Рішення

від 03.04.2023 по справі 911/2671/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2671/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ас-Логістік Імпекс», м. Київ,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Ейч Ер Імпорт», с. Білогородка Київської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріг Фест», м. Дніпро,

про стягнення 57 993,60 грн.,

за участю представників: від позивача: не з`явився;від відповідача: не з`явився; від третьої особи: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ас-Логістік Імпекс», м. Київ (далі за текстом ТОВ «Ас-Логістік Імпекс»), звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 19.12.2022 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Ейч Ер Імпорт», с. Білогородка Київської області (далі за текстом ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача:

- заборгованість за надані послуги в сумі 42 300,00 грн.,

- пеню в сумі 7 011,33 грн. (за період 23.02.2022 по 22.08.2022),

- 3% річних в сумі 921,31 грн. (за період з 23.02.2022 по 14.11.2022),

- інфляційні втрати в сумі 7 760,96 грн. (за період березень 2022 вересень 2022).

Позовні вимоги мотивовано тим, що за договором №020620-1 транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні від 02.06.2020, укладеним між ТОВ «Ас-Логістік Інтернешнл» (експедитор) та ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт» (замовник), право вимоги за яким позивач ТОВ «Ас-Логістік Імпекс» отримав за договором про відступлення права вимоги №01.08.2022-1, у відповідача виникла заборгованість за надані послуги в розмірі 42 300,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 481,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2671/22 у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 30.01.2023.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача первісного кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріг Фест» (далі за текстом ТОВ «Ріг Фест»).

Зобов`язано відповідача подати докази сплати вартості послуг транспортного експедирування за спірні перевезення за договором №020520-1 від 02.06.2020 експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні (пункт 3.2. 12 договору) первісному кредитору або новому кредитору (рахунки на оплату №40 від 14.02.2022, №42 від 15.02.2022, №43 від 15.02.2022).

Як вбачається з роздруківки з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо вручення відповідачу рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103282760561, відповідач копію ухвали Господарського суду Київської області від 22.12.2022 про відкриття провадження у справі отримав 03.01.2023. Гарантований частиною 8 ст. 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву сплив 18.01.2023.

Крім того, копію ухвали Господарського суду Київської області від 22.12.2022 направлено рекомендованим листом №0103282760847 з повідомленням про вручення відповідачу ТОВ «Ріг Фест». Зазначене поштове відправлення не було вручено адресатові та повернуто на адресу суду із довідкою підприємства зв`язку з зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

09.01.2023 від представника позивача ТОВ «Ас-Логістік Імпекс» через систему «Електронний суд» надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 22.12.2022.

30.01.2023 від представника позивача ТОВ «Ас-Логістік Імпекс» через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2023 розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 27.02.2023. Повторно зобов`язано відповідача та третю особу виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 22.12.2022. Ухвалою від 30.01.2023 виправлено описку, допущену у вступній частині ухвали Господарського суду Київської області від 22.12.2022.

27.02.2023 від представника позивача ТОВ «Ас-Логістік Імпекс» через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2023 у справі №911/2671/22 розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 20.03.2023. Повторно зобов`язано відповідача ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт» та третю особу ТОВ «Ріг Фест» виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 22.12.2022 про відкриття провадження у справі.

17.03.2023 до Господарського суду Київської області представник відповідача ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт» подав заяву, в якій просить суд визнати причини неявки в судове засідання поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату та час.

20.03.2023 від представника позивача ТОВ «Ас-Логістік Імпекс» через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Судове засідання, призначене на 20.03.2023, не відбулося у зв`язку із оголошенням у місті Києві сигналу «повітряна тривога» з 09:09 до 10:41.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2023 у справі №911/2671/22 судове засідання з розгляду справи №911/2671/22 по суті призначено на 03.04.2023.

24.03.2023 до Господарського суду Київської області від представника позивача ТОВ «Ас-Логістік Імпекс» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою від 24.03.2023 залишена без задоволення з мотивів, зазначених в ухвалі.

У судове засідання 03.04.2023 представники позивача, відповідача та третьої особи не з`явились. Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши позов ТОВ «Ас-Логістік Імпекс» до ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ТОВ «Ріг Фест» про стягнення 57 993,60 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

І. Транспортне експедирування.

02.06.2020 між ТОВ «Ас-Логістік Інтернешнл» (експедитор) (який у подальшому зміним назву на ТОВ "Ріг Фест") та ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт» (замовник) укладено Договір №020620-1 транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні (далі за текстом Договір), за умовами якого:

- експедитор приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок замовника організувати надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення згідно з заявками замовника (надалі - послуги транспортного експедирування, або послуги), а замовник зобов`язується оплачувати послуги експедитора в порядку і на умовах, викладених в даному Договорі (п. 1.1 Договору);

- експедитор на виконання даного Договору зобов`язаний від свого імені і за рахунок замовника укласти договір перевезення з перевізником та з іншими учасниками транспортного процесу; вчинити всі необхідні дії щодо організації транспортування вантажів, в тому числі, але не виключно, залучити третіх осіб до декларування вантажу та його зберігання на митному ліцензійному складі, а також за наявності такого доручення замовника здійснити страхування вантажу. Під третіми особами сторони розуміють будь - яку фізичну та/або юридичну особу (в т.ч. але не виключно: перевізників, транспортних агентів, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового і морського транспорту, митні брокери), яка прямо чи опосередковано бере участь у транспортно-експедиторській діяльності та виконує роботи (надає послуги) при перевезенні вантажів (зазначені особи при необхідності можуть залучатись до виконання умов даного Договору однією зі сторін) (п. 1.2 Договору);

- експедитор зобов`язується надати послуги з перевезення авторефрижераторами (автомобілі, причепи і напівпричепи з теплоізольованими (ізотермічними) фургонами, забезпечені холодильними установками, що підтримують в вантажному відсіку заданий температурний режим). Транспортні засоби перевізника повинні бути технічно справними, чистими, відповідати гігієнічним, санітарним та відповідним вимогам, що пред`являються до транспортування відповідного виду товару (температура холодильника та ін.) (п. 1.2.1 Договору);

- для здійснення кожного перевезення замовник у строк 7-10 днів до бажаної дати початку перевезення оформлює та передає експедитору Заявку, що складена у довільній формі (п. 2.2 Договору);

- у строк не пізніше 48 годин після отримання Заявки від замовника експедитор повинен направити її на адресу замовника на електронні засоби зв`язку, завіривши підписом та печаткою, що є підтвердженням прийняття Заявки до виконання на викладених в ній умовах, або, при неможливості здійснення перевезення на викладених у Заявці умовах, запропонувати замовнику інші умови здійснення перевезення. Під листуванням за допомогою засобів електронного зв`язку сторони розуміють направлення та отримання електронних повідомлень за допомогою електронної пошти та/або електронних мессенджерів (viber, whatsapp, telegram). В підтвердженій Заявці експедитор додатково повідомляє замовнику: попередню вартість послуг, що надаються відповідно до Заявки; реєстраційні номери транспортного засобу, який буде здійснювати перевезення; адреси складів, на яких можливе зберігання вантажу (п. 2.3 Договору);

- розрахунки за даним договором проводяться сторонами у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з рахунку замовника на рахунок експедитора (п. 4.1Договору);

- загальна сума плати за послуги по кожному окремому перевезенню визначається сторонами в Заявці. Ціна кожного окремого перевезення є договірною та визначається виходячи з актуальної ситуації на ринку транспортних перевезень та повинна бути погоджена сторонами за 14 (чотирнадцять) календарних днів до наступного перевезення. Сума плати за послуги, встановлена в Заявці, не є кінцевою та може бути змінена у випадку зміни цін на паливо. Про такі зміни експедитор повідомляє замовника за допомогою засобів електронного зв`язку у найкоротший термін (п. 4.2 Договору);

- підставою для здійснення замовником оплати за послуги щодо кожного перевезення є рахунок експедитора. Підставою для відшкодування додаткових, попередньо узгоджених із замовником, витрат експедитора є рахунок експедитора з обов`язковим додаванням копій документів, які підтверджують такі витрати (п. 4.3 Договору);

- строк проведення розрахунків за Договором, тобто за кожне здійснене перевезення, складає 7 (сім) банківських днів з моменту розвантаження автомобіля і отримання вантажу замовником (якщо інше не вказано в Заявці) (п. 4.4 Договору);

- за кожним організованим перевезенням сторонами підписується акт виконаних робіт впродовж 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту його отримання Замовником. Відмова Замовника від підписання акту виконаних робіт має бути належним чином мотивована з наданням доказів неможливості його підписання або наявності обґрунтованих претензій до експедитора (п. 4.5 Договору);

- всі штрафи, що виникли в процесі надання передбачених даним Договором послуг, сплачуються винною стороною у передбаченому п. 4.5 цього Договору порядку, за умови їх належного обґрунтування відповідними доказами (п. 4.8 Договору);

- в разі затримання будь-якого із передбачених даним Договором платежів винна в затриманні платежу сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день затримання платежі (але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України) (п. 5.10 Договору);

- даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (в т.ч. щодо відшкодування завданої шкоди) (п. 9.1 Договору);

- договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не заявила через офіційні засоби зв`язку, попередньо узгоджені обома сторонами, про його розірвання за 1 (один) місяць до моменту закінчення його строку дії (п. 9.5 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організовувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 316 Господарського кодексу України (далі ГК України) також регулює договір транспортного експедирування. Зокрема, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що домовленості між експедитором та замовником щодо перевезень відбувались шляхом електронного зв`язку за допомогою месенджера Viber, що відповідає пункту 2.3 Договору.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21).

Експедитор ТОВ «АС-Логістік Інтернешнл» (який у подальшому змінив назву на ТОВ "Ріг Фест") за рахунок та за дорученням замовника уклав Договори-замовлення із безпосередніми виконавцями послуг, а саме:

Договір-замовлення на надання транспортно-експедиційних послуг №33 від 11.02.2022 (вантажовідправник ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт», виконавець ФОП Терещенко, маршрут м. Луцьк с. Колонщина, вантаж м`ясо заморожене 20т, водій ОСОБА_1 , автомобіль Мерседес НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; вартість перевезення 13 000,00 грн.);

Договір-замовлення на надання транспортно-експедиційних послуг №34 від 14.02.2022 (вантажовідправник ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт», виконавець ФОП Тимощук А.О., маршрут м. Луцьк с. Колонщина, вантаж м`ясо заморожене 20т, водій ОСОБА_2 , автомобіль Ман НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ; вартість перевезення 12 000,00 грн);

Договір-замовлення на надання транспортно-експедиційних послуг №36 від 14.02.2022 (вантажовідправник ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт», виконавець ТОВ «Акріс Логістик», маршрут м. Луцьк с. Колонщина, вантаж м`ясо заморожене 20т, водій ОСОБА_3 , автомобіль НОМЕР_5 /Ам3648ХР; вартість перевезення 14 400,00 грн.).

Вказані перевезення були виконані, вантаж вручений вантажоодержувачу, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями ТТН з відмітками вантажоодержувача ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт» про отримання вантажу, а саме:

№1218 від 12.02.2022 (за договором-замовленням №33 від 11.02.2023);

№1218 від 14.02.2022 (за договором-замовленням №34 від 14.02.2023);

№1218 від 14.02.2022 (за договором-замовленням №36 від 14.02.2023).

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що підставою для здійснення замовником оплати за послуги щодо кожного перевезення є рахунок експедитора. Підставою для відшкодування додаткових, попередньо узгоджених із замовником, витрат експедитора є рахунок експедитора з обов`язковим додаванням копій документів, які підтверджують такі витрати.

ТОВ «Ас-Логістік Інтернешнл» склало Акти надання послуг та на виконання пункту 4.3 Договору виписало ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт» рахунки на оплату, а саме:

за договором-замовленням №33 від 11.02.2023 Акт надання послуг №41 від 14.02.2022 на суму 13 500,00 грн, (з яких відшкодування вартості перевезення 13 000,00 грн. та експедиторська винагорода 500,00 грн.) та рахунок на оплату №40 від 14.02.2022 на суму 13 500,00 грн.;

за договором-замовленням №34 від 14.02.2023 Акт надання послуг №43 від 15.02.2022 на суму 13 500,00 грн. (з яких відшкодування вартості перевезення 12 000,00 грн. та експедиторська послуга 1500,00 грн.) та рахунок на оплату №43 від 15.02.2022 на суму 13 500,00 грн.;

за договором-замовленням №36 від 14.02.2023 Акт надання послуг №42 від 15.02.2022 на суму 15 300,00 грн. (з яких відшкодування вартості перевезення 14 400,00 грн. та експедиторська послуга 900,00 грн.) та рахунок на оплату №42 від 15.02.2022 на суму 15 300,00 грн.

Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що строк проведення розрахунків за Договором, тобто за кожне здійснене перевезення, складає 7 (сім) банківських днів з моменту розвантаження автомобіля і отримання вантажу замовником (якщо інше не вказано в Заявці).

З матеріалів справи вбачається, що за ТТН №1218 від 12.02.2022 (за договором-замовленням №33 від 11.02.2023) відповідач у відповідності до п. 4.4 Договору мав здійснити оплату наданих виконавцем послуг (13 500,00 грн.) до 22.02.2022, а з 23.02.2022 настало прострочення;

за ТТН №1218 від 14.02.2022 (за договором-замовленням №34 від 14.02.2023) відповідач у відповідності до п. 4.4 Договору мав здійснити оплату наданих виконавцем послуг (13 500,00 грн.) до 23.02.2022, а з 24.02.2022 настало прострочення;

за ТТН №1218 від 14.02.2022 (за договором-замовленням №36 від 14.02.2023) відповідач у відповідності до п. 4.4 Договору мав здійснити оплату наданих виконавцем послуг (15 300,00 грн.) до 23.02.2022, а з 24.02.2022 настало прострочення.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів здійснення відповідачем оплати експедитору за спірні перевезення суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 7 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 22.12.2022, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України, та яку відповідачем було отримано 03.01.2023.

Відтак, заборгованість відповідача перед експедитором, строк оплати якої настав, становить 42 300,00 грн.

ІІ. Відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.

Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11.

За частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

01.08.2022 між ТОВ «Ас-Логістік Інтернешнл» (первісний кредитор) та ТОВ «Ас-Логістік Імпекс» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №01.08.2022-1 (далі за текстом Договір відступлення). За умовами Договору відступлення:

- первісний кредитор відступає, а новий кредитор безоплатно приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором №020620-1 від 02.06.2020 (далі - Основний договір), укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт» (п. 1.1 Договору відступлення);

- за цим Договором новий кредитор безоплатно одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за Основним договором у сумі 56 300 грн. 00 коп. (п. 1.2 Договору відступлення);

- первісний кредитор гарантує, що зазначені в п. 1 та 2 даного Договору зобов`язання боржника на час укладання цього Договору не погашені (п. 1.3 Договору відступлення);

- передача прав за цим Договором вважається здійсненою в момент укладання цього Договору та підтверджується підписами Сторін (в тому числі електронними підписами) (п. 1.17 Договору відступлення);

- цей договір вважається укладеним після його підписання повноважними представниками Сторін та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 1.18 Договору відступлення).

Як вбачається з тексту претензії від 10.10.2022, направленої відповідачу в електронному вигляді 10.10.2022, до суми відступлення 56300,00 грн., крім спірних перевезень, включено суму за рахунком на оплату №66 від 23.02.2022 та Актом надання послуг №63 від 23.02.2022, які не є предметом розгляду у цій справі.

Відтак, суд встановив, що право вимоги щодо спірних перевезень в розмірі 42 300,00 грн. за умовами Договору від 01.08.2022 про відступлення права вимоги №01.08.2022-1 перейшло від ТОВ «Ас-Логістік Інтернешнл» до позивача ТОВ «Ас-Логістік Імпекс».

З огляду на вище викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 42 300,00 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, законною, відповідно такою, яку слід задовольнити повністю.

Як визначено нормами статті 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 921,31 грн. 3% річних в сумі (за період з 23.02.2022 по 14.11.2022) та 7760,96 грн. інфляційних втрат (за період березень 2022 вересень 2022). Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши правильність розрахунку процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:

ПідставаСума заборгованостіПеріод прострочення3% річнихІнфляційні втратиДоговір-замовлення №3313 500,00 грн.з 23.02.2022 по 14.11.2022294,04 грн.2 476,90 грн. (березень вересень 2022)Договір-замовлення №3413 500,00 грн.з 24.02.2022 по 14.11.2022292,93 грн.2 476,90 грн. (березень вересень 2022)Договір-замовлення №3615 300,00 грн.з 24.02.2022 по 14.11.2022331,99 грн.2 807,16 грн. (березень вересень 2022)Всього:42 300,00 грн. 918,96 грн.7 760,96 грн.суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних становить 918,96 грн., а вірно розрахований розмір інфляційних втрат становить 7 760,96 грн., відтак вимогу про стягнення процентів річних слід задовольнити частково, а вимогу про стягнення інфляційних втрат повністю.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 7 011,33 грн. (за період 23.02.2022 по 22.08.2022). Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.10 Договору сторони погодили, що в разі затримання будь-якого із передбачених даним Договором платежів винна в затриманні платежу сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день затримання платежі (але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України).

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше встановлено договором. Так, п. 6.19 Договору сторони дійшли до взаємної згоди у тому, що нарахування штрафних санкцій (пені, інфляційних нарахувань, відсотків за користування коштами) за прострочення виконання зобов`язань, за даним Договором не припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції продовжують нараховуватися до дати повного виконання винною стороною відповідних прострочених зобов`язань за даним Договором.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:

ПідставаСума заборгованостіПеріод простроченняПеняДоговір-замовлення №33 13 500,00 грн.з 23.02.2022 по 22.08.20222 237,67 грн.Договір-замовлення №3413 500,00 грн.з 24.02.2022 по 22.08.20222 230,27 грн.Договір-замовлення №3615 300,00 грн.з 24.02.2022 по 22.08.20222 527,64 грн.Всього:42 300,00 грн. 6 995,58 грн.встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 6 995,58 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу має бути задоволено частково.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Ас-Логістік Імпекс» частково, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Сі Ейч Ер Імпорт» 42 300,00 грн. основного боргу, 6 995,58 грн. пені, 918,96 грн. процентів річних та 7 760,96 грн інфляційних втрат.

Оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі повністю.

Щодо зазначеного у позові попереднього розрахунку судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вказані висновки щодо застосування ч. 8 ст.129 ГПК України містяться у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

Доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу суду не подано. Отже питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу може бути вирішено судом за умови подання позивачем відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ас-Логістік Імпекс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Ейч Ер Імпорт» (08140, Київська обл., с. Білогородка, вул. Аграрна, буд. 1-А, ідентифікаційний код 43039277)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ас-Логістік Імпекс» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15, ідентифікаційний код 44819125)

42 300,00 грн. (сорок дві тисячі триста гривень нуль копійок) основного боргу,

6 995,58 грн. (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень п`ятдесят вісім копійок) пені,

918,96 грн. (дев`ятсот вісімнадцять гривень дев`яносто шість копійок) процентів річних,

7 760,96 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят гривень дев`яносто шість копійок) інфляційних втрат,

2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно у порядку ст. 256, пункту 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 13.04.2023.

Суддя О.В. Конюх