Рішення

від 28.03.2023 по справі 917/1228/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 Справа № 917/1228/22

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФС-Україна", проспект Відрадний, 95 Е, м. Київ, 03061

до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802

про стягнення 1 572 011,44 грн.

Суддя Погрібна С. В.

Секретар судового засідання Горішна Ю.В.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Суть справи. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТФС-Україна" подано позов до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення боргу в сумі 1 572 011,44 грн. згідно Договору поставки № 10 від 06.01.2021, з яких: 1 000 000,00 грн - основний борг, 367 162,79 грн - інфляційні втрати, 161 372,96 грн - пеня, 43 475,69 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 10.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання у справі на 27.10.2022 на 10:00 год.

17.10.2022 від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 7524, 7547), яка задоволена судом, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 10.10.2022 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 ГПК України до 15 днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою суду від 27.10.2022 відкладено підготовче провадження на 24.11.2022; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 02.11.2022.

Судове засідання призначене на 24.11.2022 не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою від 28.11.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; призначено наступну дату підготовчого засідання на 17.01.2023, 10:30.

Станом на 17.01.2023 відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Ухвалою суду від 17.01.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 16.02.2023, 11:00.

Представником позивача в судовому засіданні 16.02.2023 викладено зміст позовних вимог. Судом з`ясовано обставини справи.

Для більш повного дослідження обставин справи судом відкладено її розгляд на 28.03.2023.

Станом на 28.03.2023 відзив від відповідача не надходив, представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, причин щодо неявки суду не повідомив.

В матеріалах справи наявні поштові повідомлення про отримання відповідачем копій ухвал суду від 10.10.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі (а.с. 72) та ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті від 17.01.2023 (а.с. 105).

Всі ухвали Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1228/22 були розміщені в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), на сайті Судової влади розміщувались відповідні оголошення.

Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Господарським судом Полтавської області було створено сторонам належні умови для реалізації їх процесуальних прав.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

06.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТФС-Україна" (Позивач, Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 10 (Договір).

Згідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим Договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 3.3 Договору датою поставки та переходу права власності продукції визнається дата приймання на складі Покупця згідно видаткової накладної, оформленої Постачальником.

Відповідно до п. 4.1 Договору орієнтовна сума цього Договору становить 10 000 000,00 гри (десять мільйонів грн 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% - 1 666 666,67 грн. У разі зміни ставки ПДВ, сторони коригують ставку ПДВ без підписання додаткової угоди відповідно до законодавчо встановленої.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що продукція, що поставляється Постачальником, оплачується Покупцем у національній валюті України за цінами, зазначеними у відповідних специфікаціях/рахунках.

Відповідно до п. 4.3 Договору оплата здійснюється наступним шляхом: 100% по факту постачання продукції протягом 10 банківських днів від дати рахунку, якщо інше не вказано у відповідній специфікації/рахунку.

Специфікацією № 2 від 30.06.2021 (а.с. 17) визначено перелік продукції, що повинна бути поставлена.

Специфікація № 2 підписана сторонами 30.06.2021 Постачальник та Покупець підписали специфікацію № 2 до Договору.

Специфікацією передбачено умови оплати: 10% попередня оплата протягом 5 банківських днів від дати рахунку, 90% по факту постачання продукції протягом 5 банківських днів. Загальна вартість замовленої продукції згідно вказаної специфікації становить 3 471 628,80 грн.

Авансовий платіж у розмірі 347 162,88 грн Покупцем було сплачено 22.07.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 34644 (а.с. 18).

24.11.2021 продукцію було поставлено Покупцю, що підтверджується видатковою накладною, підписаною повноважними представниками сторін (а.с. 22).

Враховуючи умови специфікації № 2 та зміну курсу НБУ гривні до євро, 24.11.2021 Постачальником було виставлено рахунок на оплату повної вартості продукції та 100% вартості продукції становило 3 227 459,12 грн (а.с. 25).

Як вказує позивач, Покупець повинен був сплатити залишок вартості поставленої продукції (2 880 296,24 грн) до 01.12.2021 включно.

Однак, Покупцем було сплачено тільки 07.12.2021 - 1000000,00 грн та 10.08.2022 - 880296,24 грн (а.с. 28-29, 35).

Таким чином, станом на дату подання позову Покупець не сплатив за поставлену продукцію згідно специфікації № 2 від 30.06.2021 до Договору кошти у розмірі 1 000 000 грн, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Позивач звертався до Відповідача з претензією (вих. № 07-14/22-1 від « 14» липня 2022) з вимогою сплатити заборгованість за поставлений Товар (а.с. 30-32), яка залишена останнім без задоволення.

Позивач вказує, що Відповідач прийняв Товар. У Відповідача відсутні претензії по якості та кількості, але Відповідач не сплатив вартість поставленого та прийнятого Товару у повному обсязі відповідно до умов Договору.

Позивач також здійснив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на всю суму поставленого Товару відповідно до умов Договору та згідно чинного законодавства.

Враховуючи викладені обставини, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 1 000 000,00 грн основного боргу, 367 162,79 грн інфляційних втрат, 161 372,96 грн пені та 43 475,69 грн 3 % річних.

Як вже зазначалось, Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист та обставин викладених у позові не спростував.

При винесенні рішення судом враховано наступне.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Зазначені положення викладені і в статті 193 ГК України.

Враховуючи правову природу укладених між сторонами Договорів, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Стаття 663 ЦК України визначає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов`язань щодо поставки товару, Відповідач свої зобов`язання, щодо повної оплати не виконав.

Позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме: Договором № 10 від 06.01.2021; Специфікацією № 2 від 30.06.2021; видатковою накладною № 4086 від 24.11.2021; рахунком на оплату № 5063 від 24.11.2021; довіреністю на повноважних представників Відповідача; платіжним дорученням № 34644 від 22.07.2021; платіжним дорученням № 55314 від 07.12.2021; випискою з банку про надходження на рахунок Позивача 347162,88 грн; випискою з банку про надходження на рахунок Позивача 1000000,00 грн; випискою з банку про надходження на рахунок Позивача 880296,24 грн; податковою накладною від 22.07.2022; податковою накладною від 24.11.2021.

Враховуючи викладене позовна вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 1 000 000,00 грн є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, відповідачем не спростована, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Пунктом п. 5.3 Договору визначено, що при порушенні п. 4.3. цього Договору Покупець сплачує Постачальникові неустойку у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості продукції.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 ЦК України).

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено методику розрахунку пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, здійснену позивачем. За результатами проведеного перерахунку, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 161 372,96 грн пені, 367 162,79 грн інфляційних втрат, 43 475,69 грн 3 % річних.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не спростовано, належними доказами обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, код ЄДРПОУ 00191282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФС-Україна", проспкт Відрадний, 95 Е, м. Київ, 03061, код ЄДРПОУ 35159662) 1 000 000,00 грн основного боргу, 367 162,79 грн інфляційних втрат 161 372,96 грн пені, 43 475,69 грн 3 % річних та 23 580,17 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 12.04.2023.

СуддяПогрібна С.В.