Рішення

від 11.04.2023 по справі 911/1470/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2023Справа № 911/1470/22

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Приватного підприємства "Львівелектросервіс"

до Приватного підприємства "Термобуд-Київ"

про стягнення 307 526,98 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Київської області з позовом звернулось Приватне підприємство "Львівелектросервіс" (далі - ПП "Львівелектросервіс", позивач) до Приватного підприємства "Термобуд-Київ" (далі - ПП "Термобуд-Київ", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 307 526,98 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору № 3037 від 25.03.2020 в частині своєчасної сплати позивачу вартості виконаних електромонтажних робіт зі встановленням приладу обліку електроенергії «сухого» фонтану на проспекті Свободи у місті Львові, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ПП "Термобуд-Київ" просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 224 581,33 грн., пеню в сумі 21 836,69 грн., штраф в сумі 15 737,44 грн., інфляційні втрати в сумі 40 683,00 грн., 3 % річних в сумі 4 688,52 грн., що разом становить 307 526,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2022 матеріали вказаної позовної заяви ПП "Львівелектросервіс" були направлені за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників спору, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву не надав. Позиція відповідача щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору без відзиву відповідача.

Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 25.03.2020 між ПП "Львівелектросервіс" (підрядник) та ПП "Термобуд-Київ" (замовник) був укладений договір № 3037 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору підрядник бере на себе зобов`язання виконати проведення електромонтажних робіт зі встановленням приладу обліку електроенергії «сухого» фонтану на проспекті Свободи у місті Львові (п. 1.1).

Ціна договору є динамічна, складається з вартості виконання робіт і становить 524 581,33 грн., що погоджується протоколом договірної ціни, який є невід`ємною частиною договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору підрядник приступає до виконання робіт після перерахування на рахунок замовником попередньої оплати, визначеної п. 4.1 договору. Термін здавання робіт - 90 календарних днів. При несвоєчасній попередній оплаті термін здавання робіт збільшується на кількість протермінованих днів попередньої оплати коштів (п. 3.2 договору). Роботи виконуються згідно погодженого кошторису, який є додатком до даного договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору оплата проводиться замовником на рахунок підрядника у розмірі 100 % від договірної ціни. У разі зволікання та/або відмови від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, обов`язок оплат у замовника настає зі спливом 3 банківських днів з дати отримання замовником акта приймання-передачі виконаних робіт. При цьому примірник акту може бути наданий замовнику в будь-який спосіб.

Відповідно до п. 7.2, 7.3 договору виконану згідно з цим договором роботу підрядник здає замовникові за двостороннім актом приймання-передачі виконаних робіт. Про готовність передачі виконаних робіт підрядник повідомляє замовника. Замовник протягом 3-х робочих днів зобов`язаний надіслати підряднику підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт або вмотивовану відмову від приймання робіт. У випадку мотивованої відмови замовника від приймання робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання.

Згідно з п. 8.1 договору замовник зобов`язаний сплатити підряднику обумовлену договором ціну за виконані роботи згідно з умовами договору.

Договір набирає сили з дати підписання, але не раніше затвердження кошторисної документації та протоколу договірної ціни і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами (п. 11.1).

У додатку № 1 до договору сторони погодили протокол договірної ціни на суму 524 581,33 грн. та зазначили, що він є підставою для здійснення взаємних платежів і розрахунків між підрядником та замовником.

За змістом ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, про що свідчать акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт та акт № 2 на придбання устаткування від 30.11.2021 на суму 524 581,33 грн. (копії яких наявні у матеріалах справи), а також довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2021.

Разом з тим відповідач, зі свого боку, зобов`язання зі сплати вартості робіт виконав неналежним чином, вартість робіт сплатив частково - на суму 300 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Отже, судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 224 581,33 грн. (524 581,33 грн. - 300 000,00 грн.).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості робіт відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ПП "Термобуд-Київ" заборгованості в сумі 224 581,33 грн. підлягають задоволенню.

За порушення зобов`язання позивач також просив стягнути з відповідача пеню в сумі 21 836,69 грн. та штраф в сумі 15 737,44 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, за змістом п. 6.3 договору у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов`язань по оплаті за виконані роботи за цим договором, замовник зобов`язаний сплатити на користь підрядника штраф у розмірі 0,03 % від ціни договору та пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, що діє у період, за який нараховується пеня від залишкової суми несплачених грошових коштів підряднику за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов`язання не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, при тому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. У останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату неустойки (пені та штрафу) є правомірними.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 21 836,69 грн., як просив позивач. Проте, штраф підлягає стягненню у меншій сумі - 157,37 грн., оскільки позивач неправильно розрахував його розмір (розрахунок 524 581,33 грн. * 0,03 % = 157,37 грн.).

Стосовно заявлених позивачем до стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційних втрат в сумі 40 683,00 грн. та 3 % річних в сумі 4 688,52 грн. суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок заявлених матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 40 683,00 грн. та 3 % річних в сумі 4 688,52 грн., як просив позивач.

Отже, позовні вимоги ПП "Львівелектросервіс" підлягають частковому задоволенню.

У разі часткового задоволення позову судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК, України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Львівелектросервіс" до Приватного підприємства "Термобуд-Київ" про стягнення заборгованості у сумі 307 526,98 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Термобуд-Київ" (02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, ідентифікаційний код 33699440) на користь Приватного підприємства "Львівелектросервіс" (81111, Львівська обл., Львівський р-н, село Зимна Вода, вулиця Чубинського, будинок 59а, ідентифікаційний код 36828486) основний борг у сумі 224 581 (двісті двадцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят одна) грн. 33 коп., пеню в сумі 21 836 (двадцять одна тисяча вісімсот тридцять шість) грн. 69 коп., штраф в сумі 157 (сто п`ятдесят сім) грн. 37 коп., інфляційні втрати в сумі 40 683 (сорок тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 00 грн., 3 % річних в сумі 4 688 (чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 52 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 4 379 (чотири тисячі триста сімдесят дев`ять) грн. 20 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повне судове рішення складене 11 квітня 2023 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.