Ухвала

від 10.04.2023 по справі 914/1198/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.04.2023 Справа № 914/1198/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Пришляк М.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота, м. Львів, м. Винники

до відповідача 2: Обслуговоючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Рідний дім, м. Львів, м. Винники

до відповідача 3: ОСОБА_2 , м. Миколаїв

про: скасування реєстраційної дії (запису в Єдиному державному реєстрі).

представники сторін:

від позивача: Чорнодоля П.О.

від відповідача 1: не з?явився;

від відповідача 2: не з?явився;

від відповідача 3: не з?явився.

ВСТАНОВИВ

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Теракота, Обслуговоючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Рідний дім, ОСОБА_2 про скасування реєстраційних дій.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

08.08.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання ОК ЖБК «Рідний Дім» вх. №2173/19 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Також 08.08.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання ТзОВ «Теракота» вх. №2172/19 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 .

Розглянувши вказані клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Інститут третіх осіб покликаний захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах, які можуть змінитися в результаті винесеного рішення. В пункті 1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (хоч зазначені роз`яснення були прийняті стосовно Господарського процесуального кодексу України попередньої редакції, поняття інституту третіх осіб не змінилося) роз`яснено, що третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача залежно від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини. З огляду на зазначене необхідно констатувати, що особа може бути допущена до участі в господарському процесі третьою особою у тому випадку, коли вона доведе свій конкретний юридичний інтерес у такій справі. При чому такий інтерес опосередковується наявністю правових відносин зі стороною у справі.

Отже, характерною ознакою третіх осіб є наявність власне юридичної заінтересованості в результатах вирішення спору, при чому така заінтересованість не може бути абстрактною. Про це свідчить положення частини 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України. Так, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

В контексті аналізу умов участі у справі третіх осіб у господарському процесі суд звертає увагу також і на положення частини 2 статті 51 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цієї третьою особою до такої сторони. Зазначене додатково пояснює, яким чином потрібно тлумачити юридичний інтерес, який проявляється в можливості виникнення приватно-правового спору між третьою особою та стороною у справі.

Тож, виділяють такі умови участі у справі третіх осіб: 1) обов`язкова наявність матеріально-правових відносин між третьою особою й однією зі сторін; 2) преюдиціальна пов`язаність матеріально-правових відносин третьої особи й однієї зі сторін із правовідносинами позивача та відповідача у справі, інакше кажучи, матеріально-правові відносини третьої особи та однієї із сторін повинні випливати із правовідносин між позивачем і відповідачем, що становлять предмет спору; 3) матеріально-правові відносини третьої особи й однієї зі сторін повинні передбачати можливість спору про право цивільне між третьою особою й особою, на стороні якої вона виступає, тобто набути цивілістичного характеру. Лише на підставі цих положень можна кваліфікувати заінтересованість третіх осіб як юридичну.

Натомість у вказаних клопотаннях не обґрунтовано, які цивільні права та обов`язки існують між ним та учасниками справи, а відтак юридична заінтересованість в розумінні процесуального закону не доведена.

11.09.2019 через канцелярію суду представником позивача подано клопотання №37420/19 про доповнення прохальної частини позову.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи вище викладене суд відмовляє в задоволенні клопотання №37420/19.

12.08.2019 представник позивача подав клопотання вх. №33214/19 про витребування доказів. Також 12.12.2022 представником позивача подано клопотання №25519/22 про зобов`язання долучити докази.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідачем, в порушення ст. 81 ГПК України не зазначено обставини, які можуть підтвердити витребовувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; таке клопотання подане не у строк, зазначений в частина 2 та 3 ст.80 ГПК України, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Клопотання позивач №25519/22 не підлягає до задоволення, оскільки не відповідає формі та змісту, які встановлені ст. 81 ГПК України.

Через канцелярію суду 13.02.2023 представником позивача подано клопотання №3559/23 про призупинення розгляду справи.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі. Підстава, яку представник позивача наводить у своєму клопотанні не підпадає, у такий перелік, а тому дане клопотання не підлягає до задоволення.

10.04.2023 представником позивача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи документів, згідно з переліком, викладеним в заяві №8919/23, яка надійшла в канцелярію суду. Суд долучає дану заяву з додатками до матеріалів справи.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Суд, здійснивши усі необхідні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, передбачені ст.182 ГПК України, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2, 73, 74, 80, 120, 121, 165, 166, п.3 ч.2 ст.185, ст.234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання №2173/19 від 08.08.2019.

2.Відмовити в задоволенні клопотання №2172/19 від 08.08.2019.

3.Відмовити в задоволенні клопотання №33214/19 від 12.08.2019.

4.Відмовити в задоволенні клопотання №37420/19 від 11.09.2019.

5.Відмовити в задоволенні клопотання №25519/22 від 12.12.2022.

6.Відмовити в задоволенні клопотання №3559/23 від 13.02.2023.

7.Задоволити заяву №8919/23 від 10.04.2023.

8.Закрити підготовче провадження у справі № 914/1198/19.

9. Призначити дану справу до судового розгляду по суті на 08.05.2023 о 15:15 год.

10. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 128 в залі судових засідань.

Сторонам забезпечити явку повноважних представників сторін.

Ухвала набирає законної сили, в порядку, визначеному нормами ГПК України.

Повний текст ухвали складено 13.04.2023.

Суддя Горецька З.В.