Ухвала

від 30.03.2023 по справі 303/4445/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/4445/22

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30.03.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового провадження : прокурора ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 11-кп/4806/697/22, за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2022 року, повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62022000000000419, відомості про кримінальне правопорушення в якому 23.06.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , гр. України,

В ухвалісуду вказуєтьсяна те,що обвинувальнийакт укримінальному провадженні№62022000000000419,відомості прокримінальне правопорушенняв якому23.06.2022внесені доЄРДР відносно ОСОБА_6 ,обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.367КК України,-підлягає поверненнюпрокурору,оскільки невідповідає вимогамКПК Україничерез порушенняорганом досудовогорозслідування однієїіз загальнихзасад кримінальногопровадження -законності,а відтакобвинувальний актпідлягає поверненнюпрокурору відповіднодо п.3ч.3ст.314КПК України.Так,судом встановлено,що ОСОБА_6 обвинувачується уненалежному виконанніслужбовою особоюсвоїх службовихобов`язків черезнесумлінне ставленнядо них,що завдалотяжких наслідківдержавним інтересам,тобто увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.367КК України.У підготовчомусудовому засіданнізахисник обвинуваченого,адвокат ОСОБА_7 ,заявив клопотанняпро поверненняобвинувального актапрокурору черезйого невідповідністьвимогам ст.291КПК України.Клопотання мотивуєтим,що увідповідності доп.3ч.1ст.291КПК України,обвинувальний актмає містити,серед іншихобов`язкових відомостей,дані щодопотерпілого.Натомість вобвинувальному акті,попри зазначеннявідомостей щодозбитків завданихінкримінованим йогопідзахисному злочином,потерпіла особавідсутня.На переконаннясудуобвинувальний акт відносно ОСОБА_6 не містить посилань на потерпілу особу, в останньому вказано, що потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. При цьому, надання прокурором відповідних листів (звернень) слідчого ДБР ОСОБА_9 , адресованих 23.06.2022 Державній казначейській службі України та Державній митній службі України, з огляду на відсутність відповідного підтвердження про їх отримання останніми, а також визначений у них граничний строк щодо надання відповіді, а саме 24.06.2022, тобто на протязі одного дня, за обставини повідомлення ОСОБА_6 про підозру 21.06.2022, та достатності часу для отримання відповідної відповіді на дані звернення (двохмісячний строк досудового розслідування спливав лише 21.08.2022), свідчить про не надання слідчим, який 27.06.2022 (при цьому 25 та 26 червня вихідні дні) склав та 29.06.2022 направив до суду обвинувальний акт, достатнього часу для волевиявлення відповідних державних органів щодо подання заяви про залучення до провадження як потерпілого. Вищевказаними діями слідчий усунув вищевказані державні органи від участі у кримінальному провадженні, чим порушив права останніх передбачені частиною першою та другою ст. 56 КПК України, в тому числі, які нерозривно пов`язані з досудовим розслідуванням, та не можуть бути усунуті судом під час судового розгляду, а саме: знати сутність підозри; бути повідомленим про закінчення досудового розслідування; подавати докази слідчому, прокурору; оскаржувати їх рішення, бездіяльність; брати участь у слідчих (розшукових) діях; заявляти клопотання; знайомитися з матеріалами кримінального провадження, в тому числі після відкриття матеріалів згідно зі ст. 290 КПК України. Окрім цього зазначення у обвинувальному акті про відсутність потерпілих унеможливлює вступ відповідних державних органів на стадії судового розгляду (відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК України під час судового розгляду прокурору надано право зміни обвинувачення лише з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення), що у разі ухвалення судом, який проводить судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, обвинувального вироку, зі встановленням матеріальної шкоди у розмірі 1144681,59 гривень, призведене до неможливості відшкодування Державному бюджету України шкоди у вищевказаному розмірі. З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що за змістом і формою кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , у тому числі обвинувальний акт від 27 червня 2022 року, як його завершальне процесуальне рішення, не відповідає вимогам КПК України через порушення органом досудового розслідування однієї із загальних засад кримінального провадження - законності, а відтак обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_10 вказує на те, що місцевим судом ухвала постановлена безпідставно, оскільки в обвинувальному акті вказано необхідні відомості, які сторона обвинувачення визначила на стадії досудового розслідування та вважає встановленою, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланнями на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та всі інші необхідні складові, які повинен містити обвинувальний акт. Зазначає, що в обвинувальному акті, зокрема у формулюванні обвинувачення та при викладі фактичних обставин, об`єктивно відображено відомості про особу, якій завдано шкоду Державному бюджету України. Разом з тим, станом на день прийняття рішення слідчим про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження повідомлено стороні захисту (27.06.2022), при цьому не отримано заяв від будь-якого органу державної влади, уповноваженого діяти від імені держави України, про залучення до провадження як потерпілої сторони. При цьому, слідчим вживались заходи для можливого залучення як потерпілої сторони у кримінальному провадженні, а саме надсилались листи до Державної казначейської служби України та Державної митної служби України. На думку апелянта, не набуття статусу потерпілого на досудовому розслідуванні жодним чином не перешкоджає звернутись із відповідною заявою до суду та не є перешкодою для суду залучити її в якості потерпілої сторони під час судового розгляду обвинувального акту. Просить ухвалу суду скасувати, а обвинувальний акт повернути до місцевого суду на стадію підготовчого судового засідання на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, адвоката ОСОБА_7 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_8 підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 , неявка якого, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги те, що: повідомлення про час та місце розгляду апеляційної скарги обвинуваченому ОСОБА_6 направлено відповідно до вимог законодавства; заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги та відомостей про поважність причин неприбуття у судове засідання обвинувачений не подавав; прокурор та захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги без участі обвинуваченого.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення в частині повернення обвинувального акту прокурору колегія суддів задовольняє з таких підстав.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Зі змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_6 убачається, що такий складений слідчим і затверджений прокурором, містить дату та місце його складання та затвердження, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченого, прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, відомості про: відсутність викривача, потерпілих, цивільного позову, підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання; розмір завданої кримінальним правопорушення шкоди; витрати на залучення експертів (а. к. п. 3-27).

У матеріалах судового провадження також містяться передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України додатки реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки підозрюваного та захисника про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (а. к. п. 28-35).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 відповідає вимогам, які визначено для такого процесуального документу, оскільки містить всі необхідні, передбачені ст. 291 КПК України відомості, у зв`язку з чим, висновки суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт не відповідає приписам КПК України, - визнаються необґрунтованими й такими, що не унеможливлюють призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Доводи апелянта про те, що в обвинувальному акті вказано необхідні відомості, які сторона обвинувачення визначила на стадії досудового розслідування та вважає встановленою, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланнями на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та всі інші необхідні складові, які повинен містити обвинувальний акт, і при цьому, у формулюванні обвинувачення та при викладі фактичних обставин, об`єктивно відображено відомості про особу, якій завдано шкоду Державному бюджету України, - апеляційний суд визнає слушними, оскільки обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Із вищезазначених підстав, апеляційний суд визнає безпідставними і такими, що не можуть слугувати підставами для повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_6 і твердження місцевого суду про те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 не містить посилань на потерпілу особу, у такому вказано, що потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

При цьому, апеляційний суд бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що станом на день прийняття рішення слідчим про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження повідомлено сторону захисту (27.06.2022), не отримано заяв від будь-якого органу державної влади, уповноваженого діяти від імені держави України, про залучення до провадження як потерпілої сторони, а слідчим вживались заходи для можливого залучення як потерпілої сторони у кримінальному провадженні, а саме надсилались листи до Державної казначейської служби України та Державної митної служби України.

Тому, апеляційний суд не погоджується і з висновками суду першої інстанції про те, що: надання прокурором відповідних листів (звернень) слідчого ДБР ОСОБА_9 , адресованих 23.06.2022 Державній казначейській службі України та Державній митній службі України, з огляду на відсутність відповідного підтвердження про їх отримання останніми, а також визначений у них граничний строк щодо надання відповіді, а саме 24.06.2022, тобто протягом одного дня, за обставини повідомлення ОСОБА_6 про підозру 21.06.2022, та достатності часу для отримання відповідної відповіді на дані звернення (двохмісячний строк досудового розслідування спливав лише 21.08.2022), свідчить про не надання слідчим, який 27.06.2022 (при цьому 25 та 26 червня вихідні дні) склав та 29.06.2022 направив до суду обвинувальний акт, достатнього часу для волевиявлення відповідних державних органів щодо подання заяви про залучення до провадження як потерпілого; вищевказаними діями слідчий усунув вищевказані державні органи від участі у кримінальному провадженні, чим порушив права останніх передбачені частиною першою та другою ст. 56 КПК України, в тому числі, які нерозривно пов`язані з досудовим розслідуванням, та не можуть бути усунуті судом під час судового розгляду, а саме знати сутність підозри, бути повідомленим про закінчення досудового розслідування, подавати докази слідчому, прокурору, оскаржувати їх рішення, бездіяльність, брати участь у слідчих (розшукових) діях, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами кримінального провадження, в тому числі після відкриття матеріалів згідно зі ст. 290 КПК України; зазначення у обвинувальному акті про відсутність потерпілих унеможливлює вступ відповідних державних органів на стадії судового розгляду (відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК України під час судового розгляду прокурору надано право зміни обвинувачення лише з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення), що у разі ухвалення судом, який проводить судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, обвинувального вироку, зі встановленням матеріальної шкоди у розмірі 1144681,59 гривень, призведене до неможливості відшкодування Державному бюджету України шкоди у вищевказаному розмірі.

При цьому, апеляційний суд визнає обґрунтованими і доводи апеляційної скарги про те, що ненабуття статусу потерпілого на досудовому розслідуванні жодним чином не перешкоджає звернутись із відповідною заявою до суду та не є перешкодою для суду залучити її в якості потерпілої сторони під час судового розгляду обвинувального акту.

У зв`язку з цим, висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_6 вимогам ст. 291 КПК України та неможливість призначення його до судового розгляду без усунення виявлених недоліків, - апеляційний суд вважає необґрунтованими та спростованими доводами апеляційної скарги.

На будь-які інші порушення закону, які би давали підстави для повернення обвинувального акта прокурору в ухвалі суду не вказується і таких апеляційним судом не встановлено.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в ухвалі підстав, призведе до необґрунтованого затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду.

Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про обов`язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Отже, з наведеного вбачається, що судом першої інстанції порушені вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про повернення обвинувального акта прокурору, у зв`язку із чим, оскаржувана ухвала як незаконна та необґрунтована підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст. ст. 291, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу, яку подав прокурор ОСОБА_10 , задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2022 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62022000000000419, відомості про кримінальне правопорушення в якому 23.06.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відносно ОСОБА_6 , - скасувати, призначивши новий розгляд обвинувального акта в підготовчому засіданні суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: