Рішення

від 12.04.2023 по справі 185/3416/22

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/3416/22

Провадження № 2/185/144/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Падафи А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 185/3416/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: КНП «Павлоградська центральна районна лікарня» Вербківської сільської ради, про відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я,

представник позивача адвокат Вакуленко В.В.,

представник відповідача адвокат Букур М.Є., -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Вакуленко В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до лікаря КНП «Павлоградської центральної районної лікарні» Вербківської сільської ради Коробка Андрія Вікторовича, в якому просить суд стягнути суму 100000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди завданої їй внаслідок ушкодження здоров`я після операції.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 03 листопада2021року лікар ОСОБА_2 , який працює в Павлоградській центральній районній лікарні прооперував позивача, у якої відповідно патологогістологічного дослідження від 29.11.2021поставлено діагноз ендометріоїдна кіста правого яєчника з больовим синдромом. Після халатної операції в процесі якої була допущена груба лікарська помилка відповідач сповістив ОСОБА_1 що у неї взагалі відсутній правий яєчник та труба, начебто операція пройшла успішно (тривала 2,5 години), пухлини праворуч разом з яєчником відповідач взагалі не виявив. Зі слів відповідача була лише не велика кіста на лівому яєчнику, відповідач її видалив, був невеликий спайковий процес на кишечнику та 04 листопада2021року пацієнтку ОСОБА_1 , яку відповідач прооперував, виписали з лікарні.

Далі після халатної операції у позивача розпочались нестерпні болі у правому боці про що вона сповістила відповідача. В свою чергу відповідач надав пораду зробити УЗД, більше того зустрітись та оглянути позивача відповідач не зміг у зв`язку з тим, що знаходився у Німеччині і лише переписувався з пацієнткою через соціальну мережу «Вайбер».

Потім 25 листопада2021року позивач робить У3Д усієї черевної порожнини в процесі якої виявляють ту саму пухлину праворуч більше 10 см, яка опустилась до низу, передавила сечовід та кровообіг до правої нирки внаслідок чого права нирка була сильно збільшена та запалена.

Більше того, в процесі переписки в мережі «Вайбер» відповідач на початку взагалі не визнавав свою халатність внаслідок якої врешті решт позивача повторно прооперували і добре, що вчасно. Операція повторна пройшла 29.11.2021 під спинальним наркозом, операція після халатності відповідача була дуже складна, лише 2,5 години добирались лікарі до пухлини. Вона була сильно запаяна спайками і знаходилась за кишечником.

Оперували три лікарі (хірург, гінеколог та уролог), нирка на той час вже була синього кольору у зв`язку з тим, що пухлина здавила сечовід та кровообіг до нирки був обмежений. У підсумку нирку врешті решт врятували та пухлину видалили. Під час повторної операції внаслідок професійної халатності відповідача позивача ледве врятували від втрати нирки, позивач витерплювала та до цього часу витерплює болісні лікувальні процедури та отримує неприємне медикаментозне лікуванняякого могло і не бути якби перша операція була вдала.

Впродовж всього періоду лікування, внаслідок халатності відповідача, позивач почувається незручно та дискомфортно. Після перенесення другої операції, якої могло і не бути, призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, швидка втомлюваність, пасивність, нервозність, дратівливість, образливість, чутливість, реакції замикання, фіксованість на негативних переживаннях, емоційна напруга, насторога, невпевненість в собі, відчуття власної трудової неповноцінності, тривога з приводу майбутнього та стану одужання. Внаслідок невдалої першої операції, яка сталась з професійної халатності відповідача, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів), обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання. Тому всі завдані моральні страждання позивач оцінює в розмірі100 000гривень, які просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 08.06.2022 провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.08.2022 замінено неналежну третю особу, яка залучена позивачем, у зв`язку з припиненням юридичної особи, на належну - КНП «Павлоградська центральна районна лікарня» Вербківської сільської ради.

14.10.2022 до суду від відповідача найшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що з 02.11.2021 по 08.11.2021 у хірургічному відділенні КЗ «Павлоградська центральна районна лікарня» Вербківської сільської ради на стаціонарному лікуванні перебувала позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з діагнозом: «кіста правого яєчника з болісним синдромом». Під час лікування у стаціонарному відділенні, у позивача були взяті необхідні аналізи, проведена ультразвукова діагностика, з метою встановлення діагнозу захворювання та призначення необхідного лікування. За результатами УЗ-діагностики від 24.10.2021 були встановлені ехо-ознаки кісти у правому яєчнику великих розмірів, спайкового процесу органів малого тазу. Вищевказані обставини підтверджуються, зокрема результатами УЗ-діагностики від 24.10.2021, копія якого надана позивачем. В результаті, позивачці було запропоновано програму лікування та 03.11.2021 проведено оперативне втручання: «лапароскопія, гістоектомія правого яєчника великих розмірів» із якою вона погодилася, що відображено у медичній документації пацієнтки, у т.ч. в її історії хвороби. При проведенні операції відповідачем не було виявлено жодних новоутворень, по які зазначає позивач. Також, позивачка була поінформована про операцію, можливі її ризики та ускладнення, і в цій частині законних прав та інтересів позивача не порушено.

Зазначає, що як стверджує позивачка, розмір видаленої пухлини в діаметрі складав більше 10 см, яку можливо розпізнати не лише при пальпації, але й візуально. У випадку її виявлення, у подальше медичне лікування позивача були б внесені відповідні зміни, з урахуванням виявленої пухлини. Водночас, проведена відповідачем операція пройшла успішно та 08.11.2021 позивач була виписана у задовільному стані з лікувального закладу. При цьому, на момент виписки з лікувального закладу, позивач не мала жодних скарг на самопочуття.

Лише починаючи з середини листопада 2021 року, у месенджері «Viber» позивач почала писати відповідачу, що у неї є скарги на самопочуття та вимагала, щоб він зробив повторний її медичний огляд. На той час, відповідач знаходився за кордоном у Німеччині, що підтверджується відповідними документами, у зв`язку з чим він не перебував на робочому місці та не міг провести медичний огляд позивача у цей час, про що він також повідомив її електронним зв`язком (у месенджері «Viber»).

Через деякий час, ОСОБА_1 повідомила, що її прооперували в іншому медичному закладі та за результатами її проведення поруч із кишківником та правою ниркою була виявлена та видалена пухлина. У відповідних повідомленнях позивач звинувачувала відповідача у проведеній халатно операції, про що їй нібито повідомили лікарі, які її оперували. При цьому, жодних лікарських висновків про те, що пухлина утворилася в результаті халатно проведеної відповідачем операції, позивач не надала. Також, відповідачу не відомо, які конкретно лікарі та у якій формі висловили своє обґрунтування щодо неналежного лікування позивача.

Наскільки відповідач зрозумів з тексту відправлених йому повідомлень, ОСОБА_1 вимагала від нього або лікувального закладу компенсації за попередньо проведене лікування, яке вона продовжила в іншому лікувальному закладі. У зв`язку з тим, що він знаходився за кордоном та не міг провести своєчасно медичний огляд ОСОБА_1 та вона скаржилася на самопочуття, він почав переживати, що оплачене раніше лікування позивач все ж продовжила в іншому лікувальному закладі. Тому він прийняв рішення повернути з власних коштів вартість оперативного втручання на загальну суму 20 035 гривень, кошти за яке позивач, як йому тоді здалось витратила двічі.

Зазначає, що на час повернення коштів ОСОБА_1 йому не було точно відомо ані діагнозу, ані всіх результатів її подальшого медичного лікування, ані загальної суми витрачених коштів, у КНП «ОПЦ» м. Краматорськ Донецької області, а кошти були ним повернені у добровільному порядку, відчуваючи переживання за неможливість провести своєчасно медичний огляд позивача.

Крім того, як вбачається з медичної виписки КНП «ОПЦ» м. Краматорськ Донецької області, кіста у позивача була видалена взагалі в іншому місці, яке не було результатом УЗД-діагностики, проведеного 24.10.2021. Так, фактично ОСОБА_1 проведено операцію: «лапаротомія, правостороння цистоваріосальпінгектомія, вісцеролізис», яка проводиться при сполуковій хворобі порожнини очеревини. Водночас, відповідачу не відомо, звідки у позивачки у тому місці взялося новоутворення. Також, звертає увагу, що відсутність правого яєчника та труби яєчника була встановлена за результатами УЗ діагностики від 24.10.2021, яка долучена позивачем до позовної заяви, згідно з яким правоматочна труба на момент діагностування не візуалізувалася.

Вважає, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що при наданні їй медичної допомоги, він надав таку допомогу некваліфіковано та вчинив дії, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема, стандартам у сфері охорони здоров`я та нормативним локальним актам, а також, що його дії перебувають у причинному зв`язку з негативними наслідками у вигляді повторного проведення оперативного втручання ОСОБА_1 у КНП «ОПЦм. Краматорськ». Тому відсутні передбачені законом підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою від 08.12.2022 закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Вакуленко В.В. зазначив, що позовні вимоги вони підтримують в заявленому розмірі до відповідача, необхідності залучення інших осіб до участі у справі немає, докази надані всі, клопотань він не має. В подальшому представник позивача надав заяву про проведення всіх наступних судових засідань без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача підготовчому судовому засіданні зазначив, що відповідач позов не визнає, ними надано відзив, в позові просять відмовити. В подальшому надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини..

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказиподаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що відповідно до копії УЗД органів малого таза ОСОБА_1 від 24.10.2021 зроблено висновок: ехо-ознаки кісти правого яєчника великих розмірів, спайковий процес органів малого таза. (а.с. 65)

Відповідно до копії виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «ПЦРЛ» ВСР, підписаної лікарем ОСОБА_2 (а.с. 63,48) позивач ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 02.11.2021 по 08.11.2021 в КНП «ПЦРЛ» ВСР, основний діагноз: кіста правого яєчника, больовий синдром, 03.11.2021 було проведено лапароскопія, кістоектомія лівого яєчника, виписана в задовільному стані 08.11.2021.

Згідно з копією УЗД матки та придатків ОСОБА_1 від 25.11.2021 зроблено висновок: ехо-ознаки ендометріоідної кісти правого яєчника. (а.с. 40)

Відповідно до копії виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 2189 гінекологічного відділення КНП «ОПЦ м. Краматорськ», підписаної лікарем ОСОБА_3 (а.с. 67,64) позивач ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 27.11.2021 по 04.12.2021 в КНП «ОПЦ м. Краматорськ», діагноз при виписці: ендомітріоідна кіста правого яєчника, спайкова хвороба, 29.11.2021 було проведено операція: вісцеролізис, лапаротомія, правостороння цистоваріосальпінгектомія, дренування черевної порожнини, виписана з поліпшенням.

Як зазначає позивач у своєму позові, з внаслідок невдалої першої операції, яка сталась з професійної халатності відповідача, позивач була повторно прооперована в іншому лікувальному закладі, позивача ледве врятували від втрати нирки, так як пухлина праворуч опустилась до низу, передавила сечовід та кровообіг до правої нирки внаслідок чого права нирка була сильно збільшена та запалена, що потягло за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів), обумовило необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, які дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання, позивач витерплювала та до цього часу витерплює болісні лікувальні процедури та отримує неприємне медикаментозне лікуванняякого могло і не бути якби перша операція була вдала. У зв`язку з чим позивач визначає відповідачем саме лікаря ОСОБА_2 та просить стягнути з нього моральну шкоду.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Предметом позову у цій справі є стягнення коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди з лікаря КНП «Павлоградської центральної районної лікарні» Вербківської сільської ради ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, що завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частини 1статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв`язку та вини), так і певних спеціальних умов, перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин, завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Матеріалами справи встановлено, та визнано відповідачем у відзиві, що на момент проведення операції позивачу лікар ОСОБА_2 працював в КНП «Павлоградська центральна районна лікарня» Вербківської сільської ради, а позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 02.11.2021 по 08.11.2021 в КНП «Павлоградська центральна районна лікарня» Вербківської сільської ради, під час якого була проведена операція лікарем ОСОБА_2 : лапароскопія, кістоектомія лівого яєчника.

Представник позивача пред`явив позов до лікаря КНП «Павлоградської центральної районної лікарні» Вербківської сільської ради Коробка Андрія Вікторовича, який є неналежним відповідачем, з клопотанням щодо залучення до участі у справі належного відповідача, тобто закладу, у якому працював на момент проведення операції лікар ОСОБА_2 , представник позивача, позивач не звертались. Про таке право представнику позивача було роз`яснено в підготовчому судовому засіданні. Представником позивача було залучено неналежну Павлоградську центральну районну лікарню «Дніпропетровської обласної ради» в якості третьої особи, але у зв`язку з припиненням зазначеної юридичної особи, судом було замінено третю особу на належну - КНП «Павлоградської центральної районної лікарні» Вербківської сільської ради.

Як вбачається зі змісту ст. 51 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Відповідно до частини 1статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Правовий висновок щодо обґрунтованості відмови у позові, пред`явленого до неналежного відповідача, викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц.

Враховуючи те, що представником позивача пред`явлено позов до неналежного відповідача, а клопотання про його заміну, чи залучення співвідповідача не заявлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, судом враховано, що незважаючи на дію презумпції вини у категоріях справ про відшкодування шкоди, позивач в силу принципів змагальності та диспозитивності не звільнений від обов`язку доведення факту спричинення йому шкоди, в той же час, саме на відповідача покладається обов`язок спростувати факт презюмованої наявності його вини у заподіянні позивачу шкоди. Будь-яке завдання шкоди лікарями, навіть найменше, фізичній цілісності особи тягне за собою втручання у право на повагу до приватного життя. Сторони в даній категорії справ не є рівноправними, зважаючи на те, що предметом доказування у дійсній справі стосується області медичних знань, в той час як позивач відповідних знань не має, а тому закономірно, зважаючи на принцип презумпції вини, саме відповідач, як медичний заклад, який має у своєму складі лікарів різних спеціалізацій, а також усю медичну документацію, пов`язану із проведення операцій, їх порядку та причин, повинен надавати з метою спростування позову відповідні докази.

В даній справі представником позивача адвокатом, який є фахівцем в галузі права, надає фахову правничу допомогу, позов пред`явлено до неналежного відповідача, а саме до фізичної особи лікаря, інтереси якого також представляв адвокат, відповідного клопотання про залучення, заміну відповідача не заявив, клопотань про витребування належних доказів (медичної документації, тощо), допит свідків, призначення експертизи, також не заявив, навіть після питань суду щодо наявності відповідних клопотань, повідомлення осіб, яких може стосуватись даний спір, отже, в даному випадку не можна посилатись на нерівноправність сторін в даному процесі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відсутність позиції відповідача по суті позову не є підставою для задоволення позовних вимог, якщо вони не обґрунтовані та доказово не підтверджені.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до положеньст. 141 ЦПК України судовий збір слід віднести на рахунок держави, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: КНП «Павлоградська центральна районна лікарня» Вербківської сільської ради, про відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко