Рішення

від 28.03.2023 по справі 541/2308/22

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2308/22

Номер провадження 2/541/89/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

28 березня 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючогосудді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

за участі позивачки, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Друга миргородська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування за законом, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа - Друга миргородська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування за законом. Свою позовну заяву мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті в одному господарстві з померлим були зареєстровані: дружина - ОСОБА_3 : дочка - ОСОБА_4 : дочка - ОСОБА_6 : онука - ОСОБА_7 : онук - ОСОБА_8 . У встановлений законом строк вона, як спадкоємець за законом, звернулася у Другу Миргородську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини. Її дочка ОСОБА_6 відмовилася від своєї частки спадщини на її користь. 03 серпня 2020 року вона отримала свідоцтво на про право на спадщину за законом на 2/3 (дві третіх) частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 5323281000:00:001:0356 та 5323281000:00:001:0062, які розташовані на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області. Свідоцтва про право на спадщину на 1/3 (одну третю) частку будинку і земельних ділянок на даний час не видані. Право на цю частку отримала її дочка ОСОБА_4 на підставі ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, яка була зареєстрована за однією адресою зі спадкодавцем на момент його смерті, але фактично не проживає за цією адресою з березня 2018 року. Відповідачка виявилася недобросовісною матір`ю та дочкою, оскільки маючи двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вихованням своїх дітей ніколи не займалася, а залишила їм з чоловіком на утримання, забравши оригінали свідоцтв про народження дітей і банківську картку, на яку надходили соціальні виплати на утримання дітей. 07.03.2019 року рішенням Миргородського міськрайонного суду ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Розпорядженнями голови Миргородської РДА від 07.05.2019 року №№ 83-84 ОСОБА_9 та Глібу наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та рішенням суду її призначено опікуном малолітніх

онуків. Її чоловік ОСОБА_5 дуже болісно сприйняв той факт, що їх дочка залишила дітей і їм доводиться вирішувати такі питання. Саме у цей час у нього з`явилися симптоми хвороби. Весною 2019 року йому остаточно був поставлений діагноз - рак легенів. Лікування чоловіка та догляд за ним повністю лягли на її плечі. Восени 2018 року їй востаннє вдалося поспілкуватися з ОСОБА_10 по телефону, яку благала повернутися додому, зайнятися вихованням дітей і саме тоді повідомила їй, що батько погано почувається, що у неї не вистачає сили і часу піклуватися і про хворого чоловіка, і про двох малолітніх онуків. Уже в 2019 році дочка її дзвінки ігнорувала і не відповідала на них. Піклуючись про онуків, вони втратили необхідний час на лікування чоловіка. У зв`язку з тим, що частина майна не успадкована, вона не можу повноцінно ним розпорядитися. На даний час не може укласти договори на постачання комунальних послуг, не може приватизувати земельну ділянку, не може переукласти договори оренди земельного паю та інше. Зв`язатися з ОСОБА_10 , щоб просити її оформити свою частку їй і досі не вдалося. Вона зверталася до поліції з заявою про розшук дочки ОСОБА_10 , яка 04 лютого 2020 року була зареєстрована і до ЄРДР внесено відомості за №12020170260000095 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України по факту зникнення ОСОБА_4 . Останні відомі їй факти дочка мешкала у місті Кременчук, а потім перетнула кордон України та Польщі. На її заяву про розшук дочки, повідомили, що її знайшли у місті Кременчук, але вона письмово заявила про свою відмову повертатися додому. На той час найбільш потрібною була її присутність вдома і фізична допомога по догляду за хворим батьком, жодного повідомлення від ОСОБА_10 про те, що якісь обставини заважають їй повернутися до батька і до дітей, до них не надходили. Вона впевнена у тому, що її дочка ОСОБА_10 мала можливість допомогти батьку в останні місяці його життя, але свідомо прийняла рішення залишити його у безпорадному стані. Просила усунути ОСОБА_4 від права на спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 03.10.2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.01.2023р. підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка свою позовну заяву підтримала. Пояснила, що її дочка ОСОБА_10 з березня 2018 року не проживає за місцем реєстрації, покинула своїх двох малолітніх дітей, у зв`язку з чим була позбавлення батьківських прав. Її повідомляли про хворобу батька, але вона відмовилась приїздити та допомагати, коли потрібна була допомога, і на поховання батька також не приїздила. Дочка не турбувалась ні про дітей, ні про батька. Коли ще жила з ними, то набрала кредитів, які їм з чоловіком прийшлось віддавати за неї. Дочка була недобросовісним спадкоємцем. Останні відомості у них про відповідачку, що вона в листопаді 2018 року перетнула кордон з ОСОБА_11 . Просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка, сповіщена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала. Тому суд у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи Другої Миргородської державної нотаріальної контори подав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомив, що позивачка це його рідна тітка, а відповідачка є двоюрідною сестрою. Відповідачка ніде не працювала, хотіла кращого життя, їздила на підробітки. Тьотя ОСОБА_13 взяла опікунство на її дітей, дядько в зв`язку з цим дуже хвилювався і захворів. ОСОБА_10 повідомляли, що батько її захворів, що потрібна допомога, але вона не приїхала і нічим не допомагала.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що з позивачкою вони односільчани, працює вчителем. Знає, як позивачка шукала свою дочку. ОСОБА_10 ігнорувала своїх дітей, за її дітьми доглядали її батьки. Десь з весни 2018 р. ОСОБА_10 в селі вже не було. Потім її позбавили батьківських прав.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що з позивачкою вони подруги. Знає, що відповідачка ОСОБА_10 покинула своїх дітей, дуже рідко телефонувала. Коли приїхала переоформила дитячі виплати, забрала картку і поїхала. Коли її батько захворів, то її повідомили, але вона так і не приїхала, їй ніхто не потрібен. Вона забрала всі документи, а коли повідомили, що подали в суд на позбавлення батьківських прав, то сказала, що їй все одно. Подавали її в розшук, її знайшли, а вона заборонила давати свій номер телефону. На даний час вони не знають, де вона.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що з позивачкою вони сусіди. Відповідачку ОСОБА_10 не бачила вже давно, з 2019 року. Вона була зареєстрована в будинку батьків, але фактично там не проживала. ОСОБА_10 забрала всі документи, не піклувалась ні про своїх дітей, ні про хворого батька, не надавала допомогу своєму хворому батькові, навіть не телефонувала. ОСОБА_10 свідомо ухилялась від допомоги.

Суд, вислухавши думку позивачки, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_5 , який є чоловіком позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 05.08.2019р., копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 від 23.08.1987р. (а.с.8,9).

Відповідачка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є донькою померлого ОСОБА_5 та позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00027266135 від 03.08.2020р. та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00027266198 від 03.08.2020р. (а.с.91-94).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області №899/02-26 від 02.08.2022р., на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 з ним були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 : дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , онука ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , онук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10).

Як вбачається з копії спадкової справи, заведеної Другою миргородською державною нотаріальною конторою після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , з заявою про прийняття спадщини звернулась дружина померлого ОСОБА_3 (а.с.70-74).

Крім того, з заявою про відмову від прийняття спадщини після померлого звернулась його дочка ОСОБА_6 , яка відмовилась від належної їй спадщини за законом на користь дружини спадкодавця ОСОБА_3 (а.с.75-80).

Дочка померлого ОСОБА_4 прийняла свою частку спадщини на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявила про відмову від неї.

03 серпня 2020 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво на про право на спадщину за законом на 2/3 (дві третіх) частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та на 2/3 частки земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 5323281000:00:001:0356 та 5323281000:00:001:0062, які розташовані на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с.127, 129, 131).

Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та на 1/3 частку земельних ділянок ОСОБА_4 не видано (а.с. 127,129,131).

Предметом позову у цій справі є вимога про усунення відповідачки від права спадкування за законом.

Правовою підставою позову позивач вказує частину п`яту статті 1224 ЦК України та обґрунтовує позов тим, що відповідач ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з цим, ОСОБА_3 у своїй позовній заяві як на підставу вимог посилається на те, що відповідачка ОСОБА_4 знала про безпорадний стан батька ОСОБА_5 та мала можливість йому допомогти, однак від надання такої допомоги ухилилася.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0077414 від 29.07.2019 року, ОСОБА_5 встановлено групу інвалідності «перша Б» з 26.07.2019, загальне захворювання, потребує стороннього догляду (а.с.30).

Частиною п`ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Позбавлення особи права спадкувати це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунутий від спадкування.

Сам факт наявності у спадкодавця тяжкого захворювання та перебування у зв`язку з цим у безпорадному стані, без установлення наявності передбачених законом фактів ухилення відповідачки від надання йому допомоги та потреби спадкодавця саме в її допомозі, не дає підстав для усунення доньки спадкодавця від права на спадкування.

Аналогічні висновки щодо тлумачення і застосування частини п`ятої статті 1224 ЦК України викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 453/968/17 (провадження № 61-17623св19), 01 червня 2020 року у справі № 431/5445/19 (провадження № 61-6789св20), від 14 лютого 2022 року у справі № 296/12034/18 (провадження № 61-15140св20).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено у судовому засіданні з показів позивачки та свідків, з весни 2019 року

ОСОБА_5 знаходився у безпорадному стані, зумовленому тяжкою хворобою (рак легенів), внаслідок чого він не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги та піклування.

Проте, позивачем належних, допустимих та безспірних доказів у підтвердження того, що спадкодавець потребував допомоги саме від відповідачки (доньки) не надано, тоді як таку допомогу він уже у певній мірі отримував від позивачки ОСОБА_3 (його дружини) та ОСОБА_6 (дочки). Відсутні такі і у підтвердження ухилення ОСОБА_4 від надання батькові допомоги саме при можливості її надання, як одного з обов`язкових елементів можливості задоволення цього позову судом.

Також суд констатує, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

При цьому, у ході розгляду справи саме винна поведінка відповідачки також не доведена.

Крім того, той факт, що відповідачка рішенням суду від 07.03.2019р. була позбавлена батьківських прав по відношенню до своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та їх опікуном була призначена їх бабуся позивачка по справі, не може бути достатньою підставою для задоволення позову про усунення від права на спадкування.

Так, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки виключно при одночасному настанні обставин, наведених у ч. 5 ст. 1224 ЦК України (ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи) законодавець уможливлює усунення особи від права на спадкування за законом, тоді як позивачем вказане належними та допустимими доказами, подання яких є її процесуальним обов`язком, у розумінні ст. ст. 77-78 ЦПК України, у ході розгляду справи не доведено.

Таким чином, в порушення положень норм процесуального права щодо обов`язку доказування і подання доказів позивачем не надано належних та допустимих доказів існування потреби спадкодавця в наданні допомоги саме ОСОБА_4 , а також доказів того, що відповідачка свідомо не виконувала встановленого законом обов`язку щодо надання допомоги спадкодавцю, який перебував у безпорадному стані, та мала таку можливість, відтак у позові слід відмовити повністю.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст. 10,76, 206, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Друга миргородська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування за законом відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його

перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. М. Дністрян