Постанова

від 12.04.2023 по справі 179/822/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2403/23 Справа № 179/822/20 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Канурної О.Д.,

суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Керімової-Бандюкової Л.К.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні умісті Дніпріапеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Магдалинівськогорайонного судуДніпропетровської областівід 09листопада 2022року усправі запозовом ОСОБА_1 до Магдалинівськоїселищної радиМагдалинівського районуДніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини (суддяпершої інстанції Ковальчук Т.А.) , -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Уточнивши позовні вимоги у вересні 2020 року, позивач просив суд визначити додатковий строк для подачі ним до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_4 . Внаслідок смерті відкрилася спадщина та позивач, як син ОСОБА_4 , є спадкоємцем за законом першої черги.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є також сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але постановою від 03.03.2020 року йому було відмовлено на підставі того, що ним пропущено шестимісячний строк для такого звернення.

Позивач зазначає, що у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що фактично вступив в управління та володіння спадковим майном свого батька, оскільки доглядає за домогосподарством та мешкає в будинку спадкодавця, тому прийняв спадщину.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовлено.

Не погодившись з указаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Судом при ухваленні оскаржуваного рішення не дано належної правової оцінки тому, що позивач не подавав до нотаріуса заяву про відмову від спадщини та звернувся до нотаріальної контори про вчинення нотаріальних дій видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки постійно проживав зі спадкодавцем. При цьому нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва, так як спадкоємцем не підтверджено факт постійного сумісного проживання позивача разом з батьком по день його смерті. ОСОБА_1 з цього приводу зауважив, що відсутність його реєстрації за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкоємцем, в той час, як показами свідків зазначена обставина підтверджена.

Крім того, судом, на думку апелянта, не взято до уваги письмові докази, надані позивачем, а також пояснення свідків. Не досліджено наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотконторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, про відмову від спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Висновки суду про те, що позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на думку апелянта ОСОБА_1 , є помилковими та не відповідають обставинам справи і предмету спору, оскільки позивач свої вимоги обгрунтовував тим, що прийняв спадщину після смерті батька на підставі ст.1268 ЦК України.

Також апелянт зауважив про неналежно розглянутий відвід судді першої інстанції, яка розглядала дану справу.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року цивільну справу №179/822/20 витребувано з Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.

09 січня 2023 року цивільна справа надійшла до апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.

02 лютого 2023 року апелянтом усунуто недоліки в апеляційній скарзі згідно з ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 січня 2023 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2023 рокувідкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (том № 3, а.с.88).

До апеляційного суду відзив не надійшов.

Копію ухвали про відкриття провадження та апеляційної скарги сторони отримали 07 лютого 2023 року (том № 3, а.с.89-91).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року справу призначено до розгляду (том № 3, а.с.92-93).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року призначено в режимі відеоконференції.

В судове засідання апеляційного суду 12 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання апеляційного суду 12 квітня 2023 року представник Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том № 3, а.с. 110).

В судове засідання апеляційного суду 12 квітня 2023 року позивач ОСОБА_3 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою (том № 3, а.с. 109).

Заслухавши головуючого суддю, вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сєдих Ю.М., пояснення відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 на праві власності належали житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 3,440 га.

З довідки виданої виконкомом Казначеївської сільської ради № 357 від 23.08.2012 року, вбачається, що на момент смерті зі спадкодавцем проживали дружина ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Листом державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної № 1271/02-14 від 28.10.2019 року позивачеві було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку із пропуском звернення із заявою про прийняття спадщини.

Заочним рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2012 року у справі № 423/2673/12 за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_7 визнано власності на земельну ділянку (пай № НОМЕР_2 ) площею 3,440 га. Вказане судове рішення набрало законної сили 15.06.2022 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав за спадкодавцем, є безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається із частини 1 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається із частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З довідки, виданої виконкомом Казначеївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області № 357 від 23.08. 2012 року вбачається, що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 05 червня 1987 року по момент смерті. Склад сім`ї на момент смерті: дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 05.06.1987 року; син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 05.06.1987 року, які були зареєстровані там же (том № 1, а.с. 28 зв.).

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України,спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно частини 1 ст. 1272 ЦК України,якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як вбачається із частини 3 вказаної вище статті, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів того, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме, що вказані причини були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини. Позивач достовірно знав про час та місце відкриття спадщини, однак ніяких дій щодо прийняття спадщини протягом чотирнадцяти років не вчиняв. Вказана бездіяльність позивача вважається відмовою від спадщини.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судя Ковальчук Т.А., приймаючи рішення від 09.11.2022 року по цивільній справі № 179/822/20, не сприяв врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, а навпаки, ігноруючи відводи суду від позивача, суд прийняв рішення, що порушило право володіти майном позивачем, є безпідставними, оскільки частиною 1 статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обгрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

На підставівикладеного вище,апеляційний судвважає,що підставдля скасуваннярішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

О.В.Халаджи

Повний текст постанови складений 13 квітня 2023 року

Суддя: О.Д.Канурна