Рішення

від 05.04.2023 по справі 554/15754/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 05.04.2023Справа № 554/15754/22 Провадження № 2/554/1149/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Савченко Л.І.

при секретарі Грай К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, у якій просила:

визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після ОСОБА_6 на 14/50 ідеальних частокземельноїділянки, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:19:002:0068, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право власностів порядкуспадкування після ОСОБА_6 на 1/4 ідеальну частку земельної ділянки, яка надана для ведення особистого селянського господарства площею 0,0314 га, кадастровий № 5310137000:19:002:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_6 , яка за життя склала заповіт , посвідчений нотаріусом . З метою оформлення спадкових прав на нерухоме майно в порядку спадкування позивачка зверталася до державного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Махринської О.В. Постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину . З вказаної постанови вбачається, що оформлення спадкових прав є неможливим з огляду на те, що з поданих нотаріусу правоустановлюючих документів на землю спадкодавця не має можливості встановити склад спадкового майна, оскільки за свого життя спадкодавець частку у праві спільної сумісної власності на землю не визначив та державну реєстрацію права власності не провів. З цих підстав, звернулася до суду з позовом.

Ухвалою суду від 02 січня 2023 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження (а.с.37).

09 лютого 2023 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла зустрічна позовна заява до відповідача ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, у якій просила:

визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після ОСОБА_6 на 14/50 ідеальних частокземельноїділянки, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:19:002:0068, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_2 право власностів порядкуспадкування після ОСОБА_6 на 1/4 ідеальну частку земельної ділянки, яка надана дляведення особистогоселянського господарстваплощею 0,0314га,кадастровий №5310137000:19:002:0003,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.44-48).

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначила аналогічні підстави, як і у первісному позові позивачки ОСОБА_1 .

У судове засідання сторони не з`явились.

Від представника позивача (за первісним позовом) ОСОБА_7 ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи без сторони позивача, зазначила, що проти прийняття зустрічного позову не заперечують (а.с.58).

Відповідач (за первісним позовом) ОСОБА_2 надіслала до суду заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та не заперечує проти їх задоволення, просила прийняти зустрічну позовну заяву та задовольнити її. Розгляд справи просила проводити без її участі (а.с.59).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 надіслала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи без її участі (а.с.57).

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 09 лютого 2023 року об`єднанов однепровадженняпервісний позов іззустрічним .

Підстав для неприйняття визнання позову сторонами судом не встановлено.

Відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі даних і доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що як первісний позов, так і зустрічний позов підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Диканським Районним бюро ЗАГС Полтавської області (а.с.20), вбачається, що ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_1 , яка змінила прізвище після укладення шлюбу 15 квітня 1972 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 виданого Нововолинським міським бюро ЗАГС Волинської області (а.с.21).

Крім того, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого Балясне с/р Диканського р-н Полтавської області (а.с.52) вбачається, що ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_2 , яка змінила прізвище після укладення шлюбу 01 грудня 1989 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 виданого Жовтневим відділом ЗАГС м. Київ (а.с.53).

З копії заповіту посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж.Б. 26.11.2013 року вбачається, що ОСОБА_6 склала заповіт , яким все належне їй майно на день смерті заповіла в рівних частках дочці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстрації служби Полтавського міського управління юстиції 03 листопада 2015 року, актовий запис № 611 (а.с.18).

З копії державного акту направо власності на земельну ділянку серія ПЛ № 007043 від 11.08.2004 р. вбачається, що земельна ділянка площею 1314 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 1000 кв.м. для ведення особистого селянського господарства передана у спільну сумісну власність спадкодавцю ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (а.с.23).

З копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.12.2022 р. вбачається, що земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5310137000:19:002:0068, площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:19:002:0068, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (а.с.24-26).

З копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.12.2022 р. вбачається, що земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,0314 га, кадастровий № 5310137000:19:002:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (а.с.27-29).

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.08.2016 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3-497, яке видано державним нотаріусом Шестун Н.Г. вбачається, що ОСОБА_1 успадкувала 14/50часток житловогобудинку заадресою: АДРЕСА_1 (а.с.30).

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.08.2016 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3-497, яке видано державним нотаріусом Шестун Н.Г. вбачається, що ОСОБА_2 успадкувала 14/50часток житловогобудинку заадресою: АДРЕСА_1 (а.с.54 ).

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.08.2016 року , зареєстрованого в реєстрі за № 3-442, що видано державним нотаріусом Шестун Н.Г. вбачається, що ОСОБА_3 успадкувала 11/25часток житловогобудинку заадресою: АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_8 (а.с.33 ).

Вказані вище правочини підтверджуються також копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.08.2016 р. за № 65397343, яка видана державним нотаріусом Шестун Н.Г. (а.с.31-32).

Постановою державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори Махринської О. від 15.12.2022 року № 498/02-31 відмовлено ОСОБА_1 , яка діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку площею 0,0314 га, кадастровий № 5310137000:19:002:0003, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на частку земельної ділянки , площею 0.1000 га, кадастровий номер № 5310137000:19:002:0068, цілове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить померлій ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_8 . У постанові нотаріус зазначила, що оскільки вище вказана земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності, визначити частку померлої ОСОБА_6 не вбачається за можливе, а тому, як наслідок встановити склад спадкового майна після смерті ОСОБА_6 також не можливо (а.с.22) .

Відповідно до рекомендацій викладених в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.06.2008 : у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ст.78 Земельного кодексу України, право власності на землю-це право володіти,користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За приписами ч.9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Частиною 1 ст.369, ч. 1,2 ст.372 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення спору між співвласниками житлового будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно зіст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Положеннямист.1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі вимогст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост.1277ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.1223ЦК Україниправо наспадкування маютьособи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п.г ч.1 ст.81, ст.131 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на спадкове майно, яке залишилось після смерті їх матері ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 357 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Положеннями ч. 3 цієї статті передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст.356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Таким чином, позивач за первинним позовом ОСОБА_1 ( відповідач за зустрічним позовом) та відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_6 на 14/50 ідеальних частокземельноїділянки, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га та 1/4 ідеальну частку земельної ділянки, яка надана дляведення особистогоселянського господарстваплощею 0,0314га,які розташованіза адресою АДРЕСА_1 кожна .

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання за права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 16, 328, 1218, 1258,1259, 1261, 1268,1269, 1277 ЦК України, ст.ст.12, 81, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - звдовольнити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 на 14/50 ідеальних частокземельноїділянки, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:19:002:0068, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власностів порядкуспадкування післясмерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 на 1/4 ідеальну частку земельної ділянки, яка надана для ведення особистого селянського господарства площею 0,0314 га, кадастровий № 5310137000:19:002:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування після ОСОБА_6 на 14/50 ідеальних частокземельноїділянки, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:19:002:0068, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власностів порядкуспадкування після ОСОБА_6 на 1/4 ідеальну частку земельної ділянки, яка надана для ведення особистого селянського господарства площею 0,0314 га, кадастровий № 5310137000:19:002:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Суддя Л.І.Савченко