Постанова

від 21.03.2023 по справі 908/125/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/125/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2022

та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021

у справі за позовом Заступника прокурора (керівника) Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Василівський завод МК"

про стягнення 1 152 574,58 грн

Учасники справи:

Прокуратура: Сімаченко А. О.;

Державна екологічна інспекція: не з`явився;

ТОВ "Василівський завод МК": Шахматов Ю. Ю.;

1. Короткий зміст заявлених вимог

1.1. У січні 2018 року Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави (далі - прокурор) в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (далі - екологічна інспекція, позивач) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Василівський завод МК" (далі - ТОВ "Василівський завод МК", відповідач) на користь Державного бюджету України 1152574,58 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами перевірки додержання ТОВ "Василівський завод МК" вимог природоохоронного законодавства екологічною інспекцією виявлено факт завдання державі збитків, зумовлених забрудненням земельної ділянки у загальному розмірі 1152574,58 грн, які наразі залишаються невідшкодованими. При цьому екологічна інспекція не вжила заходів щодо стягнення з відповідача в судовому порядку зазначених збитків, що свідчить про неналежний захист інспекцією законних інтересів держави та відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення цього позову.

1.3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.07.2019, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2020, позов задоволено повністю.

1.4. Постановою Верховного Суду від 02.02.2021 скасовано вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу №908/125/18 передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення, зазначив, що:

- під час вирішення відповідних спорів суди мають надавати оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки, встановлювати чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально;

- матеріали справи не містять документального підтвердження способу та порядку визначення площі забрудненої земельної ділянки, матеріалів спеціальних вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції за результатами нового розгляду

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021 в позові відмовлено повністю.

2.2. Судове рішення, зокрема мотивоване тим, що:

- в матеріалах відсутнє документальне підтвердження способу та порядку визначення площі забрудненої земельної ділянки, матеріали спеціальних вишукувань, а також план-схема земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів, що свідчить про порушення порядку проведення відбору проб ґрунтів та вказує на недоведеність як площі забруднення земельної ділянки, так і самого факту забруднення;

- в матеріалах справи відсутній витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який є належним доказом, на підставі якого розраховується розмір завданої шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки, тому розрахунки розміру шкоди, заявленої до стягнення не підтверджуються;

- докази вивезення відповідачем відходів на спірну територію або здійснення відповідачем виробничої діяльності на вказаній території відсутні, відтак факт забруднення земельної ділянки саме в результаті дій відповідача не доведено.

3. Встановлені судом першої інстанції обставини справи

3.1. 12.04.2017 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області виданий наказ №143 "Про проведення позапланової перевірки", а саме: організувати проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб`єктом господарювання ТОВ "Василівський завод МК" у період з 13.04.2017 по 27.04.2017.

3.2. 12.04.2017 екологічною інспекцією видане направлення №112 державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Єльцову С. А., державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Рупчеву А. В., державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Інатьєву Н. О., старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Годесу Л. Г., старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Касілову П. В., старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Кубарю Д. В., старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Ємельянову Д.В. для проведення у термін з 13.04.2017 до 27.04.2017 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

3.3. За результатами перевірки екологічною інспекцією складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в якому зазначено, що:

- ТОВ "Василівський завод МК" використовує дві земельні ділянки: 1) загальною площею 3,481 га для обслуговування взуттєвої фабрики, розташовану за адресою: м. Василівка, вул. Московська, 51 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЗП № 096106, акт зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів № 020526600001 від 30.03.2005; 2) загальною площею 6,7451 га для розміщення та обслуговування комплексу будівель, розташовану за адресою: м. Василівка, вул. Промислова, 3 "а", на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №072970, акт зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів № 020926600002 від 21.09.2009;

- проект землеустрою на час перевірки не представлений. Межі земельної ділянки в натурі не винесені. Територія не огороджена, має вільний доступ, є зруйновані залізобетонні будівлі (споруди). Рельєф місцевості з нерівностями, є поглиблення, в якій на час перевірки була рідина невідомого походження (орієнтовною площею 3200 кв. м.) та виробничі відходи ТОВ "Василівський завод МК" (відходи взуттєвого виробництва), які частково були зафіксовані під рідиною та на території навколо, які засипані ґрунтом (глиною), обсяг несанкціоновано розміщених виробничих відходів підприємства встановити не є можливим;

- на час обстеження земельної ділянки будь які роботи не проводилися, наявні сліди від важкої будівельної спеціалізованої техніки. Керівником підприємства надані письмові пояснення, які додано до акту.

3.4. Актом перевірки зафіксовано, що дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відсутній. Отримання дозволу передбачено статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", пунктом "а" частини першої статті 32, абзацом 7 статті 33, пунктом "с" статті 17 Закону України "Про відходи".

3.5. Під час перевірки відділом інструментально лабораторного контролю проведено відбір проб вмісту забруднюючих речовин в ґрунтах (акт відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017; протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №6-17 від 24.04.2017).

3.6. В акті зазначено, що заходи щодо запобігання забрудненню земель хімічними речовинами, відходами, стічними водами не здійснюються, позаплановою перевіркою встановлено несанкціоноване розміщення виробничих відходів ТОВ "Василівський завод МК", що утворюються при здійсненні технологічного процесу виробництва взуття (обрізки шкіри, хутра, гуми, поролону, текстилю, рідини невідомого походження тощо), внаслідок чого відділом інструментально лабораторного контролю у відібраних пробах ґрунту на земельній ділянці, за адресою: м. Василівка, вул. Промислова, 3 "А" встановлено перевищення вмісту забруднюючих речовин в відібраних зразках (протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №6-17 від 24.04.2017).

3.7. 05.05.2017 екологічною інспекцією винесений припис №19/02-ПЗ, який отриманий особисто директором ТОВ "Василівський завод МК" Шереметом О.М., про:

- вжиття заходів для ліквідації забруднення хімічними речовинами, виробничими відходами, стічними водами земельної ділянки ТОВ "Василівський завод МК", розташованої за адресою: м. Василівка, вул. Промислова, 3 "а", згідно вимог чинного законодавства та екологічної безпеки (розробити, погодити та здійснити комплекс організаційних, технічних і біотехнічних заходів (рекультивацію земель), спрямованих на відновлення ґрунтового покриву та поліпшення його стану);

- приведення земельної ділянки до стану придатного для використання за цільовим призначенням;

- ліквідацію та недопущення несанкціонованого розміщення виробничих відходів Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівський завод МК», що утворюються при здійсненні технологічного процесу виробництва взуття (обрізки шкіри, хутра, гуми, поролону, текстилю, рідини невідомого походження тощо) на земельній ділянці за адресою: м. Василівка, вулиця Промислова, 3 "а".

3.8. Екологічною інспекцією 27.04.2017 складений протокол про адміністративне правопорушення №006337 відносно директора ТОВ "Василівський завод МК" Шеремета О.М., який зазначив в протоколі, що з порушеннями згоден, порушення будуть усунуті.

3.9. 05.05.2017 екологічною інспекцією винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №000182/01/02 про визнання директора ТОВ "Василівський завод МК" Шеремета О.М. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф в розмірі 1 700 грн.

3.10. Фахівцями екологічної інспекції складений акт відбору проб від 13.04.2017 відповідно до вимог ГОСТ 17.4.3.01-83 "Охорона природи. Ґрунту. Загальні вимоги до відбору проб".

3.11. Згідно з протоколом № 6-17 вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 24.04.2017: відповідно до акта відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 №11-17 відділом інструментально-лабораторного контролю, атестованим на право виконання вимірювань (Свідоцтво про атестацію №СЕ-15-2013 від 05.07.2013, чинний до 05.07.2017, виданий Державним підприємством "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території: ТОВ "Василівський завод МК" вул. Московська, 51, м. Василівка Запорізька область 71 600 (земельна ділянка по вулиці Промислова, 3А). За результатами вимірювання встановлено такі показники: цинк 30,64, нормований вміст 19,12; хлориди 145,55, нормований вміст 99,40; кальцій (водна витяжка) 2170,00, нормований вміст 100,00; хлориди 738,40, нормований вміст 99,40; цинк 37,32, нормований вміст 19,12.

3.12. Екологічною інспекцією здійсненні відповідні розрахунки розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Промислова, 3 "а": цинк 783 496,80 грн.; хлориди - 209 476,58 грн.; хлориди 159 601,20 грн.

3.13. Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №0-8-0.223-267/102-17 від 18.05.2017 згідно технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель міста Василівка Василівського району Запорізької області, земельна ділянка площею 6,7451 га, кадастровий номер 2320910100:06:045:0001 відноситься до земель промисловості.

3.14. Екологічною інспекцією на адресу відповідача направлені претензії №100, № 98 та № 99 від 03.08.2017 з вимогами про оплату шкоди, заподіяної державі у розмірі 159 601,20 грн, 783 496,80 грн та 209 476,58 грн.

3.15. Розрахунок шкоди здійснений екологічною інспекцією на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 №171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 №149, далі - Методика).

3.16. Матеріали справи не містять акту про забруднення земель та матеріалів спеціальних вишукувань, які є джерелами визначення площі забрудненої земельної ділянки. Також до акту перевірки не додано плану схеми земельної ділянки, не зазначено інформації, пов`язаної з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об`єкті перевірки), та не зазначено посилань на акт відбору проб та протокол вимірювань.

3.17. В матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження способу та порядку визначення площі забрудненої земельної ділянки, матеріалів спеціальних вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів.

3.18. Наданий на підтвердження обґрунтованості позовних вимог Додаток №1 до Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 є недопустимим доказом.

3.19. Оформлення Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 не відповідає приписам державного стандарту у сфері охорони навколишнього природного середовища - ГОСТ 17.4.3.01-83. "Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб" (65011).

3.20. Позивачем порушено порядок проведення відбору проб ґрунтів, що вказує на недоведеність як площі забруднення земельної ділянки, так і самого факту забруднення.

3.21. Екологічною інспекцією в результаті проведеної перевірки, згідно протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 6-17 від 24.04.2017, зафіксовано надмірну концентрацію у ґрунті таких хімічних речовин, як цинк (валовий вміст), кальцій (водна витяжка), хлориди, що стало підставою для складення розрахунків завданої шкоди.

3.22. Згідно з листом Державної екологічної інспекції України вих.№3328/416-21 від 05.04.2021 станом на сьогодні нормативи ГДК хімічних речовин, важких металів тощо у ґрунтах, у тому числі за цільовим призначенням, не затверджено.

3.23. Належним доказом, на підставі якого розраховується розмір завданої шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки, є саме витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Позивачем при розрахунку розміру шкоди була використана вартість 1 кв.м. забрудненої земельної ділянки у розмірі 120,91 грн, однак згідно витягу №258/0/162-19 від 25.01.2019 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель - вартість 1 кв.м. забрудненої земельної ділянки становить меншу суму у розмірі 114,87 грн, відповідно нормативна грошова оцінка складає 7748756,55 грн. Отже розрахунки розміру шкоди №1-3 від 28.07.2017 матеріалами справи не підтверджуються.

3.24. Прокуратурою наданий висновок комісійної судової інженерно екологічної та економічної експертизи №3373/7536-7537/7538-7540 за матеріалами кримінального провадження №120170801900000560 від 30.03.2017, складений 23.08.2018, в якому, зокрема зазначено: "У разі, якщо відповідні проби ґрунту відібрані та досліджені у відповідності до нормативно-технічних вимог, висновок Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, викладений в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 27.04.2017 стосовно забруднення ґрунту внаслідок виробничої діяльності ТОВ "Василівський завод МК", за наданими матеріалами документально підтверджується".

3.24.1. Судом вказаний висновок експерта, як доказ на підтвердження розрахунків розміру шкоди, не прийнято до уваги, оскільки:

- для надання відповідей на питання, чи відповідають результати проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства нормативно-технічним вимогам, чи підтверджено документально факт забруднення, та чи вірно здійснено розрахунок розміру шкоди, експерт повинен був провести, в тому числі, аналіз плану-схеми, якої не було надано, та Акту відбору проб ґрунтів № 11-17 від 13.04.2017, який не було надано експерту з невідомих причин;

- самим експертом підтверджено відсутність документів, як б давали можливість встановити достовірність результатів дослідження вмісту забруднюючих речовин у ґрунті та підтвердження самого факту забруднення ґрунту;

- судом встановлено, що відповідні проби ґрунту відібрані та досліджені не у відповідності до нормативно-технічних вимог;

- відповіді на питання, викладені у висновку експерта № 3373/7536-7537/7538-7540, побудовані під умовою та мають характер ймовірності і припущення ("у разі якщо").

3.25. Відповідач заперечує факт забруднення земельної ділянки в результаті саме господарської діяльності ТОВ "Василівський завод МК", зазначаючи наступне:

- до 20.07.2006 існував єдиний комплекс будівель на території за адресою: АДРЕСА_1;

- з 20.07.2006 вказаний комплекс будівель був розділений, в результаті чого частина території та частина будівель по вул. Промислова, 3, отримала адресу: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Промислова 3-А;

- з радянських часів до 22.05.2005 на вказаній загальній території по вул. Промислова, 3 (до моменту розділення вказаної території на дві адреси) здійснювалась виробнича господарська діяльність, в т.ч. господарська діяльність з виробництва будівельних виробів з бетону та готових для використання бетонних сумішей;

- упродовж довгострокового періоду з радянських часів до 22.05.2005 на вказаній загальній території по вул. Промислова, 3 (до моменту розділення вказаної території на дві адреси) в результаті виробничого процесу утворювались різного роду відходи;

- за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Промислова, 3, до 22.06.2005 господарську діяльність з виробництва будівельних виробів з бетону та готових для використання бетонних сумішей здійснювала ВАСИЛІВСЬКА МІЖГОСПОДАРСЬКА ДОРОЖНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №156 (ВАСИЛІВСЬКА МДПМК №156), код ЄДРПОУ 03580512, яка 23.06.2005 була реорганізована в ТОВ "ВАСИЛІВСЬКА МШПМК-156";

- ТОВ "ВАСИЛІВСЬКА МШПМК-156" належить право власності на комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1;

- за договором купівлі-продажу від 19.05.2006 ТОВ "ВАСИЛІВСЬКА МШПМК-156" було продано гр. Киргизстану ОСОБА_1 та гр. України ОСОБА_2 комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 ;

- рішенням Василівської міської ради від 20.06.2006 №17 призначено окремим будівлям: склад літ. З-1, склад літ. Н, помольний цех літ. І, склад літ.-Ж-1, свердловина №9, які входять до комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , поштової адреси: АДРЕСА_1 ;

- рішення Василівської міської ради від 20.07.2006 №205 про виділення з комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , в окремий об`єкт нерухомості комплексу будівель, який складається з: складу літ. З-1, складу літ. Н, помольного цеху літ. І. складу літ.-Ж-1, свердловини №9 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- за договорами купівлі-продажу від 24.11.2006 гр. Киргизстану ОСОБА_1 та гр. України ОСОБА_2 продано комплекс будівель по АДРЕСА_1 , та виділене з цього комплексу нерухоме майно по АДРЕСА_2 ;

- Василівським БТІ Василівської районної ради Запорізької області у 2021 році було видано довідку про остаточне зруйнування комплексу будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- у зв`язку із зруйнуванням комплексу будівель та споруд бухгалтерією відповідача було проведено списання з балансу вказаного нерухомого майна, а до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про припинення права власності та закриття об`єкту нерухомого майна;

- головним бухгалтером та директором відповідача було видано довідку № 19/10 від 19.10.2021 на підтвердження фактів набуття у 2009 році та припинення у 2021 році права власності через повне зруйнування вказаного комплексу будівель та споруд, в якій зазначено що цей комплекс перебував в аварійному стані станом на день купівлі-продажу, на зазначеній території на той момент виробництво вже було відсутнє, при цьому відповідач не здійснював ремонт або реконструкцію комплексу будівель та споруд, виробнича діяльність на зазначеній території ним не проводилась, натомість єдиним напрямком господарської діяльності відповідача є виробництво взуття за адресою знаходження виробничих потужностей: АДРЕСА_3 (юридична адреса), а така господарська діяльність, як виготовлення бетонних виробів, ніколи не здійснювалась;;

- утворення на території, де позивачем здійснювався відбір проб ґрунтів, виробничих відходів, в т.ч. шкідливих хімічних відходів, до моменту набуття відповідачем права власності на вказану територію (03.09.2009), підтверджуються наданими до матеріалів справи нотаріально засвідченими заявами свідків: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які до 2005 року працювали на цій території;

- в матеріалах справи відсутні докази вивезення відповідачем відходів на вказану територію або здійснення відповідачем виробничої діяльності на вказаній території.

4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4.1. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2022 залишено без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021.

4.2. Постанова суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін (за виключенням висновку про те, що негативні якісні зміни ґрунту сталися в результаті господарської діяльності саме відповідача, та джерела отримання інформації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки), прийняв законне та обґрунтоване рішення.

4.2.1. Суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновків місцевого господарського суду щодо визначення джерела отримання інформації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, а саме про те, що єдиним таким документом є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а лист відділу Василівського району ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.05.2017 № 0-8-0.223-267/102-17 є неналежним доказом, оскільки:

- з огляду на п.п.4.2, 4.7 Методики (в редакції на час проведення перевірки (квітень 2017 року)), її положення для розрахунку шкоду за забруднення земельних ресурсів не вимагали застосування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки саме на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель;

- відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 6,7451 га (кадастровий номер 2320910100:06:045:0001, м. Василівка, вул. Промислова,3а) були отримані позивачем у Відділі Василівського району ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області і згідно з листом начальника цього відділу від 18.05.2017 № 0-8-0.223-267/102-17 станом на 2017 рік вартість 1 кв. м земель промисловості, до якої належить земельна ділянка відповідача, складає 120,91 грн, отже, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 6,7451 га складає 8 155 500,41 грн;

- у ході розгляду справи обласною прокуратурою до Відділу надано додатково запит щодо визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки Відповідача (лист обласної прокуратури від 23.03.2021 № 15/3-2093-17) і за інформацією Відділу від 25.03.2021 № 163/0/102-21 надати витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки на запит Позивача від 04.05.2017 № 1510/02 не було можливо, у зв`язку з відсутністю у Державному земельному кадастрі коду Класифікації видів цільового призначення земель, який характеризує функціональне використання вищезазначеної земельної ділянки. Також у листі Відділу вказано, що відомості надані на запит Позивача від 04.05.2017 щодо вартості 1 кв м земель промисловості, до якої належить земельна ділянка Відповідача, та складає 120,91 грн відповідають дійсності на той момент (лист Відділу від 25.03.2021 № 163/0/102-21);

- отже, позивачем у розрахунку розміру шкоди вірно застосовано дані про нормативно грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 120,91 грн відповідно до положень п. п. 4.2І 4.7 Методики.

4.2.2. Суд апеляційної інстанції зазначив про передчасність висновку місцевого господарського суду про недоведеність факту виявлення негативних якісних змін ґрунту на земельній ділянці, належній саме відповідачеві, а також, що такі негативні якісні зміни ґрунту сталися не в результаті господарської діяльності відповідача, оскільки:

- земельна ділянка належить відповідачу на підставі Державного акта на право власності від 21.09.2009 серії ЯЖ № 072970, виданого згідно з укладеним між відповідачем та ТОВ "Меринос" договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03.09.2009 (далі - Договір) реєстраційний номер № 959 (бланк ВMK № 060198);

- за умовами вказаного Договору ризик випадкової загибелі або випадкового псування земельної ділянки покупець - ТОВ "Василівський завод МК" несе з моменту переходу до нього права власності;

- Акт перевірки від 27.04.2017 підписано представниками відповідача (директор - Шеремет О.М., виконавчий директор - Цибульняк В.А. та головний інженер - Коба В.В.) без будь-яких зауважень, в тому числі щодо місця проведення перевірки та щодо виявлення на цій земельній ділянці виробничих відходів саме ТОВ "Василівський завод МК" (відходи взуттєвого виробництва). Також відсутні будь-які заперечення виконавчого директора Цибульняк В.А. в Акті відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 №11-17;

- відповідач не був позбавлений можливості ще у 2017 році оскаржити видані позивачем розпорядчі документи - припис, постанову про накладення адміністративного стягнення, чим фактично погодився з тим, що негативні якісні зміни ґрунту сталися в результаті його господарської діяльності та виявлено на приналежній йому земельній ділянці.

5. Короткий зміст касаційної скарги

5.1. 30.01.2023 заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

6. Узагальнені доводи касаційної скарги

6.1. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права - статті 1, 4, 5, 40, 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 1, 17, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", статті 35, 45, 46, 56 Закону України "Про охорону земель", статті 1, 91, 167, 211 Земельного кодексу України, статті 49, 153 Господарського кодексу України, статтю 1166 Цивільного кодексу України, та порушено норми процесуального права - статті 2, 7, 76-78, 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України.

6.2. Суд апеляційної інстанції, застосовуючи статтю 58 Конституції України та статтю 5 Цивільного кодексу України, дійшов хибного висновку про те, що наразі цивільна відповідальність ТОВ "Васильківський завод МК" скасована з огляду на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 15.12.2021 № 1325 "Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин", оскільки визначені показники гранично допустимих концентрацій хімічних речовин не перевищують показники забруднюючих речовин, які встановлені під час перевірки відповідача у 2017 році.

6.3. Суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.05.2019 у справі №920/1107/17 та від 17.05.2018 у справі №903/546/17, у подібних правовідносинах, дійшовши хибного висновку про не встановлення факту забруднення земельної ділянки відповідачем. Крім того, судом апеляційної інстанції не вірно застосовані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.04.2018 у справі №904/6886/17, предметом розгляду в якій був факт засмічення земельної ділянки, а не її забруднення, як у справі, що переглядається.

7. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

7.1. ТОВ "Василівський завод МК" у відзиві заперечував проти доводів касаційної скарги, просив Суд залишити оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення, зокрема зазначаючи наступне:

- суди дійшли вірного висновку про неможливість врахування наданого до матеріалів справи Додатку № 1 до Акту відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17 як допустимого доказу, що не спростовано скаржником;

- визначена позивачем площа забруднення не відповідає дійсній площі забруднення, відповідно здійснений розрахунок збитків з урахуванням такої площі не відповідає дійсності;

- скаржником не спростовано встановлені судами попередніх інстанцій порушення, допущені екологічною інспекцією під час здійснення відбору проб ґрунтів, а також не надано доказів, які б визначали місця розташування на місцевості та площі віднайдених засмічених земельних ділянок;

- суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про застосування до відповідача принципу зворотної дії у часі актів цивільного законодавства в частині скасування цивільної відповідальності як самостійної підстави для відмови у задоволенні позову;

- оскільки виявлені в ході перевірки показники хімічних речовин не перевищують гранично допустимі концентрації (далі - ГДК), що діють з 17.12.2021 і діють станом на даний час, а також не перевищували ГДК, що діяли на 01.01.2017, тому виявлені показники хімічних речовин не є такими, що спричиняють шкоду навколишньому природному середовищу і відповідно така концентрація не вважається забрудненням земельної ділянки, тобто правопорушенням;

- суди попередніх інстанцій надали вірну оцінку поданому прокуратурою висновку комісійної судово інженерно-екологічної та економічної експертизи від 23.08.2018 №3373/7536-7537/7538-7540, проведено у кримінальному провадженні №120170801900000560 від 30.03.2017;

- скаржником не спростовано висновок суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження того, що забруднення земельної ділянки відбулося саме внаслідок господарської діяльності відповідача.

8. Касаційне провадження

8.1. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.03.2023 - 15:00.

8.2. В судовому засіданні 21.03.2023 представник прокуратури підтримав скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити. Представник відповідача підтримав заперечення проти касаційної скарги, викладені у відзиві, просив Суд у задоволенні скарги відмовити.

8.3. Позивач явку свого представника у судове засідання 21.03.2023 не забезпечив. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 21.03.2023.

8.4. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

8.5. Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника позивача.

9. Позиція Верховного Суду

9.1. Предметом розгляду у цій справі є вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України 1152574,58 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме забруднення земельної ділянки.

9.2. Суди попередніх інстанцій у позові відмовили, встановивши відсутність всіх складових правопорушення, з якими законодавство пов`язує настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків (шкоди).

9.3. Аргументи касаційної скарги зводяться до невірного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також без урахування відповідних висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (розділ 6 цієї постанови).

9.4. Врахувавши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.

9.5. Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

9.6. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 6 частини другої статті 16 ЦК України).

9.7. Стаття 22 ЦК України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

9.8. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

9.9. Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

9.10. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

9.11. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

9.12. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

9.13. Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести:

- неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії);

- наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

- вину завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

9.14. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

9.15. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій у цій справі обставинами:

- у період з 13.04.2017 по 27.04.2017 екологічною інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, в ході якої виявлено, що на належній відповідачу земельній ділянці площею 6,7451 га у м. Василівка, вул. Промислова, 3-А розміщені виробничі відходи підприємства (відходи взуттєвого виробництва);

- під час перевірки відділом інструментально лабораторного контролю проведено відбір проб вмісту забруднюючих речовин в ґрунтах (акт відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017; протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №6-17 від 24.04.2017) та встановлено перевищення вмісту забруднюючих речовин в відібраних зразках;

- 27.04.2017 відносно директора товариства відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення №006337, а 05.05.2017 екологічною інспекцією винесений припис №19/02-ПЗ та постанова про накладення адміністративного стягнення №000182/01/02;

- при здійсненні розрахунку розміру завданої шкоди позивач врахував відомості, наведені у листі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №0-8-0.223-267/102-17 від 18.05.2017;

- відповідач не виконав претензії екологічної інспекції з вимогами про оплату шкоди, заподіяної державі.

9.16. Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, серед іншого, Законами України "Про охорону земель", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", Земельним кодексом України, тощо.

9.17. В статті 35 Закону України "Про охорону земель" наведено вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, за змістом якої вказані особи зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

9.18. Стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає забруднення земель, як накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

9.19. Згідно зі статтею 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

9.20. Вказана норма кореспондується з положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

9.21. Відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N1524, Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 №1520 було розроблено Порядок організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464,

9.22. Названий Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів та, серед іншого передбачає, що:

- за фактами виявлених під час перевірки порушень державний інспектор має право одержувати усні або письмові пояснення від керівника або уповноваженої ним особи, особи, відповідальної на об`єкті за стан дотримання вимог природоохоронного законодавства. Такі пояснення долучаються до матеріалів перевірки (пункт 4.12.);

- за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся (пункт 4.13);

- не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами (пункт 4.14);

- до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб`єкта господарювання, що перевіряється. В акті перевірки також зазначається інформація, пов`язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об`єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань (пункт 4.15).

9.23. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171 (з подальшими змінами та доповненнями) було затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), яка встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності

9.24. Згідно з положеннями Методики:

- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників (пункт 3.1);

- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3.);

- розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (пункт 4.1);

- основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення (пункт 4.2).

9.25. В Додатку 7 до Методики наведено форму розрахунку шкоди від забруднення земель, за змістом якої джерелом визначення площі забрудненої ділянки є акт про забруднення земель та матеріали спеціальних вишукувань.

9.26. Скеровуючи дану справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, Верховний Суд у постанові від 02.02.2021, серед іншого, зазначив про те, що під час попереднього розгляду справи суди не врахували вимоги вищезгаданого Порядку та Методики, згідно з якими спосіб та порядок визначення площі забрудненої земельної ділянки також мають бути підтверджені документально. Натомість у справі немає матеріалів спеціальних вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів, який є додатком № 1 до акта відбору проб ґрунтів від 13.04.2017.

9.26. На виконання вказівок Верховного Суду, судами першої та апеляційної інстанції встановлено відсутність в матеріалах документального підтвердження способу та порядку визначення площі забрудненої земельної ділянки, матеріалів спеціальних вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів.

9.28. Зокрема, згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, позивач надав до матеріалів справи Акт відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 та Додаток №1 до нього. Однак, з урахуванням заперечень відповідача, за змістом яких наданий суду акт відрізняється від змісту того акта, що підписувався ним під час проведення перевірки, жодних додатків до акта він особисто не бачив та не підписував, місцевим господарським судом ухвалою від 07.05.2021 було призначено судову технічну експертизу Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017.

9.29. Згідно з отриманим висновком експерта від 12.08.2021 №737-21 (т.с.5, а.с.211-217): 1) в місці розміщення цифри 3 пункту 5.2. в графі під назвою у тому числі додаток(и) на____арк. оригіналу Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017, встановлена зміна первинного змісту документу, виконана шляхом дописки елементів іншої цифри 3 поверх первинної цифри 2. Первинний зміст запису був у вигляді 2;

2) лінія графлення, почерк та символи, схожі на англійську літеру 2 в пункті 5.2. графи під назвою До акта відбору проб ґрунтів та відходів додаються: оригіналу Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 виконувались в наступній послідовності: спочатку були виконані символи, схожі на англійську літеру z, на які в наступному було нанесено лінія графлення та почерк.

9.30. Також в матеріалах справи наявна відповідь спеціаліста - інженера-землевпорядника/геодезиста Русакова Ю. О. на запит відповідача (висновок вих№3103/21 від 31.03.2021 - т.с.4, а.с.233-235), за змістом якого:

- додаток №1 до Акту відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17 не містить будь-яких даних на підставі яких можна було б вирахувати площі забруднених місць, а саме: не визначені місцезнаходження, конфігурації та межі забруднених земельних ділянок, лінійні проміри між поворотними точками, а також внутрішні кути поворотних точок;

- додаток №1 до Акту відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 №11-17 є картою-схемою, а не план-схемою, і не відповідає вимогам топографічного плану;

- актом відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17 із додатком №1 не підтверджуються вказані у самому Акті площі 3 (трьох) віднайдених на земельній ділянці місць забруднення.

9.31. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що на момент складання та підписання Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 не існувало додатків до цього Акту. Наданий позивачем Додаток № 1 до Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 визнано недопустимим доказом у цій справі, оскільки, окрім наведеного вище, Додаток №1 не містить назви, він не прошитий та не підписаний жодною особою, а при його огляді взагалі незрозуміло оригіналом чи копією є вказаний документ.

9.32. Відносно самого Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017, суди встановили, що його оформлення не відповідає приписам державного стандарту у сфері охорони навколишнього природного середовища - ГОСТ 17.4.3.01-83. Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб (65011), оскільки:

- площі пробних майданчиків, зазначені в Акті, є меншими за мінімальний розмір пробного майданчика, що визначений вимогами ГОСТ 17.4.3.01-83;

- Акт не містить даних щодо застосування системи концентричних кіл, розташованих на диференційованих відстанях від джерела забруднення, номерів кіл і азимут місця відбору проб, та продовження системи концентричних кіл у вигляді сегмента у напрямку основного поширення забруднюючих речовин.

9.33. Дослідивши надані до матеріалів справи докази, з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у цій справі, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що при відборі проб ґрунтів екологічною інспекцією були допущені наступні порушення порядку такого відбору, а саме:

- при відборі проб не складались затверджені в додатках обов`язкові документи, такі як паспорт обстежуваної ділянки, опис ґрунтів, бланк опису пробного майданчику, що фактично унеможливлює встановлення розташування пробних майданчиків та визначення наявних на них ґрунтів;

- з акту відбору проб ґрунтів не вбачається, що при відібранні проб були враховані профіль з ґрунтових горизонтів або шарів з таким розрахунком, щоб в кожному випадку проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту.

- за відсутності карти-схеми неможливо встановити розташування майданчиків, де відбиралися проби, які ґрунти розташовані в містах відбору проб.

9.34. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність належними та допустимими доказами як площі забруднення земельної ділянки, так і самого факту забруднення.

9.35. Перевіряючи аргументи сторін щодо того, чи мало місце перевищення гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у ґрунті, виявлених при перевірці відповідача, суди попередніх інстанцій встановили наступне.

9.36. Підставою для складення розрахунків завданої шкоди слугували відомості протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №6-17 від 24.04.2017, в якому зафіксовано надмірну концентрацію у ґрунті таких хімічних речовин, як цинк (валовий вміст), кальцій (водна витяжка), хлориди.

9.37. Відповідач надав до матеріалів справи відповідь Державної екологічної інспекції України вих.№3328/416-21 від 05.04.2021 на адвокатський запит представника відповідача щодо надання відомостей про встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК) у ґрунті землі, зокрема земельних ділянок за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Для розміщення та обслуговування комплексу будівель, цинку (валовий вміст, рухомі форми), хлоридів та кальцію (водна витяжка), згідно з якою на дату надання відповіді нормативи ГДК хімічних речовин, важких металів тощо у ґрунтах, у тому числі за цільовим призначенням, не затверджено.

9.38. В касаційній скарзі скаржник зазначав про те, що з урахуванням положень статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пункту 3.1 наказу Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 22.02.2005 № 7 "Якість довкілля. Відбір проб ґрунтів та відходів при здійсненні хіміко-аналітичого контролю просторового (загального і локального) забруднення об`єктів навколишнього природного середовища в районах впливу промислових, сільськогосподарських, господарсько-побутових і транспортних джерел забруднення. Інструкція", пункту 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, при розрахунку шкоди, завданої забрудненням земельних ресурсів для визначення перевищення небезпечних речовин в ґрунтах, за основу використовуються величини гранично допустимих концентрацій або показника фонової проби. Аналогічні доводи щодо необхідності застосування фонової проби наводилися прокуратурою та позивачем у судах попередніх інстанцій.

9.39. Місцевий господарський суд відхилив вказані доводи, наголосивши на тому, що вищевказані нормативно-правові акти не містять визначення порядку та послідовності дій щодо застосування фонової проби, у випадку відсутності затвердження Кабінетом міністрів України ГДК хімічних речовин, у тому числі за цільовим призначенням.

9.40. Суд апеляційної інстанції також відхилив твердження прокуратури щодо застосування фонової проби, вказавши про те, що нормативи ГДК хімічних речових у ґрунтах, які діяли у періоді, що передував перевірці, втратили чинність з 01.01.2017 згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №94-р "Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства", а сама перевірка відповідача була розпочата через три місяці (тобто з 13.04.2017). Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1325, яка набула чинності з 17.12.2021, затверджено "Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин".

9.41. Провівши порівняльний аналіз показників хімічних речовин, відображених в Протоколі № 6-17 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.04.2017, із діючими на даний час нормативами ГДК, зазначеними у вищевказаній постанові від 15.12.2021 № 1325, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зазначені у Протоколі вимірювань показники концентрації Цинку є неточними (похибка ±37%), показники концентрації хлоридів відповідають нормативам ГДК, а Кальцій (водна витяжка) не було включено до небезпечних речових.

9.41.1. З урахуванням положень статті 5 ЦК України, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що оскільки виявлені при перевірці відповідача показники хімічних речовин не перевищують ГДК, що діють з 17.12.2021, постанова Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 №1325 скасовує цивільну відповідальність відповідача за фактом виявлення зазначених вище перевищень концентрації цинку, хлоридів та кальцію у порівнянні із фоновою пробою, що є самостійної підставою для відмови у позові.

9.41.2. Отже, факт перевищення вмісту речовин у порівнянні із фоновою пробою, може свідчити лише про різну концентрацію вмісту речовин на різних земельних ділянках, однак про завдання шкоди навколишньому середовищу таке перевищення може свідчити лише за умови, коли така концентрація перевищує нормативи ГДК, що діяли з 17.12.2021, у противному випадку перевищення не спричиняє шкоди навколишньому природньому середовищу.

9.42. Заперечуючи вказані висновки суду апеляційної інстанції, прокуратура в касаційній скарзі зазначає про безпідставність застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1325 (пункт 6.2 цієї постанови).

9.43. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з мотивувальною частиною оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, окрім висновку про скасування цивільної відповідальності відповідача, судом було проведено порівняльний аналіз показників хімічних речовин, вказаних у Протоколі № 6-17 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.04.2017, як з діючими наразі нормативами ГДК, так і з тими, що були чинними до проведення перевірки (попередніми нормативами ГДК), в результаті чого суд дійшов висновку про: неточність зазначених у Протоколі вимірювань показників концентрації Цинку; відповідність вмісту хлоридів на ділянці площею 2310 кв. м межам як раніше діючих значень ГДК, так і нових нормативів; не включення Кальцію (водна витяжка) до переліку небезпечних речовин ані раніше діючими нормативами ГДК, ані новими нормативами.

9.44. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що при відборі точкових проб і складанні об`єднаної проби, у процесі транспортування і зберігання ґрунтових проб не була виключена можливість їх вторинного забруднення. В матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем встановленого ГОСТ 17.4.3.01-83 порядку пакування та транспортування відібраних проб, який покликаний забезпечити неможливість спотворення результатів вимірювання.

9.45. Також на зворотному боці сторінки 13 висновку комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи №3373/7536-7537/7538-7540 від 23.08.2018 (т.с.2, а.с.167) зазначено про те, що на запит експерта не були надані матеріали щодо процедури транспортування та зберігання проб ґрунту, що унеможливлює перевірку дотримання цього порядку.

9.46. Таким чином, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій порушення, про які зазначалося вище (зокрема відсутність документального підтвердження способу та порядку визначення площі забрудненої земельної ділянки; ненадання матеріалів спеціальних вишукувань та плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів; допущені порушення при здійсненні відбору проб ґрунтів), застосування судом апеляційної інстанції показників ГДК, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1325, з посиланням на статтю 5 ЦК України не впливає та не змінює ухваленого у цій справі рішення по суті заявленої позовної вимоги.

9.47. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що у питанні, чи є негативні якісні зміни ґрунту результатом господарської діяльності саме відповідача, суди дійшли протилежних висновків. Зокрема, місцевий господарський суд, врахувавши надані відповідачем пояснення та докази (пункт 3.25 цієї постанови), зазначив про недоведеність факту виявлення негативних якісних змін ґрунту на земельній ділянці, приналежній саме відповідачеві, та що ці негативні зміни ґрунту сталися в результаті господарської діяльності відповідача.

9.48. Натомість суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів встановив, що:

- земельна ділянка площею 6,7451 га, розташована за адресою: м. Василівка, вул. Промислова, З-А, належить відповідачу на підставі Державного акта на право власності від 21.09.2009 серії ЯЖ № 072970;

- підставою видачі вищезгаданого Державного акта на право власності слугував договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03.09.2009, реєстраційний номер № 959 (бланк ВMK № 060198), укладений між відповідачем та ТОВ "Меринос";

- за умовами договору купівлі-продажу земельна ділянка не містить негативних характеристик, відомості про її забруднення чи засмічення відсутні. Ризик випадкової загибелі або випадкового псування земельної ділянки відповідач, як покупець, несе з моменту переходу до нього права власності.

9.48.1. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з 03.09.2009 (дата укладання договору) виключно на відповідачеві лежить обов`язок утримання земельної ділянки в належному стані.

9.49. Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, оскільки в силу положень частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. До того ж, в статті 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, серед іншого: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

9.50. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи скаржника про наявність в діях відповідача повного складу правопорушення, з яким пов`язується настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків, спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій фактичними обставинами справи.

9.51. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє протилежні аргументи касаційної скарги, зокрема щодо неправильного застосування судами норм матеріального і процесуального права (пункт 6.1. цієї постанови).

9.52. Крім того, в обґрунтування підстав для скасування ухвалених у цій справі судових рішень (пункт 6.3 цієї постанови) скаржник, серед іншого, зазначав про те, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:

- висновку, викладеного у постанові від 13.05.2019 у справі № 920/1107/17, згідно з яким оцінювати докази слід в їх сукупності щодо факту вчинення відповідачем у процесі господарської діяльності порушення законодавства внаслідок забруднення земельних ділянок, які перебувають у його користуванні, хімічними речовинами, вміст яких у ґрунті перевищує гранично допустимі концентрації, які характерні для складу незабрудненого ґрунту;

- висновку, викладеного у постанові від 17.05.2018 у справі № 903/546/17, згідно з яким підставою настання відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є доведеність саме вини особи у вчиненні нею правопорушень. Докази про склад господарського правопорушення слід оцінювати у їх сукупності.

9.53. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з встановленими у справі №903/546/17 обставинами, в ході перевірки відповідача виявлено здійснення ним господарської діяльності з порушенням вимог природоохоронного законодавства, яке полягає у несанкціонованому захороненні відходів переробки птиці та забрудненням у зв`язку з цим земельної ділянки хлоридами, нітратами, сульфатами. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення завданої шкоди, суди виходили з того, що є доведеною наявність в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, а розрахунок шкоди здійснено у відповідності до Методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171. При цьому правомірність складеного акта про порушення відповідачем природоохоронного законодавства оцінювалася адміністративним судом у справі №803/753/17 під час розгляду адміністративного позову про визнання протиправним та скасування наказів і приписів про усунення виявлених порушень, які слугували підставою для нарахування шкоди, що заявлена до стягнення у справі № 903/546/17;

9.54. Відповідно до встановлених у справі №920/1107/17 обставин в ході позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства встановлено факт забруднення амонієм, нітратами, сульфатами та фосфором чотирьох земельних ділянок. Задовольняючи позов про стягнення шкоди, суди виходили з того, що факт порушення природоохоронного законодавства відповідачем підтверджується актом перевірки, актами відбору ґрунтів, протоколами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, схемою розташування забруднених земельних ділянок та розрахунками розміру завданої шкоди.

9.55. Таким чином, встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у справах №920/1107/17, №903/546/17 і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів. Відтак, висновки зроблені у справах, про які зазначав скаржник, не є релевантними до спірних правовідносин у справі №903/125/18.

9.56. Також колегія суддів враховує, що у даному конкретному випадку зазначення Верховним Судом у постанові від 02.02.2021 про те, що судами попередніх інстанцій не було у повній мірі з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема щодо питання документального підтвердження як розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, так і визначення площі забрудненої ділянки, є вказівкою на допущені судами процесуальні порушення, які є обов`язковими для врахування та мали бути усунуті під час нового розгляду справи відповідно до положень статті 316 ГПК України.

9.57. Крім того, скаржник зазначав про те, що судом апеляційної інстанції було невірно застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.04.2018 у справі №904/6886/17 з огляду на те, що у вказаній справі предметом судового розгляду було засмічення земельної ділянки, а у справі № 908/125/18 - забруднення земельної ділянки. З цього приводу колегія суддів зазначає, що підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України (яка визначена скаржником у касаційній скарзі) є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі. У даному випадку скаржником взагалі не зазначено, яку ж саме норму права було застосовано судом апеляційної інстанції інакше, ніж вказано Верховним Судом у вищезгаданій постанові у справі № 904/6886/17.

9.58. Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, то вони по суті зводяться до необхідності повторного з`ясування обставин, встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, що не узгоджується з визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не може слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

9.59. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 300 ГПК України.

9.60. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

9.61. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

9.62. Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій по суті спору, не доводять порушення або неправильного застосування судами під час розгляду справи норм матеріального та/або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухвалених у цій справі судових рішень.

10. Висновки за результатами касаційного розгляду

10.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

10.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

10.3. Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень у цій справі та відмову у задоволенні касаційної скарги.

11. Судові витрати

11.1. Зважаючи на те, що касаційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021 у справі №908/125/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк