Рішення

від 10.04.2023 по справі 913/951/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року м.Харків Справа № 913/951/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Злепко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання (помічник судді за дорученням судді) Медуниці Р.І.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області до Коломийчиської сільської ради, с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області про стягнення 649 610 грн 00 коп.

в судове засідання

від позивача: представник не з`явився,

від відповідача: представник не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2021 Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулася до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення на користь держави шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 649 610 грн 00 коп.

Позов обґрунтовано тим, що під час проведення позивачем планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідача на території загальнозоологічного заказника місцевого значення «Сватівський» (далі заказник) встановлено порушення правил охорони його території. Зокрема, Коломийчиською сільською радою не забезпечено дотримання заповідного режиму, що призвело до здійснення забороненої господарської діяльності невстановленими особами. На території заказника здійснюється обробіток землі шляхом дискування земельної ділянки площею 26,3 га., ненаданої будь-кому у користування, що є порушенням ч.1 ст. 26 Закону України «Про природо-заповідний фонд», п.3.2.1 Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення «Сватівський», затвердженого начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області від 24.12.2012.

За результатами планової перевірки складено Акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Коломийчиською сільською радою Сватівського району Луганської області №403 від 28.10.2020 та припис №403 від 28.10.2020. Зазначені документи були надіслані на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 28.10.2020. На підставі «Методики визначення розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, позивачем здійснений розрахунок шкоди, заподіяної відповідачем державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на території загальнозоологічного заказника місцевого значення «Сватівський», що розташований в адміністративно-територіальних межах Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області, яка складає 649 610 грн 00 коп.

Позивачем зазначається, що у наданий для добровільного відшкодування збитків строк Відповідачем заподіяну шкоду не сплачено та не надано жодних підтверджуючих документів щодо її сплати.

Також, позивач вказує, що за вищеописане порушення правил охорони та використання території та об`єктів природно-заповідного фонду Коломийчиською сільською радою, стосовно в.о. голови Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 91 КУпАП. Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 25.11.2020 у справі №426/9904/20 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні даного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у формі штрафу у сумі 255 грн 00 коп., який оскаржено не було.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2022 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.

Ухвалою від 30.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 25.01.2022.

05.01.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву №02-33/18 від 05.01.2022 відповідач проти вимог позову заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що на земельній ділянці орієнтовною площею 26,3 га згідно «Проекту роздержавлення та приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства «Коломийчанське» Сватівського району Луганської області, м. Луганськ 1993 р.» за контуром №797-26,3 га знаходяться сіножаті, які віднесені до нерозподілених земельних часток (паїв) колишньої КСП «Коломийчанське» Сватівського району Луганської області. Відповідач у відзиві описує технологію вирощування багаторічних трав, підготовку грунту та зазначає, що вважати, що земельна ділянка на території загальнозоологічного заказника місцевого значення «Сватівський`за контуром №797 орієнтовною площею 26,3 га (сіножаті) використовувалася не за цільовим призначенням шляхом зняття ґрунтового покриву, що призвело до здійснення забороненої господарської діяльності на даній земельній ділянці, що цим самим заподіяло збитки державі буде неправильно, оскільки по факту було присутнє самовільне заняття земельної ділянки невідомими особами. Також відповідач вказує, що Коломийчиською сільською радою сьомого скликання прийнято рішення від 06.11.2020 №18/3 про надання дозволу виконкому Коломийчиської сільської ради на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації нерозподілених земельних ділянок масиву земель сільськогосподарського призначення колишньої колективної власності КСП «Коломийчанське» Сватівського району Луганської області на території Коломийчиської сільської ради за межами населеного пункту с. Коломийчиха, зокрема і щодо контуру № НОМЕР_1 орієнтовною площею 26,3 га (сіножаті) з подальшою їх передачею в оренду за цільовим призначенням. Згідно з рішенням сільської ради восьмого скликання від 28.05.2021 №6/20 Коломичиською сільською радою Сватівського району Луганської області була затверджена вищезазначена технічна документація та земельну ділянку передано юридичній особі в оренду, згідно з її цільовим призначенням.

17.01.2022 позивач надіслав відповідь на відзив №2/2-16-9 вих. від 17.01.2022 зазначає, що відповідач, не заперечуючи фактичні обставини справи, вважає вимоги позивача повністю необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач у відповіді на відзив вказує, що під час здійснення планової перевірки у період з 22.10.2020 по 28.10.2020 на території Заказника встановлено факт обробітку землі шляхом дискування земельної ділянки площею 26,3 га не наданої будь-кому у користування. Своїм листом від 02.09.2021 та відзивом на позовну заяву відповідач не спростовує, а підтверджує факт обробки невстановленими особами земельної ділянки площею 26,3 га на території Заказника. Правом на оскарження дій інспекції при здійсненні перевірки, а також скасування Акту та припису від 28.10.2020 №403 відповідач не скористався, тим самим підтвердив свою згоду з позицією та твердженнями інспекції, вказаними у вищезазначених документах. Предметом позовних вимог є відшкодування шкоди державі, внаслідок не забезпечення відповідачем режиму охорони та збереження Заказника, чим було допущено здійснення забороненої господарської діяльності (обробіток землі шляхом дискування земельної ділянки площею 26,3 га невідомими особами). Відповідно до Рішення Коломийчиської сільської ради від 28.05.2021 №6/20 Коломичиською сільською радою Сватівського району Луганської області та Договору Оренди землі від 03.06.2021 земельна ділянка площею 26,3 га була передана в оренду приватному підприємству Агрофірма «ЛАН». Однак на момент виникнення спірних взаємовідносин зазначена земельна ділянка Заказника була нерозподілена мало місце самовільне заняття земельної ділянки невідомими особами. У зв`язку з тим, що обов`язок щодо забезпечення режиму охорони та збереження Заказника покладено на відповідача, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.01.2022 підготовче засідання у даній справі відкладено на 24 лютого 2022 року.

21.02.2022 від позивача вдруге надійшов відзив на позовну заяву від 16.02.2022.

У повторному відзиві відповідач зазначає, що на підтвердження факту самовільного зайняття земельної ділянки позивачем не надано належного та допустимого доказу. Надані позивачем матеріали перевірки та судове рішення про притягнення керівника відповідача до адміністративної відповідальності свідчать про встановлення ними лише факту здійснення забороненої господарської діяльності на земельній ділянці, а не самовільного зайняття земельної ділянки в цілому. А саме користування земельною ділянкою, шляхом здійснення на ній забороненої господарської діяльності не є підтвердженням самовільного її зайняття. Також відповідач зазначає, що обставини, які перевірялися у межах спірної перевірки, та обов`язок оформити правовстановлюючі документи на землю, виходять за межі повноважень відповідача. У даному повторному відзиві вказується, що предмет охоронного зобов`язання та межі його відповідальності обмежені суто контролем за дотриманням екологічного законодавства при вчиненні господарської діяльності на території заказника, тобто збереження охорони навколишнього природного середовища, а забезпечення дотримання вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю недопущення самовільного заняття земельної ділянки, виходить за межі прийнятого відповідачем охоронного зобов`язання та його повноважень. На підставі викладених доводів відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення позову.

23.02.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про залишення повторно наданого відзиву Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області від 16.02.2022 без розгляду. В обгрунтування своєї позиції позивач зазначив, що позивач і відповідач в повній мірі скористалися своїми процесуальними правами та надали усі необхідні пояснення, уточнення, обґрунтування позовних вимог.

З приводу поданого повторного відзиву на позовну заяву та зазначеного клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ухвалою від 30.12.2021 судом відкрито провадження у справі та надано відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня отримання відповідної ухвали для подачі відзиву у справі. Відповідачем дану ухвалу отримано 04.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а отже відповідач мав право надіслати відзив до 19.01.2022 (включно). Відповідач скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву в межах даного строку.

Відповідно до ч.ч. 8,9 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальним законом не передбачено право відповідача на подачу повторного, другого, наступного чи нового відзиву. Також відзив на позовну заяву від 16.02.2022 надійшов (21.02.2022) з порушенням встановленого строку та після фактичної реалізації відповідачем свого права на подачу відзиву, відповідно суд здійснює розгляд справи за наявними матеріалами без його врахування.

24 лютого 2022 року протокольною ухвалою судове засідання відкладене на 09 березня 2022 року.

26.05.2022 ухвалою господарського суду Луганської області судовий розгляд у справі призначено на час після завершення воєнного стану, а саме на 25.08.2022, о 16 год. 00 хв.

22.08.2022 ухвалою господарського суду Луганської області розгляд справи відкладено до усунення обставин існування небезпеки для життя і здоров`я учасників провадження, пов`язаної з їх перебуванням у приміщенні Господарського суду Луганської області.

17.02.2023 ухвалою господарського суду Луганської області розгляд справи у підготовчому провадженні призначено на 09.03.2023.

09.03.2023 ухвалою господарського суду Луганської області закрито підготовче провадження та призначено судове засідання у межах розгляду справи по суті на 10.04.2023.

В судове засідання 10.04.2023 учасники справи не прибули, хоча позивач повідомлений через електронний кабінет про дату, час та місце проведення судового засідання. Відповідач повідомлений шляхом надсилання ухвали на електронну пошту. Також відповідна ухвала була розміщена на офіційному сайті суду.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд зазнчає наступне.

Положенням Про загальнозоологічний заказник місцевого значення Сватівський від 21.12.2012 передбачено, що загальнозоологічний заказник місцевого значення Сватівський оголошений рішенням Луганської обласної ради від 04.06.1998 №3/18. Місцезнаходження: Луганська область Сватівський район на північний захід від м. Сватове. Розміщення об`єкту в мережі фізико-географічного районування Степова зона, Задонецько-Донська північно-степова провінція, Старобільська схиливо-височинна область. Загальна площа 3316,0000 га.

Зазначений заказник передано під охорону Коломийчиській сільській раді в особі сільського голови Чунихіної Надії Володимирівни, що підтверджується охоронним зобов`язанням зареєстрованим в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Луганській області за № 11212 від 29.12.2012 р. Відповідно до даного охоронного зобов`язання, Коломийчиська сільська рада бере під охорону загальнозоологічний заказник місцевого значення Сватівський і зобов`язується зберігати його. Забезпечує дотримання заповідного режиму на території та екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно із статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». На територіях та об`єктах природно-заповідного фонду обмежується або забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням, передбаченим Положенням про них. Відповідно до ст. 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» винні у порушенні заповідного режиму несуть відповідальність встановлену законодавством.

Судом не встановлено обставини втрати чинності охоронного зобов`язання на вказаний об`єкт, відсутні дані про визнання протиправним та скасування даного охоронного зобов`язання.

Пунктом 1.7 Положення Про загальнозоологічний заказник місцевого значення Сватівський від 21.12.2012, затвердженого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області та погодженого відповідачем (далі Положення) закріплено, що заказник передається під охорону власникам або користувачам земельних ділянок, водних або інших природних ресурсів.

Розділом 2 Положення визначено мету створення та завдання заказника, відповідно до якого, він створений з метою охорони типового природного ландшафту, який характеризується значним видовим різноманіттям фауни у поєднанні з традиційно помірною господарською діяльністю та відповідно до цільового використання земель. Завданням Заказника є створення умов для відтворення цінних у господарському, науковому та культурному відношенні видів тварин, птахів, збереження у природному стані лісових та степових масивів, як місця проживання, розмноження, зимівлі фауни, підтримання загального екологічного балансу території, поширення екологічних знань.

Пунктом 3.2.1. цього ж Положення передбачено, що на землях заказника забороняється господарська діяльність, що суперечить загальним вимогам щодо охорони навколишнього природного середовища.

Також судом встановлено, що у період з 22.10.2020 р. по 28.10.2020 р. позивачем здійснювалася планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, що підтверджується атом №403 в якому був встановлений факт порушення правил охорони території заказника, а саме відповідачем не забезпечено дотримання заповідного режиму, що призвело до здійснення забороненої господарської діяльності, а саме до обробітку землі шляхом дискування земельної ділянки площею 26,3 га не наданої будь-кому у користування, що є порушенням ч.1 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Також під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Заказника встановлено факт відсутності встановлених меж території природно-заповідного об`єкту в натурі, що є порушенням ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Відповідачем на запит позивача листом №02-33/631 від 27.10.2020 повідомлено, що на контурі 797-26га проведений механічний обробіток ґрунту невідомими особами та що на цьому контурі знаходяться сіножаті, які віднесені до колективної власності КСП «Коломийчиське» Сватівського району та не розпайовані і не передані у власність чи в оренду.

27.10.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Луганської області складено протокол №001122 відносно ОСОБА_1 , що працювала на посаді в.о. голови Коломийчиської сільської ради.

28.10.2020 Державною екологічною інспекцією у Луганській області видано припис №403 щодо усунення порушень природоохоронного законодавства.

Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 25.11.2020 у справі №426/9904/20 (дата набрання законної сили 07.12.2020) визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.91 КУпАП України.

Відповідно до ч.6 ст75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. В даній постанові судом встановлено що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, тобто невжиття заходів щодо попередження і ліквідації негативних наслідків іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно- заповідного фонду.

13.08.2021 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №88/04-11-21 від 12.08.2021 про добровільне відшкодування збитків, заподіяних державі в розмірі 649 610 грн 00 коп.

Також разом з претензією позивач надіслав розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в межах природно-заповідного фонду загальнозоологічного заказника місцевого значення «Сватівський», розташованої в адміністративно-територіальних межах Коломийчиської ради Сватівського району Луганської області розрахований відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої наказом Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, акту планової перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.10.2020 №403, листа ГУ Держгеокадастру в Луганській області від 05.07.2021 №2/2-14-364.

Відповідачем на адресу позивача надіслано лист щодо надання інформації на зазначену претензію №02-33/562 від 30.08.2021 в якому зазначено, що земельна ділянка 26,3 га згідно з «Проєкту роздержавлення та приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства «Коломийчанське» Сватівського району Луганської області, м. Луганськ 1993р.» за контуром №797-26,3 га знаходяться сіножаті, що віднесені до нерозподілених земель часток (паїв) колишньої КСП «Коломийчанське» Сватівського району Луганської області. В листі відповідач вказує, що вважати що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням буде не вірно, а також рішенням восьмого скликання від 28.05.2021 № 6/20 Коломийчиською сільською радою Сватівського району Луганської області була затверджена технічна документація із землеустрою та дану земельну ділянку передано юридичній особі в оренду згідно її цільового призначення.

Таким чином претензія №88/04-11-21 від 12.08.2021 на добровільне відшкодування збитків, заподіяних державі в розмірі 649 610 грн 00 коп. була залишена відповідачем без задоволення.

Згідно з ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах України є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва)

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначаються Законом України Про природно-заповідний фонд України від 16 червня 1992 року №2456-XI.

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об`єкти, в тому числі і заказники, які залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками, заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказники можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

У відповідності до ст.25 Закону України «Про природно-заповідний фонд» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Положеннями ч.5 ст.53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», визначено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

У п.1.3 Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 №65 вказано, що охоронним зобов`язанням оформляється передача під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов`язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження. Відповідно до п. 1.4. даної інструкції, охоронні зобов`язання на території та об`єкти природно-заповідного фонду оформляються органами, уповноваженими згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд України», землекористувачам (землевласникам) у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду або їх частини, які створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають. Також п.2.2. вказаної інструкції передбачено, що в охоронному зобов`язанні зазначаються перелік зобов`язань, які покладаються на землекористувача (землевласника): дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду, не здійснювати заборонену господарську діяльність, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 05.01.2022 зазначив, що на земельній ділянці контуром 797 - 26,3 га по факту було присутнє самовільне заняття земельної ділянки невідомими особами. Проте, відсутні дані, що після встановлення даного факту відповідачем здійснювались заходи щодо охорони території заказника шляхом направлення відповідних заяв до правоохоронних органів. Таким чином відповідач не вжив заходів по збереженню природно заповідного об`єкту згідно охоронного зобов`язання, що мало наслідком факти встановлені позивачем в період з 22.10.2020 по 28.10.2020 при здійсненні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідач також вказує, що Рішенням Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області №6/20 від 28.05.2021 земельну ділянку було передано у оренду ППА ЛАН (директору Надолі С.М.) та укладено договір про оренду земельної ділянки від 03.06.2021.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 1 ст.64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Згідно з п.п. а, б, г,е ч.2 ст.64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у: нецільовому використанні територій та об`єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду; здійсненні в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності; невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду; порушенні вимог щодо використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Таким чином згідно цієї норми відповідальність несуть особи, винні у невжитті заходів щодо попередження і ліквідації шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду, а такою особою, як вірно зазначає позивач, є відповідач, оскільки він не вживав таких заходів до виявлення порушення, а реагував на такі порушення вже після проведеної позивачем планової перевірки шляхом передачі земельної ділянки в оренду ППА ЛАН.

Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Виходячи з приписів вказаного вище Положення та зазначених норм права відповідач несе повну відповідальність як такий, що не вжив заходів щодо попередження і ліквідації шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду, що стало наслідком знищення природної рослинності Заказника через проведений механічний обробіток ґрунту невідомими особами на контурі № 797-26,3 га.

За загальним правилом (ч.3 ст.22 Цивільного кодексу України), збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Разом з тим, як роз`яснив Вищий господарський суд України у своєму роз`ясненні від 27.06.2001 р. №02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (п.1.6).

Таким чином встановивши, що відповідач є зобов`язаним охороняти об`єкт природно-заповідного фонду, несе повну відповідальність за належне утримання території та додержання режиму його охорони і збереження, та є винним у невжитті заходів щодо належного утримання території, попередження і ліквідації шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду (на момент здійснення планової перевірки позивачем не встановлено меж території Заказника в натурі та не забезпечено дотримання заповідного режиму, що призвело до здійснення механічного обробітку ґрунту невстановленими особами на контурі 797-26,3 га) суд приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача заявленої в позові шкоди. При цьому не важливо, хто конкретно здійснив самовільну обробку спірної земельної ділянки, оскільки визначальним є факт порушення Коломийчиською сільською радою Луганської області обов`язків, встановлених у Охоронному зобов`язанні, Положенні про заказник та вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо забезпечення режиму охорони та збереження заказника, що спричинило завдання державі збитків.

Разом з тим, позивач просить задовольнити позов, стягнувши шкоду до бюджету Коломийчиської сільської ради .

При цьому грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством розподіляється між відповідними бюджетами.

Так, статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Відповідно до статті 47 вказаного закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного Закону).

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного Закону).

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, лісорозведення на землях державної та комунальної форм власності, здійснення лісовпорядкування, викуп земельних ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства або створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення (ч.6 ст.47 вказаного Закону).

В статті 11 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2023 рік у частині доходів є зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України, згідно пункту 7 якої джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є посеред іншого 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

В п.4 частини 1 статті 691 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків;

В главі IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013р. №43, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами спеціального фонду державного бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Для щоденного акумулювання доходів спеціального фонду державного бюджету в Казначействі відкриваються аналітичні рахунки відповідно до законодавства, а саме: рахунки в розрізі областей, м. Києва та Казначейства за кожним видом доходів; рахунки для подальшого акумулювання доходів спеціального фонду державного бюджету в розрізі видів доходів. (пп. 4.1-4.2 порядку).

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до Державного бюджету України, обласного та сільського бюджетів.

Виходячи з наведеного вище, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної екологічної інспекції у Луганській області до Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області про стягнення 649 610 грн 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області (вул. Першотравнева, 25, село Коломийчиха, Сватівський район, Луганська область, 92622, ідентифікаційний код 04336725) шкоду, заподіяну внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 649 610 грн 00 коп., а саме: 194 883 грн 00 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України, 129 922 грн 00 коп. до спеціального фонду обласного бюджету Луганської області, 324 805 грн 00 коп. - до місцевого бюджету Коломийчиської сільської ради ( триста двадцять чотири тисячі вісімсот п`ять гривень 00 коп., перерахувати за наступними реквізитами: Населений пункт Коломийчиська сільська стг; отримувач ГУК у Луг.обл./СТГ с. КОЛОМИЙЧ/24062100/ код отримувача (ЄДРПОУ) 37991110; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA818999980333169331000012441; код класифікації доходів бюджету 24062100; найменування коду класифікації доходів бюджету Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

3. Стягнути з Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської (вул. Першотравнева, 25, село Коломийчиха, Сватівський район, Луганська область, 92622, ідентифікаційний код 04336725) на користь Державної екологічної інспекції у Луганській області, ЄДРПОУ 37991372 р/р UA048201720343150002000081009 в ДКСУ м. Київ, судовий збір у розмірі 9744 грн 15 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.04.2023.

Суддя Назар ЗЛЕПКО