Рішення

від 28.03.2023 по справі 354/1035/22

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/1035/22

Провадження по справі № 2/354/176/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області області в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

представника позивача адвоката Капака В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання за ним права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається із: житлового будинку загальною площею 176,0 кв.м, житловою площею 73,2 кв.м., допоміжною площею 92,0 кв.м.(літ.А), колонки(№), огорожі(№1) в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав, що за життя його матір`ю був побудований житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , будівництво якого завершено у 2015 році, що підтверджується копією технічного паспорту, проте право власності на вказане майно в установленому порядку мати не оформила. Після смерті матері він в установлений строк звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги за законом. Інших спадкоємців у померлої немає, його батьки були розлучені і батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гандабури Г.К. №13/02.31 від 10.08.2022 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на побудований житловий будинок. Із урахуванням того, що відсутність державної реєстрації права власності не позбавляє спадкодавця права власності на майно, а спірний житловий будинок набутий його матір`ю за життя на законних підставах, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2022 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

11 жовтня 2022 року на виконання зазначеної ухвали суду представником позивача долучено довідку про оціночну вартість спірного майна та квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2022 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12 грудня 2022 року витребувано у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гандабури Г.П. завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 16 січня 2023 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Капак В.М. заявлені позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі. Вказав, що за життя спадкодавець ОСОБА_2 за згодою позивача розпочала будівництво житлового будинку на належній сину земельній ділянці у с. Татарів, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 . Той факт, що будівництво здійснювалось на законних підставах підтверджується долученими до матеріалів справи копією будівельного паспорту та повідомленням про початок будівельних робіт, яке датоване 14 березня 2012 року. Будівництво спірного будинку було завершене у 2015 році, що підтверджується відомостями технічного паспорту та рішенням Ворохтянської селищної ради №39 від 16 вересня 2015 року, згідно якого за заявою забудовника збудованому будинку присвоєно АДРЕСА_1 . Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій, виконаного на замовлення позивача ФОП ОСОБА_3 , житловий будинок АДРЕСА_1 придатний до експлуатації згідно діючих будівельних норм. Враховуючи те, що за життя ОСОБА_2 спірний будинок в експлуатацію не був введений, а позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері, який в установлений строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, наявні усі правові підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно.

Представник відповідача Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області у судове засідання не з`явився, проте до суду надійшла письмова заява із клопотанням про розгляд справи у відсутності представника відповідача. Відносно задоволення позову селищна рада не заперечує.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що матір`ю позивача є ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09 серпня 1969 року та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Чернівецьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Чернівецькій області 05 липня 2017 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно.

Згідно довідки УЖКГ Чернівецької міської ради №1460 від 13 липня 2017 року ОСОБА_2 з 24 жовтня 2008 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 та знята з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю. Відомості про будь-яких інших осіб, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на момент її смерті у вказаній довідці відсутні.

Відповідно до заповіту від 24 травня 1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Кондруц С.М., за реєстром №7179 ОСОБА_2 заповіла усе належне їй на праві власності майно своєму сину ОСОБА_1 .

Як вбачається із досліджених судом матеріалів спадкової справи, після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Гандабурою Г.П. 09 жовтня 2017 року була заведена спадкова справа №20/2017 за заявою, яка надійшла від сина померлої ОСОБА_1 . Заяв від інших спадкоємців за законом чи заповітом, заяв про видачу спадщини нотаріусом не зареєстровано. Наведене підтверджується Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі №49392686 від 09 жовтня 2017 року про реєстрацію спадкової справи, номер у реєстрі:61351518 та довідкою приватного нотаріуса за вих.№93/02-14 від 29 липня 2021 року.

Із виданої позивачу довідки Ворохтянської селищної ради №39/1 від 24 січня 2023 року вбачається, що згідно Книг погосподарського обліку Татарівського старостинського округу його мати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживала та не була зареєстрована на території с. Татарів.

Як вбачається із досліджених матеріалів справи, позивачу згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ №846894 від 09 вересня 2008 року належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,1641 га, кадастровий номер: 2611091201:14:009:0010, що знаходиться в АДРЕСА_1 , цільове призначення-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідно до посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Гандабурою Г.П. заяви від 14 вересня 2011 року, за реєстром №2977, ОСОБА_1 надав згоду на будівництво його матір`ю ОСОБА_2 індивідуального житлового будинку на належній йому на праві власності земельній ділянці із кадастровим номером 2611091201:14:009:0010, що знаходиться за адресою уч. АДРЕСА_1 .

17 жовтня 2011 року Відділом містобудування, архітектури та будівництва Яремчанського міськвиконкому ОСОБА_2 був виданий будівельний паспорт на забудову земельної ділянки на уч. АДРЕСА_1 , яка на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ №846894 від 09 вересня 2008 року належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , згідно заяви про згоду на забудову ВРН №052673 від 14 вересня 2011 року.

14 березня 2012 року ОСОБА_2 подано до Інспекції ДАБІ у Івано-Франківській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт згідно будівельного паспорта від 17 жовтня 2011 року на будівництво житлового будинку у с. Татарів, уч. Піги.

08 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до сільського голови с. Татарів у якій просила присвоїти номер житловому будинку, що знаходиться на уч. Піги у с.Татарів.

Рішенням виконавчого комітету Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №39 від 16 вересня 2015 року присвоєно номер до житлового будинку ОСОБА_2 , який знаходиться у АДРЕСА_1 .

Із технічного паспорту на садибний(індивідуальний) житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , виготовленого ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації 06 жовтня 2015 року, вбачається, що вказаний будинок 2015 року побудови та складається із двоповерхового житлового будинку літ. А, загальною площею 176,0 кв.м., житловою площею 73,2 кв.м., колонки б/н та огорожі №1.

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій, виконаного на замовлення позивача ФОП ОСОБА_3 28 листопада 2022 року житловий будинок АДРЕСА_1 завершений будівництвом у 2015 році та складається із двоповерхового житлового будинку садибного типу (літ.А) загальною площею 176,0 кв.м, житловою площею 73,2 кв.м. Проектна та робоча документація даного об`єкту відсутня. За результатами технічного обстеження на предмет можливості або неможливості та надійної і безпечної експлуатації будівель, в тому числі відповідності державним будівельним нормам в цілому дефектів та пошкоджень несучих конструкцій будівлі не виявлено та в цілому встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації даної будівлі згідно діючих будівельних норм.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 03 жовтня 2022 року оціночна вартість житлового будинку 2015 року побудови, загальною площею 176,0 кв.м., житловою площею 73,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці із кадастровим номером 2611091201:14:009:0010 становить 816774,77 грн.

Постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гандабури Г.П. №13/02.31 від 10 серпня 2022 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у с. Татарів, уч. Піги Івано-Франківської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності дост.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Згідно ч.ч.1,4 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.331 ЦК України право власностіна новуріч,яка виготовлена(створена)особою,набувається нею,якщо іншене встановленодоговором абозаконом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договоромабо закономпередбачено прийняттянерухомого майнадо експлуатації,право власностівиникає змоменту йогоприйняття доексплуатації. Якщоправо власностіна нерухомемайно відповіднодо законупідлягає державнійреєстрації,право власностівиникає змоменту державноїреєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Положення частини другої статті 331 ЦК України слід розуміти у системному зв`язку з положеннями статті 182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає жодних винятків. Як правило, усі об`єкти нерухомого майна в силу своєї специфіки після завершення будівництва підлягають прийняттю в експлуатацію та державній реєстрації.

Отже, для того, щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: 1) завершення будівництва;2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.

Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до пунктів 7,8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Якщо будівництво здійснювалося згідно з законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Право на забудову земельної ділянки(будівництво) реалізується її власником або землекористувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Відповідно дост.9Закону України«Про архітектурнудіяльність» №687-XIV від 20.05.1999року будівництво (нове будівництво, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VIвід 17.02.2011 року (надалі-Закон №3038-VI) уредакції,що булачинною напочаток будівництваспірного житлового будинку,забудова присадибних, дачнихі садовихземельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудовиземельної ділянки. Будівельнийпаспорт визначає комплекс містобудівних таархітектурних вимог до розміщення ібудівництва індивідуального(садибного)житлового будинку, садового, дачногобудинку невище двохповерхів (без урахування мансардного поверху)з площеюдо 300квадратних метрів, господарськихбудівель іспоруд, гаражів,елементів благоустроюта озелененняземельної ділянки та складається з текстових та графічних матеріалів.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Згідно п.1 ч.1ст.34 Закону №3038-VIзамовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт .

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону №3038-VI,в редакціїчинній намомент завершеннябудівництва,прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного

архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно п.5 ч.5 ст.26 Закону №3038-VIприйняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок.

Частиною восьмою ст. 39 Закону №3038-VIпередбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Згідно зі статтями 1216, 1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Заприписами ст.1223ЦК Україниправо наспадкування маютьособи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Стаття 1261ЦК Українивизначено,що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її . Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 1297ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що будівництво спірного будинку здійснювалось його матір`ю за його згодою на належній йому земельній ділянці, за наявності відповідних дозвільних документів, а тому остання набула право власності на вказане нерухоме майно і воно увійшло до складу спадщини, що відкрилась після її смерті.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими матеріалами справи, що матір`ю позивача за згодою ОСОБА_1 на належній йому земельній ділянці із кадастровим номером 2611091201:14:009:0010, що знаходиться за адресою с. Татарів уч. Піги був збудований житловий будинок загальною площею 176,0 кв.м., житловою площею 73,2 кв.м, будівництво якого завершено у 2015 році.

Будівельні роботи проводились спадкодавцем у відповідності до норм чинного на той час законодавства, після отримання в установленому порядку від органу місцевого самоврядування будівельного паспорта забудови земельної ділянки та подання до територіального органу ДАБІ повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на земельній ділянці із відповідним цільовим призначенням- для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд.

Таким чином спірний житловий будинок будувався спадкодавцем на земельній ділянці, відведеній для цієї мети на підставі належних дозвільних документів.

Разом з тим, у справі відсутні будь-які правовстановлюючі документи на підтвердження набуття ОСОБА_2 права власності на новозбудоване майно, на підставі яких могла бути вчинена державна реєстрація такого права.

Позивачем не надано доказів того, що органами державного архітектурно-будівельного контролю розглядалась декларація про готовність спірного об`єкта до експлуатації та приймались відповідні рішення про її реєстрацію або повернення, а отже, спірне будівництво на момент смерті спадкодавця не було введено в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №707/1803/16-ц вказав, що у разі якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Подібні висновки Верховний Суд зробив також у постановах від 12 серпня 2019 року у справі №607/9408/16-ц, від 28 травня 2020 року у справі № 2-2317/11, від 04 травня 2022 року у справі № 372/4235/19.

Відповідно до частини першої статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1,6 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів дотримання ОСОБА_2 , як забудовником визначеної чинним законодавством процедури прийняття в експлуатацію новоствореного нерухомого майна, порядку проведення державної реєстрації та оформлення права власності на нього, а відтак, враховуючи те, що спадкодавець за життя в установленому законом порядку не набула права власності на спірний житловий будинок, відсутні належні правові підстави для визнання за позивачем права власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування за законом чи заповітом після смерті матері, оскільки суд не може підміняти собою органи державної влади, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно та введення його в експлуатацію.

Вимоги про визнання за ним майнових прав забудовника в порядку спадкування після смерті матері позивач у даній справі не заявляв.

У відповідності до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 слід відмовити за безпідставністю, оскільки спадкодавець за життя в установленому законом порядку не набула права власності на вказане нерухоме майно.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у позові понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 158, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доВорохтянської селищноїради Надвірнянськогорайону Івано-Франківськоїобласті провизнання прававласності наспадкове майно-відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Ворохтянська селищна рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, місце знаходження: 78501, вул. Д. Галицького,41 смт. Ворохта, Надвірнянський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ: 04354522.

Повне судове рішення складено 07 квітня 2023 року.

Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук