Рішення
від 10.04.2023 по справі 173/428/23
ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/428/23

Провадження №2/173/314/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретареві Салтиковій С.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в місті Верхньодніпровську, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2023 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності до відповідача Верхньодніпровської міської ради третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи на 10.04.2022 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності на самочинно збудований гараж літера Г-1, площею 22.5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилаючись на наступне: 05.07.2018 року він отримав витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку. Форма власності - приватна. Цільове призначення - для будівництва індивідуальних гаражів. Підстава виникнення права власності: рішення серія та номер: 102-6/VІІІ, виданий 22.06.2018 року, видавник: Верхньодніпровська міська рада Дніпропетровської області. Кадастровий номер 1221010100:01:004:0018.

В кінці 2022 року він закінчив будівництво самочинно господарським способом гаражу. Ніяких дозволів він не отримував.

У вересні 2021 року він звернувся до комунального підприємства «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» для виготовлення технічного паспорта на об`єкт.

22.02.2022 року відповідно до діючого законодавства він отримав Звіт про проведення технічного обстеження гаражу літера Г-1 по АДРЕСА_1 , де зазначено, що під час технічного обстеження на предмет визначення можливості або неможливості надійної та безпечної експлуатації були оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції об`єкта і встановлено його готовність до експлуатації.

17.09.2021 року він отримав Інформаційну довідку щодо відповідності місця розташування вимогам державних будівельних норм від начальника відділу з питань земельних в відносин, охорони навколишнього природного середовища, містобудування та архітектури - головний архітектор міста, де зазначалось, що розміщення гаражу відповідає містобудівній документації на місцевому рівні - відповідно до схеми генерального платну місто Верхньодніпровськ будівництво об`єктів розташованого на сельбищ ній території та в зоні житлової забудови, яка включає в себе території для садибного будівництва.

08.04.2013 року на підставі рішення Верхньодніпровської міської ради № 37 затверджена адреса гаражу.

Після закінчення будівництва він має на меті отримати документи про право власності на новий об`єкт, що є можливим лише після введення його в експлуатацію.

Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію він не має можливості, так як відповідно до Порядку введення об`єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду, що й стало підставою звернення до суду.

Справа слухалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий. Згідно поданої заяви не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» письмові пояснення суду не надала.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Між сторонами виникли правовідносини із визнання права власності на нерухоме майно.

Судом встановлено, що 05.07.2018 року позивач отримав витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності - приватна. Цільове призначення - для будівництва індивідуальних гаражів. Підстава виникнення права власності: рішення серія та номер: 102-6/VІІІ, виданий 22.06.2018 року, видавник: Верхньодніпровська міська рада Дніпропетровської області. Кадастровий номер 1221010100:01:004:0018. Власник ОСОБА_1 ,, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

За доводами позивача в кінці 2022 року він закінчив будівництво самочинно господарським способом гаражу. Ніяких дозволів він не отримував.

У вересні 2021 року позивач звернувся до комунального підприємства «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» для виготовлення технічного паспорта на об`єкт, та виготовив технічний паспорт на гараж. Що підтверджується копією технічного паспорту.

Після закінчення будівництва позивач має на меті отримати документи про право власності на новозбудований об`єкт, що є можливим лише після введення його в експлуатацію. Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію позивач не має можливості, так як відповідно до Порядку введення об`єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду .

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно з вимогами ч.ч. 1,2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з тим, у відповідності до п. 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органу державного архітектурно-будівельного контролю були наданні повноваження до 31.12.2015 року приймати в експлуатацію об`єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт

Враховуючи, що позивач здійснив побудову гаражу без отримання проекту, таке будівництво вважається самочинним будівництвом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 6 „ Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки.

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведене самочинне будівництво на земельній ділянці, яка має призначення: для будівництва індивідуальних гаражів. Тобто будівництво гаражу здійснене на земельній ділянці саме з таким цільовим призначенням.

Згідно з «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.02р. визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року зазначено, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, а саме об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

Згідно порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Частиною 3 ст. 375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Враховуючи, що самочинно збудований позивачем гараж відповідає будівельно-технічним, санітарно - гігієнічним та пожежним вимогам.

Відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження гаражу літера Г-1 по АДРЕСА_1 зазначено, що під час технічного обстеження на предмет визначення можливості або неможливості надійної та безпечної експлуатації були оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції об`єкта і встановлено його готовність до експлуатації, що підтверджується копією звіту .

Згідно Інформаційної довідки щодо відповідності місця розташування вимогам державних будівельних норм начальника відділу містобудування та архітектури Верхньодніпровської міської ради - головного архітектора, встановлено, що розміщення гаражу відповідає містобудівній документації на місцевому рівні - відповідно до схеми генерального плану місто Верхньодніпровськ будівництво об`єктів розташованого на сельбищ ній території та в зоні житлової забудови, яка включає в себе території для садибного будівництва.

На підставі вищевикладеного суд відповідно до способу захисту невизнаних прав, обраного позивачем, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з яким погоджується суд, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, визнавши за позивачем право власності на самочинно збудований гараж літера Г-1, площею 22.5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073.60 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв`язку з недотриманням порядку будівництва нового майна.

Керуючись ст. 12, 13, 8

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Верхньодніпровської міської ради, юридична адреса: 51600 пр. Шевченка, 21 м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052595, права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,право власності на на самочинно збудований гараж літера Г-1, площею 22.5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1073.60 грн. покласти на позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 10.04.2023 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 13.04.2023 року

Дата набрання законної сили: 11.05.2023 року

СудВерхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення10.04.2023
Оприлюднено14.04.2023
Номер документу110191317
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності

Судовий реєстр по справі —173/428/23

Рішення від 10.04.2023

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Петрюк Т. М.

Ухвала від 27.02.2023

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Петрюк Т. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні