Постанова

від 05.11.2007 по справі 20-5/078-2/181-11/255-2/328

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-5/078-2/181-11/255-2/328

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

01 листопада 2007 року   Справа № 20-5/078-2/181-11/255-2/328

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Борисової Ю.В.,

                                                                                          Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився, Прокурор міста Севастополя;

представник позивача: Косарев Олексій Миколайович, довіреність №  62/02-15   від 26.09.07,  Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;

представник позивача: Курятін Олександр Анатолійович, довіреність №  10-6/01   від 21.05.07,  Державна інспекція охорони, відтворювання водних живих ресурсів та регулювання рибальства;

представник позивача: не з'явився, Севастопольський територіальний відділ Чорноморського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів;

представник відповідача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Південьриба"

розглянувши апеляційне подання прокурора міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 13 серпня 2007 року у справі № 20-5/078-2/181-11/255-2/328

за позовом           прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі

1. Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, Севастополь, 99008)

2. Державної інспекції охорони, відтворювання водних живих ресурсів та регулювання рибальства (вул. Гоголівська, 41-а, Київ, 04053)

в особі Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в особі Севастопольський територіального відділу Східно-Чорноморського  державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних  живих ресурсів та регулювання рибальства (вул. Репіна, 32-4, Севастополь, 99053)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Південьриба" (вул. Радянська, 37, Севастополь, 99000)

про зобов'язання повернути орендоване майно

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13 серпня 2007 року у справі №20-5/078/2/181-11/255-2/328 (суддя Шевчук Н.Г.) відмовлено у задоволенні позову прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України  в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в особі Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в особі Севастопольського територіального відділу Східно-Чорноморського  державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних  живих ресурсів та регулювання рибальства до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Південьриба” про зобов'язання повернути орендоване майно.

Не погодившись з рішенням господарського суду, прокурор міста Севастополя звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, у якому просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнити.

Апеляційне подання мотивовано посиланнями прокурора міста Севастополя на порушення господарським судом міста Севастополя норм процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи. Зокрема, апелянт вказує на те, що господарським судом першої інстанції при розгляді справи не застосовані положення статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме не враховано, що факти, встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Від Регіонального відділення Фонду державного майна України  в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі надійшов відзив на апеляційне подання прокурора міста Севастополя, у якому Регіональне відділення Фонду державного майна України  в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі просить апеляційне подання прокурора міста Севастополя задовольнити, рішення господарського суду міста Севастополя скасувати.

У судове засідання 01 листопада 2007 року прокурор міста Севастополя, Севастопольський територіальний відділ Східно-Чорноморського  державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних  живих ресурсів та регулювання рибальства, товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Південьриба” не з'явилися, про місце і час розгляду апеляційного подання були повідомлені належним чином. Таким чином, вказані учасники судового процесу не скористалися своїм процесуальним правом у справі на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає можливим розглянути апеляційне подання у відсутність даних учасників судового процесу за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість  рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2007 року суддю Видашенко Т.С. замінено на суддю Черткову І.В.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційного подання, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

01 грудня 1992 року між концерном „Південьриба” (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Південьриба” (Орендатор) було укладено договір оренди службових приміщень № 1

Пунктом 1 вказаного договору закріплено, що Орендодавець здає Орендарю в оренду службове приміщення в будинку № 37 по вулиці Радянській, загальною площею 183 кв.м., житловою площею 95,1 квадратних метрів для використання під готель з нижченаведеною типовою характеристикою:  одноповерховий житловий будинок капітального типу із усіма зручностями - вода, світло, опалювання.

24 листопада 1995 року у зв'язку з переходом до Регіонального відділення Фонду державного майна України  по місту Севастополю прав орендодавця вказаного майна Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю та товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Південьриба” внесли зміни № 1 до договору оренди № 1 від 01 грудня 1992 року, відповідно до яких вказаний договір було викладено в новій редакції.

Прокурор міста Севастополя  звернувся у господарський суд міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в місті Севастополі, Державної інспекції охорони, відтворювання водних живих ресурсів та регулювання рибальства в особі Севастопольського територіального відділу Чорноморського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Південьриба” про зобов'язання повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України в місті Севастополі орендоване майно - приміщення площею 183 кв.м., розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. Радянська, 37.

В подальшому позивачем - Державною інспекцією охорони, відтворювання водних живих ресурсів та регулювання рибальства - уточнені позовні вимоги, а саме, просить усунути перешкоди у користуванні Чорноморським державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів майном, яке перебуває у нього на балансі і розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. Радянська,  37, та зобов'язати відповідача повернути Чорноморському державному басейновому управлінню охорони водних живих ресурсів, Регіональному відділенню Фонду державного майна України в місті Севастополі приміщення площею 183 кв.м, розташоване за вказаною адресою.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши позовні  вимоги, вважає, що вони не обґрунтовані та не підлягають задоволенню. Свої висновки судова колегія обґрунтовує наступним.

З матеріалів справи, а саме, з пункту 10 спірного договору оренди вбачається, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами, тобто з 24 листопада 1995 року,  та діє до січня 2000 року.

Додатковою угодою від 05 січня 2004 року сторони внесли зміни у договір оренди державного майна, виклавши у новій редакції пункт 10.1 щодо строку дії договору, а саме визначили, що договір діє по 30 грудня 2004 року.

Отже, враховуючи те, що додатковою угодою від 05 січня 2004 року сторони не продовжували строк дії договору, а внесли зміни у договір в частині визначення строку його дії, строк дії договору встановлений сторонами з 24 листопада 1995 року по 30 грудня 2004 року, тобто 9 років 1 місяць 7 днів.

Статтею 17 Закону Україні „Про оренду державного та комунального майна” закріплено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як встановлено господарським судом першої інстанції при розгляді справи протягом одного місяця після 30 грудня 2004 року ні орендодавець, ні орендар не заявили про припинення або зміну умов спірного договору оренди, на підставі чого суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду міста Севастополя про те, що цей договір є продовженим на той самий термін, а саме, на 9 років 1 місяць 7 днів, на тих самих умовах.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання прокурора міста Севастополя на те, що господарським судом першої інстанції при розгляді справи неправомірно не застосовані положення статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказаною статтею закріплено, що факти, встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Під юридичним фактом розуміються обставини реального життя (дії або події), з якими норми права пов'язують виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин.

Відповідно до положень частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України до юридичних фактів відносяться і рішення судових органів.

Статтею 84 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що висновок  про  задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог має міститися у резолютивній частині рішення. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що преюдиціальними фактами у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України можуть бути лише факти, які містяться у резолютивній частині судового рішення, обставини, вказані судом у мотивувальній частині рішення є лише правовою позицією (думкою) суду.

Таким чином, оскільки апелянт, обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, посилається на обставину, яка міститься у мотивувальній частині постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2005 року у справі № 20-9/237, суд апеляційної інстанції не приймає дані посилання до уваги.

Виходячи з викладеного, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

За таких обставин вимоги прокурора міста Севастополя, викладені в апеляційному поданні, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду міста Севастополя від 13 серпня 2007 року у справі № 20-2/078-2/181-11/255-2/328 відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційне подання прокурора міста Севастополя залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 13 серпня 2007 року у справі № 20-2/078-2/181-11/255-2/328 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                Ю.В. Борисова

                                                                                          І.В. Черткова