Рішення

від 07.03.2023 по справі 490/579/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/579/22

н\п 2/490/759/2023

Центральний районний суд м. Миколаєва

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Шолох Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Черновій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Плато-Н», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2022 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич О. М., ТОВ «Плато-Н», в якому позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 14862 від 04.11.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 663248,73 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що такий напис не підлягає виконанню з огляду на те, що оскаржуваний напис нотаріусом вчинено з порушення вимог чинного законодавства. Нотаріус вчиняючи цей виконавчий напис не врахував строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості та не пересвідчився про наявність чи відсутність спору щодо суми заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2022 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Шолох Л.М.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.01.2022 року відкрито провадження по даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.07.2022 року у справі закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідач станомна часрозгляду справидо судуне з`явився,бажання братиучасть усудових засіданняхне виявив,правом наподання відзивуне скористався.

Позивач просив суд розглядати справу у його відсутність, зазначаючи що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Враховуючи думку позивача, який просить розглядати справу за його відсутності та відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

04.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суму заборгованості у розмірі 663248,73 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химичем О.М. від 15.12.2021 року винесено постанову ВП №67792034 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (в редакції чинній станом на 08 серпня 2020 року, далі Закон № 3425-XII) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 34 Закону № 3425-XII нотаріуси вчиняють виконавчі написи.

Частиною 1 статті 88 Закону № 3425-XII встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Тобто, виконавчий напис це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі слід перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Таких висновків дійшов Верховним Судом у постанові від 06 травня 2019 року №320/7932/16-ц.

Щодо переліку документів, які є підставою для вчинення виконавчого напису суд зазначає таке.

Статтею 87 № 3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік таких документів наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, якою затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік).

Враховуючи ухвалення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 22 лютого 2017 року № 826/20084/14, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року № К/800/6492/17 та № К/800/7651/17, до даних правовідносин має бути застосовано Перелік у редакції, чинній станом на 29 листопада 2001 року.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Зі змісту доданих до матеріалів справи документів вбачається, що підставою для винесення оскаржуваного виконавчого напису є заборгованість позивача за кредитним договором №014/2292/73/02895 від 14.06.2007 року, укладений між позивачем та АТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є АТ «Фідобанк», право вимоги від якого перейшло до ФК «Венгер», правонаступником якої стало ТОВ «Профіт Кредит» .

Доказів того, що кредитний договір, укладений між ОСОБА_1 та АТ «Ерсте Банк» було посвідчено нотаріально матеріали справи не містять.

Стосовно безспірності сум які були стягнуті за виконавчим написом, що оспорюється, суд зазначає таке.

Зі змісту виконавчого напису слідує, що стягнення за ним проводиться за період з 11.12.2020 року по 26.05.2021 року у сумі 663248,73 грн, яка складається з: заборгованість за прост. кредитами та комісією в сумі 232978,59 грн, заборгованість за сумою кредиту 430270,14 грн.

Як слідує із оскаржуваного виконавчого напису вказана заборгованість виникла за період з 11.12.2020 року по 26.05.2021 року.

За приписами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначає позивач, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено без первинних документів, що підтверджують надання кредитних коштів позичальнику.

Відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано доказів на підтвердження існування за період з 11.12.2020 року по 26.05.2021 року заборгованості позивача перед ТОВ «Вердикт Капітал» у сумі 663248,73 грн.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити в повному обсязі.

Виконавчий напис від 04.11.2021 року за № 14862 щодо звернення стягнення на користь ТОВ «Вердикт Капітал» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 663248,73 грн слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, відповідно до приписів частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн та суму судового збору у розмірі 496,20 грн. за подачу заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 273, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов адвоката Маркітана Геннадія Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Плато-Н», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №14862 від 04.11.2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> заборгованості в розмірі 663 248 грн 73 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 992 грн 40 коп. за подання позовної заяви та суму судового збору у розмірі 496 грн 20 коп. за подачу заяви про забезпечення позову.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Центральним районним судом міста Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Інформація про сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-б.

Суддя Л.М. Шолох