Постанова

від 03.04.2023 по справі 308/16937/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/16937/21

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

03.04.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участі представника Закарпатської митниці Держмитслужби Зубенка І.І., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2021 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, мешканця АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

визнано винуватим у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 64783 (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят три) 57 коп.

Вилучений у ОСОБА_1 напівпричіп марки «SCHMITZ» модель «S01», рік випуску 2000, номер шасі НОМЕР_3 конфісковано в дохід держави.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Згідно зі змістом постанови, 02.08.2021, в Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил надійшов лист Державної митної служби України від 02.08.2021 №15/15-03/7.7/3181, яким направлено лист уповноваженого органу Чеської Республіки від 26.07.2021 №39061-2/2021-900000-212/JS, про не підтвердження автентичності 312 декларацій про походження, складених від імені експортера «Autoscout 24 s.r.o.» (Rybna 716/24, Stare Mesto, Praha, CZ) про преференційне походження зазначених у них товарів. У вказаній відповіді уповноваженого органу Чеської Республіки зазначено, що адвокатське бюро «Mgr. Jiri Kokes and partners» (представник фірми «Autoscout 24 s.r.o.») проінформувала про те, що фірмою «Autoscout 24 s.r.o.» не видавався жодний із рахунків-фактур з декларацією про походження, які перевірялися. Це можливо є багаторазовим шахрайством з метою дискредитації та завдання шкоди фірмі «Autoscout 24 s.r.o.». На підставі вищевказаного факту 30 квітня 2019 року ними була подана скарга про вчинення злочину невідомим порушником. Рахунки-фактури з деклараціями не були оформлені чеською компанією «Autoscout 24 s.r.o.». До листа уповноваженого органу Чеської Республіки доданий список рахунків-фактур з деклараціями про походження, які не видавалися чеською компанією «Autoscout 24 s.r.o.». На підставі зазначених у листі уповноваженого органу Чеської Республіки рахунків-фактур, було з`ясовано, що підрозділом Закарпатської митниці в період з червня по серпень 2018 року здійснено митне оформлення в режимі випуску у вільний обіг 310 транспортних засобів, які надійшли на адресу українських суб`єктів ЗЕД: ПП "ТЕХАГРОТРАНС" (ЄДРПОУ 40427114) та ПП "ГРАНД АВТО" (ЄДРПОУ 41202228), та в січні 2020 року 2 транспортних засоби на адресу ТОВ «СТ-Авто-Груп» (ЄДРПОУ 41024693). Всього 312 рахунків. Серед наданих чеською компанією «Autoscout 24 s.r.o.» номерів рахунків-фактур з деклараціями про походження, зазначений Рахунокфактура від 24.08.2018 №180824.6-ASC/ТАТ (позиція у списку 288). Проведеною перевіркою по зазначеному факту, в тому числі з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ встановлено, що згідно Рахунку фактури від 24.08.2018 №180824.6-ASC/ТАТ чеською компанією «Autoscout 24 s.r.o.» проданий напівпричіп, призначений для перевезення вантажів, марка «Schmitz» модель «S01», 2000 р.в., шассі № НОМЕР_3 українському приватному підприємству "ТЕХАГРОТРАНС" (ЄДРПОУ 40427114). Згідно наявної в базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ інформації (Довіреність від 24.08.2018 №D1535024089, електронний документ контролю доставки: МД ІМ40ЕЕ від 23.08.2018 №305000000/2018/918294), 25.08.2018 року через пункт пропуску «Шегині Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС водієм ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 ), на митну територію України в митному режимі «імпорт» переміщено товар: «Напівпричіп марки «SCHMITZ» модель «S01», рік випуску 2000, номер шасі НОМЕР_3 ». До митного контролю водієм ОСОБА_1 було подано товаросупровідні документи, а саме: Рахунок фактура від 24.08.2018 №180824.6-ASC/ТАТ, на якому знаходиться декларація про походження на товар, CMR б/н від 24.08.18, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 26.08.2018, № НОМЕР_5 від 16.03.2009, № ZBI056951010, довіреність від 24.08.2018 №D1535024089, якою фірма «Autoscout 24 s.r.o.» уповноважує водія ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 ) транспортувати вищевказаний транспортний засіб, здійснювати митне оформлення та надавати відповідні документи для його оформлення. Після проведення митних формальностей транспортний засіб було пропущено на митну територію України та направлено для завершення митного оформлення на митний пост «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС. 31.08.2018 року на митному посту «Мукачево» Закарпатської митниці ДФС, до митного контролю та оформлення зазначеного ТЗ, шляхом електронного декларування була подана митна декларація ІМ40ДЕ №UA305200/2018/024696 та товаросупровідні документи. Відповідно до Рахунку фактури від 24.08.2018 №180824.6-ASC/ТАТ вартість вказаного транспортного засобу становить 2000,00 Євро, що за курсом НБУ станом на день переміщення на митну територію України (25.08.2018) становило 64783,57 грн. На митному посту «Мукачево» на підставі поданих документів оформлена митна декларація ІМ40ДЕ №UA305200/2018/024696, скорегована митна вартість та «Напівпричіп марки «SCHMITZ» модель «S01», рік випуску 2000, номер шасі НОМЕР_3 » випущений у вільний обіг, зі сплатою необхідних митних платежів. При цьому на підставі декларації про походження, яка знаходилася на Рахунку фактурі від 24.08.2018 №180824.6-ASC/ТАТ, була застосована пільгова ставка (преференція походження) ввізного мита 2,5%. На неодноразові виклики в митницю для з`ясування всіх обставин громадянин України ОСОБА_1 не прибув, про причини неявки не повідомив. Таким чином, громадянином України ОСОБА_1 переміщено через митний кордон України товар «напівпричіп марки «SCHMITZ» модель «S01», рік випуску 2000, номер шасі НОМЕР_3 », з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення та митного оформлення підробленого документа Рахунку фактури від 24.08.2018 №180824.6-ASC/ТАТ, на якому знаходиться декларація про походження на товар, та такого що містить неправдиві дані щодо преференційного походження товару.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення. Зазначає, що йому не було відомо про факт складання протоколу про порушення митних правил, місцевим судом його не було повідомлено про розгляд справи, чим порушено право ОСОБА_1 на захист. У порушення вимог ст. 497 МК України суд першої інстанції не залучив до участі в розгляді справи власника конфіскованого транспортного засобу. При цьомувказує на те, що постанова є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Стверджує, що переміщував транспортний засіб виключно як перевізник, тому не може бути суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення. Звертає увагу на те, що письмовими доказами відповіддю на адвокатський запит компанії відправника та відповіддю на адвокатський запит юридичних радників компанії «Мгр. Їржи Кокеш та партнери» спростовується недостовірність рахунку від 16.08.2018 №180816.4- ASC/ТАТ та декларації про походження товару. Просить постанову скасувати, ухвалити нову, якою провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Зубенка І. І., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що строк на апеляційне оскарження судового рішення необхідно поновити, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Справа про порушення митних правил розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.03.2023. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності апелянта, береться до уваги те, що від нього не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на інший термін, отже, неявка особи, з огляду на приписи ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.

Доводи апелянта про те, що строк на апеляційне оскарження судового рішення пропущено через поважні причини, відтак такий підлягає поновленню, апеляційний суд визнає слушними.

Так, з оскаржуваної постанови убачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав. Місцевим судом були вжиті всі необхідні заходи щодо належного повідомлення особи про розгляд справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи судовими повістками про виклик до суду. Проте, відомостей щодо того, чи отримував ОСОБА_1 їх особисто - немає. Окрім того, з матеріалів справи убачається, що копія постанови від 24 грудня 2021 року надіслана ОСОБА_1 04.01.2022, тобто поза межами передбаченого ст. 285 КУпАП, триденного строку. Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову, а тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнаються поважними, у зв`язку з чим, клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а відтак строк поновлюється.

Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження у справі про порушення митних правил і обов`язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані, що судове рішення є законним та обґрунтованим.

Апеляційний суд визнає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення підтверджується такими доказами: даними протоколу про порушення митних правил № 1557/30500/21 від 13.10.2021 (а. с. 1-4); електронною митною декларацією ІМ 40 ДЕ UA 305200/20218/023788(а. с. 12); рахунком фактурою №180816.4 ASC/ТАТ від 16.08.2018, на якому знаходиться декларація про походження на товар (а. с. 14); міжнародною товаро - супровідною накладною (а. с. 18); свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу № WY084871 від 19.07.2018, № ZBI193523652 від 19.07.2018 (а. с. 20-22); довіреністю від 16.08.2018, якою фірма «Autoscout 24 s.r.o.» уповноважує водія ОСОБА_2 транспортувати вищевказаний транспортний засіб, здійснювати його митне оформлення та надавати відповідні документи для його митного оформлення (а. с. 19); копією листа Головного митного управління Чеської Республіки з додатками та перекладом (а. с. 24-32), доповідною запискою від 13.10.2021 (а. с. 33-34).

Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що головний державний інспектор відділу оперативного реагування №2 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці ДМС Змикало В. В., який склав протокол про порушення митних правил, був упереджений при проведенні перевірки та складанні процесуального документу щодо ОСОБА_1 , що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи на такі дані не вказувалось у суді першої інстанції, і не вказується в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, апеляційний суд доходить висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи про порушення митних правил, протокол за вчинення якого складено щодо ОСОБА_1 , дотримані вимоги матеріального та процесуального права, що обставини, за яких ОСОБА_1 , порушив митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 483 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказам. Тому жодних підстав для висновку про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови, апеляційний суд не вбачає.

Апеляційний суд констатує, що відповідно до вимог ст. ст. 486, 489 МК України, місцевий суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , повно, всебічно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, дослідив у судовому засіданні наявні у справі докази, дав їм належну правову оцінку та ухвалив мотивоване, законне рішення.

При оцінці доводів апеляційної скарги апеляційний суд також бере до уваги таке.

Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 3 червня 2005 року N 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Апеляційний суд вважає недоцільними доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про порушення митних правил присутній не був, зі змістом документу не ознайомлений, копію його не отримував, при цьому, суд не повідомив його про розгляд справи, чим порушив право на захист ОСОБА_1 . Відхиляючи твердження апелянта у цій частині, апеляційний суд констатує, що жодних порушень прав ОСОБА_1 при оформленні процесуального документу, чи зауважень щодо його змісту - немає. Так, з матеріалів справи убачається, що протокол про порушення митних правил складений за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 при цьому, вимоги чинного законодавства щодо оформлення процесуального документу та повідомлення особі про факт порушення нею митних правил були суворо дотримані. З матеріалів справи також вбачається, що при проведенні перевірки ОСОБА_1 неодноразово викликався до митного органу, однак жодного разу не з`явився і про причини не явки митний орган не повідомляв, а також не надсилав митному органу будь-які документи з обставин переміщення ним через митний кордон України транспортного засобу.

Відповідно до ч. 9 ст. 494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Так, у протоколі про порушення митних правил чітко вказано, що такий складений за відсутності ОСОБА_1 , процесуальний документ підписаний посадовою особою митного органу ОСОБА_3 . До того ж, листом начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці ДМС Фірсов Р. від 14.10.2021 та листом в. о. начальника управління Закарпатської митниці Держмитслужби України Яворського Б від 29.09.2021 підтверджується, що примірник протоколу був направлений на наступний день після його складання поштовим зв`язком ОСОБА_1 .

На підставі вищевказаних доказів, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про які-небудь порушення при оформленні протоколу, невідповідність його змісту вимогам ст. 494 МК України, та недотримання порядку повідомлення ОСОБА_1 про наявність складеного відносно нього процесуального документу.

При цьому, апеляційний суд вважає, що докази, які містяться у матеріалах справи, у своїй сукупності свідчать про відсутність порушення ст. 498 МК України, яка визначає права та обов`язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та заінтересованих осіб. Відповідно до частини другої вказаної статті - особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи в органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Так, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про порушення ним митних правил, відтак поштовим зв`язком йому направлено примірник протоколу, що підтверджується вищевказаними листами посадових осіб Закарпатської митниці Держмитслужби України. Отже, доводи апелянта у цій частині, враховуючи вищенаведені обставини, апеляційний суд розцінює критично та до уваги не бере.

Крім того, твердження ОСОБА_1 про те, що місцевий суд, не повідомивши його про розгляд справи, позбавив права ОСОБА_1 на захист, є такими, що не впливають на правильність та обґрунтованість висновків суду та не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Так, з матеріалів справи убачається, що місцевим судом вживалися заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про, що свідчать наявні у справі судові повістки, які були направлені за адресою, зазначеною у протоколі про порушення митних правил.

Суд першої інстанції, дотримуючись визначених у ч. 1 ст. 277 КУпАП строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, та враховуючи практику Європейського Суду з прав людини з аналогічних питань, зокрема рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, в яких зазначено, що особа у розумінні інтервалу часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, обґрунтовано прийняв рішення у справі за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних та досліджених судом доказів.

Окрім того, права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП, відновлені шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.

При оцінці тверджень апелянта про те, що ОСОБА_1 переміщував транспортний засіб виключно як перевізник, тому не може бути суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, апеляційний суд такі відхиляє, оскільки за ст. 483 МК України суб`єктом порушення митних правил є особа, яка безпосередньо вчинила дії, які складають об`єктивну сторону вказаної правової норми. Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб переміщував саме ОСОБА_1 , якого, відповідно до довіреності від 16.08.2018, фірма «Autoscout 24 s.r.o.» уповноважила транспортувати вищевказаний транспортний засіб, здійснювати його митне оформлення та надавати відповідні документи при його митному оформленні.

Непереконливими апеляційний суд визнає доводи апелянта про те, що письмовими доказами відповіддю на адвокатський запит компанії відправника та відповіддю на адвокатський запит юридичних радників компанії «Мгр. Їржи Кокеш та партнери» спростовується недостовірність рахунку від 16.08.2018 №180816.4- ASC/ТАТ та декларації про походження товару. Перевіривши зміст долучених до матеріалів справи копій вищевказаних листів на адвокатський запит, суд апеляційної інстанції вважає, що приєднані адвокатом докази породжують обґрунтовані сумніви у їх достовірності, при цьому вважає за необхідне звернути увагу на те, що ОСОБА_1 до апеляційного суду надіслані ксерокопії документів.

Відхиляє апеляційний суд доводи апелянта про те, що у порушення вимог ст. 497 МК України суд першої інстанції не залучив до участі в розгляді справи власника конфіскованого транспортного засобу.

Так, відповідно до положень ст. ст. 497, 498 МК України, заінтересовані особи власники товарів є одними з осіб, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил, та які під час розгляду справи про порушення митних правил у суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. З матеріалів справи убачається, що протокол про порушення митних правил складено відносно ОСОБА_1 , який є суб`єктом вчинення цього адміністративного правопорушення, а також те, що місцевий суд розглянув справу у межах протоколу, при цьому, береться до уваги те, що у матеріалах справи відсутні відомості про необхідність залучення заінтересованих осіб до розгляду справи і такі питання судом першої інстанції не вирішувались, тому доводи в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Тому, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції, врахувавши обставини справи, характер вчиненого правопорушення, дав належну оцінку наявним у справі доказам, відтак правильно застосував щодо ОСОБА_1 вид та розмір стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 483 МК України, а тому накладене на ОСОБА_1 стягнення є таким, що відповідає, як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушниці, є справедливим і таким, що відповідає, передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним митних правил буде сприяти досягненню основної мети виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Вищенаведене дає обґрунтовані підстави вважати, що доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

При цьому, апеляційним судом не встановлено обставин чи підстав, які давали б можливість для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, і на такі в апеляційній скарзі не вказується.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга без задоволення.

Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, призначати експертизи, тощо; те, що з метою підтвердження зазначених у апеляційній скарзі доводів стороною захисту не заявлялось клопотань про приєднання або витребування доказів по справі, про призначення експертизи, тощо, і до апеляційної скарги не додано доказів, які б спростовували висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України адміністративного правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 , не з`явившись на розгляд апеляційної скарги, позбавив себе можливості довести обґрунтованість доводів апеляційної скарги з наданням доказів в їх підтвердження.

Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2022 року, відносно ОСОБА_1 , - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Іван СТАН