачання товару, зазначений у відповідній поданій Підприємством податковій накладній, дорівнював або перевищував величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару (крім обсягу придбання товарів за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в податкових накладних, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50 %) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

При цьому, податковий орган запропонував Товариству «АГРОТЕХ-2021» надати пояснення та копії документів, що підтверджують інформацію, що міститься в податковій накладній №4 та в податковій накладній № 6.

На виконання Квитанції від 29.06.2022 щодо податкової накладної №4 позивач виконав вимоги контролюючого органу та надав контролюючому органу пояснення та копії документів на підтвердження інформації, що міститься в податковій накладній №4.

За наслідками розгляду поданих позивачем пояснень та копій документів на підтвердження інформації, що міститься в податковій накладній №4, контролюючій орган прийняв рішення №7102877/44440144 від 25.07.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 (а.с. 68).

Однак, відносно зупинення податкової накладної №6 (Квитанція від 28.07.2022) матеріали справи не містять рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної №6 в ЄДРПН (а.с. 53).

При цьому, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 06.07.2022 року, суд першої інстанції такі вимоги задовольнив.

Однак з таким висновком суду першої інстанції, щодо визнання протиправними дій відповідача про зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 06.07.2022 року колегія суддів апеляційної інстанції погодитися не може.

Так, контролюючий орган має своїм обов`язком перевірити інформацію щодо податкової накладної при вирішенні питання про реєстрацію її в ЄДРПН.

При цьому, платник податків має надати пояснення та копії документів, що підтверджують інформацію яка міститься в податковій накладній, та цим спростувати сумнів, що виник у контролюючого органу при вирішення питання про реєстрацію такої податкової накладної в ЄДРПН.

За наслідками розгляду поданих пояснень та копій документів контролюючий орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної або про відмову в реєстрації.

Аналіз зазначених обставин дає підстави для висновку, що відповідачем не допущено протиправних дій при прийнятті Квитанції від 28.07.2022.

Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), а також не перешкоджає здійсненню господарської діяльності позивача.

Водночас, оскільки матеріали справи не містять рішення про відмову а реєстрації податкової накладної №6, то відсутні підстави для задоволення вимоги про зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄДРПН податкову накладну №6 від 06.07.2022 року датою її фактичного надходження.

Зазначені обставини і норми права суд першої інстанції не врахував, чим припустився помилкових висновків про задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 06.07.2022 року, та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄДРПН податкову накладну №6 від 06.07.2022 року датою її фактичного надходження.

Отже в цій частині рішення суду першої інстанції слід скасувати та відмовити в позові.

Натомість в іншій частині рішення суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком про задоволення позовних вимог.

Так, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена додатком до Порядку №520, передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні), мають бути підкреслені.

Усупереч наведеному, в рішенні відповідача №7102877/44440144 від 25.07.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 міститься лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, без зазначення тих документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надані (а.с. 68).

Зокрема, не вказано, які саме конкретні документи складено з порушеннями законодавства, не вказано, які саме документи не надано.

Слід зазначити, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, що рішення контролюючого органу №7102877/44440144 від 25.07.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, адже до пояснень позивачем долучалися копії договорів та первинних документів, тоді як контролюючий орган не деталізував які саме колії документів слід надати для усунення сумніву щодо реєстрації податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 1740/2004/18 (ЄДРСР 83105330), від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 (ЄДРСР 81858144), від 25.10.2019 у справі № 0340/1834/18 (ЄДРСР 85207548), від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18 (ЄДРСР 85574619).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення відповідача №7102877/44440144 від 25.07.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 прийняте без врахування всіх обставин та норм права, та підлягає скасуванню.

Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №682-р "Питання Державної податкової служби" погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Тож за правилами Порядку №1246 реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування за відповідним рішенням суду належить до повноважень ДПС України, якою ведеться цей реєстр.

Тож з метою відновлення прав позивача (щодо податкової накладної №4) суд першої інстанції обґрунтовано поклав на ДПС України обов`язок зареєструвати податкову накладну №4 від 02.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 ЗУ №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№5076-VI) видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Матеріалами справи підтверджується, що 15.11.2020 між позивачем та Адвокатським бюро "Киселиці Івана Юрійовича" укладено договір про надання правової допомоги №43, який містить в матеріалах справи, та був доданий позивачем до позову (а.с. 54).

Проте, матеріали справи не містять Акту приймання-передачі наданих послуг від 06.06.2022 № 1/Д5, не містять зазначень які саме послуги були надані та в якій сумі, не містять підтверджень, що витрати на правничу допомогу були сплачені або мають бути сплачені у відповідний строк, а також не містять зави про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000грн., а також не містять позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000грн.

Зазначене дає підстави для сумніву, щодо надання правової допомоги здійснено саме у такому розмірі (6000грн.).

Натомість, суд першої інстанції без наявності позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000грн., та без наявності заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000грн. самостійно визначив стягнути вказану суму з відповідачів (по 3000грн. з кожного відповідача).

На думку колегії суддів апеляційної інстанції самостійне вирішення судом першої інстанції вимог, які не зазначалися в позові, порушує частину 2 ст. 9 КАС України, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріалами справи підтверджується, що позов та уточнений позову складено за допомогою адвоката Макаренко О.М. (а.с. 1-5, 63-67).

Водночас, оскільки будь-яких заяв та вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000грн. матеріали справи не містять, то рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000грн. (по 3000грн. з кожного відповідача) підлягає скасуванню.

В силу частини 2 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі та стягнення витрат на правничу допомогу.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції позовні вимоги слід задовольнити частково.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача №7102877/44440144 від 25.07.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 02.06.2022 року та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄДРПН податкову накладну №4 від 02.06.2022 року датою її фактичного надходження

Натомість в іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Вищезазначене є мотивом для часткового врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини частково спростовують доводи, викладені позивачем.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для часткового його скасування.

Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 року скасувати в частині задоволених вимог щодо:

- визнання протиправними дій Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 06.07.2022 року;

- зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄДРПН податкову накладну №6 від 06.07.2022 року;

- стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

В цих частинах в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 16.03.2023 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова