Рішення

від 11.04.2023 по справі 511/2286/22

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2286/22

Номер провадження: 2/511/91/23

11 квітня 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Теренчук Ж. В.,

секретаря судового засідання - Ніколас С.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Кузьмича Г.В.,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду м.Роздільна Одеськоїобласті впорядку спрощеногопровадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Державногозакладу "Українськийлепрозорій Міністерства охорониздоров"я України" про скасування наказу про оголошення догани,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовної заяви та процесуальних документів..

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить суд захистити його порушені трудові права та скасувати наказ №65 від 20.07.2022 року, виданий виконуючою обов`язки директора Державного закладу "Український лепрозорій МОЗ України» ОСОБА_3 про оголошення йому догани за порушення трудової дисципліни під час його перебування на посаді завідувача відділенням даного закладу.

Так за даним наказом на нього було накладеного дисциплінарне стягнення керівником ОСОБА_3 у виді оголошення догани за те, що він порушив Правила внутрішнього трудового розпорядку закладу та 18 липня, 19 липня та 20 липня 2022 року запізнився на роботу.

Зазначив, що він дійсно був відсутній на роботі у зазначений час, однак по поважній причині звернувся до лікаря стоматолога з гострим зубним болем, про що повідомив ОСОБА_3 та суду надав відповідну довідку лікаря.

Між тим 20.07.2022 року ОСОБА_3 видала наказ про оголошення йому догани, з яким він категорично не погоджується.

Вважає вказаний наказ безпідставним, незаконним, винесеним з грубим порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого ст.141,149 КзпП України. В оскаржуваному наказі відсутні вказівки на фактичні обставини справи, які слугували підставою для застосування дисциплінарного стягнення, при цьому відповідач не з`ясував ступінь тяжкості проступку, наявність вини працівника, сфальсифікував докази проти нього.

Вважає, що керівництво медичного закладу в особі ОСОБА_3 упереджено ставиться до нього, його незаконно звільнили з займаної посади головного лікаря, в подальшому ОСОБА_3 примушувала його звільнитися з роботи, переслідувала його, відбирала медичну літературу, заборонила користуватися комп`ютером.

Просив позов задовольнити та скасувати наказ про оголошення йому догани, так як дисциплінарного проступку він не вчиняв.

30.12.2022року на адресу суду від відповідача Державного закладу"Українськийлепрозорій Міністерства охорониздоров"я України» надійшов відзив на позовну заяву (а.с.45) Відповідач просив відмовити в позові як заявленому безпідставно. Зазначив, що оспорюваний наказ, яким позивачу було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, було винесено після того, як ОСОБА_1 було спочатку запропоновано надати пояснення щодо допущених ним запізнень на роботу, які мали місце з 18 по 20 липня 2022 року. Однак він не надав пояснень, а повідомив , що на роботу не прибував своєчасно, так як знімав лабораторні показники.

Оскаржуваний наказ був виданий на підставі актів про запізнення на роботу від 18 липня, 19 липня та 20 липня 2022 року та доповідних сторожів медичного закладу щодо часу прибуття ОСОБА_1 на роботу.

Враховуючи, що позивач запізнювався постійно на роботу, не повідомляючи про причини неявки, на цій підставі надходили скарги від його пацієнтів , на усні попередження не реагував, було прийнято рішенням про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Доводи позивача з приводу того, що відповідачем не підтверджено його відсутність на роботі, наявність вини позивача, спростовуються наданими суду матеріалами справи.

13.01.2023року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив. (а.с.63) Позивач наполягає на тому, що притягаючи його до дисциплінарної відповідальності, відповідачем грубо порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення, не враховано відсутність його на робочому місця незначний час по поважній причині, так як він звернувся за медичною допомогою до лікаря-стоматолога. Акти про запізнення його на роботу вважає неналежними доказами, оформлені неправильно та не мають юридичної сили. Всі дії керівництва направлені на його переслідування, так як він не згодний з діями нового керівництва закладу. Вважав доводи, викладені у відзиві безпідставними та просив його позов задовольнити в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 01.11.202 року суд відкрив провадження у вказаній справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін про час та місце розгляду справи..(а.с.26)

Позиції сторін в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити. Суду показав, що не згодний з наказом в.о. директора ОСОБА_3 , так як з 1984 року працює в даному медичному закладі, на теперішній час є єдиним лікарем в даному медичному закладі, крім основної посади завідуючого відділенням суміщав цю посаду з посадами лікаря офтальмолога та лікаря дермовенеролога. Ніколи порушень трудової дисципліни не допускав. Обізнаний з Правилами внутрішнього трудового розпорядку лепрозорію. На роботу спізнився на незначний час по поважній причині був на прийомі у лікаря стоматолога вранці 18,19,20 липня 2022 року. 20 липня 2022 року, прибувши на роботу , був запрошений до кабінету в.о. директора Лавреки Е.В., де йому було запропоновано надати пояснення щодо запізнень на роботу. Він повідомив, що був у лікаря. Крім цього, надав в цей день письмові пояснення , в яких також зазначив поважну причину несвоєчасно приходу на роботу. Тому просив наказ про оголошення догани скасувати, так як він виданий незаконно, він трудову дисципліну не порушував.

Представник позивача адвокат Кузьмич Г.В. просив також суд звернути увагу на допустимість доказів , які подані відповідачем в підтвердження факту порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 . Зокрема просив суд визнати неналежними доказами у справі акти про запізнення , складені за участю в.о. директора ОСОБА_3 та працівників лепрозорію від 18 липня 2022 року, 19 липня 2022 року, 20 липня 2022 року. Вважає, що свідки, які підписали ці акти, не були очевидцями запізнень на роботу ОСОБА_1 , а тому не могли підписувати дані акти. Сфальсифікованими вважає дані, які викладені в доповідних сторожів лепрозорію про те, що ОСОБА_1 запізнювався на роботу, а також покидав робоче місце в надурочний час.

Всі три акти про запізнення на думку представника позивача взагалі були складені в один день 20.07.2022 року, а докладні сторожів, які начебто зафіксували прибуття на роботу та час залишення робочого місця ОСОБА_1 були складені після винесення наказу, так як вони не заявлені в наказі про оголошення догани ОСОБА_1 як підстави накладення адміністративного стягнення. Також просив звернути, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дають неправдиві та протилежні покази щодо обставин дачі пояснень позивачем в кабінеті ОСОБА_3 щодо причин його запізнення на роботу.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, суду показала, що позивач ОСОБА_1 три дні підряд 18, 19,20 липня 2022 року запізнювався на роботу, не проводив своєчасно прийом пацієнтів. Запізнення були систематичними і до видання цього наказу, однак останні три випадки було задокументовано та складено акти про запізнення. Вона як юрист також приймала участь у складенні цих актів, готувала проекти їх за вказівкою в.о. директора лепрозорію ОСОБА_3 , також підтвердила, що була свідком запізнень ОСОБА_1 на роботу. Крім цього, він не виконував наказ в.о. директора ОСОБА_3 №28 від 08.02.2022 року, відповідно до якого було встановлено граничний час перебування працівників на території лепрозорію, що підтвердили в своїх докладних сторожі лепрозорію. В кабінеті директора вона була присутня, коли ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_1 надати пояснення щодо причин запізнення на роботу. ОСОБА_1 повідомив, що він знімав лабораторні показники, які показники і де він це робив останній не пояснив, а також сказав, що в нього не має будь-яких документів, які підтверджують причини несвоєчасного приходу на роботу в зазначені дні. Тому відносно нього було видано наказ про оголошення догани і ознайомлено з ним ОСОБА_1 в цей же день, а на наступний день ОСОБА_1 вже перебував на лікарняному, довідку від лікаря стоматолога, яку надав до суду він до адміністрації лепрозорію не подав.

Судом по справі встановлено наступні фактичні обставини.

Позивач ОСОБА_1 з 1984 року перебуває у трудових відносинах з Державним закладом "Українськийлепрозорій Міністерства охорониздоров"я України»,за фахомлікар. Працював в цей період в даному медичному закладі на різних посадах , в тому числі керівних.

Наказом МОЗ України від 29.10.2020 року за №50-о ОСОБА_1 був увільнений з посади головного лікаря ДЗ «Український лепрозорій МОЗ України». (а.с.83)

Наказом в.о. директора ДЗ «Український лепрозорій МОЗ України» ОСОБА_3 №195 від 29.12.2021 року він був переведений на посаду завідувача відділенням з 01.01.2022 року. Також він суміщав посади лікаря офтальмолога та лікаря- дерматовенеролога, що підтверджується випискою з особової картки та копією наказу. (а.с.71,94, 134)

20.07.2022 року за Наказом №65 від 20.07.2022 року, виданим виконуючою обов`язки директора Державного закладу "Український лепрозорій МОЗ України» ОСОБА_3 йому було оголошено догану за порушення трудової дисципліни під час його перебування на посаді завідувача відділенням даного закладу.

Відповідно до змісту наказу дисциплінарне стягнення накладено за порушення трудової дисципліни, а саме запізнення на роботу 18.07.2022 року, 19.07.2022 року, 20.07.2022 року, в свою чергу за порушення п.18 розділу 111 та п.23 розділу 5 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників лепрозорію, п.3.1., 6.1. Посадової інструкції завідувача відділенням, вимог Наказу №28 від 08.02.2022 року

Так відповідно до п.18, 22,23,31 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДЗ «Український лепрозорій МОЗ України» працівники повинні вчасно приходити на роботу.

Для працівників закладу згідно з п.2 ст.51 КЗпП України та Постанови КМУ від 21.02.2001 року за №163 встановлено 36 годинний робочий день з двома вихідними (субота, неділя). Робочий час у закладі : початок роботи 08:20. Перерва:12.32 до 13.00. Закінчення: 16.00. Тривалість чергового персоналу визначається графіками змінності. Кожен працівник зобов`язаний відмітити свій прихід на роботу до початку роботи, а по закінченню робочого дня залишити робоче місце в порядку , визначеному у закладі.

Відповідно до Наказу в.о. директора №28 від 08.02.2022 року визначено граничний час перебування працівників на робочому місці, зокрема для завідувача відділенням ОСОБА_1 з 19:40 по 20:10. (а.с.57.58) ОСОБА_1 з даним наказом як і інші працівники закладу ознайомлений в підписному листі (а.с.59)

Відповідно до акту про запізнення на роботу №1 від 18.07.2022 року , складеного за підписом працівників ДЗ «Укрлепрозорій МОЗ України» в.о. директора ОСОБА_3 , фальдшера-лаборанта ОСОБА_6 , юрисконсульта ОСОБА_2 в цей день завідуючий відділенням ОСОБА_1 запізнився на роботу на 2 години 15 хвилин з 08:20 до 10:35. (а.с.6)

Відповідно до акту запізнення на роботу №2 від 19.07.2022 року , складеного за підписом працівників ДЗ «Укрлепрозорій МОЗ України» в.о. директора ОСОБА_3 , фельдшера-лаборанта ОСОБА_6 , юрисконсульта ОСОБА_2 в цей день завідуючий відділенням ОСОБА_1 запізнився на роботу на 1 годину 30 хвилин з 08:20 до 09:50. (а.с.7)

Відповідно до акту запізнення на роботу №3 від 20.07.2022 року , складеного за підписом працівників ДЗ «Укрлепрозорій МОЗ України» в.о. директора ОСОБА_3 , фальдшера-лаборанта ОСОБА_6 , інспектора кадрів ОСОБА_4 в цей день завідуючий відділенням ОСОБА_1 запізнився на роботу на 37 хвилин з 08:20 до 08:57. (а.с.8)

В підтвердження достовірності інформації про запізнення ОСОБА_1 у вказаний період, а також перебування на території закладу в надурочний час суду також надано:

-доповідну сторожа ОСОБА_7 , відповідно до якої лікар ОСОБА_1 прибув на 18.07.2022 року територію лепрозорію на роботу в 10 год.35 хв., покинув територію 0 21 годині;(а.с.97)

-доповідну сторожа ОСОБА_8 , відповідно до якої лікар ОСОБА_1 прибув на територію лепрозорію на роботу 19.07.2022 року в 09 год.50 хв., покинув територію в 21 год.55 хв.;(а.с.98)

-доповідні сторожів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , відповідно до яких лікар ОСОБА_1 прибув на територію лепрозорію на роботу 20.07.2022 року в 08 год.57 хв.;(а.с.99)

Відповідно до повідомлення від 20.07.2022 року за №75 в цей день ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення щодо причин запізнення його на роботу 18.07.2022 року, 19.07.2022 року, 20.07.2022 року, про що свідчить підпис ОСОБА_1 в даному документі про отримання. (а.с.52)

20.07.2022 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо несвоєчасного прибуття на роботу, в яких зазначив, що він звертався за медичною допомогою в зв`язку з погіршенням стану здоров`я. (а.с.10)

Відповідно до медичної довідки, наданої суду від 20.07.2022 року, завіреної печаткою лікаря, ця довідка видана ОСОБА_1 і підтверджує той факт, що він звертався до лікаря - стоматолога з гострим болем , травмою коронки зуба 18.07.2022 року, 19.07.2022 року, 20.07.2022 року.. (а.с.9)

Також в судовому засіданні в якості свідків були допитані інспектор кадрів ДЗ «Український лепрозорій МОЗ України» ОСОБА_4 , яка суду показала, що вона була свідком того як ОСОБА_1 20.07.2022 року запізнився на роботу, приймала участь у підписанні акту про його запізнення. Також була присутня в кабінеті директора ОСОБА_3 , коли та просила пояснити ОСОБА_1 причини його запізнень на роботу. Він пояснив, що був у лікаря, однак підтверджуючих документів у нього немає.

В свою чергу допитана в суді свідок ОСОБА_6 , фельдшер-лаборант даного закладу, суду показала, що вона особисто не була свідком всіх запізнень ОСОБА_1 , задокументованих у актах, однак були доповідні сторожів про його запізнення. Також була присутня в кабінеті директора, коли ОСОБА_1 надавав пояснення щодо запізнень на роботу, і пояснив, що він в вранці знімав показники. Будь-яких документів на підтвердження своїх слів не надав.

Нормативно правове-обгрунтування та висновки суду.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно та точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За приписами ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:1) догана;2) звільнення.

Згідно з ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

За приписами ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

За приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

При цьому, суд вважає правильним розмежувати підстави, які слугували для цього, перевіривши достатність та обґрунтованість кожної з них окремо.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

При вирішенні питання про правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності підлягає з`ясуванню, в чому конкретно проявилось порушення трудової дисципліни, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи правомочним органом накладено дисциплінарне стягнення, чи не закінчився для цього встановлений строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до правового висновку викладеного в постанові ВС від 13 травня 2022 року у справі № 331/2395/20 саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 квітня2021 року в справі № 461/8132/17(провадження № 61-9697св19).

Повертаючись до обставин цієї справи слід зазначити, що спірний наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення №65від 20.07.2022року буввиданий виконуючою обов`язки директора Державногозакладу "Українськийлепрозорій МОЗУкраїни» ОСОБА_3 відповідно донаданих їйповноважень яккерівника закладуі відповіднодо йогозмісту дисциплінарнестягнення на ОСОБА_1 було накладеносаме запорушення Правилвнутрішнього трудовогорозпорядку дляпрацівників лепрозорію,запізнення нароботу завідувачавідділенням ОСОБА_1 , які малимісце 18липня,19липня та20липня 2022року навстановлений проміжокчас вранці,а такожперебування натериторії лепрозоріюпісля закінченняробочого часу,тобто після20години 40хвилин,тобто внаказі відображені фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Також в наказі міститься правове обгрунтування цього наказу, наведені нормативні акти, які своїми діями порушив ОСОБА_1 , зокрема це пункти Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівник закладу вимоги посадової інструкції завідувача відділенням, а також вимоги Наказу №28 від 08.02.2022 року, яким встановлено граничні терміни перебування працівників в період дня на території лепрозорію.

Матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 з усіма цими документами в період своєї трудової діяльності був ознайомлений.

Позивач в суді не спростовував, що був відсутній на робочому місці з 08:20 до 10:35 18 .07.2022 року, з 08:20 по 09:50 19.07.2022 року, з 8:20 до 08:57 20.07.2022 року. Не заперечував, що інколи затримувався на роботі , так як виконував свої обов`язки професійні щодо лікування осіб з особливою формою хвороби.

Ці дані також зафіксовані актами про запізнення на роботу №1,2,3 , наявними у матеріалах справи, а також доповідними сторожів лепрозорію щодо часу перебування на території лікаря ОСОБА_1 .

Суд не погоджується з доводами представника позивача про те, що дані докази є неналежними та недопустимими, так як ці докази відповідають вимогам ст.77,78 ЦПК України, вони містять інформацію щодо предмета доказування, отримані в законному порядку.

Так ВСвисловив своюпозицію щодо порядкускладення актівпро запізненняпрацівників нароботу, викладенуу постановіВС29.06.2022 у справі №569/22159/19, відповідно до якого відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній, простій письмовій формі та підписується не менше ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано відсутність працівника на роботі. Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі. У таких документах обов`язково вказується не тільки дата, а й конкретний час відсутності працівника.

Між тим, після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з`ясувати, чим така відсутність була викликана.

20.07.2022 року ОСОБА_1 на вимогу директора ОСОБА_3 надав письмові пояснення про причини відсутності на роботі, де зазначив що звернувся за медичною допомогою в зв`язку з погіршенням стану здоров`я, однак в цей день підтверджуючого документу про його знаходження у лікаря не надав і не міг надати в цей день вважає суд, так як перебував на роботі.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, тобто у роботодавця є достатньо часу відповідно до закону для проведення розслідування вчиненого працівником дисциплінарного проступку.

Також ухвалою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 31.10.2002 р. № 6-10006кс02 визначено, що вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за п. 4 ст. 40 КЗпП, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із передбачених ЦПК України. При цьому відсутність працівника за станом здоров`я може підтверджуватися не тільки лікарняним листком чи довідкою медичної установи, а й показаннями свідків та іншими доказами.

Таким чином відсутність у ОСОБА_1 медичної довідки 20.07.2022 року не свідчить про те, що він допустив дисциплінарний проступок.

Крім цього, в матеріалах справи вже наявна така довідка про перебування ОСОБА_1 у лікаря, яка підтверджує на думку суду поважність причин його запізнення на роботу, стан здоров`я особи може перешкоджати працівнику з`явитися на роботу своєчасно.

Відповідно законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається з огляду на конкретні обставини. Безумовно, це мають бути об`єктивні обставини, які перешкоджали працівнику з`явитися на роботу своєчасно і не могли бути ним усунуті. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника. (Постанова Верховного Суду від 28.06.2022 у справі №591/6727/20)

Тому суд вважає, що в.о. директора ДЗ «Український лепрозорій МОЗ України» Лаврекою Е.В. передчасно було винесено наказ про оголошення догани завідувачу відділення ОСОБА_1 без встановлення всіх обставин, які мають значення при накладенні дисциплінарного стягнення на працівника, крім цього, виходячи з обставин , встановлених під час розгляду справи у суді, останній не вчиняв дисциплінарного проступку, на роботі був відсутній по поважній причині , будь-якої шкоди його діями медичному закладу не заподіяно, відтак оспорюваний ним наказ про голошення догани є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо поновлення строків звернення до суду для вирішення трудового спору.

Відповідно до ч.1 статті 233 Кодексу законів про працю України(строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Якщо працівник з поважних причин пропустив установлені строки для звернення до суду, то відповідно достатті 234 КЗпП України суд може поновити ці строки.

Так спірний наказ було видано 20.07.2022 року , строк звернення до суду у позивач тримісячний закінчувався 20.10.2022 року , позивач подав позов 27.10.2022 року .

Разом з позовом позивач подав відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом порушених прав (а.с.23), мотивуючи її тим, що з липня по жовтень 2022 року перебував на лікарняному, що підтвердив наданими суду електронними листами непрацездатності. (а.с.13-22) та довідками про стан здоров`я.

Суд приходить до висновку, що строк звернення позивача до суду пропущений ним по поважній причині , а тому підлягає поновленню.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір, який належить стягнути з відповідача на його користь в розмірі 992,40 грн.(а.с.4)

На підставі ст.81, 89, 141, 259,263- 265, 268 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Позов ОСОБА_1 про скасування наказу про оголошення догани, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючої обов"язки директора Державного закладу "Український лепрозорій Міністерства охорони здоров"я України» №65 від 20.07.2022 року про оголошення догани завідувачу відділенням Державного закладу «Український лепрозорій Міністерства охорони здоров`я України» ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни.

Стягнути з Державного закладу «Український лепрозорій Міністерства охорони здоров`я України», код ЄДРПОУ 01982235 , розташованого за адресою 67450 с.Кучурган Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 992,40 грн .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж. В. Теренчук