Ухвала
від 11.04.2023 по справі 8/568
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 8/568(917/977/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Знамя"

на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.09.2022

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2023

у справі № 8/568 (917/977/21)

за позовною заявою Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Знамя"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - монтажна компанія "Атлант"

про стягнення 142 700,00 грн збитків,-

в межах справи № 8/568

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Знамя"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

15.06.2021 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Знамя" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - монтажна компанія "Атлант" про стягнення 142700,00 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № № 8/568 (917/977/21), справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (без виклику) сторін, оскільки ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів у справі та визнана судом малозначною.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.09.2022 у справі № 8/568 (917/977/21) у задоволенні позову відмовлено.

ДП "ВО "Знамя" з рішенням господарського суду Полтавської області від 09.09.2022 у справі № 8/568 (917/977/21) не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Здійснити перерозподіл судових витрат.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2023 у справі № 8/568 (917/977/21) апеляційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Знамя" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.09.2022 у справі № 8/568 (917/977/21) залишено без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 09.09.2022 у справі № 8/568 (917/977/21) залишено без змін. Стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Знамя" (36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9, код ЄДРПОУ 14310997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - монтажна компанія "Атлант" (36014, м. Полтава, вул. Соборності, 54, кв.21, код ЄДРПОУ 41373279) 4000, 00 грн витрат, понесених на правову допомогу.

До Верховного Суду від Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Знамя" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 09.09.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2023 у справі № 8/568 (917/977/21).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 8/568 (917/977/21) визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В. -(головуючий), Картере В.І., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023.

Здійснивши перевірку касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно частин 1 та 2 ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами «а»-«г» цієї норми.

За змістом частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Знамя" є судові рішення у справі № 8/568 (917/977/21), якими розглянуто позов про стягнення 142 700,00 грн збитків.

Позов до суду першої інстанції було подано у червня 2021 року, а тому відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн.

Відтак, позов у справі № 8/568 (917/977/21) є малозначним в розумінні приписів ст. 12 ГПК України.

Оскільки, предметом позову у справі є вимога про стягнення 142 700,00 грн., що є менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000,00 грн. станом на 01.01.2021 року ).

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку справи з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Так, необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що касаційна скарга, становить значний суспільний інтерес, а також зазначає, що справа має виняткове значення для учасника справи.

Колегія суддів вважає, що доводи наведені в касаційній скарзі не приймаються, з огляду на наступне.

Касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких суд міг би визнати справу №8/568 (917/977/21) такою, судові рішення у якій може бути переглянуто у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Верховним Судом аналізуючи доводи та аргументи касаційної скарги взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та сталу судову практику щодо застосування норм права.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).

Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Верховний Суд зазначає, що незгода із судовими рішеннями суду не свідчить про їх незаконність і про винятковість справи для Черкаської міської ради як і не може вказувати на таку обставину негативні наслідки для скаржника прийняття цих судових рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь однієї із сторін справи є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом.

Визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

При цьому використання оціночних чинників, як-то: «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи» тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Знамя" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.09.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2023 у справі № 8/568 (917/977/21), оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Знамя" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.09.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2023 у справі № 8/568 (917/977/21).

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати Скаржнику

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення11.04.2023
Оприлюднено14.04.2023
Номер документу110205514
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —8/568

Судовий наказ від 07.07.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Паламарчук В.В.

Постанова від 16.05.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Ухвала від 18.05.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Іванко Л.А.

Постанова від 16.05.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Ухвала від 17.04.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Іванко Л.А.

Ухвала від 19.04.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Ухвала від 11.04.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Жуков С.В.

Ухвала від 31.03.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Ухвала від 14.03.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Ухвала від 13.03.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні