Ухвала

від 12.04.2023 по справі 2-474/2010

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-474/2010

Провадження №6/701/3/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2023 р. Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - Калієвського І. Д.

за участю секретаря - Байдужої Г.І.

розглянувши ввідкритому судовомузасіданні взалі судусмт.Маньківка заявуТовариство зобмеженою відповідальністю «Ассісто», в особі представника: Пасацького Юрія Олександровича, заінтересованої особи: представника ПАТ "ВсеукраїнськийАкціонерний Банк",та ОСОБА_1 про зміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступника, по цивільній справі №2-474/2010,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассісто» звернулося до Маньківського районного суду Черкаської області з даною заявою.

В обґрунтування заяви представник заявника вказує, що 23.11.2010 року Маньківський районний суд Черкаської області ухвалив рішення по справі №2-474/2010 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованості за кредитним договором №24/33/08. 25.03.2020 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (скорочена назва - «ВІЕЙБІ БАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АССІСТО" було укладено Договір №616802.1435 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» відступило ТОВ «ФК «АССІСТО», а ТОВ «ФК «АССІСТО» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №24/33/08. 17 січня 2023 року рішенням №17/01-2023/1 Єдиного Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассісто». З сайту «Автоматизована система виконавчих проваджень» заявнику стало відомо, що в Маньківському ВДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) знаходиться виконавче провадження №30817295 відкрите 23.01.2012 року, згідно якого проводиться стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (стан виконавчого провадження: Примусове виконання), що підтверджується Інформаційною довідкою з сайту «Автоматизованої системи виконавчого провадження», що долучаються у формі додатка до даної Заяви.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків - є договори та інші правочини. Частинами 1, 3 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов`язання. Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового Кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст. 519 Цивільного кодексу України). Статтею 78 Цивільного процесуального кодексу України встановлено правила належності доказів, які визначають об`єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, при цьому, правила належності доказів спрямовані, насамперед, на досягнення процесуальної економії через усунення з судового розгляду доказів, які не мають значення для вирішення справи. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року: ст. ст. 76 - 81, 89, 228, 229, 235, 243, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують). Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення, при цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдційністю, виконуваністю. Відсутність або закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва. Пунктом 130 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року (справа: №2-7763/10, провадження: №14-197цс21), якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, а якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним, а тому реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява №12964/87), водночас, тенденція недопущення надмірного Формалізму при вирішенні судом питань, пов`язаних із реалізаціє особою свого права на доступ до правосуддя, прослідковується у правових висновках Верховного Суду, зокрема, у Постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі: №367/8573/17 від 18 грудня 2018 року у справі: №761/5894/17 від 9 липня 2019 року у справі: №826/6479/18. Верховний Суд при розгляді справи: №6-1355/10 (за заявою про заміну сторони виконавчого провадження) здійснив висновок про те, що задовольняючи заяву ТОВ "Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, при цьому, заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження, а так/само, норма статті 442 Цивільного процесуального кодексу України - має імперативний характер (звертаючись до Академічного тлумачного словника 1970 1980 р, термін «імперативний» - пояснюється, як такий, який вимагає беззастережного підпорядкування, реагування, виконання, наказовий), оскільки, її нормами прямо визначено правило поведінки, а саме, право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінити сторону виконавчого провадження лише у відкритих виконавчих провадженнях чи за інших обставин. За таких обставин, звертаючись до норм ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, законодавець чітко зазначив про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах, а тому, при наявності доказів (належних та допустимих) правонаступництва, право заміни сторони виконавчого провадження (стягувана) - є беззаперечним. Окрім наведеного, в Постанові Верховного Суду від 5 грудня 2018 року (справа: №643/4902/14-ц) наведена аналогічна позиція, з правовим висновком, зокрема, тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин. який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України: дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України: факторингу (гл. 73 ЦК України). Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи, водночас, такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). /Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 у справі №6-122цс13/. Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому, реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувана у виконавчому провадженні, оскільки, новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Водночас, слід зазначити про те, що дії боржника щодо невиконання протягом тривалого часу рішення суду, що набрало законної сили - можуть вчинятися на шкоду іншим учасникам цивільних правовідносин з метою уникнення виконання рішення суду та сплати боргу. Боржники проти яких ухвалені судові рішення про стягнення боргу та не виконують їх - діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно стягувача (Кредитора), при цьому, їхні дії спрямовані на порушення майнових інтересів стягувача (Кредитора), а тому, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом /схожий за змістом висновок викладено у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14-ц/. Частиною 1 статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником на стадії виконання судового рішення. З наведених положень ст. 442 ЦПК України вбачається, що нею регламентовано порядок заміни сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення. Правовою позицією Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі: №10/56-08 передбачено, що якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення, у протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 Цивільного кодексу України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»./Аналогічна позиція міститься і у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі №6-1355/10 провадження №61-12076св18 ЄДРСРУ №73001190)/. Враховуючи вище зазначене та позиції Верховного суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки, без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Згідно з частиною першою статті 512 ЦК кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Норма статті 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачає як заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником, так і заміну боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, а отже може бути проведена на будь-якій стадії процесу, що також узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 року по справі №6-1355/10, провадження №61/12076св18, а відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва, що узгоджується з позицією викладеною в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20.11.2013 року. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом статті 512 ЦК України, статті 55 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження та стягувача у виконавчих листах, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником, в зв"язку з чим представник заявника звернувся з відповідною заявою до суду.

Представник заявника в судове засідання не з"явився, але згідно заяви останній просить проводити розгляд заяви у його відсутність та підтримує заявлені вимоги.

Інші учасники процесу (представник ПАТ «Всеукраїнського Акціонерного Банку» та ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилися, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду заяви були повідомлені в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 23.11.2010 року у справі №2-474/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнського Акціонерного Банку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №24/33/08 від 15.02.2008 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнського Акціонерного Банку» заборгованості за кредитним договором №24/33/08 від 15.02.2008 року в сумі 20081,87 грн., (двадцять тисяч вісімдесят одну гривню вісімдесят сім копійок)., витрати по сплаті державного мита в сумі 200 грн. 81 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 80 коп.

25.03.2020 року між Публічним акціонернимтовариством «ВсеукраїнськийАкціонерний Банк» та ТОВ "ФК "АССІСТО" було укладено Договір №616802.1435 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Публічне акціонернетовариство «ВсеукраїнськийАкціонерний Банк» відступило ТОВ "ФК "АССІСТО", а ТОВ "ФК "АССІСТО" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.

25.06.2020 р. між Публічним акціонернимтовариством «ВсеукраїнськийАкціонерний Банк» та ТОВ "ФК "АССІСТО" було укладено договір про внесення змін до договору №616802.1435 про відступлення прав вимоги.

Вказані обставини підтверджуються: рішенням суду від 23.11.2010 р. по справі №2-474/2010; договором відступлення прав вимоги №616802.1435 від 25.03.2020 року; договором про внесення змін до договору №616802.1435 про відступлення прав вимоги; реєстром боржників до Договору відступлення права вимоги №616802.1435 від 25.03.2020; Витягом з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги від 25.03.2020 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор уз обов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.

Статтею 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч.5 ст.442 ЦК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197 цс 21 зазначила, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту судового рішення вбачається, що з боржника - ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість в сумі 20081 грн. 87 коп., із зазначенням номера та дати кредитного договору ( кердитний договір №24/33/08 від 15.02.2008 р.).

Крім того, в силу чинного законодавства,виконавчий лист про стягнення боргу може бути пред`явлений до виконання лише протягом трьох років з дня набрання рішенням законної сили, якщо строк пред`явлення його до виконання не переривався зверненням такого виконавчого листа до примусового виконання.

Згідно з матеріалів справи вбачається, що за заявою стягувача Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» від 13.07.2011 р. на адресу стягувача було 25.07.2011 р. направлено рішення суду від 23.11.2010 р. та три виконавчих листа по справі про стягнення заборгованості по кредитному договору, про стягнення державного мита та про стягнення витрат за інформаційно-технічне забезпечення.

Даний факт підтверджується як супровідним листом суду, який зберігається в матеріалах справи так і безпосередньо повернутими на адресу суду виконачими листами про стягнення держмита та ІТЗ як виконані, що підтверджуєт факт отримання стягувачем всіх трьох виконавчих листів.

Згідно витягу з сайту «Автоматизована система виконавчих проваджень» вбачається, що в Маньківському ВДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) знаходиться виконавче провадження №30817295 відкрите 23.01.2012 року, згідно якого проводиться стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (стан виконавчого провадження: Примусове виконання).

Представником заявника надано суду належні та допустимі докази того, що даний виконавчий лист пред"явлений до стягнення в межах трьох річного строку і на даний час виконавче провадженя відкрито.

В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі наданих нею доказів.

За таких підстав, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про задоволення заяви про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником у виконавчому провадженні відкритому щодо виконання рішення Маньківського районного суду Черкаської області по справі №2-474/2010.

Керуючись ст. ст. 13, 55, 76, 77, 80, 81, 442, 433 ЦПК України, ст. 55, 512 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Ассісто» про зміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступника, по цивільній справі №2-474/2010 -задоволити.

Замінити стягувача: Публічне акціонернетовариство "ВсеукраїнськийАкціонерний Банк" (скороченаназва -"ВІЕЙБІБАНК"на правонаступника: Товариствоз обмеженоювідповідальністю "АССІСТО" (код ЄДРПОУ:43426003, місце знаходженя: 03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд.№, корпус 8Б) у виконавчому провадженні відкритому щодо виконання рішення Маньківського районного суду Черкаської області №2-474/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №24/33/08.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя І.Д.Калієвський