Рішення

від 30.03.2023 по справі 906/47/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/47/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Брижан А.С. - ордер серія СВ №1045241 від 02.02.2023 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЛ СІ-КОНСАЛТИНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МИЛА КІЗОНЬКА ГАЙ

про стягнення 186 000,00 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЛ СІ-КОНСАЛТИНГ" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МИЛА КІЗОНЬКА ГАЙ" 186 000,00 грн боргу за надані консультаційні послуги згідно Договору №LG-GА00/01-02/11 від 01.11.2021.

Ухвалою від 09.01.2023 суд відкрив провадження у справі №906/47/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив розгляд справи по суті на 08.02.2023.

23.01.2023 та 14.03.2023, на адресу суду, з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" повернулися копії ухвал суду, адресовані відповідачу (а.с. 34-38, 65-68).

Ухвалами від 08.02.2023 та від 13.03.2023, з огляду на неявку відповідача та його представника, суд продовжив строк розгляду справи по суті на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладав розгляд справи на 13.03.2023 та 30.03.2023, відповідно.

В судовому засіданні 30.03.2023 представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснила, що відповідач щомісячно отримував акти приймання-передачі наданих послуг та рахунки на оплату наданих послуг. Вказала, що зазначені акти додатково були направлені відповідачу 22.11.2022 разом з претензією №17-11/04 від 17.11.2022, щоб з`ясувати наявність у відповідача зауважень стосовно наданих послуг. На запитання суду зауважила, що рахунки до претензії не додавалися, оскільки відповідач їх отримав наручно, а додаткове їх направлення не впливає на обов`язок провести розрахунки згідно Договору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки направлена відповідачу поштова кореспонденція (ухвали суду від 23.01.2023 та 14.03.2023) була повернута суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", з метою уточнення місцезнаходження відповідача, суд здійснив запит та отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 71), з якого вбачається, що адреса відповідача відповідає вказаній у позовній заяві.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція неодноразово направлялась відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Також суд враховує, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію та несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права, а також не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Крім того, суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ.

Водночас судом взято до уваги, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання ним відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЛ СІ-КОНСАЛТИНГ" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИЛА КІЗОНЬКА ГАЙ" (замовник, боржник) укладено договір про надання консультаційних послуг №LG-GA00/01-02/11 від 01.11.2021 (далі - Договір (а.с. 9-12)).

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору, в період з грудня 2021 по листопад 2022, надав відповідачу послуги на загальну суму 186000,00 грн, які відповідач не оплатив.

Зазначив, що кожного місяця представнику замовника видавалися акти приймання-передачі наданих послуг та рахунки на оплату наданих послуг, однак відповідач останні не підписав та не повернув.

Вважає, що оскільки згідно п. 10.1. Договору відповідач повідомлення щодо припинення дії договору не надіслав, останній був пролонгований на тих самих умовах та на час звернення до суду є дійсним.

Також вказав, що звертався до відповідача із претензією про сплату боргу, однак остання залишена без відповіді та задоволення.

Не проведення відповідачем у повному обсязі розрахунків за надані послуги стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Відповідач позов за підставами пред`явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків з позивачем не надав.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами виникли на підставі Договору про надання послуг про надання консультаційних послуг №LG-GA00/01-02/11 від 01.11.2021.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець зобов`язався надавати консультаційні послуги (надалі - послуги), а замовник, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язався оплачувати послуги виконавця.

Відповідно до п. 2.1. Договору, обсяг послуг, які протягом одного календарного місяця виконавець надає замовнику, складає 20 (двадцять годин) робочі години роботи спеціалістів виконавця.

При цьому, за п. 4.1. Договору, вартість послуг, передбачених пунктами 1.2. цього Договору, складає 15500,00 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок). Вартість послуг не може бути зменшена у зв`язку з відсутністю завдань та доручень замовника, що призвело до надання виконавцем протягом звітного місяця послуг, обсяг яких є меншим від обсягу, вказаному в п. 1.2. цього Договору.

Відповідно до п. 4.5. Договору, замовник о п л а ч у є передбачену пунктом 4.1 Договору вартість послуг не п і з н і ш е 10 - го числа поточного місяця.

Оплата послуг здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на банківський рахунок виконавця (п. 4.7. Договору).

Замовник має право заявляти свої зауваження до якості наданих послуг (п. 3.4.2. Договору).

За п. 4.8. Договору, замовник зобов`язаний не пізніше 3-х календарних днів з моменту надходження від виконавця акта приймання-передачі наданих послуг заявити свої зауваження до якості та обсягу вказаних послуг. У в и п а д к у в і д с у т н о с т і м о т и в о в а н и х п и с ь м о в и х з а у в а ж е н ь від замовника протягом вищевказаного строку, зазначені в акті послуги вважаються наданими належним чином, вчасно та у повному обсязі, та підлягають оплаті відповідно до умов Договору.

Матеріали справи містять акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), з яких вбачається, що в період з листопада 2021 по жовтень 2022 позивач надав відповідачу консультаційні послуги в межах визначених п. 1.2 та 4.1 Договору обсягу та вартості на загальну суму 186000,00 грн (а.с. 15-25).

Також матеріалами справи підтверджено, що акти виконаних робіт за період з листопада 2021 по жовтень 2022 на загальну суму 186000,00 грн були направлені відповідачу 22.11.2022 разом з претензією №17-11/04 від 17.11.2022 на вказану суму, з проханням повернути суму боргу протягом семи днів. (а.с. 13-26).

При цьому суд враховує, що матеріали справи не містять зауважень відповідача щодо надісланих актів, що свідчить про надання позивачем зазначених в цих актах послуг належним чином, вчасно та у повному обсязі, а також про те, що зазначені послуги підлягають оплаті відповідно до умов Договору.

За умовами п. 3.3.3., 3.3.4., 3.3.5. Договору, замовник зобов`язався своєчасно оплачувати послуги виконавця згідно умов цього Договору; при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов`язань, згідно з Договором, терміново повідомити про це виконавця; належним чином підписувати та вчасно передавати виконавцю акти приймання-передачі наданих послуг.

Тобто, підписуючи Договір про надання консультаційних послуг №LG-GA00/01-02/11 від 01.11.2021, відповідач був обізнаний про строки проведення розрахунків, крім того, згідно з п. 3.3.2. Договору зобов`язався своєчасно оплачувати послуги виконавця згідно умов цього Договору.

Натомість, не зважаючи на необхідність виконання умов п. 4.5. Договору, щодо оплати передбаченої пунктом 4.1 Договору вартості послуг не пізніше 10 - го числа поточного місяця, відповідач не спростував існування заявленої до стягнення заборгованості, як на час звернення позивача до суду так і на час розгляду справи.

При цьому жодних доказів того, що відповідач вживав заходи для належного виконання п.4.5 Договору, зміст якого було погоджено обома сторонами, матеріали справи не містять. Так само не містять матеріали справи і будь яких повідомлень про виникнення обставин, які перешкоджають належному виконанню відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Суд також враховує, що відповідно до п. 10.1. Договору, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28 лютого 2022 року, але, у будь якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомила іншу про припинення даного Договору, то строк дії цього Договору вважається продовженим на кожний наступний рік на діючих на момент продовження умовах.

Доказів повідомлення про припинення Договору матеріали справи не містять, що свідчить про продовження строку дії останнього.

Суд також враховує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому, за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі-«non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у Постанові по справі № 910/353/19 від 06.12.2019.

За ч.5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 526 ЦК України).

Разом з тим, всупереч укладеному Договору, відповідач розрахунки у розмірі 186000,00 грн не здійснив, будь яких заперечень стосовно наданих послуг не надав.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач позов за підставами пред`явлення та предметом не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав. Натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у розмірі 186000,00 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МИЛА КІЗОНЬКА ГАЙ" (12462, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Гай, вул. Чехова, буд. 16-А, ід. код 41431598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЛ СІ-КОНСАЛТИНГ" (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1 Б, офіс 9, ід. код 38365960):

- 186 000,00 грн боргу за надані консультаційні послуги;

- 2790,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.04.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек).