Рішення

від 15.03.2023 по справі 908/2066/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/166/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023 Справа № 908/2066/22

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши матеріали справи № 908/2066/22

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю НК-ЕНЕРДЖИ, 49125, м. Дніпро, вул. Брезинська, буд. 28, кв. 227

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Господар, 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119, прим. 19

про стягнення 562 141,37 грн.

У засідання приймали участь:

від позивача: Лавринович О.В., ордер серії АЕ № 1157148 від 26.09.22

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

14.10.22 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 05.10.22 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю НК-ЕНЕРДЖИ (далі ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ) до товариства з обмеженою відповідальністю Господар (надалі ТОВ Господар) про стягнення заборгованості згідно договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720 у розмірі 562 141,37 грн., а саме 440 000,00 грн. основного боргу, 81 972,60 грн. пені, 34 310,14 грн. інфляційних нарахувань та 5 858,63 грн. 3 % річних.

14.10.22 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.10.22 по справі № 908/2066/22 позовну заяву за вих. від 05.10.22 за позовом ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої необхідно додати докази сплати судового збору за належними реквізитами та у розмірі 8 432,12 грн. за звернення ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ до господарського суду з позовною заявою (оригінал документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі).

26.10.22 на електронну адресу суду від представника ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ надійшла заява за вих. від 26.10.22 про усунення недоліки позовної заяви, якою позивачем усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 19.10.22.

Ухвалою від 01.11.22 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2066/22 у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.11.22 об 11 год. 30 хв.

Представники сторін в судове засідання 29.11.22 не з`явились, про місце, дату та час були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 29.11.22 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 30.01.23 включно та відкладено підготовче засідання на 21.12.22 об 11 год. 00 хв.

09.12.22 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 08.12.22, в якій представник ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ просить суд про проведення засідання в режимі відеоконференції 21.12.22 об 11 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2066/22.

Ухвалою від 20.12.22 задоволено заяву представника ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ за вих. від 08.12.22 про проведення засідання в режимі відеоконференції 21.12.22 об 11 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2066/22.

Ухвалою від 21.12.22 відкладено підготовче засідання у справі № 908/2066/22 на 24.01.23 об 11 год. 40 хв.

22.12.22 до суду надійшов відзив за вих. від 20.12.22 на позовну заяву, в якій представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

13.01.23 до суду надійшла відповідь за вих. від 11.01.23 на відзив, в якій представник позивача надав свої заперечення на відзив відповідача та просить суд розглянути справу за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на дослідженні сукупності всіх доказів, з урахуванням ступеню їх достовірності, ймовірності існування обставин, які доводяться поданими по справі доказами.

18.01.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 16.01.23, в якій представник ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ просить суд надати можливість взяти участь у судовому засіданні 24.01.23 об 11 год. 40 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/2066/22.

Заява, надіслана адвокатом Лавринович О.В. на електронну адресу суду 18.01.23, не скріплена електронно-цифровим підписом.

Суд звернув увагу представника позивача на наступне.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис.

Частиною 2 ст. 1 Закону України Про електронний цифровий підпис визначено, що електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України, усі документи, які подаються до суду в електронній формі, повинні бути скріпленні електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

З урахуванням викладеного, документи, подані сторонами до суду шляхом надсилання на електронну адресу та не скріплені електронно-цифровим підписом, розгляду не підлягають.

В той же час, з метою забезпечення участі представника позивача в судовому засіданні, судом з`ясовано можливість проведення судового засідання 24.01.23 об 11 год. 40 хв. у справі № 908/2066/22.

Ухвалою від 20.01.23 судом залишено без задоволення заяву представника ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ за вих. від 16.01.23 про проведення засідання 24.01.23 об 11 год. 40 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/2066/22.

Розглянувши в судовому засіданні відзив відповідача за вих. від 20.12.22 на позовну заяву, судом встановлено, що ухвалою від 01.11.22 про відкриття провадження у справі № 908/2066/22 судом визначено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (якщо такі докази не надані позивачем) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали (листом з описом вкладення). Крім того, вказаною ухвалою роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.11.22, ухвала суду від 01.11.22 про відкриття провадження у справі № 908/2066/22 (вих. № 012262 від 02.11.22) отримана представником відповідача 11.11.22.

Таким чином, строк подачі відзиву по справі № 908/2066/22 є 28.11.22 з урахуванням ч. ч. 1, 4 ст. 116 ГПК України.

В той же час, відзив відповідача за вих. від 20.12.22 надійшов до суду 22.12.22.

Згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Представник відповідача у вказаному відзиві за вих. від 20.12.22 на позовну заяву не заявляє клопотання щодо поновлення строку на подачу вказаного відзиву.

Враховуючи вищевикладене, судом залишено без розгляду відзив відповідача за вих. від 20.12.22 на позовну заяву у відповідності до ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Оскільки відзив відповідача за вих. від 20.12.22 на позовну заяву залишено без розгляду, у відповідності до ч. 2 ст. 118 ГПК України, судом не розглядалась відповідь позивача за вих. від 11.01.23 на відзив.

В судове засідання 24.01.23 представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до законодавства. Про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою від 24.01.23 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2066/22. Вирішено розглядати справу по суті з 31.01.23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.02.23 об 11 год. 30 хв.

В судове засідання 07.02.23 представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до законодавства. Про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши в судовому засіданні 07.02.23 матеріали справи № 908/2066/22 судом встановлено, що до матеріалів справи додано копію договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720, в якому, у т.ч. визначено умови поставки, отримання та оплати поставленого позивачем товару відповідачу.

Відповідно до п. 2.3. договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720, завантаження товару (товарної партії) та видачу відповідних документів на товар Продавець здійснює на підставі пред`явленого представником Покупця доручення (довіреності) на отримання товару (партії товару).

Згідно із п. 9.13. наведеного вище договору від 17.07.20 № 490720, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.21, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

При цьому, позивачем до матеріалів позовної заяви не додано жодної довіреності (доручення) представника Покупця на отримання товару за договором поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720.

Крім того, до позовної заяви в якості додатку, позивачем надано видаткову накладну від 18.04.20 № РН-0000083 на поставку дизельного палива ДП-3-Євро5-ВО в кількості 10 000,000 л. на загальну суму з ПДВ 440 000,00 грн. Замовлення здійснювалось на підставі рахунку-фактури від 18.04.22 № СФ-0000063.

Однак, позивачем не надано до позовної заяви вищенаведеного рахунку-фактури від 18.04.22 № СФ-0000063, а видаткова накладна від 18.04.20 № РН-0000083 підписана з боку покупця ТОВ Господар особою без зазначення прізвища, ім`я та по-батькові, без довіреності на отримання відповідною особою. Крім того, відсутня печатка підприємства відповідача у цій справі, якою було завірено договір поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720.

Більш того, в позовній заяві за вих. від 05.10.22 ВЗАГАЛІ відсутні жодні пояснення позивача щодо того, що вказаний договір закінчив свою дію 31.12.21, а поставка товару, а саме нафтопродуктів відбувалась 18.04.22, на підставі видаткової накладної від 18.04.22 № РН-0000083.

При цьому, до матеріалів позовної заяви не додано жодної додаткової угоди до договору щодо його продовження.

На підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України, ухвалою від 07.02.23 позовну заяву за вих. від 05.10.22 у справі № 908/2066/22 залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої надати:

- для дослідження оригінали договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720, рахунку-фактури від 18.04.22 № СФ-0000063 на суму 440 000,00 грн., видаткову накладну від 18.04.20 № РН-0000083 на поставку дизельного палива ДП-3-Євро5-ВО в кількості 10 000,000 л. на загальну суму з ПДВ 440 000,00 грн. та додаткові угоди (за наявності) до договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720 щодо продовження строку дії вказаного договору;

- письмові пояснення відносно відсутності в матеріалах справи: рахунку-фактури від 18.04.22 № СФ-0000063 на суму 440 000,00 грн. та довіреності (доручення представника Покупця на приймання товару за договором поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720;

- письмові пояснення ким саме з боку Покупця (ТОВ Господар) підписано видаткову накладну від 18.04.20 № РН-0000083 на поставку дизельного палива ДП-3-Євро5-ВО в кількості 10 000,000 л. на загальну суму з ПДВ 440 000,00 грн. та на якій підставі вказана особа підписувала вказану видаткову накладну.

01.03.23 до суду надійшла заява за вх. № 4345/08-08/23, в якій представник позивача усунув недоліки визначені в ухвалі суду від 07.02.23.

Ухвалою від 02.03.23 судом продовжено розгляд справи № 908/2066/22 та призначено розгляд справи по суті на 15.03.23 об 11 год. 30 хв.

09.03.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 08.03.23, в якій представник ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ просить суд про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 15.03.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2066/22.

Ухвалою від 13.03.23 судом задоволено заяву представника ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ за вих. від 08.03.23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 15.03.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2066/22.

В засіданні 15.03.23 судом дослідженно оригінали: договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720, рахунку фактури від 18.04.22 № СФ-0000063 у розмірі 440 000,00 грн., товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 18.04.22 № 000000079 та видаткової накладної від 18.04.22 № РН-0000083 на загальну суму 440 000,00 грн.

В судовому засіданні 15.03.23, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 05.10.22. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість згідно договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720 у розмірі 562 141,37 грн., а саме 440 000,00 грн. основного боргу, 81 972,60 грн. пені, 34 310,14 грн. інфляційних нарахувань та 5 858,63 грн. 3 % річних.

Відповідач, в судові засідання жодного разу свого представника не направив, про причини такої неявки суд не повідомив, відзив за вих. від 20.12.22 на позов до суду надав, однак із пропуском строку надання такого відзиву, у зв`язку із чим, судом залишено без розгляду відзив відповідача за вих. від 20.12.22 на позовну заяву у відповідності до ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, станом на час відкриття провадження у справі місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю Господар є: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119, прим. 19.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.11.22, ухвала суду від 01.11.22 про відкриття провадження у справі № 908/2066/22 (вих. № 012262 від 02.11.22) отримана уповноваженим представником ТОВ Господар за довіреністю - 11.11.22.

Крім того, судом було викладено інформацію про дату, час та місце судових засідань до відому ТОВ Господар та розміщено на сторінці офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/) у розділі Громадянам. Оголошення про виклик.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

При цьому, ухвали суду, а саме: від 29.11.22 про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання, від 21.12.22 про відкладення підготовчого засідання, від 24.01.23 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті,від 07.02.23 про залишення позову без руху та від 02.03.23 про продовження розгляду справи повернулись до суду у зворотньому напрямі із довідкою відповідного поштового відділення АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/2066/22, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.20 між ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ (Продавець) та ТОВ Господар (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 490720, за умовами якого (п. 1.1. договору) Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця нафтопродукти, (Товар), в кількості та асортименті, що передбачені за умовами даного договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Згідно із п. 1.3. договору, асортимент, ціна, кількість, умови і термін поставки Товару обмовляються в додатках, що є невід`ємною частиною даного Договору. Сторони допускають узгодження зазначених у даному пункті Договору умов без складання додатка.

Пунктом 1.4. договору сторони домовилися, що у випадку, якщо поставка Товару здійснюється без складання додатка до даного Договору, всі істотні і погоджені Сторонами умови поставки зазначаються в товаротранспортних і/або видаткових документах, що складаються Продавцем і підтверджуються (акцептуються) Покупцем при здійсненні приймання-передачі Товару. У даному випадку, складені Продавцем товаротранспортні або видаткові документи, до моменту їхнього акцепту Покупцем, є пропозицією Продавця Покупцеві прийняти поставку Товару за даним Договором у кількості на умовах і за ціною, зазначених у відповідних товаротранспортних і/або видаткових документах. Підпис особи, уповноваженої Покупцем на здійснення приймання Товару, так само як і дії Покупця, спрямовані на приймання Товару (оформлення довіреності, здійснення перевірки кількості і якості Товару, приймання Товару) підтверджують факт акцепту Покупцем пропозиції Продавця. Датою акцепту (прийняття) Покупцем пропозиції Продавця є дата оформлення відповідного товаротранспортного або видаткового документа. З моменту акцепту Покупцем пропозиції Продавця Сторони є такими, що в належній формі дійшли згоди по всіх істотних умовах Договору й умовах поставки індивідуально визначеного Товару (асортимент, ціна, кількість, умови і термін поставки), зазначеного в товаротранспортних або видаткових документах.

У відповідності до п. 1.6. договору, кількість Товару, який постачається однією партією, встановлюється Сторонами за даними, що зазначені в додатках до даного договору, або товаротранспортних, або видаткових документах.

Товар постачається Покупцю товарними партіями автомобільним транспортом на умовах СРТ (Інкотермс-2010) - перевезення оплачене за реквізитами вказаними Покупцем, якщо інше не зазначено Сторонами в Додатках до даного договору, в товаротранспортних і/або видаткових документах. Товар за даним договором може постачатись на умовах FСА (Інкотермс-2010) завантажено в автомобільний транспорт Покупця з резервуарів нафтобаз. Адреси резервуарів нафтобаз вказуються Сторонами в Додатках до даного Договору, в товаротранспортних і/або видаткових документах. Датою поставки вважається дата товарно-транспортної або видаткової накладної (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору, завантаження Товару (товарної партії) та видачу відповідних документів на Товар Продавець здійснює на підставі пред`явленого представником Покупця доручення (довіреності) на отримання Товару (партії Товару).

Згідно із п. 3.1. договору, ціна за одиницю Товару погоджується Сторонами в порядку, визначеному пунктами 1.3., 1.4. договору. Ціна Товару включає податки та обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

Загальна сума договору становить вартість поставленого на підставі Договору Товару (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки між Сторонами здійснюються в національній валюті України. Вид розрахунків безготівковий. Форма розрахунків платіжним дорученням.

У відповідності до п. 4.2. договору, розрахунки за Товар здійснюються Покупцем не пізніше строку, узгодженому у Додатку, який є невід`ємною частиною даного Договору. У випадках, передбачених п. 1.4 даного Договору, оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем на користь Продавця по факту поставки товару.

Зобов`язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок Продавця (п. 4.3. договору).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що приймання Товару здійснюється відповідно до вимог Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (затв. Наказом № 281/171/578/155 від 20.05.08).

У відповідності до п. 9.4. договору, зміни, додатки, додаткові угоди і доповнення до даного договору, його пролонгація або дострокове розірвання будуть дійсні при умові, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані уповноваженими на це

представниками обох Сторін. Всі вище перераховані документи до даного договору становлять його невід`ємну частину.

Згідно із п. 9.13. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.21, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Копією додатка № 5 від 18.04.22 до договору поставки нафтопродукті від 17.07.20 № 490720 (оригінал вказаного додатку позивачем не надано суду для огляду) визначено, що Продавець передав, а покупець прийняв партію товару, а саме дизельне паливо ДП-3 Євро5-ВО у кількості 10 000,00 літрів на загальну суму 440 000,00 грн.

ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ виставило ТОВ Господар рахунок-фактуру від 18.04.22 № СФ-0000063 на поставку товару, а саме дизельне паливо ДП-3 Євро5-ВО у кількості 10 000,00 літрів на загальну суму 440 000,00 грн.

Згідно товарно-транспортній накладній на віпуск нафтопродуктів (нафти) від 18.04.22 № 000000079, перевізник Латиш О.Є в особі водія Василенко Ю.В. отримало товар у ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ на перевезення автомобілем Renault НОМЕР_1 , а саме: UN 1202 3 (ІІІ) Дизельне паливо ДП-3 Євро5-ВО у кількості 10 000,00 дм. куб., масою нафтопродукту 8 435,00 кг. Вантажоодержувачем визначено: ТОВ Господар, адреса одержувача 51022, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Прядівка, вул.. Центральна, буд. 38.

У відповідності до видаткової накладної від 18.04.22 № РН-0000083 ТОВ НК-ЕНЕРДЖИ поставило товар ТОВ Господар, а саме дизельне паливо ДП-3 Євро5-ВО у кількості 10 000,00 літрів на загальну суму 440 000,00 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В даному випадку, у відповідності до договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720, предметом поставки є дизельне паливо, тобто нафтопродукт.

Вирішуючи справу № 908/2066/22 по суті спору суд виходить з того, що спір у ній виник з підстав, як стверджує позивач, не оплати відповідачем за поставлений товар позивачу за видатковою накладною від 18.04.22 № РН-0000083 на поставку дизельного палива у відповідності до договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720 на загальну суму 440 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Проаналізувавши умови договору, матеріали справи та вищевикладене, суд приходить до висновку, що підписавши договір поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720 сторони дійшли повної згоди щодо умов вказного договору.

Як вже зазначалося судом, згідно із п. 5.2. договору, приймання Товару здійснюється відповідно до вимог Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (затв. наказом № 281/171/578/155 від 20.05.08).

Пунктом 1 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» визначено, що ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі нафта) і нафтопродуктів.

Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.

Ця Інструкція не поширюється на видобуток нафти, здавання її з системи магістральних нафтопроводів споживачам та на міждержавні перевезення нафти і нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Відповідно до п.п. 5.5.9 п. 5.5 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», посадові особи, відповідальні за приймання-здавання нафти, складання і підписання приймально-здавальних документів, призначаються наказами керівників сторін, які здають і приймають нафту. Зразки підписів відповідальних осіб за приймання-здавання нафти зберігаються у бухгалтерських службах сторін, які здають і приймають нафту.

Пунктом 2.3. договору визначено, що завантаження Товару (товарної партії) та видачу відповідних документів на Товар Продавець здійснює на підставі пред`явленого представником Покупця доручення (довіреності) на отримання Товару (партії Товару).

Згідно п. 2 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» (затв. Наказом Міністерства фінансів Українивід 16.05.96 № 99), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінност, а також нематеріальні активи,грошові документи і цінні папери (надалі цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Дослідивши матеріали справи, а саме оригінали: договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720, рахунку фактури від 18.04.22 № СФ-0000063 у розмірі 440 000,00 грн., товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 18.04.22 № 000000079 та видаткової накладної від 18.04.22 № РН-0000083 на загальну суму 440 000,00 грн., суд приходить до висновку, що видаткова накладна від 18.04.22 № РН-0000083 та товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 18.04.22 № 000000079 не містять ані, призвіща, імя, по батькові особи яка отримувала (як зазначає позивач) товар, ані номеру та дати довіреності вказаної особи (яку суду також не надано), як того вимагає п. 2.3. договору та Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», ані печатки відповідача щоб свідчило про приймання поставленого товару позивачем на загальну суму 440 000,00 грн.

Крім того, згідно із ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 7 ст. 180 ГК України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 9.13. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.21, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Досліджуючи оригінал договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720, відповідно до якого, зі слів позивач,а було здійснено поставку нафтопродуктів у відповідності до видаткової накладної від 18.04.22 № РН-0000083 на загальну суму 440 000,00 грн., судом не виявлено пункту, який би говорив про пролонгацію вказаного договору.

Пунктом 9.4. договору сторонами визначено, що зміни, додатки, додаткові угоди і доповнення до даного договору, його пролонгація або дострокове розірвання будуть дійсні при умові, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані уповноваженими на це представниками обох Сторін. Всі вище перераховані документи до даного договору становлять його невід`ємну частину.

Позивачем не надано суду жодного документу (додаткової угоди, доповнення до договору), який би свідчив про пролонгацію договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720.

Тобто, дослідивши матеріали справи № 908/2066/22, суд приходить до виновку, що вказана поставка здійснювалась позивачем поза межами договору поставки нафтопродуктів від 17.07.20 № 490720, тобто після припинення дії вказаного договору.

А тому, як наслідок, з підстав наведених вище в тексті цього рішення та у відповідності до вимог ст. 79 ГПК України, судом відмовляється позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі через безпідставність таких вимог.

Вирішуючи вказану справу по суті спору судом враховано, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, під час розгляду судом справи № 908/2066/22 позивач не навів належних та допустимих доказів на підтвердження правової позиції позивача про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судом при вирішенні спору у справі № 908/2066/22 прийнято до уваги, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.06).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 12.04.2023.

Суддя В.Л. Корсун