Ухвала

від 13.04.2023 по справі 904/1824/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

13.04.2023м. ДніпроСправа № 904/1824/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про забезпечення позову

за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", 03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт-Фудс", 49000, м.Дніпро, проспект Сергія Нігояна, буд.100, код ЄДРПОУ 42153670

відповідача-2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення заборгованості

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт-Фудс", відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 20-63KS0002 від 08.10.2020р. в розмірі 308 781,41грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1824/23 визначено суддю Панну Світлану Павлівну, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023.

Разом із позовною заявою судом отримано заяву позивача про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт, в межах ціни позову в розмірі 308 781,41грн. на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу-2: ОСОБА_1 , а саме: домоволодіння загальною площею 55,9 м 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 757384312101, номер об`єкта в РПВН: 32484249, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та розташований на земельній ділянці кадастровий номер № 1210100000:08:667:0082, площею 0,1 га.

Заява позивача про забезпечення позову обґрунтована тим, що 08.10.2020р. між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крафт-Фудс" укладений кредитний договір № 20-63КS0002, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «КРАФТ-ФУДС» за вказаним вище кредитним договором, між АТ «Укрексімбанк», ТОВ «КРАФТ-ФУДС» та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений Договір поруки від 08.10.2020р. за № 20-63ZР0021, відповідно до умов якого визначено, що Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання Позичальником Основного зобов`язання в повному обсязі. (п.2.1. ст.2. Договору поруки).

Станом на сьогоднішній день відповідачі-1 та 2 не виконують свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Позивач зазначає, що відповідачі-1 та 2 умисно ухиляються від виконання взятих на себе зобов`язань, в тому числі не отримують поштову кореспонденцію, яка направляється Банком на їх поштові адреси з метою врегулювання питання погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором.

Позивач вважає, що відповідачами-1 та 2 будуть вчинятись дії щодо переховування усіх можливих активів для оплати заборгованості за виконання можливого рішення по даній справі.

Оскільки позивачу стало відомо з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо наявності у власності відповідача-2 домоволодіння і земельної ділянки, позивач просить суд накласти арешт на майно відповідача.

Також позивач послався на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі № 753/22860/17.

У застосуванні заходів зустрічного забезпечення позивач необхідності не вбачає.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною ч. 4 ст. 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 4 ст. 139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. Отже, з положень ч. 4 ст. 139 ГПК України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою позивач серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

В якості доказів позивачем надано інформацію, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 316560760 від 01.12.2022 та № 328214425 від 06.04.2023р.) та вимоги про погашення простроченої заборгованості від 10.08.2022р. № 0023606/26587-22 на адресу відповідача-1 та від 26.08.2022р. № 0023606/27867-22 на адресу відповідача-2.

З урахуванням наданих заявником доказів, встановлено, що існує реальна загроза, що відповідач-2 може відчужити, передати в заставу, продати, знищити чи знецінити належне йому майно.

Таким чином, виходячи з того, що між сторонами існує спір щодо сплати заборгованості за кредитним договором № 20-63KS0002 від 08.10.2020р. в розмірі 308 781,41грн., а відповідач-2 є поручителем згідно до договору поруки від 08.10.2020р. за № 20-63ZР0021, відповідно до умов якого визначено, що поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання Позичальником Основного зобов`язання в повному обсязі. (п.2.1. ст.2. Договору поруки), а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідачів присудженої до стягнення суми заборгованості, існують обґрунтовані сумніви щодо можливості реального виконання судового рішення у випадку стягнення з відповідачів-1 та 2 солідарно заборгованості в сумі 308 781,41грн.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача-2 в межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірність і адекватність, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Отже, обраний позивачем вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу-2 на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача-2, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача-2, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 06.04.2023р. про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову в розмірі 308 781,41грн. на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу-2: ОСОБА_1 , а саме: домоволодіння загальною площею 55,9 м 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 757384312101, номер об`єкта в РПВН: 32484249, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та розташований на земельній ділянці кадастровий номер № 1210100000:08:667:0082, площею 0,1 га.

Стягувач: Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", 03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112

Боржник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 14.04.2026р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.04.2023р. та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя С.П. Панна