Рішення

від 13.04.2023 по справі 636/635/22

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/635/22 Провадження № 2/636/616/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 квітня 2023 року Чугуївський міський суд Харківської області

в складі: головуючого судді Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 19.08.2021, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, до досягнення дитиною повноліття та стягнути аліменти на утримання сина у розмірі у 3000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням суду визначений розмір аліментів у частці, однак відповідач є фізичною особою-підприємцем, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, платник 3 групи, тому його підприємницька діяльність відрізняється як мінливістю доходу, так і його нерегулярністю, взагалі існує складність передбачити розмір доходів, також деякі послуги періодично надаються відповідачем як фізичною особою-підприємцем іншим ФО-П з відстрочкою платежу, а за рішенням суду державним виконавцем з нього стягуються аліменти у розмірі середньої заробітної плати. До того ж, з 28.08.2021 відповідач став директором ТОВ та володільцем 100 відсоткової частини корпоративних прав та є кінцевим бенефіціаром і самостійно встановив собі заробітну плату у розмірі 6500,00 грн. Встановлення такої заробітної плати позивач розцінює як ухилення від відповідальності по утриманню своєї дитини та навмисним заниженням свого доходу. Іншої допомоги батько не надає, аліменти нікому не сплачує, інших неповнолітніх чи повнолітніх дітей та непрацездатних батьків не має.

Сторони надали заяву про розгляд справи без їх участі, позивач заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Перевіривши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі виконавчого листа № 636/1633/21, виданого 19.08.2021 за рішенням Чугуївського міського суду Харківської області, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, до досягнення дитиною повноліття. Згідно наданого розрахунку державного виконавця від 30.12.2021, аліменти нараховуються як для непрацюючого в порядку ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 195 СК України згідно середньомісячної заробітної плати по м. Чугуєву (а.с. 15).

Згідно наданого свідоцтва платника єдиного податку серії Б № 705819, ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, платник 3 групи, а відповідно до ст. 292.1 ПК України, встановлено, що доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи- підприємця - дохід, отриманий протягом податкового /звітного/ періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті (а.с. 13).

Як зазначає позивач у позові, підприємницька діяльність відповідача відрізняється, як мінливістю доходу, так і його нерегулярністю та взагалі складність передбачити розмір доходів, також деякі послуги періодично надаються відповідачем як фізичною особою підприємцем іншим ФО-П з відстрочкою платежу.

Так, з відповідача як з підприємця стягувалися аліменти, розраховані у розмірі середньої заробітної плати по місту Чугуєву, відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 195 СК України. Розмір середньої заробітної плати по місту Чугуєву станом на 01.08.2021 складав 11 688, 00 грн. Тому розмір аліментів, який був нарахований, складав 2922,00 грн. (11688,00 грн. : 1/4 частина від доходу), відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 30.12.2021. В той же час, як вбачається з наданого розрахунку аліментів, з вересня 2021 року розмір нарахованих аліментів зменшився, зокрема, він складає станом на 01.11.2021 - 1308,13 грн. Вищевказана сума була розрахована державним виконавцем після отримання від ТОВ «Дойц-ремсервіс» (ЄДРПОУ 44171769) звіту про здійснення відрахування та виплати заробітної плати ОСОБА_2 , який одночасно і є директором цього товариства та який надав та підписав вищевказаний звіт (а.с. 14).

Також позивачемна підтвердженняпозовних вимогнадано зофіційного майданчикаелектронної системпублічних закупівельУкраїни ProZorroдокази пропроведені відповідачемроботи:з капітальногоремонту автомобіля(ПАЗ3205)на суму177581,12грн. (Ідентифікаторзакупівлі ProZorroUA-2016-12-13-000280-c)(а.с.16-18);з ремонтуі технічногообслуговування мототранспортнихзасобів ісупутнього обладнанняна суму26285,00грн. (Ідентифікатор закупівлі ProZorro UA- UA-2019-04-22-000801 -с) (а.с. 19, 20).

З наданих доказів вбачається, що з 28.08.2021 відповідач стає директором ТОВ «Дойц-ремсервіс» та самостійно встановлює собі заробітну плату у розмірі 6500,00 грн., тобто таку, яка законодавчо визначена за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці, тоді як основною діяльністю ТОВ «Дойц-ремсервіс» є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Така сума доходу відповідача в розмірі мінімальної заробітної плати є очевидно неспівмірною з діяльністю його товариства, а тому такий показник як заробітна плата не може прийматись судом як об`єктивний рівень доходу відповідача, і суд розцінює встановлення такої заробітної плати зі сторони відповідача є не чим іншим, ніж ухилення від відповідальності по утриманню своєї ж дитини та є навмисним заниженням свого доходу.

На підтвердження проживання неповнолітньої дитини разом з позивачем надана довідка ЦНАП Чугуївської міської ради від 28.12.2021. Також позивачем надані докази щодо проживання з дитиною на даний час у Німеччині, однак відповідач іншої допомоги крім аліментів не надає.

Відповідно дост. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 141 СК України, встановлює рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року - держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 1ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 17Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»- вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положеньст. 182 СК України, так і положень ст. ст.183,184 СК України.

Частина першастатті 192 СК Українипередбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст. ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Сімейний кодекс Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України).Стаття 192 СК Українитільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру)ст. 184 СК Українивідносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, в Законі закріплено можливість зменшення чи збільшення розміру сплачуваних аліментів та вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів за рішенням суду: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я, інші випадки, прямо передбаченіСК України.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»- розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2ст. 182 СК України.

Відповідно до ч. 2ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Нести відповідальність по утриманню дитини повинні обидва батьки. При цьому, судом враховується той факт, що відповідач працездатний, доказів того, що він має на утриманні інших осіб, на яких сплачує аліменти, та неможливість сплачувати аліменти у розмірі 3000,00 грн. суду не надані, він разом з позивачем повинен у рівних частках нести матеріальну відповідальність, а тому, відповідно до конституційного принципу верховенства права, з урахуванням потреб дитини та можливостей батька, суд вважає за необхідне змінити розмір аліментів, які він сплачує на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини.

Відповідач не надав суду доказів на спростування заявлених позовних вимог та не скористався своїм правом надати суду відзив на позовну заяву, у відповідності до ст. 178 ЦПК України, хоча судова повістка та позовна заява з додатками направлялись йому не за місцем реєстрації, а за місцем постійного проживання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Зі змісту вище приведеного та аналізу зазначених статей слідує, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Розмір аліментів у разі спору у всіх випадках встановлюється судом, при цьомустаттею 182 СК Українипередбачений перелік найбільш вагомих обставин, які мають братися до уваги при визначенні розміру аліментів на дитину.

Суд при розгляді вимог позивачки про зміну розміру аліментів враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився дохід платника аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам, вочевидь, не відповідає, а тому з вказаних підстав аліменти підлягають зміненню.

Отже, виходячи з встановлених дійсних обставин справи та враховуючи матеріальне становище платника аліментів, відсутність відомостей про наявність у нього інших осіб, які б знаходилися на його утриманні, матеріальне становище позивача та дитини, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 грн. щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, виходячи з принципу рівності участі батьків у вихованні та утриманні дітей, оскільки прожитковий мінімум, згідно з визначенням, наведеним вст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, тому обмежувати розмір аліментів лише розміром прожиткового мінімуму доходів суд вважає неможливим.

Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Згідно з п. 23Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому у порядкуст. 141 ЦПК Українисуму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави.

Керуючись ст. ст.10,11,76-80,133,141,223,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чугуїв, Харківської області, ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, на користь ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Чугуїв, Харківської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/4 частину з усіх видів доходів щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на тверду грошову суму 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього часу стягнення аліментів за рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 19.08.2021 у справі № 636/1633/21.

Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чугуїв, Харківської області, ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, судовий збір у розмірі2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -